20-09-2023 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 20.09.23
.jpg)
Щодо надання підприємству довідок для бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час
Для отримання інформації про загальну суму сплачених податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів, крім митних платежів, та суму сплаченого єдиного внеску протягом звітного податкового року, та відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску, підприємству необхідно звернутися письмово в довільній формі до територіального органу ДПС за основним місцем обліку.
Територіальний орган ДПС в терміновому порядку надає інформацію, визначену підпунктами 1 та 5 пункту 2 Порядку:
за платником в цілому по Україні;
за період, який розпочинається 01 січня 2022 року і закінчується 31 грудня 2022 року.
Пунктом 2 Порядку та критеріїв визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» встановлені критерії, за якими визначаються підприємства критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, зокрема:
загальна сума сплачених податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів, крім митних платежів, та сума сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період, що підтверджується довідкою контролюючого органу, в якому на обліку перебуває підприємство (підпункт 1 пункту 2 Порядку);
відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, або витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо статусу розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами, засвідченим керівником підприємства (підпункт 5 пункту 2 Порядку).
Особливості оподаткування податком на прибуток платників, які тимчасово переходили на сплату єдиного податку з урахуванням особливостей, та з 01 серпня 2023 року повернулися на сплату податку на прибуток
Пунктом 9 прим. 1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено особливості переходу суб’єктів господарювання, які використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Відповідно до підпункту 9 прим. 1.3 пункту 9 прим. 1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ оподаткування податком на прибуток підприємств платників податку, які тимчасово перейшли на сплату єдиного податку з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, та з 01 серпня 2023 року повертаються на сплату податку на прибуток підприємств, здійснюється з урахуванням таких особливостей:
Платники складають та подають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств наростаючим підсумком з початку 2023 календарного року. При цьому результати діяльності за періоди перебування на сплаті єдиного податку не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, зазначеного у підпункті 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ, з урахуванням положень підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ для платників податку на прибуток, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну (підпункт 9 прим. 1.3.1 підпункту 9 прим. 1.3 пункту 9 прим. 1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з підпунктом 9 прим. 1.3.2 підпункту 9 прим. 1.3 пункту 9 прим. 1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний період – 2022 рік, не перевищує 40 млн. грн., у 2023 році встановлюється річний звітний період.
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний період – 2022 рік, перевищує 40 млн. грн., у 2023 році встановлюється базовий квартальний звітний період.
Обсяг річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) платника податку на прибуток підприємств для цілей застосування підпункт 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 та пункту 137.5 статті 137 ПКУ обчислюється за весь звітний 2023 рік, у тому числі з урахуванням доходів, отриманих за періоди 2023 року, в яких такий платник податку перебував на сплаті єдиного податку (підпункт 9 прим. 1.3.3 підпункту 9 прим. 1.3 пункту 9 прим. 1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Підпунктом 9 прим. 1.3.4 підпункту 9 прим. 1.3 пункту 9 прим. 1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що платники податку для цілей розрахунку амортизації відповідно до положень підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 ПКУ враховують суму залишкової вартості основних засобів та нематеріальних активів, які були введені в експлуатацію до переходу платника на сплату єдиного податку та під час сплати єдиного податку, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень статті 138 ПКУ (у тому числі під час перебування на сплаті єдиного податку).
Строки корисного використання (експлуатації) основних засобів та нематеріальних активів визначаються з урахуванням мінімально допустимих строків амортизації згідно із статтею 138 ПКУ та дати введення таких необоротних активів в експлуатацію до переходу платника на сплату єдиного податку або під час сплати єдиного податку. При цьому при визначенні мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, введених в експлуатацію до переходу платника на сплату єдиного податку, враховуються також положення пункту 43 прим. 1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Відповідно до підпункту 9 прим. 1.3.5 підпункту 9 прим. 1.3 пункту 9 прим. 1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ для цілей застосування у 2023 році пункт 140.2 статті 140 ПКУ:
не враховуються нараховані у бухгалтерському обліку під час перебування на сплаті єдиного податку проценти за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями, що виникли за операціями з нерезидентами;
не враховуються суми фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань за період перебування на сплаті єдиного податку;
сума боргових зобов’язань, що виникли за операціями з нерезидентами, та сума власного капіталу визначаються як середнє арифметичне значень таких боргових зобов’язань та відповідно власного капіталу на початок звітного періоду визначення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та на кінець відповідного звітного податкового періоду з цього податку з урахуванням процентів, зазначених у пункті 140.3 статті 140 ПКУ.
Для цілей застосування у 2023 році підпунктів 140.5.4 та 140.5.5 прим. 1 пункту 140.5 статті 140 ПКУ не враховується вартість придбаних або реалізованих товарів (робіт, послуг) у періоди перебування на сплаті єдиного податку (підпункт 9 прим. 1.3.6 підпункту 9 прим. 1.3 пункту 9 прим. 1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Для цілей застосування у 2023 році підпункту 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 ПКУ не враховується сума роялті, відображена у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку за періоди перебування на сплаті єдиного податку (підпункт 9 прим. 1.3.7 підпункту 9 прим. 1.3 пункту 9 прим. 1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Для цілей застосування у 2023 році підпункту 140.4.6 пункту 140.4 та підпункту 140.5.8 пункту 140.5 статті 140 ПКУ не враховуються суми дооцінки та уцінки, враховані у фінансовому результаті до оподаткування на інструменти власного капіталу, перекласифіковані у фінансові зобов’язання відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, за періоди перебування на сплаті єдиного податку (підпункт 9 прим. 1.3.8 підпункту 9 прим. 1.3 пункту 9 прим. 1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Чи включає ФОП - платник єдиного податку до доходу кошти, помилково зараховані на розрахунковий рахунок та повернуті?
Якщо зарахування та повернення коштів, які помилково надійшли на розрахунковий рахунок фізичної особи-підприємця – платника єдиного податку, відбулося в одному звітному періоді (за умови наявності письмового пояснення надавача платіжних послуг про помилкове зарахування коштів), такі кошти не включаються до доходу такого платника єдиного податку.
У разі якщо повернення помилково зарахованих коштів на розрахунковий рахунок відбулося в наступному звітному періоді, то така фізична особа-підприємець – платник єдиного податку повинна врахувати їх у складі доходу. При цьому перерахунок доходу у звітному періоді, в якому відбулось їх повернення, здійснюється лише за умови наявності документів підтверджуючих помилкове зарахування коштів, зокрема, письмового пояснення надавача платіжних послуг про їх помилкове зарахування.
Відповідно до пункту 292.6 статті 292 ПКУ датою отримання доходу платника єдиного податку, зокрема, є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
Пунктом 292.11 статті 292 ПКУ визначено суми коштів, які не включаються до складу доходу платника єдиного податку.
Суми коштів, які помилково надійшли на розрахунковий рахунок фізичної особи-підприємця – платника єдиного податку, не віднесено до переліку коштів, які не включаються до складу доходу платників єдиного податку.
Згідно з пунктом 69 частини першої статті 1 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» помилкова платіжна операція – платіжна операція, внаслідок якої з вини надавача платіжних послуг здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі.
Неналежний отримувач – особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції в готівковій формі (пункт 43 частини першої статті 1 Закону № 1591).
Частиною першою статті 10 Закону № 1591 визначено, що до надавачів платіжних послуг належать: банки, філії іноземних банків; платіжні установи (у тому числі малі платіжні установи); філії іноземних платіжних установ; установи електронних грошей; фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг; оператори поштового зв’язку; надавачі нефінансових платіжних послуг; Національний банк України; органи державної влади, органи місцевого самоврядування.
Чи необхідна електронна печатка при застосуванні програмних РРО?
Суб'єкт господарювання самостійно приймає рішення, який засіб буде застосовувати в ПРРО – удосконалений/кваліфікований електронний підпис або удосконалену/кваліфіковану електронну печатку.
В залежності від обраного засобу суб'єкт господарювання надсилає до ДПС відповідне електронне повідомлення.
Таке повідомлення містить дані про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що використовуються ПРРО, які включаються до Реєстру ПРРО та, відповідно, дозволені для застосування в цьому ПРРО.
Які документи, що посвідчують особу, використовують громадяни для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків?
Відповідно до пункту 1 розділу IІІ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків використовуються дані документа, що посвідчує особу:
- для громадян України:
паспорт громадянина України;
паспорт громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання (для громадян України, які виїжджають за кордон на постійне проживання чи постійно проживають за кордоном);
тимчасове посвідчення громадянина України;
Е-паспорт і е-паспорт для виїзду за кордон пред’являються особою замість та без додаткового пред’явлення паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон. У разі пред’явлення громадянами України е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон контролюючі органи забезпечують перевірку таких документів у порядку, визначеному законодавством;
- для іноземців та осіб без громадянства:
паспортний документ іноземця – документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в’їзд або виїзд з держави і визнається Україною;
посвідка на постійне проживання – документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні;
посвідка на тимчасове проживання – документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні;
посвідчення біженця – паспортний документ, що посвідчує особу його власника та підтверджує факт визнання його біженцем в Україні;
посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, – паспортний документ, що посвідчує особу його власника та підтверджує факт визнання його особою, яка потребує додаткового захисту.
3) для іноземців та осіб без громадянства, які звернулися із заявою про визнання їх біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до Закону України від 08 липня 2011 року № 3671-VI «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» два таких документи:
копія паспортного документа іноземця та особи без громадянства, засвідчена територіальним органом ДМС за місцем перебування іноземця чи особи без громадянства в Україні та/або з відміткою про те, що оригінал такого документа отримано на зберігання територіальним органом ДМС;
довідка про звернення за захистом в Україні;
4) для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів:
витяг з реєстру територіальної громади;
паспорт, виготовлений у формі книжечки;
тимчасове посвідчення громадянина України.
За потреби підтвердження відомостей про зареєстроване місце проживання, що внесені до паспорта у формі книжечки, перевірка таких відомостей здійснюється у порядку, визначеному абзацом другим пункту 3 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 05 листопада 2021 року № 1871-IX «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».
5) Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб».
Згідно з пунктом 2 розділу IІІ Положення № 822 документи, які відповідно до вимог Положення № 822 подаються (надсилаються рекомендованим листом) до контролюючого органу, повинні бути викладені українською мовою та не містити виправлень.
Якщо в документі, що посвідчує особу, зазначена інформація про прізвище та ім’я особи латинськими літерами, в обліковій картці фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР повідомленні фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків за формою № 1П, Заяві про внесення змін до ДРФО за формою № 5ДР для проведення реєстрації та/або внесення змін до ДРФО прізвище та ім’я вказуються українською мовою та через скісну риску латинськими літерами.
Якщо документи надсилаються до контролюючого органу рекомендованим листом, підпис фізичної особи на Обліковій картці за ф. № 1ДР, Заяві за ф. № 5ДР та/або заяві щодо отримання відомостей з ДРФО про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків повинен бути засвідчений у нотаріальному порядку. До зазначених заяв фізична особа додає ксерокопію з чітким зображенням документа, що посвідчує особу (пункт 3 розділу IІІ Положення № 822).
Документи, що надсилаються для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з ДРФО в електронній формі, оформлюються згідно з вимогами законодавства у сфері електронних довірчих послуг, електронного документообігу, надання публічних (електронних публічних) послуг. Такі документи фізичні особи – платники податків можуть подати засобами електронних комунікацій, у тому числі засобами електронного кабінету.
Правила, порядок та строки розгляду контролюючими органами документів, поданих в електронній формі, є такими самими, як і для документів, поданих у паперовій формі (пункт 4 розділу IІІ Положення № 822).
Яким чином заповнюється заява про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового або акцизних складів у разі реєстрації нових акцизних складів, внесення змін у дані про акцизні склади, або анулювання реєстрації акцизних складів?
Згідно з підпунктом 212.3.4. пункту 212.3 статті 212 ПКУ особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб-підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.
Платники акцизного податку – розпорядники акцизних складів зобов’язані зареєструвати усі акцизні склади у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового згідно з підпунктом «б» підпункту 230.1.1. пункту 230.1 статті 230 ПКУ.
Відповідно до пункту 6 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 реєстрація платника акцизного податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочих дні до початку ввезення на митну територію України або до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729.
На підставі Заяви, що подається для реєстрації особи як платника акцизного податку, здійснюється одночасно реєстрація акцизних складів такого платника.
У такому випадку у Заяві зазначається інформація про всі наявні у розпорядника акцизного складу та введені в експлуатацію акцизні склади із зазначенням коду адміністративно-територіальної одиниці, де знаходиться акцизний склад згідно з п’ятим (за наявності) або четвертим рівнем Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290.
Заява складається та подається до контролюючого органу за основним місцем обліку особи як платника податків з використанням засобів електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
Щодо кожного акцизного складу в заяві зазначається ідентифікатор об’єкта оподаткування, про який направлено повідомлення до контролюючого органу відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 ПКУ.
У разі введення в експлуатацію нових акцизних складів після реєстрації особи як платника акцизного податку платник акцизного податку – розпорядник акцизного складу подає заяву з відміткою про реєстрацію акцизного(их) складу(ів) та зазначає в ній дані про ті акцизні склади, які підлягають реєстрації.
Для внесення змін у дані про акцизні склади, анулювання реєстрації акцизних складів, усунення розбіжностей або помилок у записах реєстру платників акцизного податку щодо акцизних складів, платник акцизного податку, керуючись пунктом 11 Порядку № 408, подає заяву з відміткою про зміни або про анулювання реєстрації акцизного(их) складу(ів) відповідно. Заява надсилається до контролюючого органу та приймається у порядку, встановленому для реєстрації.
У разі введення нового(их) акцизного(их) складу(ів) в експлуатацію:
– у розд. 2 «Дія та вид діяльності» (далі – Розділ 2) проставляється позначка «Реєстрація акцизного(их) складу(ів)» та позначка для відповідного виду діяльності – «Реалізація пального» або «Реалізація спирту етилового»;
– у розд. 5 «Відомості про акцизні склади» (далі – Розділ 5) зазначається інформація про ті акцизні склади, що введені в експлуатацію після реєстрації особи платником акцизного податку і підлягають реєстрації;
– графи 7 – 11 (інформація про документ, що підтверджує право власності чи користування приміщенням та/або територією, що належить до акцизного складу) Розділу 5 заповнюються лише у разі подання заяви із позначкою «Реєстрація акцизного складу» з обраним видом діяльності «Реалізація пального».
У разі зміни відомостей про акцизний(і) склад(и):
– у Розділі 2 проставляється позначка «Зміни відомостей про акцизний(і) склад(и)» та позначка для відповідного виду діяльності – «Реалізація пального» або «Реалізація спирту етилового»;
– у графі 3 Розділу 5 зазначається інформація про акцизний(і) склад(и), відомості щодо яких підлягають зміні, його(їх) уніфікований номер, що був присвоєний акцизному(им) складу(ам) засобами СЕАР та СЕ під час реєстрації;
У разі анулювання реєстрації акцизного(их) складу(ів):
– у Розділі 2 проставляється позначка «Анулювання реєстрації акцизного(их) складу(ів)» та позначка щодо відповідного виду діяльності – «Реалізація пального» або «Реалізація спирту етилового»;
– у Розділі 5 зазначаються дані щодо того (тих) акцизного(их) складу(ів) з відповідним уніфікованим номером, присвоєним йому(їм) засобами СЕАРП та СЕ, реєстрація якого(их) підлягає анулюванню.