20-06-2023 | категорія: Новини
«Касово-апаратні» перевірки: що дозволено, а що заборонено
Автор: Амброзяк Наталя, юрист.
У цій статті поговоримо про те, як податківці можуть перевірити РРО/ПРРО-порушення. Чи можуть вони зараз вийти на перевірку? Якщо можуть, то на яку? На що варто звернути увагу? Чи працює тут мораторій, встановлений на період воєнного стану? Розберемося разом.
Виходячи з потенційного предмета різних видів перевірок (ст. 75 ПКУ) виявити РРО-порушення податківці можуть у процесі:
а) документальної перевірки (планової/позапланової);
б) фактичної перевірки.
Однак частіше за все питання, які стосуються РРО/ПРРО, фіскали контролюють саме через фактичні перевірки. Про це свідчать і підстави для їх проведення, які встановлені в п. 80.2 ПКУ.
Але карантин та воєнний стан серйозно вплинули на процес проведення всіх без винятку перевірок. Фактичні перевірки — не виняток.
Фактичні перевірки в період карантину та воєнного стану
Хронологія подій.
Нагадаємо, що на період карантину було заборонено практично всі фактичні перевірки (див. п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ в редакції до 17.03.2022*) . Виняток становили лише ті, що були пов’язані з:
* Із цієї дати Законом від 15.03.2022 № 2120-IX було виключено фактичні перевірки з карантинної заборони на їх проведення та призупинено дію самого пункту на період воєнного стану.
1) обліком, ліцензуванням, виробництвом, зберіганням, транспортуванням та обігом пального, спирту, алкоголю і тютюнових виробів;
2) цільовим використанням платниками пального та спирту;
3) обладнанням акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками;
4) здійсненням функцій, визначених законодавством у сфері виробництва та обігу спирту, алкоголю, тютюнових виробів, пального, за підставами, визначеними пп. 80.2.2, 80.2.3 і 80.2.5 ПКУ.
І саме п. 4 з цього списку дозволяв податківцям перевіряти РРО/ПРРО та касу, але тільки якщо платник працював у спиртовій, алкогольній, тютюновій сфері або був пов’язаний з виробництвом та обігом пального.
Потім почалося повномасштабне вторгнення і на дуже короткий час було зупинено всі без винятку перевірки (з 07.03.2022 до 17.03.2022). Однак уже
з 17 березня 2022 року фактичні перевірки були відновлені в повному обсязі, включаючи і перевірки, пов’язані з РРО/ПРРО
Їх не заборонено проводити і до сьогодні.
Але податківцям не сильно то і хотілося перевіряти РРО/ПРРО-порушення. Усе тому, що законодавці встановили заборону на застосування РРО/ПРРО-штрафів за порушення вимог Закону про РРО**. Спочатку (з 07.03.2022) заборона була абсолютна. Згодом (з 17.03.2022) дозволили штрафувати за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів***.
*** Про те, яким шляхом пішла практика щодо адмінштрафу, — у статті «Порушення, пов’язані з касовими апаратами: під час війни адмінки не буде?» // Податки & бухоблік, 2023, № 49.
Проміжні підсумки.
Підіб’ємо проміжні підсумки. Наразі фактичні перевірки, за якими можна було б виявляти РРО/ПРРО-порушення, дозволені. «Воєнний» мораторій на перевірки тут не працює. Однак оскільки штрафувати не можна, то зараз вони принести санкції не можуть, тому не завжди цікаві самим податківцям.
Проте слід враховувати специфічну позицію податківців щодо заборони на штрафування. Зокрема, вони вважають, що після скасування воєнного стану за РРО/ПРРО-порушення, вчинені у воєнно-заборонені періоди, цілком можна застосовувати санкції (див. категорію 109.18 БЗ та статтю «РРО-штрафи: нові віяння воєнного часу» // Податки & бухоблік, 2023, № 49).
Крім того, заборону на штрафування, передбачену в Законі про РРО, таки хочуть скасувати. Ідеться про славнозвісний законопроєкт від 31.01.2023 № 8401. Але його прийняття поки відкладається (хоча його вже і прийнято за основу). Правок наразі від нардепів до нього дуже багато, тож стверджувати щось напевно досить складно. У первісному ж варіанті цього документа скасувати «звільняючий» п. 12 розд. ІІ Закону про РРО хотіли вже з 1 липня 2023 року. Однак саме з цієї дати це не відбудеться. Та і щодо застосування штрафів можуть бути нюанси. Тож чекаємо на остаточний текст.
Звісно, скасування заборони на штрафи відкриє для податківців неймовірно широке поле для діяльності. Тож у будь-якому разі розслаблятися і думати, що воно якось прокатить, однозначно не варто.
Що потрібно пам’ятати під час фактичних перевірок
Тепер нагадаємо базові моменти щодо фактичних перевірок, про які варто пам’ятати.
1. Фактична перевірка проходить без попередження. Тобто перед нею не приходять якісь листи або запити.
2. Цей вид перевірки проводиться за місцем фактичного провадження платником діяльності, розташування господиниць або інших об’єктів права власності платника (п.п. 75.1.3 ПКУ). Тобто йдеться, наприклад, про магазини, склади, офіси тощо. Не забуваймо, що фактичним місцем провадження госпдіяльності може бути і юридична (податкова) адреса платника (тобто та, яка вказана в ЄДР****). Хоча щодо ФОП, у якого, крім адреси, вказаної в ЄДР, ніякої іншої немає, є нюанси (про них ми писали у статті «ФОП працює з дому: чи можуть прийти податківці з перевіркою?» // Податки & бухоблік, 2023, № 41).
**** Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.
3. Перед фактичною перевіркою інспектори мають надати/пред’явити:
— копію наказу про проведення перевірки. Вона вручається платнику або його уповноваженому представнику, або особі, яка здійснює розрахункові операції під розписку (п. 80.2 ПКУ);
— направлення на проведення перевірки;
— свої службові посвідчення або належним чином оформлені відповідним контролюючим органом документи, що засвідчують посадову (службову) особу. Дані про посвідчення мають бути вказані в направленні на проведення перевірки.
Вимоги до цих документів визначені у ст. 81 ПКУ. У разі якщо податківці не надають зазначені документи або вони оформлені з порушенням ПКУ, то платник має право не допускати фіскалів на перевірку (п. 81.1 ПКУ).
Однак треба бути пильними та прослідкувати, щоб перевіряючі склали саме акт про недопуск до перевірки, а не акт про відмову в підписанні направлення. Останній є підставою для проведення перевірки (абзац 8 п. 81.1 ПКУ).
4. Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами податкового органу у присутності посадових осіб госпсуб’єкта або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (п. 80.7 ПКУ).
5. Перед початком такого виду перевірки фіскали мають право провести контрольну розрахункову операцію. А у процесі перевірки може здійснюватися хронометраж господарських операцій.
6. Фактична перевірка, яка здійснюється за результатами попередньої перевірки, може бути проведена одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта попередньої перевірки (п. 80.3 ПКУ).
7. Тривалість фактичних перевірок не може перевищувати 10 діб (п. 82.3 ПКУ). Але її строк може продовжуватися за рішенням керівника податкової (його заступника або уповноваженої особи) не більш як на 5 діб. Підставами для цього можуть бути:
а) заява платника (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки);
б) змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу госпсуб’єкта та/або його господарських одиниць.
8. За результатами перевірки складається акт або довідка***** у двох примірниках. Цей документ підписується перевіряючими з одного боку і особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). Підписання може відбуватися за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
Акт або довідка за результатами перевірки мають обов’язково бути зареєстровані в податковій не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки.
***** Акт — якщо є порушення, довідка — якщо порушення відсутні.
Усі ці правила визначені в п. 86.5 ПКУ.
Також не забувайте, що акт можна підписувати із запереченнями. Але заперечення не обов’язково подавати одразу під час підписання акта. Їх можна надати податківцям пізніше, а саме протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки) (п. 86.7 ПКУ).
9. Після підписання акта та розгляду заперечень (якщо такі є) фіскали можуть виносити податкове повідомлення-рішення (ППР). Його можна оскаржити, як і будь-яке інше рішення, у порядку ст. 56 ПКУ в адміністративному порядку (написавши скаргу до ДПСУ) або шляхом звернення з позовом до суду. Строки для оскарження ППР наразі не призупинені.
Висновки
- Наразі фактичні перевірки не заборонені. Мораторій, встановлений у зв’язку з воєнним станом та карантином, не діє.
- Податківці на практиці не дуже охоче проводять фактичні перевірки, оскільки поки встановлено заборону на застосування санкцій за порушення Закону про РРО. Виняток із заборони — порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.
- Нардепи планують скасувати заборону на застосування штрафів (див. законопроєкт від 31.01.2023 № 8401). Хоча сказати щось напевне складно, оскільки на сьогодні в цей документ внесено досить багато правок, тому чекаємо на його прийняття та підписання Президентом.