11-01-2023 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 11.01.23
.jpg)
Де платник податків може знайти інформацію стосовно своїх бізнес-партнерів?
На офіційному вебпорталі ДПС працює електронний сервіс "Дізнайся більше про свого бізнес-партнера", який розміщено на головній сторінці вебпорталу (https://tax.gov.ua/businesspartner).
Для перевірки надійності ділового партнера, зокрема, щодо сумлінності у сплаті податків, достатньо ввести відому інформацію в одне з полів або в обидва поля і система здійснить пошук у базах даних, доступних для публічного використання та повідомить про результати пошуку з зазначенням інформації щодо відсутності або наявності боргу у платника податків.
У полі "Податковий номер" вказується код за ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків/серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб – платників податків, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати платежі за серією та/або номером паспорта).
У полі "Найменування/прізвище, ім’я, по батькові платника податків" зазначається повністю точна назва платника податків.
Оновлення інформації на сайті щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.
Яким чином повернути помилково сплачені суми єдиного внеску?
Згідно з пунктом 5 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417, повернення сум єдиного внеску здійснюється у випадках:
1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на належний рахунок 3556;
2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій не на належний рахунок 3556;
3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових
санкцій на бюджетний рахунок за надходженнями;
4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених ПКУ та іншими законами, на рахунок 3556;
5) виявлення технічної та/або методологічної помилки за сумами, які були зараховані на рахунок 3556 з єдиного рахунку.
Відповідно до п. 6 Порядку повернення здійснюється на підставі заяви про повернення коштів з рахунків 3556 (далі – Заява).
У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 Порядку, заява про повернення коштів з рахунків 3556 (далі – Заява) подається до територіального органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів, за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку.
Повернення єдиного внеску у випадку, передбаченому підпунктом 3 пункту 5 Порядку, здійснюється відповідно до вимог статті 43 ПКУ.
Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі через електронний кабінет та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
До Заяви платник обов’язково додає копію розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556 (до Заяви в електронній формі – електронну копію зазначеного документа). Копія цього документа завіряється платником особисто.
У разі надходження Заяви самостійний структурний підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, у строк не більше ніж десять робочих днів з дати надходження до територіального органу ДПС Заяви проводить перевірку наданої платником інформації та формує висновок про повернення коштів з рахунків 3556 (далі – Висновок) за формою згідно з додатком 2 до Порядку або приймає рішення про відмову у задоволенні Заяви (пункт 9 Порядку).
У випадках невідповідності Заяви формі, визначеній у додатку 1 до Порядку; недостовірності викладеної у Заяві інформації; подання Заяви не за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску; наявності у платника заборгованості із сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій;
ненадання документа, що додається до Заяви згідно з пунктом 6 Порядку, – Заява залишається без задоволення. (пункт 10 Порядку).
У разі відмови в задоволенні Заяви самостійний структурний підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, у терміни, визначені пунктом 9 Порядку, надає платнику повідомлення з відмовою у поверненні коштів за підписом керівника цього підрозділу із зазначенням причин такої відмови. У разі подання Заяви в електронній формі таке повідомлення надається через електронний кабінет (пункт 11 Порядку).
Згідно з нормами пункту 12 Порядку у разі якщо за результатами розгляду Заяви встановлено правомірність повернення коштів самостійний структурний підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, формує та реєструє в Журналі реєстрації заяв про повернення надміру або помилково сплачених коштів Висновок, який засобами інформаційно-телекомунікаційної системи діловодства (або у паперовій формі) надсилає до самостійного структурного підрозділу територіального органу ДПС, на який покладено функцію ведення бухгалтерського обліку.
На підставі Висновку та за умови наявності поточних надходжень за день на рахунку 3556 за відповідним символом звітності, у строк не пізніше ніж три робочих дні з дня його отримання самостійний структурний підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію ведення бухгалтерського обліку, засобами системи дистанційного обслуговування "Клієнт казначейства – Казначейство" формує у встановленому порядку розрахунковий документ на повернення коштів з рахунку 3556, на який їх було сплачено, та подає його до відповідного головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві, Севастополі, яке виконує розрахунковий документ територіального органу ДПС за рахунок поточних надходжень за день на відповідний рахунок 3556 (пункт 13 Порядку).
Повернення коштів, які були надміру та/або помилково сплачені на рахунки 3556, відкриті за символами звітності, які втратили чинність, у зв’язку з чим такі рахунки закрито, здійснюється з рахунків 3556, відкритих за символом звітності "204", у тому числі за рахунок поточних надходжень на такі рахунки (пункт 14 Порядку).
Повернення платникам коштів здійснюється за рахунок поточних надходжень на рахунок 3556, на який сплачено кошти, що повертаються, крім випадку, визначеного у пункті 14 Порядку (пункт 15 Порядку).
З метою повернення коштів самостійний структурний підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію ведення бухгалтерського обліку, формує у встановленому порядку розрахункові документи у порядку черговості отримання Висновків у розрізі символів звітності.
Щодо особливостей зазначення у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної коду товару згідно з УКТ ЗЕД у зв’язку із застосуванням нової версії кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2022 року)
З 01.01.2023 починають застосовуватися коди товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2022 року), затверджені Законом України від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX «Про Митний тариф України» (далі – Закон № 2697).
Оскільки окремі позиції кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2022 року) зазнали змін у порівнянні з кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), чинними до 31.12.2022(включно), наказом Державної митної служби України від 23.11.2022 № 513, який також набуває чинності з 01.01.2023, затверджено Перехідні таблиці від УКТ ЗЕД версії 2017 року до УКТ ЗЕД версії 2022 року.
Складання податкової накладної
Починаючи з 01.01.2023, при здійсненні операцій з постачання товарів на митній території України, графа 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної має заповнюватися з урахуванням таких особливостей:
у разі здійснення операції з постачання товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України до 31.12.2022 (включно), у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної зазначається код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), що був вказаний у митній декларації, оформленій при його ввезенні на митну територію України або у податковій накладній, отриманій від постачальника
при придбанні такого товару;
у разі здійснення операції з постачання товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України, починаючи з 01.01.2023, у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної зазначається код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2022 року), що визначений у митному тарифі України, встановленому Законом № 2697;
у разі здійснення операції з постачання одночасно товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України як до 31.12.2022 (включно), так і, починаючи з 01.01.2023, а саме з однаковим найменуванням, але з різними кодами товару згідно з УКТ ЗЕД, у розділі Б податкової накладної заповнюються два окремі рядки, зокрема у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) яких зазначається:
в одному – код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), придбаного на митній території України / ввезеного на митну територію України до 31.12.2022 (включно);
в другому – код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2022 року), придбаного на митній території України / ввезеного на митну територію України, починаючи з 01.01.2023.
Складання розрахунку коригування до податкової накладної
Якщо, починаючи з 01.01.2023, відбувається зміна кількості або вартості товарів, поставлених до вказаної дати, то у графі 4.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б розрахунку коригування до податкової накладної, що була попередньо складена за операцією з постачання таких товарів, платнику ПДВ (постачальнику) слід зазначити код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), вказаний у податковій накладній, що коригується.
З 1 січня 2023 – нова форма декларації з податку на нерухоме майно
У 2023 році запроваджується нова форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Наказом Міністерства фінансів України від 10.11.2022 № 371 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 листопада 2022 року за № 1484/38820 (далі – наказ № 371), зі змінами,
внесеними наказом Міністерства фінансів України від 05.12.2022 № 412 «Про затвердження Змін до наказу Міністерства фінансів України від 10 листопада 2022 року № 371», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07 грудня 2022 року за № 1537/38873 (далі – наказ № 412), затверджено нову редакцію податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Основні зміни, що містяться у новій формі декларації:
передбачена можливість зазначити код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ) замість коду за КОАТУУ (у додатках 1 та 2);
декларацію доповнено інформацією щодо:
- адреси місць розташування об’єктів оподаткування (колонка 4 розділу І у додатках 1 та 2);
- строку користування податковою пільгою у звітному періоді (колонки 20 –21 розділу І додатка 1, колонки 19 – 20 розділу І додатка 2);
- деталізації нарахованих до збільшення сум податкового зобов’язання згідно з п. 50.4 ст. 50 Податкового кодексу України (рядки 5.1, 5.2 розділу ІІ у додатках 1 та 2).
Нова форма декларації застосовуватиметься з 01.01.2023.
Накази № 371, № 412 розміщені на вебпорталі ДПС у розділі «Законодавство / Податки, збори, платежі / Місцеві податки / Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки / Нормативно-правові акти» за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/mistsevi-podatki/podatok-na-neruhome-mayno--/normativno-pravovi-akti/.
Форма декларації у редакції наказу № 371 зі змінами, внесеними наказом № 412, розміщена у розділі «Законодавство / Податки, збори, платежі / Місцеві податки / Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки / Форми звітності» за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/mistsevi-podatki/podatok-na-neruhome-mayno--/formi-zvitnosti/.
Яким чином юридичні особи обчислюють та сплачують транспортний податок?
Згідно з підпунктом 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПКУ платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПКУ є об'єктами оподаткування.
Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (підпункт 267.2.1 пункт 267.2 статті 267 ПКУ).
При оформленні правочину про набуття права власності, відповідно до ст. 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації у випадках, встановлених законом. Такий правочин вважається вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.
Згідно з підпунктом 267.6.4 пункту 267.6 статті 267 ПКУ платники податку-юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об'єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою-платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.
З 1 січня 2023 року – авансові внески з податку на прибуток за пункти обміну іноземної валюти
Сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств за структурні підрозділи, які здійснюють торгівлю валютними цінностями у готівковій формі (Закон України від 3 листопада 2022 року № 2720-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у
готівковій формі»).
З 1 січня 2023 року передбачено сплату авансових внесків з податку на прибуток за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти, у розмірі:
трьох МЗП за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований у населеному пункті, чисельність населення якого перевищує 50 тисяч;
однієї МЗП, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований в інших населених пунктах або за межами населених пунктів.
Протягом 2023 року платники податку сплачуватимуть такі авансові внески з урахуванням таких особливостей:
- з 1 січня 2023 року по 30 червня 2023 року – із застосуванням коефіцієнта 0,33;
- з 1 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року – із застосуванням коефіцієнта 0,66.
Сплачена протягом звітного (податкового) року сума авансових внесків зменшуватиме податок на прибуток підприємств, розрахований за результатами такого звітного (податкового) року у сумі, що не перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) період.
Хто має право здійснювати ремонт РРО?
Відповідно до статті 2 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95 – ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (зі змінами та доповненнями) центр сервісного обслуговування - суб'єкт господарювання, який за договором з постачальником надає послуги щодо введення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного, післягарантійного ремонту реєстраторів розрахункових операцій.
Якими нормативними актами передбачено проведення працівниками податкового органу хронометражів виручки під час здійснення фактичних перевірок?
Діяльність органів ДПС регламентована Конституцією України, Податковим кодексом України, іншими законодавчими та нормативно-правовими актами.
Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПКУ фактична перевірка – це перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Пунктом 80.8 статті 80 ПКУ передбачено, що під час проведення перевірки посадовими особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж господарських операцій. За результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами контролюючого органу та посадовими особами суб'єкта господарювання або його представника та/або особами, що фактично здійснюють господарські операції.
Строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 ПКУ.
Встановлено, що тривалість перевірок, визначених статтею 82 ПКУ, не повинна перевищувати 10 діб.
Враховуючи вищевикладене, зазначаємо, що питання щодо проведення хронометражів виручки суб'єктів господарювання під час здійснення фактичних перевірок врегульовано нормами ПКУ.
При цьому, тривалість проведення хронометражу не повинна перевищувати тривалості фактичної перевірки.
Чи необхідна електронна печатка при застосуванні програмних РРО?
Суб'єкт господарювання самостійно приймає рішення, який засіб буде застосовувати в ПРРО – удосконалений/кваліфікований електронний підпис або удосконалену/кваліфіковану електронну печатку.
В залежності від обраного засобу суб'єкт господарювання надсилає до ДПС відповідне електронне повідомлення.
Таке повідомлення містить дані про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що використовуються ПРРО, які включаються до Реєстру ПРРО та, відповідно, дозволені для застосування в цьому ПРРО.
Термін дії електронних ключів автоматично продовжується на один рік
У зв'язку із введенням воєнного стану в Україні запроваджено механізм автоматичного продовження терміну дії електронних ключів, виданих органами податкової служби.
Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 березня 2022 року № 300 "Деякі питання забезпечення безперебійного функціонування системи надання електронних довірчих послуг" Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг Державної податкової служби України здійснюється автоматичне формування нових сертифікатів відкритих ключів всім користувачам за один день до закінчення строку чинності старих сертифікатів, терміном дії на один рік. При цьому особистий ключ користувача не змінюється.
Платники, яким не потрібно автоматичне формування нових сертифікатів, можуть скасувати діючі сертифікати одним із способів, наведених за посиланням: https://ca.tax.gov.ua/blokuvannya.
Крім того користувачі, які мають чинні сертифікати, мають змогу скористатися онлайн сервісами:
- повторного, дистанційного формування сертифікатів за електронним запитом для самостійного продовження терміну дії сертифікатів на 2 роки (https://ca.tax.gov.ua/manage-certificates);
- дистанційного формування сертифікатів для програмних РРО, що дає змогу сформувати юридичним особам сертифікати для програмних РРО (https://ca.tax.gov.ua/certs-request-rro).
Як фізична особа через Електронний кабінет може отримати відомості про суми та джерела виплачених їй доходів та утриманих податків?
Фізичній особі, яка має кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП), для направлення запиту щодо отримання відомостей з Державного реєстру
фізичних осіб-платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді (F1301803) (далі – Запит) через меню "ЕК для громадян" Електронного кабінету необхідно:
1. Увійти до Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
При цьому доступ до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID). Запит формується фізичними особами-платниками податків з використанням КЕП фізичної особи, отриманого у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
2. Обрати меню "ЕК для громадян", розділ "Запит про суми виплачених доходів" та натиснути кнопку "Створити".
3. У запропонованій формі Запиту персональні дані підтягуються автоматично, але їх потрібно перевірити, та у разі наявності в таких даних помилок – виправити їх.
4. Вказати реквізити паспортного документа та зазначити період за який необхідна інформація.
5. Після того, як всі дані внесено, зберігаємо Запит.
6. Виділити створений Запит, натиснути кнопку "Підписати" та підписати за допомогою КЕП.
7. Ще раз виділити Запит та натиснути кнопку "Відправити".
Слід зазначити, що переглянути відправлений Запит можливо у вкладці "Вихідні документи" меню "Вхідні/вихідні документи" та відповідь на нього за формою F1401803 "Вiдомостi з Державного реєстру фiзичних осiб – платникiв податкiв про суми виплачених доходiв та утриманих податкiв вiдповiдь на запит у електронному виглядi" – у вкладці "Вхідні" меню Вхідні/вихідні документи".
Середня тривалість обробки Запиту складає близько 30 хвилин.
При цьому Запит може бути сформований, починаючи з I кварталу 1998 року за будь-які п'ять років (запит формується поквартально, тому загальна кількість кварталів, яка вказується в запиті, не повинна перевищувати 20 кварталів).
Інформація про доходи за останній звітний період надається через 50 днів після його закінчення.
За якими ідентифікаторами форм формуються електронні форми Запиту про отримання витягу з реєстру страхувальників?
Форма запиту про отримання витягу з реєстру страхувальників (далі – Запит) визначається Порядком надання інформації з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 № 651, постановою правління Пенсійного фонду України від 21 липня 2017 року № 16-1 (далі – Порядок) (абзац третій пункту 2 розділу І Порядку).
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку Запит подається за формою № 1-ЗРС (додаток 1 до Порядку) одним із таких способів:
особисто платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або застрахованою особою чи уповноваженою на це особою до територіального органу Державної податкової служби України за основним місцем обліку платника єдиного внеску або до іншого контролюючого органу;
надсилається поштою до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску або до іншого контролюючого органу;
в електронній формі засобами електронного зв'язку.
Платники єдиного внеску, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, та/або застраховані особи можуть подати Запит засобами електронного зв'язку в електронній формі.
На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми Запиту, які формуються за ідентифікаторами форм:
F1303801 (для фізичних осіб),
J1303801 (для юридичних осіб).
Впровадження нової версії УКТ ЗЕД
Відповідно до Закону України від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX «Про Митний тариф України» з 1 січня 2023 року впроваджується нова версія УКТ ЗЕД, побудована на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів версії 2022 року і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу 2022 року.
Вказані зміни вплинуть на заповнення податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних.
З 1 січня 2023 року припиняють дію деякі податкові пільги
З 1 січня 2023 року припиняють дію податкові пільги:
- які надавалися в галузі кінематографії, космічної діяльності та постачання програмної продукції (пункт 3, 261 та 61 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України):
– кінематографія – закінчується дія режиму звільнення від оподаткування ПДВ при ввезенні на митну територію України окремих товарів, які використовуються в галузі кінематографії;
– космічна галузь – закінчується дія режиму звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України суб’єктами космічної діяльності окремих товарів, визначених Митним кодексом України, а також звільнення від оподаткування операцій з постачання на митній території України результатів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, які виконувалися для потреб космічної діяльності;
– постачання програмної продукції – закінчується дія режиму звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання програмної продукції;
- які тимчасово, до 1 січня 2023 року, надавались готелям і подібним засобам тимчасового розміщування щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання) за ставкою у розмірі 7
відсотків (пункт 74 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України). Водночас вказана пільга продовжує застосовуватись відповідно до підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України.
Які документи та в які строки повинен надати до податкового органу громадянин для отримання пільги по земельному податку?
Фізична особа, яка має підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку, подає контролюючому органу за місцем знаходження земельної ділянки або за місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок, що знаходяться у власності такої особи (якщо має у власності декілька земельних ділянок) заяву довільної форми про застосування пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи, пенсійне посвідчення (за віком), посвідчення батьків багатодітної сім'ї (які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років), посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС", посвідчення особи, на яку поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (1 – 3 категорія).
Якщо зазначені документи надаються фізичною особою до 1 травня поточного року, то пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі подання фізичною особою заяви про застосування пільги після 1 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Чи може податковий орган надати платнику у паперовій формі декілька оригіналів довідки-підтвердження статусу податкового резидента України?
Форма довідки-підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних
договорів та Порядок підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.08.2022 №248.
Порядок визначає процедуру видачі Довідки платнику податків – особі (юридичній або фізичній), яка є резидентом України у розумінні Податкового кодексу України та міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування, а також підтвердження статусу податкового резидента України на документах за спеціальними формами, затвердженими іноземними компетентними органами, з метою застосування зазначених договорів до доходів, отриманих платниками податків із джерел в іноземній державі (п. 1 Порядку).
Відповідно до пункту 2 Порядку надання Довідки або підтвердження статусу податкового резидента України на документах за спеціальними формами, затвердженими іноземними компетентними органами, здійснюється безоплатно на підставі Заяви про підтвердження резидентського статусу для уникнення подвійного оподаткування платника податків за формою, наведеною у додатку до Порядку.
Як користуватися сервісом "Реєстр осіб, які здійснюють операції з товарами" на вебпорталі ДПС?
Порядок обліку осіб, які здійснюють операції з товарами, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2015 № 552 (далі – Порядок № 552).
Порядок № 552 затверджено, зокрема, відповідно до статті 455 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 552 облік осіб, які здійснюють операції з товарами, ведеться автоматизовано в реєстрі осіб, які здійснюють операції з товарами.
У відкритій та приватній частинах Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), платники податків мають доступ, зокрема, до сервісу "Реєстр осіб, які здійснюють операції з товарами".
Для перевірки даних про осіб, які здійснюють операції з товарами достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта), найменуванням/ПІБ платника податків, обліковим номером особи.
Чи потрібно подавати заяву за ф. № 1-ОПП, якщо у бухгалтера робота за сумісництвом стає основним місцем роботи?
Відповідно до статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Однією із форм організації бухгалтерського обліку є введення до штату підприємства посади бухгалтера.
Згідно з пунктом 66.4 статті 66 ПКУ, платники податків-юридичні особи та їх відокремлені підрозділи зобов’язані подати контролюючому органу відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви.
Порядок внесення змін до облікових даних платників податків визначено розділом IX Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (далі – Порядок).
Для внесення змін стосовно особи, відповідальної за ведення бухгалтерського обліку, юридична особа подає заяву за ф. № 1-ОПП з позначкою "Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку". Така заява має бути подана у строки, встановлені пунктом 66.4 статті 66 Кодексу, незалежно від того чи є для особи робота бухгалтером на підприємстві основною роботою чи роботою за сумісництвом.
У випадку коли у особи на одному і тому ж підприємстві робота бухгалтером за сумісництвом стає основним місцем роботи (без перерви), подання заяви за ф. № 1-ОПП не є обов’язковим, якщо дані про цю особу як про бухгалтера були вже повідомлені підприємством у останній заяві за ф. № 1-ОПП, прийнятій контролюючим органом, і такі дані є достовірними. Переглянути облікові дані платник податків може в Електронному кабінеті.
Якщо дані про особу, яка є бухгалтером, раніше не були надані підприємством до контролюючого органу, відповідна заява за ф. № 1-ОПП не була прийнята у зв’язку з помилками, або з будь-яких інших причин наявні в ДПС дані про бухгалтера підприємства не відповідають фактичним відомостям про таку посадову особу, підприємство має подати заяву за ф. № 1-ОПП з позначкою "Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку".
У полі "Дата призначення" має бути вказана дата, з якої особа почала виконувати обов’язки бухгалтера на підприємстві. Якщо така робота спочатку виконувалась за сумісництвом, а потім стала основним місцем роботи (без перерви) має бути зазначена дата початку роботи за сумісництвом.
Як оформлюються листи і запити, адресовані податковим органам від платників податків, та які строки їх розгляду?
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Порядок практичної реалізації цього права платниками податків регулюється Законом України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР "Про звернення громадян", Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.
Водночас ПКУ та іншими нормативно-правовими актами не передбачено для юридичних осіб та самозайнятих осіб (фізичних осіб-підприємців або фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) порядку оформлення листів, запитів до органів ДПС, крім звернень платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі, вимоги до оформлення яких визначені пунктом 52.1 статті 52 ПКУ.
Оформлення листів, запитів (крім звернень платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі) від юридичних осіб та самозайнятих осіб (далі – Звернення) здійснюється з урахуванням норм статті 5 Закону № 393.
Згідно з частиною першою статті 20 Закону № 393 звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.
Закон України від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII "Про забезпечення функціонування української мови як державної" регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя,
визначених Законом № 2704, на всій території України (частина перша статті 2 Закону № 2704).
Частинами першою та сьомою статті 1 Закону № 2704 визначено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.
Статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов’язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені Законом № 2704.
Отже, у Зверненні зазначаються прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, місце проживання самозайнятої особи (назва, код ЄДРПОУ, місцезнаходження юридичної особи) та викладається суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.
Звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному Зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним.
Звернення мають складатися державною (офіційною) мовою та адресуються органам ДПС, його посадовим особам, якщо порушені у ньому питання належать до їх компетенції.
Який перелік документів необхідний для отримання електронних довірчих послуг?
Наказом Державної податкової служби України від 21.12.2022 № 930 "Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання електронних довірчих послуг" затверджено Договір про надання електронних довірчих послуг та нові форми реєстраційних документів:
Реєстраційна картка для фізичної особи;
Реєстраційна картка для юридичної особи;
Додаток до Реєстраційної картки для юридичної особи;
Заява про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа;
Додаток до заяви про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.
Нові форми реєстраційних документів для отримання електронних довірчих послуг необхідно використовувати з 23 грудня 2022 року.
Нові форми реєстраційних документів розміщені у розділі "Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО" на офіційному вебсайті https://ca.tax.gov.ua.
Застосування РРО або ПРРО під час торгівлі підакцизними товарами
З 1 січня 2023 року починають діяти нові коди згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), запроваджені Законом від 19.10.2022 № 2697-IX "Про Митний тариф України". Коди УКТ ЗЕД, затверджені попереднім Законом від 04.06.2020 № 674-IX "Про
Митний тариф України" втрачають чинність з 01 січня 2023 року.
У зв'язку з вищенаведеним, інформуємо суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або програмних РРО під час торгівлі підакцизними товарами про необхідність дотримання вимог пункту 11 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Суб'єктам господарювання при програмуванні найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД слід враховувати інформацію, яка вказана у супровідному документі (податковій накладній) постачальника при придбанні такого товару.
Звертаємо увагу платників податків на необхідності відображення в чеках РРО/ПРРО усіх обов'язкових реквізитів, у тому числі коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД при продажу підакцизних товарів.