27-01-2023 | категорія: Новини

Кабмін спростив Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві


Кабмін постановою від 20.01.2023 № 59 вніс зміни до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 № 337.

Зокрема, цей Порядок доповнено новим розділом – «Процедура розслідування нещасних випадків у період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану в Україні або окремих її місцевостях». Ним передбачено спрощену процедуру розслідування нещасних випадків, що відбулися з працівниками під час виконання трудових обовʼязків унаслідок воєнних (бойових) дій.

Так, передбачено, що нещасні випадки, що сталися з працівниками підприємств (установ, організацій), їх філій, представництв та інших відокремлених і структурних підрозділів, особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, під час виконання трудових обов’язків внаслідок воєнних (бойових) дій підлягають спеціальному розслідуванню незалежно від ступеня тяжкості травм (ушкодження здоров’я).

Під воєнними (бойовими) діями маються на увазі:

► бомбардування,

► ракетні та артилерійські обстріли,

► мінування територій та приміщень,

► захоплення в полон,

► інші протиправні дії,

► здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об’єктів життєзабезпечення тощо.

Розслідування таких нещасних випадків проводиться за місцем їх настання.

При цьому проведення досліджень для визначення наявності в організмі потерпілого алкоголю, наркотичних засобів і ступеню його сп’яніння не здійснюється.

Розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, проводиться комісією підприємства (установи, організації) без відповідного письмового доручення територіального органу Держпраці.

У разі потреби строк розслідування може бути обґрунтовано продовжений роботодавцем до отримання необхідних висновків, матеріалів, відповідей, пояснень тощо без відповідного письмового погодження з територіальним органом Держпраці.

Якщо роботодавець не має можливості утворити комісію та забезпечити проведення розслідування нещасного випадку, обов’язок щодо проведення такого розслідування покладається на відповідний територіальний орган Держпраці за місцем настання нещасного випадку або місцезнаходженням суб’єкта господарювання, працівником якого є потерпілий.

У разі неможливості утворити комісію та провести розслідування (спеціальне розслідування) через загрозу життю та здоров’ю членам комісії, пов’язану з веденням воєнних (бойових) дій або виникненням надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру, роботодавець та територіальний орган Держпраці в максимально можливому обсязі повинні зібрати, зафіксувати та систематизувати інформацію, що надходить або стає відомою про нещасний випадок на виробництві. Потім, після припинення воєнних (бойових) дій або заходів правового режиму надзвичайного стану, цей нещасний випадок має бути розслідуваний відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків.

Крім цього запроваджено можливість дистанційного проведення засідання комісії з розслідування нещасного випадку з використанням конференц-зв’язку.

З'явилась можливість підписання протоколів та актів членами спеціальної комісії та затвердження їх керівником органу, що утворив спеціальну комісію, шляхом накладання електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису такої особи.

Також удосконалено структуру акта за формою Н-1 «Акт спеціального розслідування нещасного випадку, що стався», зменшено кількісний склад комісії із спеціального розслідування нещасних випадків та її обов’язки, спрощено процес оформлення документів за результатами її роботи.

Постанова № 59 набрала чинності 26.01.2023.

Нагадаємо, що відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV (у редакції Закону від 21.09.2022 № 2620-IX, яка діє з 01.01.2023), страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, підлягають:

♦ особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання або у фізичних осіб;

♦ особи, обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах;

♦ фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах;

♦ здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої, післядипломної освіти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять, під час занять, коли вони набувають професійних навичок, у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах;

♦ діти до 18 років або до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років, які народилися з інвалідністю внаслідок заподіяння шкоди зародку через травмування жінки на виробництві або її професійного захворювання під час вагітності.

 

Buhgalter.com.ua