Здравствуйте Гость .

ГУ ДФС У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОВІДОМЛЯЄ

Підприємницька діяльність громадського об’єднання.

Як не втратити статус неприбутковості?

Міністерство фінансів України надало роз’яснення стосовно питання можливості здійснення громадськими об’єднаннями підприємницької діяльності і включення таких об’єднань до Реєстру неприбуткових установ та організацій (лист від 06.02.2019 № 11210-09-5/3214). http://officevp.sfs.gov.ua/data/files/238906.pdf

Громадське об’єднання зі статусом юридичної особи має право здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об’єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об’єднання та сприяє її досягненню. Відомості про здійснення підприємницької діяльності громадським об’єднанням включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (п. 2 ст. 21 Закону України «Про громадські об’єднання» №4572 від 22.03.2012).

Громадські об’єднання зі статусом юридичної особи, створені ним юридичні особи (товариства, підприємства) зобов’язані вести бухгалтерський облік, фінансову та статистичну звітність, бути зареєстрованими в органах доходів і зборів та сплачувати до бюджету обов’язкові платежі відповідно до закону (п. 3 ст. 23 України «Про громадські об’єднання»).

До того ж, громадське об’єднання зі статусом юридичної особи для виконання своєї статутної мети (цілей) має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до закону передане такому громадському об’єднанню його членами (учасниками) або державою, набуте як членські внески, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, набуте в результаті підприємницької діяльності такого об’єднання, підприємницької діяльності створених ним юридичних осіб (товариств, підприємств), а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданим у користування (крім розпорядження) чи на інших підставах, не заборонених законом (ст. 24 Закону України «Про громадські об’єднання»).

Податковим кодексом України визначено, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (пп.133.4.2 ст. 133 ПКУ).

Встановлення контролюючим органом факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені підпунктом 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 Кодексу, є підставою для виключення такої організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій і нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до норм Кодексу

Таким чином, положення Податкового кодексу України не обмежують можливість здійснення громадськими об’єднаннями, які є неприбутковими організаціями для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств, підприємницької діяльності для досягнення мети, заради якої вони були створені, а саме виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

У такому випадку результати підприємницької діяльності громадські об’єднання відображають у Звіті про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (наказ МФУ від 17.06.2016 № 553), та відповідно до п. 46.2 ст. 46 Кодексу подають його разом із фінансовою звітністю до контролюючого органу за місцем реєстрації громадського об’єднання як платника податків.

 

Обов’язкове застосування РРО підприємцями – платниками  єдиного податку.

Як визначити обсяг доходу?

Реєстратори розрахункових операцій (РРО) не застосовуються підприємцями–платниками єдиного податку другої – четвертої груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн. У разі перевищення в календарному році зазначеного обсягу застосування РРО  є обов’язковим.

РРО повинен застосовуватись з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

При цьому зазначена норма не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Доходом платника єдиного податку для підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

При цьому до доходу не включаються отримані пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Підприємці – платники єдиного податку повинні забезпечити ведення книги обліку доходів та витрат, шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Отже, підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, для визначення необхідності застосування РРО повинні самостійно визначити у звітному податковому році перевищення обсягу доходу понад 1 млн грн.

Такий обсяг визначається з урахуванням всіх доходів, які відповідно до ст. 292 ПКУ включаються до складу доходу платника єдиного податку – підприємця.

Звертаємо увагу, що у разі реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, платники єдиного податку незалежно від обсягу доходу зобов’язані застосовувати РРО на загальних підставах.

Зазначена норма передбачена п.п. 292.1.1, п. 292.3 ст. 292, п. 296.1 ст. 296, п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу.

 

Сервіси ДФС

Запит про стан розрахунків з бюджетами за даними  фіскального органу можна подати в електронному вигляді

ДФС запроваджено електронний сервіс, який надає можливість платникам податків подати запит на отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДФС в електронному вигляді.

Подати такий запит можна через приватну частину (особистий кабінет) Електронного кабінету з використанням електронного цифрового підпису будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів.

Для цього в приватній частині Електронного кабінету  необхідно в менюЗаяви, запити для отримання інформації»  обрати «Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДФС (J1300203)», підписати його та надіслати.

Форма Запиту заповнюється автоматично відповідно до реєстраційних даних платника податків.

Підтвердженням подання в ДФС Запиту є отримання платником податків Квитанції в електронному вигляді, в якій зазначено дату та номер реєстрації відповідного запиту. 

Витяг за результатами обробки Запиту можна переглянути у вкладці «Вхідні документи».  

Нагадаємо, що оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.

Для цього органами ДФС відкриваються інтегровані картки платників (ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Порядок ведення органами ДФС України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджено наказом МФУ  від 07.04.2016 № 422.

Декларування 2019

Банк прощає фізичній особі основну суму боргу (кредиту).

Нюанси оподаткування податком на доходи фізичних  осіб

До загального місячного (річного) оподатковуваного податком на доходи фізичних осіб доходу включається основна сума боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25%  мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2018 році – 930,75 грн, у 2019 році 1043,25 грн),

При цьому, кредитор зобов'язаний повідомити фізичну особу – боржника  шляхом:

- направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення,

- або шляхом укладення відповідного договору,

- або надання повідомлення під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу.

Суму прощеного (анульованого) боргу кредитор повинен включати до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку (форма №1 ДФ), за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.

За таких умов, фізична особа–боржник  самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Отже, якщо кредитором (банком) було здійснено прощення (анулювання) основної суми боргу (кредиту), про що повідомлено боржника, то з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом та включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу з урахуванням норм пп. 164.2 "д"  ст. 164 Податкового кодексу (перевищення у 2018 році – 930,75 грн, у 2019 році 1043,25 грн).

Крім того, зазначений дохід є об'єктом оподаткування військовим збором.

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 06.06.2017 №556) до 01 травня року, що настає за звітним.

У Податковій декларації у розділі II "Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу" передбачено рядок 10.9.1  "у вигляді додаткового блага (прощений (анульований) борг за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит))".

Зазначена норма передбачена п. п. 164.2.17  д)  ст. 164,  п. п. 165.1.55 ст. 165  Податкового кодексу.

 

Перевіряйте надійність своїх контрагентів і ділових партнерів

Для того, щоб перевірити надійність ділових партнерів можна скористатись електронним  сервісом «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера».

 

Такий сервіс функціонує на офіційному веб–порталі ДФС

 http://sfs.gov.ua/businesspartner

Для перевірки інформації щодо наявності податкового боргу у контрагента – платника податків необхідно ввести його код ЄДРПОУ або точну назву. Система здійснить пошук по ряду баз даних, доступних для публічного використання, і повідомить про результати пошуку.

Оновлення інформації на веб–порталі щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.

Крім того, щомісячно на офіційному веб-порталі ДФС оприлюднюється інформація про платників податків, які мають податковий борг, з якою можна ознайомитись за посиланням:

http://sfs.gov.ua/priymalnya-gromadyan/dostup-do-publichnoi-inform/vidkriti-dani/informatsiya-pro-subektiv-gospodaryuva/.

 

Відрядження працівників. Яка неоподатковувана сума добових?

До оподатковуваного податком на доходи фізичних осіб доходу платника податку – фізичної  особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням (добові):

- у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження;

- для відряджень за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, в розрахунку за кожен такий день (п.п. 170.9.1  ст. 170 Податкового  кодексу України).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» визначено, що мінімальна заробітна плата з 01 січня 2019 року  становить  4173 гривні.

Отже, в 2019 році неоподатковувана податком на доходи фізичних осіб сума добових для відряджень у межах території України складає  417,3 грн.

Нагадаємо, що суми витрат на відрядження державних службовців та інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами та установами, які повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, встановлено у додатку 1 до постанови КМУ від 02.02.2011 року № 98 від  у такому розмірі:

-  60 грн – у разі відряджень по Україні;

- в конкретних сумах (виражених у доларах США) залежно від країни відрядження – для закордонних відряджень.

При цьому сума збільшення розміру добових витрат на відрядження понад встановлені норми включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%) і відображається в податковому розрахунку за ф. 1ДФ.

 

Декларування 2019

Навчання на військовій кафедрі навчального закладу.

Чи  можна включити до податкової знижки?

З 1 січня 2019 року розпочалася кампанія декларування доходів фізичних осіб.

Під час кампанії декларування податкові декларації про майновий стан і доходи подають громадяни, які зобов’язані декларувати свої доходи, а також особи, які мають право добровільно подати декларацію для застосування права на податкову знижку.

Так, мають право протягом 2019 року подати декларацію з метою отримання податкової знижки громадяни, які понесли витрати на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення.

Разом з тим, навчання на військовій кафедрі – це додаткова послуга навчального закладу, що не є обов’язковою у процесі безпосереднього навчання за обраним фахом, і оплачується окремо (додатково) від плати за навчання згідно з укладеним з вузом договором на навчання за певним фахом.

Отже, включення витрат за навчання на військовій кафедрі навчального закладу, що оплачуються згідно окремого договору, до податкової знижки чинним законодавством не передбачено.

Зазначена норма визначена п.п. 166.3.3  ст. 166 Податкового кодексу України.

Отримання на дитину документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі

Фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного фіскального органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (додаток 2 до Положення № 822 від 29.09.2017).

Разом з обліковою карткою № 1ДР (яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі) необхідно пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по-батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).

Облікові картки № 1ДР малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника).

Якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, подається його засвідчений переклад українською мовою (після пред’явлення повертається) та його копію.

Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (картка платника податків (додаток 3 до Положення № 822)), надається протягом 3-х робочих днів з дня звернення  до фіскального органу за місцем проживання фізичної особи.

Громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, можуть звернутися до будь-якого фіскального органу.

 У такому разі строк видачі документа може бути продовжено до п’яти робочих днів.

Зазначена норма визначена п. 1, п. 4, п. 8 розділу VII «Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків», затвердженого наказом МФУ від 29.09.2017 № 822.

Діяльність профспілкових організацій.

Коли подається звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації?

До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам «неприбутковості», визначених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, віднесені, зокрема, професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок.

Неприбуткові підприємства, установи та організації подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом, звітують у разі порушень п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу), та річну фінансову звітність.

Отже, професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації лише у разі порушень вимог «неприбутковості», визначених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу.

Таким порушенням є:

- використання активів (коштів або майна), товарів (робіт послуг) на цілі інші, ніж фінансування видатків на утримання неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначеними установчими документами;

- розподілення доходів (прибутків) та їх частин серед засновників, учасників (у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. При цьому, не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

У такому випадку  необхідно подати у строк, визначений для місячного податкового періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення.

Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів.

Як наслідок, така організація виключається фіскальним органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у загальному порядку.

Зазначена норма передбачена п. 46.2 ст. 46, п.п. 133.4.6 ст. 133 Податкового кодексу.

Відрядження працівників. Що важливо знати бухгалтеру?

З метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, не є доходом платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, сума відшкодованих йому у встановленому порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме:

- на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті),

- оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень,

- оплату телефонних розмов,

- оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз),

- обов’язкове страхування,

- інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.

Зазначені витрати не є об’єктом оподаткування лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат.

Такими документами є:

- транспортні квитки або транспортні рахунки (багажні квитанції), у тому числі електронні квитки за наявності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункові документи про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів,

 - рахунки, отримані із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання,

- страхові поліси тощо.

Крім того, будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає, зокрема (але не виключно):

- запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає;

 - укладеного договору чи контракту;

- інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини;

- документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.

За запитом представника контролюючого органу роботодавець/сторона, що відряджає, забезпечує за власний рахунок переклад підтвердних документів, виданих іноземною мовою.

Крім того. до оподатковуваного доходу не включаються, і як наслідок, не оподатковуються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи  (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням.

Розмір добових у межах України визначається у сумі не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день відрядження (у 2019 році – 417,3 грн), а для відряджень за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, в розрахунку за кожен день.

Аванс на закордонне відрядження має видаватися у національній валюті тієї держави, до якої відряджають працівника, або у вільно конвертованій валюті.

Якщо роботодавець приймає рішення про виплату добових у більшій сумі, то в такому разі сума перевищення оподатковується ПДФО за ставкою 18% і військовим збором за ставкою 1,5%.

Зазначена норма передбачена  п.п. 170.9.1 ст. 170 Податкового кодексу.

Як оподатковуються проценти на суми банківських депозитних рахунків фізичних осіб?

До пасивних доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб, належать проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок і проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках.

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.

Такі доходи остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.

Ставка податку на доходи фізичних осіб на доходи у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок і процентів на вклад (депозит) у кредитних спілках встановлюються у розмірі 18% до бази оподаткування.

Такі доходи є об'єктом оподаткування військовим збором за ставкою  1,5%.

У строки, визначені для місячного податкового періоду, податковим агентом до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку на доходи фізичних осіб, нарахованого за ставкою 18% із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків.

Отже, банківська установа, яка є податковим агентом перераховує податок на доходи фізичних осіб до бюджету із сум процентів, нарахованих за звітний місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків фізичних осіб у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Зазначена норма визначена  п.п.170.4.1  ст. 170 Податкового кодексу.

 

Дохід у вигляді виграшу у лотерею.

Особливості оподаткування податком на доходи фізичних осіб

До загального місячного (річного) оподатковуваного податком на доходи фізичних осіб доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів.

Податковим агентом під час нарахування (виплати, надання) на користь платника податку  доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерськ

дата публикации: Март-05-2019 автор: admin

Авторизуйтесь для добавления и прочтения комментариев

Партнёры:

Партнёры: