20-02-2017 | категорія: Новини

Законодавчі Ініціативи Від 20 лютого 2017 року

Кабінет Міністрів України
1. Підтримка вітчизняного виробника сільськогосподарської техніки

Кабінету Міністрів України ухвалив рішення, яким для підприємств-виробників, які мають рівень локалізації 35 %, відшкодовується частина вартості проданої техніки:
  • 2017 рік - 15 %;
  • 2018 - 45 %;
  • 2019 -55 %;
  • 2020 - 60 %.
Текст документу відсутній на сайті КМУ.
 










Державна фіскальна служба України інформує
1. Якщо коригуєте податкові накладні, обов’язково вкажіть код УКТ ЗЕД
При здійсненні платниками податку, починаючи з 01.01.2017 р. операцій з постачання товарів у податковій накладній в обов’язковому порядку зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних і імпортних товарів — 10 знаків, для інших товарі —  не менше 4 знаків). При цьому код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається на всіх етапах постачання товарів від виробника чи імпортера до кінцевого споживача та незалежно від дати придбання чи виготовлення такого товару (до 01.01.2017 р. чи після цієї дати).
Вищезазначені зміни стосуються також і розрахунків коригування до податкових накладних, які складаються з 01.01.2017 р., незалежно від дати складання податкових накладних (до 01.01.2017 р. чи після цієї дати), до яких складаються такі розрахунки коригування.

(Лист ДФС України від 13.02.2017 р. № 2857/6/99-95-42-03-15)

2. З’ясовано, хто вважається кінцевим бенефіціарним власником

Кінцевим бенефіціарним власником (контролером) не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого права.
Зазначено, що під поняттям «номінальний власник (утримувач)» слід вважати особу, яка від свого імені управляє корпоративними правами іншої особи — реального кінцевого бенефіціарного власника (контролера) в інтересах останнього. Процедура використання послуг номінального сервісу реалізується, наприклад, таким чином: у пакеті документів офшорної компанії міститься документ під назвою «Declaration of Trust». Цей документ підписується як реальним власником компанії, так і номінальним власником (утримувачем) та підтверджує, хто саме є реальним власником компанії. Крім того, номінальні власники можуть передати повноваження на управління офшором реальному власнику шляхом підписання довіреності, на якій проставлено апостиль. Згідно з цією довіреністю бенефіціар має право діяти від імені номінального власника.
Водночас, на думку Нацбанку України, факторами, які можуть свідчити про те, що власник (контролер) клієнта є номінальним, а не реальним, можуть бути, зокрема:
  • особа, яка хоч і зазначена як кінцевий бенефіціарний власник (контролер) клієнта, в тому числі згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, але вона є одночасно кінцевим бенефіціарним власником (контролером) та/або керівником багатьох інших юридичних осіб, країна реєстрації яких має офшорний статус;
  • фізична особа з місцем реєстрації в країні, що має офшорний статус, яка згідно з інформацією, отриманою безпосередньо від клієнта, зазначена як кінцевий бенефіціарний власник (контролер) юридичної особи (або клієнтом вказано, що кінцевий бенефіціарний власник (контролер) взагалі відсутній), проте ця інформація не співпадає з даними, що містяться в публічних джерелах інформації;
  • відповідно до отриманої від клієнта інформації встановлено, що кінцевим бенефіціарним власником (контролером) клієнта — юридичної особи є фізична особа. При цьому, ця юридична особа є досить великим господарським товариством (підприємством), володіє промисловими потужностями, здійснює фінансові операції на значні суми, отримує значні прибутки тощо. За результатами вивчення клієнта, з'ясовано, що особа, встановлена як кінцевий бенефіціарний власник (контролер) клієнта, фактично не впливає на його господарську діяльність, а реальний вплив на діяльність підприємства здійснюється іншою особою, яка публічно себе не проявляє як власник цього підприємства, проте отримує доходи від його господарської діяльності. Крім того, слід врахувати, що такою фізичною особою, тобто реальним кінцевим бенефіціарним власником (контролером) зазначеної юридичної особи, може бути, наприклад, відомий громадський або політичний діяч.

(Лист Нацбанку України від 10.02.2017 р. № 25-0008/10883)

Законопроекти
1. Стимулювання інвестиційної діяльності через можливість відстрочки орендної плати

В Верховній Раді України зареєстрований проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання інвестиційної діяльності шляхом передбачення можливості відстрочки орендної плати" №6076 від 10.02.2017 р., яким пропонується доповнити пункт 288.4 статті 288 Податкового кодексу України абазом другим, який передбачить у разі здійснення орендарем будівництва у межах орендованої земельної ділянки в договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем може передбачатися розстрочення (рівними частинами) внесення орендної плати на термін до прийняття такого об’єкта (об’єктів) в експлуатацію, але не довше, ніж на 3 роки, починаючи з року, в якому укладено відповідний договір оренди, без нарахування процентів та пені, визначених пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.


2. Вдосконалення процедури державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю

В Верховній Раді України зареєстрований проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю та відповідальності за правопорушення у цій сфері» №6087 від 15.02.2017 р.

Проектом Закону пропонуються:
  • зниження штрафів за порушення законодавства про працю та посилення відповідальності посадових осіб Держпраці за порушення порядку проведення перевірок роботодавців ;
  • визначення підстав для позапланових перевірок роботодавців;
  • визначення підстав, за яких роботодавець вправі не допустити інспекторів і не нестиме за це відповідальність;
  • визначення критеріїв того, що вважати недопущенням до перевірки та створенням перешкод при її проведенні;
  • закріплення правила, згідно з яким при першому порушенні законодавства про працю роботодавцеві вноситься лише припис, а у разі його невиконання – накладається штраф (крім випадку не допуску інспекторів до перевірки без законної підстави - за це одразу штраф від 1 до 3 прожиткових мінімумів);
  • визначення мінімального граничного строку, який має надаватися роботодавцеві для виконання припису;
  • визначення строків накладення штрафів за порушення трудового законодавства;
  • звуження повноважень органів місцевого самоврядування в частині контролю за додержанням трудового законодавства.