11-10-2023 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 11.10.23
.jpg)
Який розмір річної плати за ліцензію на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах?
Відповідно до статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами і доповненнями плата за ліцензію на роздрібну торгівлю рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, становить 780 грн. на кожне місце торгівлі.
Суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами, мають право продавати рідини, що використовуються в електронних сигаретах, без отримання окремої ліцензії на право роздрібної торгівлі такими рідинами.
Чи включаються до складу податкової знижки витрати, понесені громадянином на лікування за наслідками 2022 року?
Станом на 01 січня 2023 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення (підпункт 166.3.4 пункту 166.3 статті 166 ПКУ), за наслідками 2022 року платникам не надається.
До переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до підпункту 166.3.4 пункту 166.3 статті 166 ПКУ, включається сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю), а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаним в установленому порядку особою з інвалідністю, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині з інвалідністю у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:
а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;
б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;
в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);
г) операцій із зміни статі;
ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);
д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;
е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 розділу ХІХ ПКУ встановлено, що підпунктом 166.3.4 пункту 166.3 статті 166 ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.
Скільки заяв за формою № 1-ОПН необхідно подавати до податкового органу у разі взяття на облік одночасно нерезидента та його відокремленого підрозділу як окремих платників?
Статтею 15 ПКУ платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.
Відповідно до пункту 64.5 статті 64 ПКУ нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України (крім кореспондентських рахунків, що відкриваються банкам-нерезидентам), в інших фінансових установах, у небанківських надавачах платіжних послуг, або відкривають електронні гаманці в емітентах електронних грошей відповідно до статті 64 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги», або набувають право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім – шостим підпункту «е» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 ПКУ, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах.
У разі акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва, одночасно із взяттям на облік нерезидента здійснюється взяття на облік відокремленого підрозділу такого нерезидента.
Тобто у разі акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу нерезидента підлягають взяттю на облік у контролюючих органах і відокремлений підрозділ нерезидента, і сам нерезидент, як окремі платники податків.
Порядок обліку платників податків і зборів затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588.
Для взяття на облік нерезиденти (іноземні компанії, організації) та/або його відокремлений підрозділ подають до контролюючого органу заяву нерезидента (для іноземної юридичної компанії, організації або її відокремленого підрозділу) за формою № 1-ОПН.
Разом із заявою за ф. № 1-ОПН іноземною компанією, організацією подаються копії документів (з пред’явленням оригіналів) відповідно до норм пункту 64.5 статті 64 ПКУ та пункту 4.4 розділу IV Порядку № 1588, а відокремленим підрозділом нерезидента подається заява за ф. № 1-ОПН разом із копією документів відповідно до норм пункту 64.2 статті 64 ПКУ та пункту 4.2 розділу IV Порядку № 1588.
Нерезидент та його відокремлений підрозділ обліковуються у контролюючому органі окремим податковим номером.
При взятті на облік нерезиденту у контролюючих органах присвоюється реєстраційний (обліковий) номер, який є 9-значним і починається на «88». Відокремлені підрозділи нерезидента, у тому числі постійні представництва обліковуються у контролюючих органах за кодом ЄДРПОУ.
Після взяття на облік нерезидента та/або його відокремленого підрозділу або постійного представництва нерезидента не пізніше наступного робочого дня з дня взяття на облік надсилається (видається) довідка про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за формою № 34-ОПП (пункт 64.3 статті 64 ПКУ, пункт 3.11 розділу III Порядку № 1588). Такі довідки видаються окремо нерезиденту та відокремленому підрозділу нерезидента.
Таким чином, для взяття на облік у контролюючих органах одночасно нерезидента та його відокремленого підрозділу як окремих платників податків, подається дві заяви за ф. № 1-ОПН з копіями документів окремо по кожному платнику податків.
Яким чином заповнюється рядок 2 «податковий період» декларації з туристичного збору та рядок 1 «податковий період» додатка у разі подання Декларації з типом «Уточнююча»?
Форма Податкової декларації з туристичного збору, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 403), передбачає заповнення реквізиту «податковий період» у рядку 2 заголовної частини Декларації та рядку 1 заголовної частини «Розрахунку № податкових зобов’язань з туристичного збору» до Декларації.
Рядок 2 «податковий період» Декларації складається з рядків 2.1 «звітний» та 2.2 «що уточнюється».
У разі подання Декларації з типом «Уточнююча», квартал, який уточнюється, та рік, квартал якого уточнюється, зазначаються у рядку 2.2 Декларації. При цьому, рядок 2.1 не заповнюється.
Згідно з приміткою 3 інформації до Декларації періодом, що уточнюється, вважається період, за який платник, керуючись нормами статті 50 глави 2 розділу II ПКУ, самостійно узгоджує суму податкового зобов’язання у зв’язку з самостійним виявленням помилки у раніше поданій Декларації, що уточнюється.
Рядок 1 «податковий період» додатка до Декларації складається з рядків 1.1 «звітний» та 1.2 «що уточнюється».
У разі подання додатка до Декларації з типом «Уточнююча», у рядку 1.2 зазначаються квартал, який уточнюється, рік, квартал якого уточнюється, та поле «Реєстраційний номер Декларації в контролюючому органі, що уточнюється» (вказується номер, за яким було зареєстровано в контролюючому органі Декларацію, показники якої уточнюються (виправляються), – останньої поданої Декларації за відповідний податковий період, що уточнюється по відповідній території територіальної громади).
Значення рядка 1.2 додатка до Декларації має дорівнювати значенню рядка 2.2 Декларації, а значення поля «Реєстраційний номер Декларації в контролюючому органі, що уточнюється» додатка до Декларації має дорівнювати значенню поля «Реєстраційний номер Декларації в контролюючому органі, що уточнюється» рядка 1 заголовної частини Декларації.
При цьому, якщо подається Декларація з типом «Уточнююча» (у рядку 1 Декларації позначка «Уточнююча» та заповнений рядок 2.2), то додаток до Декларації не може бути наданий із заповненим рядком 1.1.
Яка застосовується відповідальність, якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці?
Відповідно до пункту 10 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані створювати контрольні стрічки у паперовій та/або електронній формі і забезпечувати їх зберігання:
на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) – протягом трьох років;
на програмних РРО (ПРРО) у разі здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн відповідно до Закону № 265 – до моменту передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.
Статтею 2 Закону № 265 визначено, що контрольна стрічка – це:
а) копії розрахункових документів, послідовно сформованих РРО, що надруковані або створені в електронній формі таким РРО, а також копії фіскальних звітних чеків у разі створення контрольної стрічки в електронній формі;
б) електронні копії розрахункових документів, а також електронні копії фіскальних звітних чеків, які сформовані послідовно із додаванням у кожен наступний розрахунковий документ або фіскальний звітний чек хешу попереднього розрахункового документа або фіскального звітного чека та зберігаються в електронній формі ПРРО під час його роботи на період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу (в режимі офлайн) до моменту передачі розрахункових документів або фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.
Згідно з пунктом 5 статті 17 Закону № 265 у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці, до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Разом з тим, посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг за порушення вимог Закону № 265 притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності (стаття 26 Закону № 265).
Статтею 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 155 прим. 1 КУпАП розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів відповідно до статті 221 КУпАП.
Таким чином, у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці, до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), застосовуються фінансова та адміністративна відповідальність.
Водночас, відповідно до пункту 12 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 265, суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог Закону № 265, вчинені ними у період з 01 січня 2022 року до 01 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.
Згідно з пунктом 14 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 265 починаючи з 01 жовтня 2023 року суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за вчинені ними порушення вимог Закону № 265 (крім порушень порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів), вчинені ними при продажу товарів, наданні послуг на:
тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, - по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій;
територіях активних бойових дій, - по дату завершення бойових дій на відповідних територіях;
територіях можливих бойових дій, - по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях.
При цьому, дати завершення бойових дій, дати завершення тимчасової окупації, дати припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 № 309.