Здравствуйте Гость .

ГУ ДФС У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОВІДОМЛЯЄ

Оновлено Державний реєстр РРО

Наказом Державної фіскальної служби від 22.10.2018 №688  «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій» оновлено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій.

В  Реєстр увійшло 165 моделей РРО.

Також Реєстр містить Перелік реєстраторів розрахункових операцій виключених з Державного реєстру в 2016 - 2018 роках, експлуатація яких не дозволяється (7 моделей).

З переліком РРО, які включені до Державного реєстру, можна ознайомитися на веб-порталі Державної фіскальної служби: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/320822.html.

 

 

Ліквідація підприємства. Надання до фіскальної служби ліквідаційного балансу

Юридична особа припиняється в результаті реорганізації або ліквідації.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію.

У разі ліквідації підприємства ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс та у випадках, передбачених Законом №996 від 16.07.1999, публікує його протягом 45 днів після затвердження.

Після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає проміжний ліквідаційний баланс (затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію), що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред’явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду (част. 8 ст. 111 Цивільного кодексу України).

До моменту зняття з обліку юридичної особи як платника податків, зборів, обов’язкових платежів ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов’язана здійснювати розрахунок зобов’язань щодо таких податків, зборів, обов’язкових платежів, сплачувати їх і подавати відповідну звітність.

Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів (част. 11 ст. 111 Цивільного кодексу України).

У ліквідаційному балансі (затверджується учасниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію) відображаються результати прийнятих рішень про стягнення боргів, розподілення активів, власного капіталу та погашення (списання) зобов’язань, що повинно привести до відсутності активів, власного капіталу і зобов’язань ліквідованого підприємства на заключну дату складання ліквідаційного балансу.

До органу ДФС подається тільки один ліквідаційний баланс – на дату прийняття рішення про ліквідацію у вигляді комплекту річної фінансової звітності.

Зазначена норма передбачена ст. 8 розд. ІІІ, ст. 13, ст. 14 розд. IV Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

В якому випадку профспілкові організації подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації?

До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам «неприбутковості», визначених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, віднесені професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок.

Неприбуткові підприємства, установи та організації подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом, звітують у разі порушень п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу), та річну фінансову звітність.

Отже професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок подають звіт    про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації лише у разі порушень вимог «неприбутковості» визначених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу/

Зазначена норма передбачена п. 46.2 ст. 46, п.п. 133.4.6 ст. 133 Податкового кодексу.

Оподаткування заробітної плати одинокої матері, яка утримує дитину віком до 18 років

Доходи у вигляді заробітної плати включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (з урахуванням застосованої податкової соціальної пільги) за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.

Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює
50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому на 1 січня звітного податкового року (у 2018 році - 881 грн.).

Податкова соціальна пільга застосовується до заробітної плати, якщо її розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

У 2018 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить 2470 грн. (1762 грн. х 1,4).

Платник податку, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 150% суми «загальної» пільги у розрахунку на кожну таку дитину. У 2018 році - 1321,50 грн. (881грн.х 50%).

Отже, одинока мати, яка утримує дитину віком до 18 років, має право на зменшення суми, отримуваної від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у 2018 - 1321,50 грн., якщо розмір отриманої протягом місяця заробітної плати не перевищує граничний розмір доходу для застосування податкової соціальної пільги (у 2018 році – 2470 грн).

Платник податку, який має право на застосування «збільшеної» податкової соціальної пільги, зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи.

Зазначена норма передбачена  п.п. 169.1.1, п.п. 169.4.1, п.п. 169.1.3 а); п.п. 169.3.2 ст. 169 Податкового кодексу.

З 07.11.2018 року для отримання послуг електронного цифрового підпису використовуються нові форми реєстраційних документів

Інформаційно-довідковим департаментом ДФС наказом від 05.11.2018 №121 затверджено нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису, а саме:

- Договір про надання електронних довірчих послуг;

- Реєстраційна картка для фізичної особи;

- Реєстраційна картка для юридичної особи;

- Додаток до Реєстраційної картки;

- Заява про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа;

- Додаток до заяви про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа.

Нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису необхідно використовувати з 07 листопада 2018 року.

Форми реєстраційних документів попереднього зразка будуть прийматися віддаленими пунктами реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС до 06 листопада 2018 року включно.

Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів можна у розділі «Отримання послуг електронного цифрового підпису».

Звертаємо увагу, що починаючи 07.11.2018 фізичні особи та суб’єкти господарювання приватного права можуть отримати електронні довірчі послуги від АЦСК ІДД ДФС виключно за їх особистої присутності.

Нові форми реєстраційних документів затверджені у зв’язку з набранням 07.11.2018 року чинності Закону України від 05.10.2017 №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».

 

У власності фізичної особи є легковий автомобіль. Коли і за які авто сплачувати транспортний податок?

 

Платниками транспортного податку є, зокрема, фізичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що є об'єктами оподаткування.

 

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

У 2018 році оподатковуються транспортним податком легкові автомобілі з роком випуску не більше як 5 років включно (2013 рік) і середньоринкова вартість яких становить понад 1,396 млн грн.

Міністерством економічного розвитку та торгівлі на своєму офіційному веб-сайті щороку до 1 лютого звітного року розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року, який містить дані щодо: марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.

 

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тис. грн. за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.

Для фізичних осіб обчислення суми транспортного податку з об’єкта оподаткування здійснюється фіскальним органом за місцем реєстрації платника податку.

Податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку фіскальним органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Платник транспортного податку – власник  легкового автомобіля має 60 календарних днів, починаючи з моменту отримання відповідного повідомлення-рішення, щоб сплатити податок.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Фіскальний орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Зазначена норма передбачена ст. 267 Податкового кодексу України.

 

Податок на нерухоме майно для фізичних осіб. Який діє порядок сплати?

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки фізичним особам - платникам податку нараховується фіскальним органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Податкове повідомлення-рішення про суми податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової (нежитлової) нерухомості, надсилаються (вручаються) фізичній особі-платнику податку фіскальним органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

За новостворений (нововведений) об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

Податок на нерухоме майно з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості (їх часток), які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється фіскальним органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Тобто податок нараховується на об’єкти нерухомості, що належать фізичним особам (визначені власниками).

Об'єкти незавершеного будівництва не відносяться до об'єктів оподаткування податком на нерухоме майно.

Зазначена норма передбачена п.п. 266.3.2 та п.п. 266.7.2 ст. 266 Податкового кодексу.

 

Закінчився термін позовної давності. Чи визнавати таку заборгованість безнадійною?

 

Безнадійна заборгованість – це, зокрема,  заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Будь-яких додаткових умов для визнання заборгованості безнадійною за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності,  не встановлено. Тобто не передбачена необхідність здійснення платником податку - кредитором будь-яких заходів щодо стягнення заборгованості, зокрема, у судовому порядку, визнання боржника банкрутом тощо.

Отже, виключним та достатнім критерієм для визнання заборгованості безнадійною є сплив строку позовної давності за зобов'язаннями щодо такої заборгованості, незалежно від того звертався кредитор до суду з метою її стягнення чи ні.

Зазначена норма передбачена п.п  14.1.11 а) ст. 14 Податкового кодексу України та роз’яснена узагальнюючою податковою консультацією, затвердженою наказом МФУ від 03.04.2018 № 400.

Важливо для платників ПДВ

Оновлено ознаки для моніторингу ПН/РК

10 листопада 2018 року набула чинності постанова КМУ від 24.10.2018 р. № 936, яка вносить зміни до п. 3 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 117.

Пунктом 3 Постанови №117 визначено  ознаки, за якими податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в ЄРПН не блокуються.

Внесені зміни до п. 3 Постанови №117 передбачають перевірку податкових накладних/розрахунків коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в ЄРПН до проведення моніторингу, відповідно до таких ознак:

- податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

- обсяг постачання, зазначений в ПН/РК (крім РК, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у ЄРПН в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК, становить менше 500 тис. грн. за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем — платником ПДВ, не перевищує 50 тис. грн. та керівник – посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

- одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D>0,05, Р<Рм × 1,4.

Постанова № 936 опублікована в «Урядовому кур’єрі» №212 від 10.11.2018 року.

До уваги  підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність

АЦСК ІДД ДФС з 07.11.2018 року не формує сертифікати електронної печатки

Законом України від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги», який набрав чинності 07.11.2018, передбачено, що електронна печатка – це електронні дані, які додаються створювачем електронної печатки до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються для визначення походження та перевірки цілісності пов’язаних електронних даних.

Разом з цим, створювач електронної печатки – це юридична особа, яка створює електронну печатку.

З огляду на те, що створювачем електронної печатки може бути виключно юридична особа, починаючи з 07.11.2018 Інформаційно-довідковий департамент ДФС, як кваліфікований надавач електронних довірчих послуг, не формує сертифікати електронної печатки для фізичних осіб (в т.ч. підприємців та тих, що провадять незалежну професійну діяльність).

Зазначену норму необхідно враховувати під час підготовки реєстраційних документів.

Додатково повідомляємо, що фізичні особи, які отримують сертифікати, починаючи з 07.11.2018, можуть здійснювати подання електронної податкової звітності та реєструвати податкові накладні, використовуючи власний електронний підпис.

 

 ГУ  ДФС у Запорізькій області

 

дата публикации: Ноябрь-26-2018 автор: admin

Авторизуйтесь для добавления и прочтения комментариев

Партнёры: