Здравствуйте Гость .

Українські фермери чекають на європейське фінансування

Президент України Петро Порошенко підписав закон про ратифікацію фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком (ЄІБ), в рамках якого українській стороні нададуть кредитну лінію в розмірі 400 млн євро. Фінансова допомога піде на підтримку малих і середніх фермерських господарств.

 

Кредити будуть надані на 12 років, перші чотири з яких – пільговий період. Механізми розподілу коштів ще розробляються, але в уряді впевнені, що угода дозволить створити нові робочі місця і наростити експорт в галузі. Правда, потенційні позичальники поки не поспішають радіти.

Угоду про відкриття кредитної лінії на рівні міністерства підписали в грудні минулого року. У березні документ потрапив в стіни парламенту, де в очікуванні ратифікації «завис» на півроку.

«Напевно, на порядку денному стояли справи важливіші», – сказала за підсумками розгляду проекту закону в парламенті (був схвалений 21 вересня) екс-заступник міністра аграрної промисловості Владислава Рутицька, яка відповідала за розробку і підписання угоди. За її словами, парламенту знадобився час, щоб перевірити правильність всіх документів. Але довести це питання до кінця можна було в рази швидше, запевняє вона.

 

Подібний кредит – не перший в історії відносин України та ЄІБ. У лютому Рада схвалила позику на таку ж суму, що призначався для розвитку муніципального транспорту в Україні. У парламенті документ теж тримали півроку.

Умови «аграрного» кредиту передбачають 50%-ве фінансування проектів малих і середніх фермерських господарств. Другу половину суми аграрії отримають від українських комерційних банків. Таким чином, кредит ЄІБ згенерує кредитний потік розміром 800 млн. євро.

Гроші будуть спрямовані в сектор виробництва зернових і олійних культур, а також на розвиток рибного господарства України. Зокрема, кошти сфокусують на створенні інфраструктурних об’єктів і розвитку логістики.

«Мені незрозуміло, чому гроші спрямують на водне господарство. Ця сфера не розвинена », – дивується голова Всеукраїнської аграрної раді Андрій Дикун. На його думку, в підтримці більше потребує тваринницька галузь, яка сьогодні намагається знайти нові зовнішні ринки збуту.

 

 

Викликає питання і кредитування виробництва зернових. Уряд неодноразово декларував бажання розвивати переробну промисловість, створюючи ланцюжки доданої вартості. За словами Рутицької, Україна відстоювала позицію «переробки», але європейські партнери дотримувалися іншої думки.

 

 

«З точки зору їх стратегії і оцінки ризиків, вони порахували, що готові кредитувати саме такі сектори», – пояснює вона, додаючи, що раніше уряд не мав можливості залучати довгострокове і пільгове кредитування.

 

 

Пільгові умови полягають в тому, що фінансування половини аграрного проекту надасть ЄІБ під 0,1%. Таким чином, кінцевий кредит буде коштувати аграрію в два рази дешевше.

Максимальний розмір фінансування, яке малий і середній фермер може отримати в рамках угоди, становить 12,5 млн євро. Другу ж частину кредиту українські комерційні банки нададуть в гривні на ринкових умовах.

Крім ЄІБ фінансову допомогу українському малому і середньому бізнесу напередодні пообіцяв і Європейський банк реконструкції та розвитку. ЄБРР має намір профінансувати 50% вартості проектів компаній з оборотом до 50 млн євро. Сума загального кредиту складе 100 млн євро. А в проекті бюджету на 2017 рік фермерам, які обробляють до 500 га землі, передбачена допомога в сумарному розмірі 5,5 млрд гривень.

Ігор Остапчук, в минулому – експерт Українського клубу аграрного бізнесу, пояснює: ставка на малі і середні господарства сприяє розвитку економіки регіону та України в цілому. За його словами, розвиток фермерів на місцях підвищує зайнятість в регіонах, ущільнює конкуренцію і нарощує податкові надходження в бюджет.

«Кредит від Європейського інвестиційного банку – це перша подібна підтримка малого і середнього аграрного бізнесу», – стверджує Андрій Дикун.

 

 

Власник компанії «Злато Таврії» Ігор Йосипенко новину про пільговий кредит сприйняв з оптимізмом. «Сьогодні мале фермерство не відчуває ніякої підтримки. Ринковий кредит малому фермеру недоступний », – пояснює Йосипенко, бізнес якого зосереджений на вирощуванні зернових і олійних.

 

 

Разом з тим потенційні позичальники радіють кредиту стримано. Власник фермерського господарства «Геркулес» Віктор Шеремета вважає, що малі та середні аграрії не зможуть виконати всіх вимог, щоб переконати банк у своїй надійності і гарантованому поверненні позики.

«У малих фермерів немає ліквідної застави, немає фахівців, які зможуть підготувати всі потрібні документи», – говорить він. Андрій Дикун доповнює: багато дрібних фермерських господарств зараз працюють «в тіні», і для отримання кредиту їм доведеться легалізувати бізнес.

Партнер консалтингової компанії Baker Tilly Олександр Почкун вважає, що пільгове фінансування допоможе навести порядок у звітах позичальників. «Кредити за стандартами ЄІБ виконують і просвітницьку функцію, так як компанії повинні підготуватися до позики коштів», – говорить він. Також він упевнений, що підготовка звітності для кредиторів у малих фермерів може зайняти максимум 12 місяців.

Втім, час  ще є. За словами Владислави Рутицької, на розробку всіх механізмів надання кредиту також може піти ще рік. Тому реальні гроші аграрії зможуть побачити вже в 2017-му.

Джерело:http://platforma-msb.org/ukrayinski-fermery-chekayut-na-yevropejske-finansuvannya-2/

дата публикации: Ноябрь-07-2016 автор: admin

Авторизуйтесь для добавления и прочтения комментариев

Партнёры:

Партнёры: