20-02-2017 | категорія: Новини

ГУ ДФС у Запорізькій області

Якщо за навчання студента сплатили не члени його сім’ї першого ступеня споріднення, право на податкову знижку відсутнє

 

Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти, для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.

Отже, якщо за навчання студента сплатили особи, які не є членами його сім’ї першого ступеня споріднення (дід, баба та інші особи), вони не мають права на податкову знижку щодо таких сум.

Зазначена норма передбачена п.п.166.3.3 ст. 166 Податкового кодексу України.

 

В 2017 році неоподатковувана сума нецільової благодійної допомоги становить 2240 грн

 

До оподатковуваного доходу платника податку не включається сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами — юридичними або фізичними особами протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн (у 2017 році — 2240 грн).

Сума перевищення нецільової допомоги над вказаним розміром включається податковим агентом до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, як інші доходи і підлягає оподаткуванню на загальних підставах податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.

Зазначена норма визначена пп. 170.7.3 ст. 170 Податкового кодексу України.

 

З 2017 року запроваджено прискорену амортизацію основних засобів

 

Платникам податку надано право застосування з 01 січня 2017 року мінімально допустимого строку амортизації (два роки) основних засобів четвертої групи (машини та обладнання) для розрахунку амортизації за прямолінійним методом - щодо нових основних засобів, якщо витрати на їх придбання понесені (нараховані) платником податків після 01 січня 2017 року та для таких основних засобів забезпечується одночасне виконання таких вимог:

не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України;

введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів, починаючи з 01 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року;

 

використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за винятком платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

У разі недотримання встановлених вимог, починаючи з дати введення таких основних засобів в експлуатацію, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов'язаний відкоригувати фінансовий результат до оподаткування на такі різниці:

збільшити фінансовий результат до оподаткування - на суму нарахованої амортизації основних засобів протягом податкових (звітних) періодів, у яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів,

зменшити фінансовий результат до оподаткування - на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу за відповідні податкові (звітні) періоди.

Зазначена норма визначена п. 43 підрозд. 4 розд. XX податкового кодексу України.

 

Обмеження права на нарахування податкової знижки

 

Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту - фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті.

Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 ПКУ.

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Зазначена норма передбачена п. 166.4 ст. 166 Податкового кодексу України.

 

Податкові канікули для платників податку на прибуток

 

На період до 31 грудня 2021 року запроваджуються податкові канікули із застосуванням ставки податку на прибуток у розмірі 0 відс. - для платників податку на прибуток, у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує 3-х млн. грн та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати, та які відповідають одному із визначених критеріїв:

- утворені в установленому законом порядку після 01 січня 2017 року;

- діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує 3-х млн. грн, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від 5 до 20 осіб;

- які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 01 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до 3-х млн грн та середньооблікова кількість працівників становила від 5 до 50 осіб.

При цьому платники податку цієї категорії у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає визначеним критеріям, то такі платники податку зобов'язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою 18%.

При цьому зазначені норми не поширюється на суб'єктів господарювання, які здійснюють види діяльності, визначені у підпунктах 2.1 - 2.18 п. .44 підр. 4 розд. XX Податкового кодексу України.

Зазначена норма передбачена п. 44 підр. 4 розд. XX Податкового кодексу України.

 

Штрафні санкції та пеня, нараховані за наслідками перевірок органів ДФС, платники податку на прибуток визнають витратами згідно з правилами бухгалтерського обліку

 

Базою для розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат до оподаткування, визначений відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності

Таким чином, суми штрафних (фінансових) санкцій та пені, нараховані за наслідками перевірок органів ДФС, визнаються витратами згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.

При цьому на суму таких штрафних (фінансових) санкцій та пені різниця для збільшення фінансового результату до оподаткування не виникає.

Зазначена норма передбачена п.п. 134.1.1 ст. 134 та п.п. 14.1.265 ст. 14 Податкового кодексу України.

 

З 2017 року платники податку на прибуток фінансовий результат до оподаткування збільшують на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок

 

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу.

З 2017 року передбачена нова різниця, що збільшує фінансовий результат до оподаткування.

Так, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX Податкового кодексу.

Зазначена норма передбачена п.п. 134.1.1 ст. 134 та п.п. 140.5.11 ст. 140 Податкового кодексу України.

 

Випадки, коли не справляється авансовий внесок із податку на прибуток при виплаті дивідендів

 

Авансовий внесок із податку на прибуток при виплаті дивідендів не справляється у разі виплати дивідендів:

- фізичним особам;

- на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню.

- платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень Податкового кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;

Інститути спільного інвестування звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів.

Виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

При цьому така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди податком на доходи фізичних осіб.

Зазначена норма визначена п.п. 57.1 1.3, п.п. 57.1 1.4, п.п. 57.1 1.6 ст. 57 Податкового кодексу України.

 

Попередньо сплачені протягом податкового (звітного) періоду авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів зменшують податкові зобов'язання, задекларовані у податковій декларації за такий податковий (звітний) період

 

До п. 57.1 1.2. ст. 57 Податкового кодексу України внесено зміни (діють з 0.01.2017 р.), якими конкретизовано порядок зарахування сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів у зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток.

Так, сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.

У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов'язання підприємством - емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення.

 

Коригування фінансової звітності на індекс інфляції при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток

 

Для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу.

Показники річної фінансової звітності підприємства за умови досягнення значення кумулятивного приросту інфляції 90 і більше відсотків підлягають коригуванню із застосуванням коефіцієнта коригування.

Ця норма застосовується підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності), які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність.

У Звіті про фінансові результати інформація за статтею «Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті» враховується при розрахунку прибутку (збитку) до оподаткування.

Отже, підприємства, які згідно з правилами бухгалтерського обліку здійснюють коригування фінансової звітності на показники інфляції, при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток враховують відкоригований на індекс інфляції фінансовий результат до оподаткування.

Зазначена норма передбачена п.п. 134.1.1 ст. 134 Податкового кодексу; П(С)БУ 22 «Вплив інфляції» затвердженого наказом МФУ від 28.02.02 №147 та роз’яснена листом ДФС України від 10.02.2017 №3390/7/99-99-02-02-17.

 

 

ГУ ДФС у Запорізькій області