18-04-2024 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 18.04.24
.jpg)
З якої суми сплачується військовий збір у випадку застосування податкової соціальної пільги?
Зважаючи на те, що положеннями пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ прямо не встановлено порядок визначення бази оподаткування для військового збору, зокрема, з урахуванням особливостей, встановлених у пункті 164.6 статті 164 розділу IV ПКУ для податку на доходи фізичних осіб, то визначення податковими агентами бази оподаткування військовим збором здійснюється без застосування положень пункту 164.6 статті 164 розділу IV ПКУ.
Оподаткуванню військовим збором підлягають доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами без вирахування сум податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, а також податкової соціальної пільги за її наявності.
Відповідно до пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками військового збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 розділу ІV ПКУ, зокрема, фізичні особи – резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні, та податкові агенти (підпункт 1.1 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 розділу ІV ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (підпункт 1.1 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
При цьому, нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розділом IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою 1,5 відсотка, визначеною підпунктом 1.3 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (підпункт 1.4 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
Пунктом 164.6 статті 164 розділу ІV ПКУ встановлено, що під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
Яким чином до ДПС надходить інформація про зарахування на бюджетні рахунки податків?
Інформація про суми податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зарахованих на бюджетні/небюджетні рахунки, у встановленому порядку отримується територіальними органами ДПС від органів Державної казначейської служби України.
Пунктом 1 підрозділу 2 розділу ІІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, встановлено, що після розміщення на відповідному сервері для завантаження відомостей Казначейства про надходження сум податків, зборів, платежів та єдиного внеску у вигляді технологічних файлів @B та @E інформаційною системою ДПС забезпечується автоматична обробка таких файлів.
Після автоматичної обробки технологічних файлів, отриманих від Казначейства, суми податків, зборів, платежів та єдиного внеску в день отримання таких файлів відображаються органами ДПС в інтегрованих картках платників датою зарахування платежів на рахунки, відкриті в Казначействі.
У яких випадках податковий орган відмовляє в укладенні договору про одноразову сплату єдиного внеску?
Згідно з положеннями розділу V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, з особою, яка подала Заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску), після перевірки викладених у ній відомостей, контролюючими органами у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання Заяви укладається Договір відповідно до типового Договору, наведеного у додатку 4 до Інструкції № 449 (підпункт 3 пункту 3 розділу V Інструкції № 449), а у разі бажання особи сплатити єдиний внесок за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), укладається Договір за формою, наведеною в додатку 5 до Інструкції № 449 (підпункт 4 пункту 3 розділу V Інструкції № 449).
Відповідно до частини сьомої статті 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» контролюючий орган відмовляє в укладенні договору про добровільну участь у разі, якщо особа:
підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню;
не відповідає іншим вимогам, визначеним частиною першою «Платники, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску» статті 10 Закону № 2464;
подала неповні або недостовірні відомості;
раніше уклала договір про добровільну участь, дія якого не припинена або за яким не виконано передбачені договором умови;
бажає укласти договір на строк менше одного року.
В інших випадках відмова в укладенні договору про добровільну участь не допускається.
Чи необхідно скасовувати кваліфікований сертифікат відкритого ключа та отримувати новий у разі зміни податкової адреси платника?
Оскільки кваліфіковані сертифікати відкритих ключів обов’язково повинні містити назву держави та населеного пункту, інформація про які міститься у відомостях про місце проживання (перебування) фізичної особи або у відомостях про місцезнаходження юридичної особи, то у разі зміни податкової адреси (місця проживання фізичної особи або місцезнаходження юридичної особи) такому платнику податків необхідно скасувати та отримати новий.
З метою скасування кваліфікованого сертифіката користувачу необхідно подати до представництва Надавача заяву на зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа. При цьому подаються необхідні документи на отримання електронних довірчих послуг щодо формування нового кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.
Відповідно до пункту 45.1 статті 45 ПКУ платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Податковою адресою платника податків – електронного резидента (е-резидента) визнається електронна адреса, зазначена такою особою у заяві про набуття статусу електронного резидента (е-резидента).
Пунктом 45.2 статті 45 ПКУ визначено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
Податковою адресою підприємства, переданого у довірче управління, є місцезнаходження довірчого власника.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 23 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» кваліфіковані сертифікати відкритих ключів обов’язково повинні містити назву держави та населеного пункту, інформація про які міститься у відомостях про місце проживання (перебування) фізичної особи, якій видано кваліфікований сертифікат автентифікації веб-сайту, або у відомостях про місцезнаходження юридичної особи, якій видано кваліфікований сертифікат автентифікації веб-сайту.
Підпунктом 4.2.6.1 підпункту 4.2.6 пункту 4.2 розділу 4 Регламенту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України, погодженого заступником Голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України 16 грудня 2022 року та затвердженого в. о. Голови Державної податкової служби України 19 грудня 2022 року, встановлено, що скасування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа – це зупинення чинності сертифіката відкритого ключа.
Кваліфікований сертифікат відкритого ключа вважається скасованим з моменту зміни Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг Державної податкової служби України статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа на скасований.
Користувач зобов’язаний невідкладно звернутися до Надавача за скасуванням кваліфікованого сертифіката відкритого ключа у разі, зокрема, зміни відомостей, зазначених у кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Декларування 2024: Чи зобов’язаний громадянин, який отримав доходи від продажу майна, які не підлягають оподаткуванню, подавати декларацію про доходи?
Фізична особа, яка отримала дохід від продажу об’єктів нерухомого та/або рухомого майна, які не підлягають оподаткуванню, не зобов’язана подавати річну Декларацію та відображати у графі 4 розділу І та графі 4 розділу ІІ додатка Ф4, за умови відсутності інших підстав для її подання.
Відповідно до підпункту 164.2.4 пункту 164.2 статті 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статті 172 та 173 ПКУ.
Наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 затверджені Форма податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.
Згідно з підпунктом 2 пункту 3 розділу ІІІ Інструкції у рядку 11.2 розділу III «Доходи, які не включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Декларації зазначається сума доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого та/або нерухомого майна, які відповідно до абзацу першого пункту 173.2 статті 173 та пункту 172.1 статті 172 ПКУ не підлягають оподаткуванню, яка переноситься з Додатку Ф4 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, оподатковуваних доходів від продажу протягом звітного (податкового) року об’єкта(ів) нерухомого та/або неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця та/або від продажу об’єктів рухомого майна».
Відповідно до пункту 5 розділу IV Інструкції додаток Ф4 до Декларації заповнюється платником податків, який отримував доходи від операцій з продажу, міни об’єктів нерухомого майна, здійснених протягом звітного (податкового) року у порядку, встановленому статтею 172 ПКУ, та під час отримання доходів від операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна у порядку, встановленому статтею 173 ПКУ.
При цьому, якщо платник податку скористався правом на зарахування витрат, відповідно до пункту 172.2 статті 172 ПКУ, він зобов’язаний задекларувати доходи від усіх операцій з продажу, міни об’єктів нерухомості, здійснених протягом звітного (податкового) року, в тому числі якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомого майна є юридична особа чи самозайнята особа. У такому випадку разом з Декларацією платник податків надає копії документів, що підтверджують зазначені понесені витрати на придбання об’єкта нерухомості.
Формою Додатку Ф4 до Декларації передбачено відображення сум отриманих доходів від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна та рухомого майна, що не підлягають оподаткуванню відповідно до пункту 172.1 статті 172 та абзацу першого пункту 173.2 статті 173 ПКУ відповідно у графі 4 розділу І та графі 4 розділу ІІ.
Порядок подання фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб Декларації встановлений статтею 179 ПКУ, згідно з пунктом 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до ПКУ.
Водночас, пунктом 179.2 статті 179 ПКУ визначено, що відповідно до ПКУ обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV ПКУ.