21-11-2023 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 21.11.23
.jpg)
Який граничний термін сплати юридичною особою податку на нерухоме майно – 29 чи 30 число місяця, який наступає за звітним кварталом?
Підпунктом 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПКУ визначено, що податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний рік сплачується юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Тобто, граничний термін сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – 29 число місяця, що наступає за звітним кварталом.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПКУ якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Протягом якого періоду діє згода на розкриття іншому платнику податкової інформації про себе, надана платником податків через Електронний кабінет, та яким чином можна відкликати таку згоду?
Пунктом 22 розділу ІІ Порядку функціонування Електронного кабінету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 визначено, що платникам податків надається право отримати податкову інформацію про інших платників податків за попередньо наданою згодою таких осіб, у вигляді документа за формою згідно з додатком 5 до Порядку № 637, в електронній формі з накладенням кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу.
Для надання податкової інформації іншим платникам податків, платник податків через Електронний кабінет може надати контролюючому органу згоду на розкриття іншому платнику податків податкової інформації про нього у самостійно визначеному обсязі, шляхом вибору інформації, яка може бути надана платнику податків (пункт 23 розділу ІІ Порядку № 637).
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.taх.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія.Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
Режим «Згода на передачу інформації контрагенту» меню «Згоди на передачу інформації» приватної частини Електронного кабінету надає платнику (юридичній особі) можливість надати Згоду та припинити її дію. Фізичні особи мають можливість надати (припинити дію) Згоду у режимі «Згода» меню «Налаштування» приватної частини Електронного кабінету. Згода діє до моменту припинення такої Згоди платником, який її надав.
Припинити дію Згоди можна шляхом натискання позначки «Х» у блоці даних, в якому зазначені податковий номер контрагента та перелік доступної йому інформації, та підтвердити припинення Згоди натиснувши кнопку «Так».
Які вимоги для взяття на облік у контролюючих органах рахунків платників податків, відкритих у фінансових установах під час дії воєнного стану?
Пунктом 69.2 статті 69 Податкового кодексу України визначено, що банки, інші фінансові установи, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунку/електронного гаманця платника податків – юридичної особи (резидента і нерезидента), у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунку/електронного гаманця.
Згідно з абзацом першим пункту 69.3 статті 69 ПКУ контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення від банку, іншої фінансової установи, небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей про відкриття рахунку/електронного гаманця зобов’язаний направити повідомлення про взяття рахунку/електронного гаманця на облік або про відмову у взятті контролюючим органом рахунку/електронного гаманця на облік із зазначенням підстав у порядку, визначеному ПКУ.
Якщо контролюючий орган протягом строку, встановленого абзацом першим пункту 69.3 статті 69 ПКУ, не направив повідомлення про відмову у взятті рахунку/електронного гаманця на облік, такий рахунок/електронний гаманець вважається взятим на облік у контролюючому органі за мовчазною згодою – у час та дату отримання відповідною установою повідомлення (квитанції) контролюючого органу про підтвердження факту прийняття повідомлення до оброблення згідно з порядком подання повідомлень, встановленим відповідно до пункту 69.5 статті 69 ПКУ.
Відповідно до пункту 69.4 статті 69 ПКУ датою початку видаткових операцій за рахунком/ електронним гаманцем платника податків, визначеного п. 69.1 ст. 69 ПКУ (крім банку), у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей є дата отримання банком або іншою фінансовою установою, небанківським надавачем платіжних послуг, емітентом електронних грошей повідомлення контролюючого органу про взяття рахунку/електронного гаманця на облік у контролюючих органах або дата, визначена як дата взяття на облік у контролюючому органі за мовчазною згодою згідно з абзацом другим п. 69.3 ст. 69 ПКУ.
У зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України відповідно до Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено воєнний стан на території України.
Підпунктом 69.17 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, але не пізніше ніж до 01 серпня 2023 року, для банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених для надсилання повідомлення про відкриття або закриття рахунка/електронного гаманця платника податків – юридичної особи (резидента і нерезидента), у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, та повідомлень про взяття рахунку/електронного гаманця на облік або відмову у взятті контролюючим органом рахунку/електронного гаманця на облік.
Рахунок/електронний гаманець вважається взятим на облік у разі отримання банком або іншою фінансовою установою, небанківським надавачем платіжних послуг, емітентом електронних грошей повідомлення контролюючого органу про взяття рахунку/електронного гаманця на облік у контролюючих органах або за мовчазною згодою, якщо таке повідомлення не отримано, датою та часом взяття рахунку/електронного гаманця на облік у такому разі вважається дата та час отримання банком або іншою фінансовою установою, небанківським надавачем платіжних послуг, емітентом електронних грошей повідомлення (квитанції) контролюючого органу про підтвердження факту прийняття повідомлення до оброблення.
У разі неотримання фінансовою установою повідомлення (квитанції) контролюючого органу про підтвердження факту прийняття повідомлення до оброблення по таких рахунках/електронних гаманцях можуть здійснюватися видаткові операції без отримання підтвердження щодо взяття їх на облік у контролюючому органі.
Щодо всіх рахунків/електронних гаманців, відкритих/закритих у період з початку дії воєнного стану на території України, введеного Указом № 64/2022 до 01 серпня 2023 року платникам податків, визначеним пунктом 69.1 статті 69 ПКУ, банки, інші фінансові установи, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей зобов’язані направити (у тому числі повторно) до контролюючих органів повідомлення про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців для отримання від контролюючих органів повідомлення про взяття рахунків/електронних гаманців на облік не пізніше 01 вересня 2023 року.
Таким чином, банки, інші фінансові установи, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей зобов’язані не пізніше 01 вересня 2023 року направити (у тому числі повторно) до контролюючих органів повідомлення про відкриття/закриття усіх рахунків/електронних гаманців, відкритих/закритих платникам податків, визначених пунктом 69.1 статті 69 ПКУ, у період з початку дії воєнного стану (24 лютого 2022 року) на території України до 01 серпня 2023 року, для отримання від контролюючих органів повідомлення про взяття рахунків/електронних гаманців на облік.
Якщо після 01 вересня 2023 року у банку, іншої фінансової установи, небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей відсутнє підтвердження взяття рахунку/електронного гаманця на облік у контролюючому органі, вважається, що банк, інша фінансова установа, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей розпочав здійснення видаткових операцій за рахунком/електронним гаманцем платника податків до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу про взяття рахунку/ електронного гаманця на облік у контролюючих органах.
Здійснення видаткових операцій за рахунком/електронним гаманцем платника податків до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу про взяття рахунку на облік у контролюючих органах – тягне за собою накладення штрафу на банк, іншу фінансову установу, небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей в розмірі 10 відсотків суми всіх операцій за весь період до отримання такого повідомлення, здійснених з використанням таких рахунків (крім операцій з перерахування коштів до бюджетів або державних цільових фондів), але не менш як 1700 гривень.
Яким чином громадянин може дізнатися про готовність РНОКПП, якщо Облікова картка за ф. 1ДР або Заява за ф. 5ДР направлені через електронний кабінет?
Відповідно до пункту 70.5 статті 70 ПКУ та пункту 1 розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР, яка є водночас заявою для реєстрації у ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).
Облікова картка за ф. № 1ДР може бути подана в електронній формі засобами електронних комунікацій з дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, електронного документообігу, надання публічних (електронних публічних) послуг.
Фізичні особи повідомляють контролюючі органи про зміни, які вносяться до Облікової картки за ф. № 1ДР шляхом подання заяви про внесення змін до ДРФО за формою № 5ДР (пункт 1 розділу IX Положення № 822).
Згідно з пунктом 8 розділу VII Положення № 822, документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, надається протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи, її представника до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи.
Фізичні особи – платники податків можуть подати заяви за ф. № 1ДР (електронна форма F1314601), ф. № 5ДР (електронна форма F1314701) та скановані копії документів засобами інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет», вхід до якої здійснюється за адресою: cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
При заповненні Облікової картки за ф. № 1ДР та Заяви за ф. № 5ДР в електронному вигляді, платник податків самостійно обирає Центр обслуговування платників, де бажає отримати документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
З рекомендаціями щодо подання відомостей для реєстрації фізичної особи та/або внесення змін до Державного реєстру засобами ІКС «Електронний кабінет» фізичні особи можуть ознайомитися на вебпорталі ДПС у рубриці: «Головна/Фізичним особам/Подання відомостей для реєстрації фізичної особи/внесення змін до Державного реєстру засобами ІКС «Електронний кабінет».
Після направлення через Електронний кабінет Облікової картки за ф. 1ДР або Заяви за ф. 5ДР у відповідь надходять квитанції, які можна переглянути в меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету:
протягом одного робочого дня – квитанція з Відповіддю № 1 «Повідомлення про прийняття/неприйняття Облікової картки за ф. № 1ДР (Заяви за ф. № 5ДР)»;
в термін не пізніше трьох робочих днів – квитанція з Відповіддю № 2 Фінальна «Повідомлення про результати обробки» з інформацією про реєстрацію фізичної особи у ДРФО, яка свідчить про готовність реєстраційного номера облікової картки платника податків (присвоєння /внесення змін).
Як у період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу здійснюються розрахункові операції в режимі офлайн під час воєнного стану?
На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану або обставин непереборної сили проведення розрахункових операцій, що здійснюються в режимі офлайн, та використання фіскальних номерів із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу (далі – фіскальний сервер), можуть здійснюватися з перевищенням встановлених законодавством строків (36 годин підряд або 168 годин протягом календарного місяця).
При цьому, забороняється використання програмного реєстратора розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером.
Отже, у зазначений період ПРРО можна застосовувати в режимі офлайн з перевищенням встановлених законодавством строків лише за умови використання фіскальних номерів із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером.
Чи вважаються пільгою положення статті 283 ПКУ щодо несплати земельного податку за ділянки (у тому числі непридатні для використання у зв’язку з загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами) та чи подаються при цьому декларації з плати за землю?
Оскільки земельні ділянки, визначені статтею 283 ПКУ, не є об’єктом оподаткування земельним податком, тому положення щодо несплати земельного податку за земельні ділянки (у тому числі непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами), визначені статтею 283 ПКУ, не вважаються пільгою та не включені до довідників пільг.
При цьому за такі земельні ділянки, що не підлягають оподаткуванню відповідно до статті 283 ПКУ, не подаються податкові декларації з плати за землю.
Підпунктом 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 ПКУ передбачено, що платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому ПКУ.
Відповідно до пункту 30.2 статті 30 ПКУ підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.
Податкові пільги визначені у Довіднику пільг, що є втратами доходів бюджету, та Довіднику інших податкових пільг, які розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Довідники, Реєстри, Переліки/Довідники/Довідники пільг.
Статтею 282 ПКУ визначено перелік пільг щодо сплати земельного податку, а статтею 283 ПКУ перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком.
Зокрема, відповідно до пункту 283.2 статті 283 ПКУ не сплачується податок за земельні ділянки, непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, у випадку прийняття сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями та військово-цивільними адміністраціями рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів у порядку, визначеному ПКУ.
До об’єктів оподаткування земельним податком згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПКУ відносяться: земельні ділянки, які перебувають у власності;
земельні частки (паї), які перебувають у власності;
земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування.
Чи має право ФОП, який після автоматичного переведення з особливостей оподаткування на єдиний податок ІІІ групи з 01.10.2023 відмовилася від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з перевищенням обсягу доходу, обрати в 2024 році єдиний податок?
Фізична особа-підприємець, яка після автоматичного переведення 01.08.2023 з особливостей оподаткування на єдиний податок третьої групи з 01.10.2023 відмовилася від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з перевищенням обсягу доходу, розрахованого пропорційно до кількості календарних місяців 2023 року, протягом яких не застосовувалися особливості оподаткування, може обрати в 2024 році (в тому числі з 01.01.2024) спрощену систему оподаткування за умови дотримання вимог, визначених пунктом 291.4 статті 291 ПКУ, у тому числі і щодо обсягу доходу, який залежить від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2024.
Відповідно до підпункту 9 прим. 1.4.1 підпункту 9 прим. 1.4 пункту 9 прим. 1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ платники податків, які станом на 31 липня 2023 року використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, та не відмовилися від їх використання самостійно, і до переходу на такі особливості були платниками єдиного податку, з 01 серпня 2023 року автоматично вважаються платниками єдиного податку тієї групи єдиного податку, на якій вони перебували до моменту переходу на застосування особливостей третьої групи, встановлених пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Підпунктом 9 прим. 1.4.3 підпунктом 9 прим. 1.4 пункту 9 прим. 1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що у 2023 звітному році обсяг доходу для відповідної групи платників єдиного податку, встановлений пунктом 291.4 статті 291 ПКУ, визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник єдиного податку не застосовував особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов’язані у порядку, встановленому главою 1 розділу ХIV ПКУ, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ (абзац перший підпункт 3 пункту 293.8 статті 293 ПКУ).
Положеннями пункту 291.4 статті 291 ПКУ, зокрема, встановлено граничні обсяги доходу дозволені протягом календарного року для платників єдиного податку відповідної групи:
для першої групи – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року;
для другої групи – 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року;
для третьої групи – 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Згідно з абзацами першим – третім підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункті 291.4 статті 291 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 розділу ХІV «Спеціальні податкові режими» ПКУ.
Форма Заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.
Який порядок сплати річної плати за ліцензію на виробництво алкогольних напоїв або тютюнових виробів?
Частиною першою статті 4 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» встановлено річну плату за ліцензії на виробництво, зокрема, алкогольних напоїв (у тому числі алкогольних напоїв без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових) для малих виробництв виноробної продукції), тютюнових виробів та для суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) первинного виноробства в розмірі 780 гривень.
Ліцензії видаються безстроково, а плата за них справляється щорічно (частина друга статті 4 Закону № 481).
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону № 481 плата за ліцензії справляється до початку виробництва зазначеної продукції органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених Законом № 481, і зараховується до місцевих бюджетів
Не дозволяється сплата за весь термін дії ліцензії (частина п’ята статті 4 Закону № 481).
Частиною шостою статті 4 Закону № 481 встановлено, що сплата чергового платежу за ліцензії здійснюється у розмірах, встановлених Законом № 481, і справляється за кожний наступний щорічний термін дії ліцензії.
На які рахунки та за яким кодом класифікації доходів бюджету сплачується ПДФО з зарплати працівникам, які перебувають із резидентом Дія Сіті у трудових відносинах та які не є гіг-спеціалістами?
Організаційні, правові та фінансові засади функціонування правового режиму Дія Сіті, що запроваджується з метою стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні шляхом створення сприятливих умов для ведення інноваційного бізнесу, розбудови цифрової інфраструктури, залучення інвестицій, а також талановитих спеціалістів визначені Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667).
Відповідно до статті 4 Закону № 1667 для провадження господарської діяльності резидент Дія Сіті має право залучати працівників на підставі трудових договорів (контрактів), гіг-спеціалістів – на підставі гіг-контрактів відповідно до Закону № 1667, а також підрядників та виконавців, у тому числі фізичних осіб – підприємців, - на підставі інших цивільно-правових чи господарсько-правових договорів у порядку, визначеному законодавством.
Особливості оподаткування доходів спеціалістів резидентів Дія Сіті встановлені підпунктом 170.14 прим. 1 статті 170 ПКУ, відповідно до підпункту 170.14 прим. 1.1 якого податковим агентом платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом № 1667, є резиденти Дія Сіті.
Згідно з підпунктом 170.14 прим. 1.2 пункту 170.14 прим. 1 статті 170 ПКУ за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 ПКУ (5 відсотків), оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що виплачуються на його користь резидентом Дія Сіті у вигляді:
а) заробітної плати;
б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом № 1667, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;
в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.
При цьому спеціалісти резидента Дія Сіті – це гіг-спеціалісти, що виконують роботу (надають послуги) на замовлення та на користь (в інтересах) резидента Дія Сіті на підставі гіг-контракту, укладеному в порядку, передбаченому Законом № 1667, та/або особи, які перебувають із резидентом Дія Сіті у трудових відносинах (підпункт 14.1.283 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).
Крім того, відповідно до підпункту 170.14 прим. 1.3 пункту 170.14 прим. 1 статті 170 ПКУ, положення підпункту 170.14 прим. 1.2 пункту 170.14 прим. 1 статті 170 ПКУ застосовуються до загального (річного) оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати чи винагороди, що нараховується (виплачується, надається) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, розмір якого не перевищує еквівалент 240000 євро за календарний рік за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим Національним банком України станом на 1 січня звітного податкового року.
При цьому в цілях розрахунку такого розміру до нього не включається дохід спеціаліста резидента Дія Сіті, оподаткований податковим агентом – резидентом Дія Сіті у порядку, передбаченому підпунктами 170.14 прим. 1.4 та 170.14 прим. 1.5 пункту 170.14 прим. 1 статті 170 ПКУ, за ставкою, встановленою пунктом 167.1 статті 167 ПКУ (18 відсотків). У разі якщо сума отриманого доходу перевищує зазначений розмір, до суми такого перевищення застосовується ставка, встановлена пунктом 167.1 статті 167 ПКУ, при цьому платник податків зобов’язаний відобразити суму такого перевищення у складі загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну декларацію про майновий стан і доходи відповідно до ПКУ і самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб з суми такого перевищення.
У разі якщо податковий агент – резидент Дія Сіті у відповідний календарний місяць не відповідав вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої статті 5 Закону № 1667, такий податковий агент зобов’язаний у межах податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування самостійно нарахувати податок на доходи фізичних осіб за ставкою, встановленою пунктом 167.1 статті 167 ПКУ, щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачених у підпунктах «а» – «б» підпункту 170.14 прим. 1.2 пункту 170.14 прим. 1 статті 170 ПКУ, що були виплачені протягом такого календарного місяця, та сплатити його до подання податкового розрахунку.
При цьому сума такого сплаченого податку податковим агентом не включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу спеціалістів резидента Дія Сіті (підпункт 170.14 прим. 1.5 пункту 170.14 прим. 1 статті 170 ПКУ).
Отже, дохід у вигляді заробітної плати, нарахований працівникам, які перебувають із резидентом Дія Сіті у трудових відносинах, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків, за умови дотримання усіх вимог, визначених пунктом 170.14 прим. 1 статті 170 ПКУ.
Наказом Міністерства фінансів України від 27.03.2023 № 154 внесені зміни до наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами, згідно з якими для резидентів Дія Сіті введено окремий код класифікації доходів бюджету 11011200 «Податок на доходи фізичних осіб із доходів спеціалістів резидента Дія Сіті».
У зв’язку з цим, резиденти Дія Сіті мають сплачувати податок на доходи фізичних осіб на бюджетні рахунки, відкриті на ім’я територіальних громад за вказаним кодом.
Інформація про реквізити рахунків для сплати податку на доходи фізичних осіб резидентом Дія Сіті розміщена на субсайтах вебпорталу ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/.
Чи мають право ФОП - платники єдиного податку, які не зареєстровані платниками ПДВ, зазначати в розрахунковому документі назву товару у вигляді, що відображає його споживчі ознаки?
01.08.2023 набрав чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», яким, зокрема, пункт 2 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» доповнено абзацом другим.
Так, відповідно абзацу другого пункту 2 статті 3 Закону № 265 фізичні особи-підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.