ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 1.08.23

01-08-2023 | категорія: Новини

ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 1.08.23

Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ: Повернення на довоєнну систему оподаткування

Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» вже офіційно опублікований та набере чинності 1 серпня 2023 року.

Державна податкова служба України у своєму інформаційному листі № 4/2023 роз'яснює, які ключові зміни відбудуться з 01.08.2023, зокрема:

скасування можливості для фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб бути платниками єдиного податку ІІІ групи із застосуванням ставки єдиного податку у розмірі 2 % від суми доходу;

скасування можливості для фізичних осіб-підприємців платників єдиного податку І та ІІ групи не сплачувати єдиний податок (крім тих, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих територіях України, станом на дату початку бойових дій, або тимчасової окупації);

встановлення умов перехідного періоду, якими визначено порядок переходу на загальну систему оподаткування або на спрощену систему оподаткування для платників податку, які втрачають право на використання особливостей оподаткування;

відновлення термінів надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій та розгляду скарг платників податків на рішення контролюючих органів;

відновлення термінів надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів;

відновлення з 01.08.2023 для банків, інших фінансових, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей та контролюючих органів перебігу строків, визначених для надсилання повідомлення про відкриття або закриття рахунка/електронного гаманця платника податків - юридичної особи (резидента і нерезидента), у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, та повідомлень про взяття рахунку/електронного гаманця на облік або відмову у взятті контролюючим органом рахунку / електронного гаманця на облік;

продовження мораторію на проведення документальних перевірок платників податків та перевірок платників ЄСВ, крім перевірок: бюджетного відшкодування; за заявою платника та за скаргою останнього; ліквідації (припинення юридичної особи/ підприємницької діяльності); на заперечення до акту; у разі дисциплінарного провадження; трансфертного ціноутворення; міжнародного оподаткування; перевірок нерезидентів; валютного законодавства;

формування плану-графіку лише 3-ма категоріями платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції; у сфері грального бізнесу, надання фінансових, платіжних послуг;

збережено право добровільної сплати єдиного податку для платників 1-2 групи, що мали податкову адресу на територіях бойових дій (в тому числі можливих бойових дій) та на окупованих територіях;

встановлення обов'язку банкам, іншим фінансовим установам, небанківським надавачам платіжних послуг, емітентам електронних грошей направити (у т.ч. повторно) не пізніше 01.09.2023 до контролюючих органів повідомлення про відкриття/закриття рахунків/ електронних гаманців відкритих/закритих у період з 24.02.2022 по 01.08.2023;

відновлення з 1 вересня 2023 року відповідальності банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей за здійснення видаткових операцій за рахунком/електронним гаманцем платника податків до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу про взяття рахунку/електронного гаманця на облік у контролюючих органах;

скасування необхідності затвердження Урядом переліку товарів, які добровільно передаються Збройним Силам України та іншим військовим формуванням для потреб забезпечення оборони держави, та наданої гуманітарної допомоги у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та які передаватимуться платниками податку без коригування фінансового результату до оподаткування на вартість таких товарів;

уточнення періоду, в якому звільняються від оподаткування ПДФО доходи благодійників - фізичних осіб, які внесені до Реєстру волонтерів;

звільнення від оподаткування ПДФО суми доходу отриманого, як компенсація за об'єкт нерухомого майна пошкодженого/знищеного в наслідок бойових дій;

доповнення переліку витрат фізичних осіб витратами на придбання об'єкта нерухомості у сумі, зазначеній у житловому сертифікаті на придбання об'єкта житлової нерухомості, що був отриманий платником податку, як компенсація за пошкоджений/знищений об'єкт нерухомого майна;

приведення до норм європейського права визначення місця постачання послуг пов'язаних з постачанням електричної енергії (місцем постачання таких послуг вважатиметься місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання, а не місце реєстрації постачальника);

упорядкування правил оподаткування ПДВ при відновленні реєстрації платника ПДВ, який на дату набрання чинності Закону № 3912 був зареєстрований платником спрощеної системи з особливостями оподаткування;

звільнення від фінансової відповідальності за порушення у сфері РРО (крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів), якщо вони були вчинені на територіях бойових дій (в тому числі можливих бойових дій) та на окупованих територіях;

удосконалення норми щодо звільнення від фінансової відповідальності за порушення у сфері РРО (крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів) за порушення вчинені з 24 лютого 2022 року до 1 серпня 2023року;

спрощення вимог до відображення в розрахунковому документі назви товару (послуги) для фізичних осіб - підприємців, платників єдиного податку, які не зареєстровані платниками ПДВ;

звільнення від відповідальності суб'єктів господарювання за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» вчинені ними у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор тощо.

За якою формою подається заява, мобілізованими до Збройних Сил ФОП, про звільнення від сплати єдиного внеску?

Фізичні особи-підприємці, які були призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або були призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь строк їх військової служби, або cтосовно яких згідно із Законом № 2010 встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, подають заяву про звільнення від нарахування та сплати єдиного внеску за формою згідно з додатком 1 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449.

Відповідно до абзацу першого пункту 9 прим. 2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, визначені статтею 4 Закону № 2464, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями.

Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи-підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до контролюючого органу фізичною особою-підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована фізична особа-підприємець перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації) (абзац другий пункту 9 прим. 2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Згідно з абзацом третім пункту 9 прим. 2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов’язання, визначені підпунктами 1 (крім сплати єдиного внеску), 2, 3, 4, 5, 6, 10, 12 частини другої статті 6 Закону № 2464, здійснює така уповноважена особа.

Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується до бюджету демобілізованою фізичною особою- підприємцем протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована фізична особа-підприємець у заяві, передбаченій у пункті 9 прим. 2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, зазначає дані про нарахований єдиний внесок на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби фізичної особи-підприємця.

Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи-підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою фізичною особою-підприємцем у порядку та строки, встановлені Законом № 2464, без нарахування штрафних і фінансових санкцій, передбачених Законом № 2464.

Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи-підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до податкового органу фізичною особою-підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована фізична особа-підприємець перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).

Крім того пунктом 9 прим. 8 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 встановлено, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону № 2464, з числа осіб, стосовно яких згідно із Законом України від 26 січня 2022 року № 2010-IX «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, якщо вони не є роботодавцями, звільняються за заявою члена сім’ї або платника єдиного внеску, після їх звільнення та/або після закінчення їх лікування (реабілітації) від виконання обов’язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464, сплати недоїмки з єдиного внеску, пені та штрафів за її несплату на весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення.

Заява платником єдиного внеску подається протягом 90 днів після його звільнення.

Якщо платник єдиного внеску перебуває на лікуванні (реабілітації) після звільнення, заява подається протягом 90 днів після закінчення його лікування (реабілітації).

Відповідно до пункту 9 прим. 18 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 під час дії особливого періоду, визначеного Законом України № 3543, платники єдиного внеску, зазначені у частині першій статті 4 Закону № 2464, призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями.

Підставою для зазначеного звільнення є заява платника єдиного внеску та копія відповідного військово-облікового документа із зазначенням даних про його призов на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, які подаються до податкового органу за місцем обліку платника єдиного внеску протягом 10 днів після його звільнення з такої військової служби.

Якщо платник єдиного внеску після звільнення з військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків такої служби, заява і копія відповідного військово-облікового документа подаються ним протягом 10 днів після закінчення лікування (реабілітації).

Якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов’язання, визначені пп. 1 (крім сплати єдиного внеску), 2 – 6, 10 і 12 частини другої статті 6 Закону № 2464, здійснює така уповноважена особа.

Єдиний внесок, нарахований уповноваженою особою з таких виплат протягом строку військової служби платника єдиного внеску, сплачується звільненим з військової служби платником єдиного внеску протягом 180 календарних днів з дня, наступного за днем його звільнення з такої служби, без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Платник єдиного внеску в заяві, подання якої передбачено абзацом другим пункту 9 прим. 18 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, зазначає дані про нарахований уповноваженою особою єдиний внесок на суму таких виплат.

Звітність про нарахований уповноваженою особою протягом строку військової служби платника єдиного внеску єдиний внесок на суми виплат найманим працівникам платника єдиного внеску подається платником єдиного внеску, звільненим із військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, у порядку та строки, встановлені Законом № 2464, без нарахування штрафних і фінансових санкцій, передбачених Законом № 2464.

Чи може уповноважений представник юридичної особи отримати за довіреністю кваліфіковані сертифікати відкритих ключів?

Уповноважений представник юридичної особи, установи, організації, органів місцевого самоврядування не може отримати за довіреністю кваліфіковані сертифікати відкритих ключів на посадових осіб (керівника, бухгалтера тощо) чи інших працівників таких установ, організацій, органів місцевого самоврядування, оскільки під час формування та видачі кваліфікованого сертифіката відкритого ключа здійснюється ідентифікація особи за умови її особистої присутності.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» формування та видача кваліфікованого сертифіката відкритого ключа без ідентифікації особи, ідентифікаційні дані якої міститимуться у кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, не допускаються.

Ідентифікація особи здійснюється кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг (його відокремленим пунктом реєстрації) шляхом перевірки та підтвердження належності фізичній чи юридичній особі, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, ідентифікаційних даних особи, отриманих кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг (його відокремленим пунктом реєстрації).

Ідентифікація особи – процедура використання ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, в результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи (пункт 20 частини першої статті 1 Закону № 2155).

Згідно з частиною п’ятою статті 22 Закону № 2155 під час перевірки цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи (з метою формування кваліфікованого сертифіката електронної печатки або автентифікації веб-сайту) чи фізичної особи-підприємця (з метою формування кваліфікованого сертифіката електронної печатки) кваліфікований надавач електронних довірчих послуг зобов’язаний використовувати інформацію про юридичну особу чи фізичну особу-підприємця, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань або в торговельному, банківському чи судовому реєстрі, який ведеться країною резидентства іноземної юридичної особи, а також пересвідчитися, що обсяг цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи чи фізичної особи – підприємця є достатнім для формування та видачі кваліфікованого сертифіката відкритого ключа або автентифікації вебсайту. Порядок проведення перевірки, передбаченої цією частиною, визначається Кабінетом Міністрів України.

Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності міжнародних організацій, відомості про яких не внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань або торговельного, банківського чи судового реєстру, що ведеться іноземною державою, за місцезнаходженням штаб-квартири міжнародної організації здійснюється з використанням інформації з міжнародного договору або іншого офіційного документа, на підставі якого створена та/або діє міжнародна організація.

Частиною шостою статті 22 Закону № 2155 визначено, що уповноважений представник юридичної особи або фізичної особи-підприємця підписує документи, необхідні для формування та видачі кваліфікованого сертифіката відкритого ключа працівнику юридичної особи або фізичної особи- підприємця. Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг під час формування та видачі кваліфікованого сертифіката відкритого ключа працівнику юридичної особи або фізичної особи-підприємця здійснює ідентифікацію працівника, а також ідентифікацію особи уповноваженого представника юридичної особи або фізичної особи-підприємця відповідно до вимог статті 22 Закону № 2155 та перевіряє обсяг його повноважень за документом, що визначає повноваження уповноваженого представника юридичної особи або фізичної особи- підприємця, чи з використанням інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань або в торговельному, банківському чи судовому реєстрі, який ведеться країною резидентства іноземної юридичної особи.

Якщо від імені юридичної особи діє колегіальний орган, кваліфікованому надавачу електронних довірчих послуг подається документ, у якому визначено повноваження відповідного органу та розподіл обов’язків між його членами.

Також, частиною другою статті 22 Закону № 2155 встановлено, що ідентифікація особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється в один із таких способів:

1) за особистої присутності фізичної особи, фізичної особи-підприємця чи уповноваженого представника юридичної особи – за результатами перевірки відомостей (даних) про особу, отриманими у встановленому законодавством порядку з Єдиного державного демографічного реєстру, за паспортом громадянина України або іншими документами, виданими відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи;

2) віддалено (без особистої присутності особи), з одночасним використанням засобу електронної ідентифікації, що має високий або середній рівень довіри, раніше виданого фізичній особі, фізичній особі-підприємцю чи уповноваженому представнику юридичної особи за особистої присутності, та багатофакторної автентифікації;

3) за ідентифікаційними даними особи, що містяться у кваліфікованому сертифікаті електронного підпису чи печатки, раніше сформованого (сформованої) та виданого (виданої) згідно з пунктом 1 або пунктом 2 частини другої статті 22 Закону № 2155, за умови чинності такого сертифіката;

4) з використанням інших способів ідентифікації, визначених законом, надійність яких є еквівалентною особистій присутності та підтверджена органом з оцінки відповідності.

Як можна надіслати через Електронний кабінет запит про отримання витягу з журналу реєстрації повідомлень про відкриття рахунків у фінансових установах?

Абзацом першим пункту 4 розділу VI Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок) визначено, що платник податків може надіслати до ДПС в електронній формі через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42 прим. 1 глави 1 розділу II ПКУ, або з використанням електронних комунікаційних мереж запит про отримання витягу з журналу реєстрації повідомлень про відкриття/закриття рахунків у фінансових установах за формою № П9 (далі – Запит) згідно з додатком 10 до Порядку. У запиті зазначається, про які рахунки запитується інформація – ті, про які не надходили повідомлення про їх закриття (відкриті рахунки) та/або ті, про які надійшли повідомлення щодо їх закриття (закриті рахунки), із зазначенням періоду закриття.

Меню «Введення звітності» або «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету надає можливість подання до контролюючого органу запиту про отримання витягу з журналу реєстрації повідомлень про відкриття/закриття рахунків у фінансових установах за формою № П9 (ідентифікатор форми J/F 13086ХХ).

Крім того, меню «Введення звітності» надає можливість перегляду квитанцій щодо приймання та обробки контролюючим органом Запиту, а саме:

Квитанція № 1 – засвідчує факт і час отримання Запиту;

Квитанція № 2 – Витяг з журналу реєстрації повідомлень про відкриття/закриття рахунків у фінансових установах за формою № П10 (далі – Витяг) згідно з додатком 11 до Порядку за ідентифікатором форми J/F 14086ХХ.

При цьому відповідно до абзацу другого пункту 4 розділу VI Порядку ДПС надсилає платнику податків Витяг не пізніше наступного робочого дня після надходження Запиту.

Витяг з журналу реєстрації повідомлень про відкриття/закриття рахунків у фінансових установах формується засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС і надсилається платнику в Електронний кабінет у режим «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи».

У Витягу зазначається інформація про платника податків та всі його рахунки, які взято на облік в контролюючих органах, згідно із критеріями, що вказані у Запиті платником податків (закриті та/або відкриті).

Чи є відповідальність за несвоєчасну сплату туристичного збору платниками, які не мають можливості своєчасно виконати податковий обов’язок під час воєнного стану?

У разі відсутності у суб’єкта господарювання можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати туристичного збору, він звільняється від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Cуб’єкт господарювання, який має можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати, звільняється від відповідальності за порушення ним термінів сплати (перерахування) узгоджених сум грошових зобов’язань з туристичного збору за I квартал 2022 року, за умови їх сплати не пізніше 01 серпня 2022 року.

Cуб’єкт господарювання, у якого відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняється від відповідальності за порушення термінів сплати (перерахування) узгоджених сум грошових зобов’язань з туристичного збору, за умови їх сплати протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.

Порядок сплати туристичного збору регламентується підпунктом 268.7.1 пункту 268.7 статті 268 ПКУ, яким визначено, що податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу (підпункт 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПКУ), або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, передбачена відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій встановлених пункт 124.1 cтатті 124 ПКУ та нарахування пені згідно з статтею 129 ПКУ.

Порядок виконання у період воєнного стану платником свого обов’язку, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності встановлено підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ (у редакції Закону України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України», який набрав чинності 03.01.2023.

Абзацом першим підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної ПКУ, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України (абзац другий підпункту 69.1 пункту 69 ПКУ).

Згідно з абзацом сьомим підпункту 69.1 пункту 69 ПКУ платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов’язки, звільняються, від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків щодо строків сплати податків та зборів, зокрема, за звітний (податковий) період – I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 01 серпня 2022 року.

У разі звільнення платника податків від відповідальності з підстав, визначених абзацами четвертим – восьмим підпункту 69.1 пункту 69 ПКУ, податкові повідомлення-рішення, якими були визначені йому штрафні (фінансові) санкції та/або пеня за несвоєчасне виконання податкових обов’язків, вважаються скасованими (відкликаними) з дня набрання чинності Законом № 2836 (абзац дев’ятий підпункту 69.1 пункту 69 ПКУ).

Відповідно до абзацу дванадцятого підпункту 69.1 пункту 69 ПКУ платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання ними таких обов’язків, передбачених ПКУ, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

ЗАКОН № 3219: Як відбуватиметься перехід платників, які до 1 серпня 2023 року були зареєстровані на спрощеній системі з особливостями оподаткування, та на яку саме систему оподаткування?

З урахуванням змін, внесених Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», спрощена система з особливостями оподаткування діє до 1 серпня 2023 року, тобто по 31 липня 2023 року включно. (Пункт 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Платники єдиного податку третьої групи, які станом на 31 липня 2023 року використовували спрощену систему з особливостями оподаткування, з 1 серпня 2023 року автоматично будуть переведені на застосовування системи оподаткування (на відповідну ставку та групу єдиного податку або на загальну систему оподаткування), на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування. (Абзац перший підпункту 9-1.1 пункту 9-1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Більш детально за покликанням:

https://tax.gov.ua/data/material/000/578/694703/InfoList4_2023.pdf

Чи подаються документи, необхідні для розгляду питання прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН у разі зупинення реєстрації помилкової накладної?

Враховуючи норми Порядку прийняття рішень та пункт 44.1 статті 44 ПКУ платник податку може не подавати пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію в ЄРПН зайво (помилково) складених податкової накладної/розрахунку коригування.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Відповідно до пункту 10 Порядку зупинення у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються, зокрема, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень (пункт 11 Порядку зупинення).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункт 44.1 статті 44 ПКУ.

У разі зайвого (помилкового) складання податкової накладної/розрахунку коригування первинні документи щодо постачання товарів/послуг, зазначених у такій податковій накладній/розрахунку коригування, відсутні, тому для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію зайво (помилково) складеної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податків може подати лише письмові пояснення.

Водночас, Порядком прийняття рішень визначено право, а не обов’язок платника податків надавати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

В якому випадку довідка про взяття на облік платника податків за формою № 34-ОПП підлягає заміні?

Відповідно до пункту 9.4 розділу ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 у разі внесення змін у дані, що вказуються у довідці про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за формою № 34-ОПП (найменування (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності)), місцезнаходження (місце проживання) платника податків, керівника, контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків тощо) державна податкова інспекція, яка є структурним підрозділом контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків видає платнику податків нову довідку про взяття на облік у порядку, визначеному пунктами 3.11, 3.12 розділу III Порядку № 1588.

У разі потреби платник податків може отримати дублікат або копію довідки за ф. № 34-ОПП, подавши запит:

за формою № 34-ОПН (додаток 11 до Порядку № 1588);

до будь-якого контролюючого органу або державної податкової інспекції;

в один із таких способів: особисто платником податків або представником, уповноваженою на це особою; поштою; через Електронний кабінет в електронній формі з дотриманням вимог Закону України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».

У запиті про надання довідки про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначається один із зазначених способів отримання довідки за ф. № 34-ОПП. Якщо обрано спосіб отримання довідки платником податків особисто або представником, уповноваженою на це особою, у запиті за ф. № 34-ОПН зазначається контролюючий орган / державна податкова інспекція, в якому/якій платник бажає отримати довідку. Якщо контролюючий орган або державна податкова інспекція не зазначена, то такою вважається ДПІ обслуговування.

До Центрального контролюючого органу запит за ф. № 34-ОПН може бути поданий виключно в електронній формі.

Якщо платник податків із зазначеними у запиті за ф. № 34-ОПН даними, не перебуває на обліку в контролюючому органі (за основним місцем обліку), дані про платника податків, його представника, контролюючі органи/ДПІ обслуговування, зазначені у запиті за ф. № 34-ОПН, не відповідають даним Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб, запит за ф. № 34-ОПН залишається без розгляду. В інших випадках запит за ф. № 34-ОПН контролюючий орган/державна податкова інспекція, до якого/якої надійшов запит за ф. № 34-ОПН, за допомогою програмних засобів ведення обліку платників податків реєструє запит за ф. № 34-ОПН у день його отримання та направляє інформацію про запит за ф. № 34-ОПН до ДПІ обслуговування.

ДПІ обслуговування протягом двох робочих днів після надходження запиту за ф. № 34-ОПН формує довідку за ф. № 34-ОПП в електронній формі та залежно від вказаного у запиті за ф. № 34-ОПН способу отримання такої довідки:

за допомогою програмних засобів ведення обліку платників податків направляє довідку за ф. № 34-ОПП до контролюючого органу/державної податкової інспекції, в якому/якій платник бажає отримати довідку за ф. № 34-ОПП згідно із запитом за ф. № 34-ОПН, крім випадку, коли у такому запиті зазначено, що платник бажає отримати довідку за ф. № 34-ОПП в ДПІ обслуговування;

надсилає довідку за ф. № 34-ОПП поштою за місцезнаходженням/місцем проживання платника податків, за яким він обліковується в контролюючому органі згідно з Порядком № 1588;

направляє довідку за ф. № 34-ОПП до Електронного кабінету в електронній формі з дотриманням вимог Закону № 851-ІV та Закону № 2155-VIII.

Якщо у запиті за ф. № 34-ОПН було обрано спосіб отримання довідки за ф. № 34-ОПП особисто платником податків або представником, уповноваженою на це особою, то контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків/ДПІ обслуговування видають дублікат такої довідки, інші контролюючі органи та державні податкові інспекції видають засвідчену копію довідки за ф. № 34-ОПП.

Чи необхідно спадкоємцям подавати звітність та сплачувати грошові зобов’язання у разі смерті ФОП?

Після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов’язання спадкодавця стають грошовими зобов’язаннями та/або податковим боргом спадкоємців, які прийняли спадщину пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.

Водночас повідомляємо, що ПКУ не передбачає обов’язку подання спадкоємцями податкової звітності у разі смерті фізичної особи-підприємця.

Відповідно до підпункту 37.3.2 пункту 37.3 статті 37 ПКУ підставами для припинення податкового обов’язку, крім його виконання, є, зокрема, смерть фізичної особи.

Згідно з пунктом 99.1 статті 99 ПКУ виконання грошових зобов’язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи (у тому числі фізичної особи-підприємця, фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) у разі її смерті або оголошення судом померлою здійснюється її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.

Претензії спадкоємцям пред’являються контролюючими органами в порядку, встановленому цивільним законодавством України для пред’явлення претензій кредиторами спадкодавця.

Після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавця стають грошовими зобов’язаннями та/або податковим боргом спадкоємців.

Протягом строку прийняття спадщини на грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавців пеня не нараховується.

Пунктом 162.3 статті 162 ПКУ встановлено, що у разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає.

Особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу платника податків, є стосовно фізичної особи, яка померла або визнана судом безвісно відсутньою або оголошена померлою, особи, які вступають у права спадщини або уповноважені здійснювати розпорядження майном такої особи (пункт 97.4 статті 97 ПКУ).

Які дії платника у випадку порушення термінів сплати або неперерахування грошового зобов’язання з податків з вини банку та чи звільняється він від відповідальності?

У випадку порушення термінів сплати або неперерахування грошового зобов’язання з податків (зборів, платежів) з вини банку, у тому числі внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку (крім випадків, коли банк повернув платіжні інструкції без виконання або платник податків звернувся до банку, що віднесений до категорії неплатоспроможних, та ініціювання сплати коштів не було завершене) суб’єкт господарювання повинен надати до контролюючого органу заяву з копіями платіжних документів, що засвідчують факт подання їх до установи банку. При цьому такий суб’єкт господарювання звільняється від фінансової відповідальності у вигляді штрафу та/або пені.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 43 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» надавач платіжних послуг платника зобов’язаний прийняти до виконання платіжну інструкцію, що надійшла до нього протягом операційного часу, у той самий операційний день. Надавач платіжних послуг платника зобов’язаний прийняти до виконання платіжну інструкцію, що надійшла до нього після закінчення операційного часу, не пізніше наступного операційного дня.

Відповідно до пункту 129.6 статті 129 ПКУ за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом № 1591, з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей такий банк/орган, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафи у розмірах, встановлених ПКУ.

За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом № 1591, з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей такий банк/орган, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей сплачує штрафи в розмірах, установлених пунктом 124.1 статті 124 ПКУ (пункт124.4 статті 124 ПКУ).

Пунктом 129.7 статті 129 ПКУ визначено, що не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку, крім випадків, коли банк повернув платіжні інструкції без виконання або платник податків звернувся до банку, що віднесений до категорії неплатоспроможних, та ініціювання сплати коштів не було завершене.

Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

Відповідно до пункту 111.2 статті 111 ПКУ фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з ПКУ, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей (щодо податкових правопорушень, передбачених статтями 124 і 125 прим. 1 ПКУ) (підпункт 112.8.5 пункту 112.8 статті 112 ПКУ).

Поряд з цим, підпунктом 129.9.4 пункту 129.9 статті 129 ПКУ встановлено, що пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню, зокрема, у випадку вчинення діяння (дії чи бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей.

ГУ ДПС у Запорізькій області