07-02-2017 | категорія: Новини

ГУ ДФС у Запорізькій області

Терміни подання податкової декларації з плати за землю

         Відповідно до ст. 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають податковій інспекції податкову декларацію.

         Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним. 

 

Порядок подання податкової декларації з плати за землю

          Податкова декларація подається відповідному податковому органу за місцезнаходженням земельної ділянки.

         При поданні першої декларації разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

         Податкова декларація на 2017 рік подається за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 16.06.2015 р. N 560  з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

         Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.
 

Порядок подання податкової декларації

з плати за землю за нововідведені земельні ділянки


         Відповідно до п.286.4 ст.286 ПКУ за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним. 
         У разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію також протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

 

Юридичні особи, які користуються пільгами

щодо сплати земельного податку, зобов’язані подавати декларацію

        

         Юридичні особи, які мають право на пільги щодо сплати земельного податку або земельні ділянки, що не підлягають оподаткуванню, не звільняються від обов’язку подання податкових декларацій за земельні ділянки, з яких земельний податок не справляється через застосування податкових пільг.

         Юридичні особи, які користуються пільгами з земельного податку, та надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, земельний податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачують на загальних підставах з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель, споруд (їх частин).

         Водночас якщо орган місцевого самоврядування прийняв рішення про надання пільг зі сплати земельного податку бюджетним установам, то у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування, земельний податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) не сплачується.

 

Строки сплати  плати за землю

 

     Відповідно до ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за календарний місяць, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця.

 

Яка вартість дарунків не оподатковується податком на доходи фізичних осіб з 01.01.2017?

Законом України від 20.12.2016 №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», який набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до Податкового кодексу України

Відповідно до підпункту 165.1.39 пункту 165.1 статті 165 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу, вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у разі, якщо їх вартість не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Нагадуємо, що мінімальна заробітна плата, встановлена Законом України від 21.12.2016 р. № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік», у 2017 р. становить 3 200 грн.

 

Оподаткування нецільової благодійної допомоги

 

З  01 січня 2017 року Законом України від 20.12.2016 р. № 1791-VIII змінено граничний розмір благодійної допомоги, що передбачений пп. «б» пп. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу, який становить 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Відповідно до пп. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами — юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу, встановленого на 1 січня такого року (у 2016 році — 1930 грн, у 2017 році — 2240 грн).

Сума перевищення нецільової допомоги над вказаним розміром включається податковим агентом до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, як інші доходи і підлягає оподаткуванню на загальних підставах.   (Лист ДФС України від 18.01.2017 р. № 971/6/99-99-13-02-03-15)

 

Застосування права на податкову знижку

  при  відчуженні об’єкта іпотеки

 

Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом,  наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

При цьому, Податковим кодексом України визначені умови, при додержанні яких громадянин має право на застосування податкової знижки  по сумам сплачених процентів. Зокрема, право на включення до податкової знижки суми процентів за іпотечним кредитом, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність громадянина  та починає використовуватися як основне місце проживання. Якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений, то фізична особа не має права на отримання податкової знижки в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом.

 

         Чи може фізична особа-іноземець зареєструватись платником єдиного податку для проведення підприємницької діяльності?

 

Підпунктом 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу визначено, що фізична особа — резидент — це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

         У разі якщо особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні. Якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні.

У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Відповідно до п. 177.12 ст. 177 Податкового кодексу іноземці та особи без громадянства, зареєстровані підприємцями згідно із законодавством України, є резидентами.

         Згідно з п. 291.3 ст. 291 цього Кодексу фізична особа — підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою першою розділу XIV Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в установленому порядку. 

Тобто, фізична особа — іноземець, яка зареєстрована суб’єктом господарської діяльності, може обрати спрощену систему оподаткування за умови її відповідності критеріїв, установлених главою першою розділу XIV Податкового кодексу.

        

Щодо складання акцизних накладних

при здійсненні операцій з передачі пального іншим особам

 

Нормами Цивільного кодексу України регулюються відносини на умовах договору про надання послуг (далі – ЦКУ). Відповідно до ст. 901 ЦКУ за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

При цьому ст. 902 ЦКУ передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто або у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним у повному обсязі перед замовником за порушення договору.

При передачі підприємство (замовник) паливно-мастильних матеріалів третій особі (виконавцю) на виконання умов договору про надання послуг, здійснюється передача (відпуск, відвантаження) пального від замовника до виконавця, що є операцією з реалізації пального у розумінні абзацу другого п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, тому замовник при здійсненні таких операцій є особою, що реалізує пальне.

Відповідно до п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

З метою виявлення необлікованих об’ємів пального підприємство, яке здійснює операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального іншим особам чи здійснює будь-які інші операції з пальним на митній території України, перелічені в абзаці другому п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, зобов’язане складати акцизні накладні на такі обсяги реалізації, а також на обсяги пального, що використовується для власного споживання, зареєструвавши акцизні накладні в Єдиному реєстрі акцизних накладних (ЄРАН) згідно з п. 231.1 ст. 231 Кодексу.

Тобто, за допомогою Системи електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП) ведеться автоматизований облік у розрізі платників податку обсягів реалізованого пального, в тому числі обсягів пального, використаного для власного споживання, та сум сплаченого акцизного податку з цих обсягів. Підприємству як платнику акцизного податку з реалізації пального необхідно здійснювати реалізацію пального з безумовним виконанням ним умов законодавства щодо оформлення документів у СЕАРП (ст.ст. 231-232 Кодексу), незалежно від того, чи будуть у нього виникати зобов’язання зі сплати акцизного податку (Лист ДФС України від 20.01.2017 р. № 1250/6/99-99-15-02-02-15).

 

 

ГУ ДФС у Запорізькій області