23-05-2016 | категорія: Новини

ГУ ДФС у Запорізькій області інформує від 23.05.2016 р

Ставка державного мита за посвідчення договорів відчуження об’єктів нерухомого майна становить 1% суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян

Платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.

Ставка державного мита за посвідчення договорів відчуження житлових будинків, квартир, кімнат, дач, садових будинків, гаражів, а також інших об’єктів нерухомого майна, які перебувають у власності громадянина, що здійснює таке відчуження, встановлена у розмірі 1% суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Зазначена норма визначена ст. 1 та пп.«а» п. 3 ст. 3 Декрету КМУ від 21.01.1993 №7-93 «Про державне мито».

Платники податку на прибуток з річним доходом за 2015 рік більше 20 млн. грн., повинні подати декларацію за І квартал 2016 року

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.

Подання декларації за відповідні звітні (податкові) періоди: квартал, півріччя, три квартали та рік здійснюється протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного податкового кварталу.

Водночас для окремих категорій платників податку встановлено річний податковий (звітний) період, а саме:

- платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

- виробників сільськогосподарської продукції;

- платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 млн. грн.

Отже, платники податку на прибуток, у яких річний дохід за 2015 рік від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) перевищив 20 млн. грн. повинні подати декларацію з податку на прибуток за І квартал 2016 року.

Останній день подання податкової декларації за І квартал 2016 року – 10 травня.

Зазначена норма передбачена п. 137.4, п. 137.5 ст. 137 та 49.18.2 ст.18 Податкового кодексу України.

Порядок подання податкового розрахунку за формою № 1ДФ

Податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу.

Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається.

Якщо останній день строку подання податкового розрахунку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Податковий розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку податковий агент протягом звітного періоду.

Податковий розрахунок подається до фіскальних органів за місцезнаходженням податкового агента - юридичної особи або її відокремлених підрозділів чи до фіскального органу за податковою адресою фізичної особи - податкового агента.

Податковий розрахунок подається:

- засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо використання електронного цифрового підпису відповідальної особи податкового агента;

- на паперовому носії разом з електронною формою на електронному носії інформації;

- на паперовому носії, якщо кількість рядків у податковому розрахунку не перевищує десяти.

Зазначений порядок передбачений розділом 2 Наказу МФУ від 13.01.15 №4 "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку".

Що є об’єктом оподаткування військовим збором?
     Відповідно до підрозділу 10 розд. XX Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.

    Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є:
     загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
     доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

     іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

     Об’єктом оподаткування нерезидента є:

     загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;

     доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Чи є об’єктом оподаткування військовим збором виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності?

     Виплати по листках непрацездатності (оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та допомога по тимчасовій непрацездатності) з метою оподаткування військовим збором прирівнюються до заробітної плати.

Чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума соціальної допомоги по вагітності та пологах?
     Оскільки сума соціальної допомоги по вагітності та пологах, яку отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, не включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, така сума не підлягає оподаткуванню військовим збором.
Яка ставка туристичного збору?

     Відповідно до п.268.3 ст.268 Податкового кодексу України ставка туристичного збору встановлюється у розмірі від 0,5 до 1 відсотка до бази справляння збору, визначеної п.268.4 ст.268 ПКУ.

     Базою справляння є вартість усього періоду проживання (ночівлі) в місцях, визначених пп.268.5.1 ст.268 ПКУ, за вирахуванням податку на додану вартість (пп.268.4.1 п.268.4 ст.268 ПКУ).

     До вартості проживання не включаються витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), телефонні рахунки, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, витрати на усний та письмовий переклади, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду (пп.268.4.2 п.268.4 ст.268 ПКУ).

Чи необхідно дитячим таборам (спортивним, туристичним, творчим тощо), які приймають на відпочинок дітей за путівками, утримувати з них туристичний збір?
     Органи місцевого самоврядування вирішують питання щодо запровадження туристичного збору.

     Під час встановлення туристичного збору податкові пільги та порядок їх застосування можуть передбачатися лише для певної категорії платників збору, зокрема, для дитячих таборів (спортивних, туристичних, творчих тощо), які приймають на відпочинок дітей за путівками, якщо таке передбачено рішенням відповідного органу місцевого самоврядування.
     Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.
     При цьому, не дозволяється встановлювати індивідуальні пільгові ставки по справлянню туристичного збору для окремих юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати такого збору.

Який термін сплати туристичного збору?
     Згідно із пп.268.7.1 п.268.7 ст.268 Податкового кодексу України сума туристичного збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням податкових агентів.

Які терміни подання податкової декларації та сплати туристичного збору?
     Податкова декларація з туристичного збору подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
     Сума туристичного збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації.

Податковий агент подає декларацію з туристичного збору до фіскального органу за своїм місцем реєстрації

Декларація з туристичного збору подається податковим агентом до фіскального органу за своїм місцем реєстрації.

Якщо податковий агент має відокремлений підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі), то за умови покладення на нього податковим агентом обов’язку зі сплати податків та зборів, такий підрозділ повинен стати на податковий облік у фіскальному органі за місцем здійснення діяльності.

У цьому випадку відокремлений підрозділ самостійно подає податкову декларацію з туристичного збору до фіскального органу за місцем здійснення діяльності.

Зазначена норма визначена пп. 268.5.1 та пп. 268.7.2 ст. 268 Податкового кодексу України.

Чи є платниками земельного податку фізичні особи-підприємці та юридичні особи, що перебувають на спрощеній системі оподаткування (платники єдиного податку)?
     Відповідно до п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Хто є платником земельного податку за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей?

     Земельний податок за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей, нараховується на загальних підставах, і сплачується батьками, опікунами або самими малолітніми та неповнолітніми дітьми за допомогою батьків чи піклувальників.

Чи є платниками земельного податку юридичні особи, які не оформили відповідно до законодавства право власності або користування землею, в тому числі якщо вони є власниками будівель (споруд) або їх частин, що розташовані на таких земельних ділянках?

     При переході права власності на будівлю, споруду (їх частин) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.
     Обов’язок зі сплати податку за земельні ділянки під таким нерухомим майном, виникає з моменту державної реєстрації права на таку земельну ділянку.
     Використання земельної ділянки без оформлення відповідного права є порушенням законодавства.

     Відповідальність за порушення земельного законодавства передбачена ст. 144 Земельним кодексом України. Так, у разі виявлення порушень відповідно до закону на порушника складається протокол і встановлюється термін для усунення порушень. У разі не виконання протягом зазначеного строку вимог щодо припинення порушення земельного законодавства, матеріали передаються до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування для припинення права користування земельною ділянкою.
     Юридичним особи, які не оформили відповідно до законодавства право власності або користування землею, в тому числі якщо вони є власниками будівель (споруд) або їх частин, необхідно звернутися до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування для оформлення та реєстрації права власності на такі земельні ділянки.

Чи повинна фізична особа - власник нежитлового приміщення у багатоповерховому жилому будинку сплачувати земельний податок?

     Відповідно до п.287.8 ст.287 Податкового кодексу України власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
     Згідно із пунктом 286.6 статті 286 ПКУ за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

     Пунктом 286.1 ст.286 ПКУ зазначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
     Таким чином, фізична особа – власник нежитлового приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

ГУ ДФС у Запорізькій області