12-01-2024 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 12.01.24
.jpg)
З першого січня діє нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи
З 01.01.2024 року вводиться в дію нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи, у зв’язку із набранням чинності наказу Міністерства фінансів України від 28.08.2023 №467 «Про затвердження Змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрованого в Мінюсті 18 жовтня 2023 року за №1817/40873.
У новій формі декларації виокремлено податкові зобов’язання по податку на доходи фізичних осіб при визначенні мінімального податкового зобов’язання фізичними особами-підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь.
Звертаємо увагу, що сплата податку при визначенні МПЗ фізичними особами-підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) здійснюється за кодом бюджетної класифікації «11010500 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».
Крім того, змінився порядок розрахунку суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку за витратами, понесеними відповідно до пункту 166.3 статті 166 розділу IV Податкового кодексу України, крім витрат, зазначених у підпункті 166.3.10 пункту 166.3 статті 166 розділу IV ПКУ (додаток Ф3 до декларації).
Як заповнюються реквізити «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжного документа при сплаті єдиного внеску на небюджетні рахунки?
Оскільки єдиний внесок не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжної інструкції (розрахункового документа) зазначаються найменування контролюючого органу та його код за ЄДРПОУ.
Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148.
Пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 148, зокрема, визначено, що під час сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює такі поля:
«Код виду сплати»;
«Додаткова інформація запису».
У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку;
у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).
Сплата, зокрема, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), платником на небюджетні рахунки оформлюються за кожним напрямом перерахування та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією (пункт 3 розділу ІІ Порядку).
У разі коли платником при сплаті, зокрема, єдиного внеску на небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив єдиний внесок за кодом виду сплати 101 (пункт 4 розділу ІІ Порядку).
У разі сплати, зокрема, єдиного внеску готівкою платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції, оформленої у паперовій формі, заповнює відповідну інформацію, яку надавач платіжних послуг використовує в повному обсязі при виконанні платіжної операції на переказ коштів готівкою (пункт 8 розділу ІІ Порядку).
Пунктом 9 розділу ІІ Порядку визначено, що сплата, зокрема, єдиного внеску здійснюється платником безпосередньо, а у випадках, передбачених законодавством, – податковим агентом або представником платника.
Відповідно до пункту 11 додатка «Указівки щодо заповнення реквізитів платіжної інструкції, оформленої в паперовій або електронній формі» до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163, при заповненні реквізиту «Отримувач»:
зазначається повне або скорочене (за наявності) найменування отримувача, яке міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань або в Єдиному банку даних юридичних осіб, або в реєстраційному документі;
зазначається прізвище, власне ім’я, по батькові отримувача (за наявності), що відповідає прізвищу, власному імені, по батькові отримувача, які містяться в паспорті (або іншому документі, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів);
під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, території та код бюджетної класифікації.
Зазначений порядок розповсюджується і на платників єдиного внеску.
При цьому, відповідно до частини шостої статті 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному контролюючому органу. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.
Чи має право ФОП – платник ПДВ, що здійснює вантажні перевезення, на формування податкового кредиту при отриманні послуг з ремонту автомобіля ?
Фізична особа-підприємець – платник ПДВ, що здійснює вантажні перевезення при придбанні паливно-мастильних матеріалів та отриманні послуг з ремонту вантажного автомобіля, який оформлено на дану фізичну особу або не є його власністю, формує податковий кредит на підставі податкової накладної, складеної та зареєстрованої в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг.
При цьому у разі подальшого використання таких товарів/послуг в неоподатковуваних операціях такий платник зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання, та не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду скласти і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну.
Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше або дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника, або дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПКУ).
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПКУ податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до статті 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених підпункт 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 ПКУ та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 ПКУ);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 ПКУ).
Пунктом 198.6 статті 198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПКУ нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Отже, як для юридичних осіб так і для фізичних осіб, зареєстрованих платниками ПДВ, передбачено загальний порядок формування податкового кредиту з ПДВ, підставою для якого є податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг.
Які дії необхідно виконати в РРО у разі відмови покупця від товару, який доставлений службою доставки та за який отримано аванс на рахунок у форматі IBAN, якщо аванс не повертається споживачу?
Якщо покупець відмовляється від товару, який був доставлений службою доставки та за який попередньо суб’єктом господарювання отримано аванс на поточний рахунок у форматі IBAN та такий аванс не повертається споживачу, то фіскальний чек анулюється, а сума такого гарантійного платежу (завдатку) включається до складу доходу податкового (звітного) періоду, у якому її було отримано.
Порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено статтею 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», пунктом 2 визначено обов’язок суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО, QR-коду).
Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією.
Розрахунковий документ на повну суму проведеної операції, створений у паперовій та/або електронній формі, надається особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяги введені в режимі реєстрації.
При цьому, обов’язком саме продавця товарів є організація надання інформації щодо підтвердження повернення товарів без їх продажу від служби доставки.
Таким чином, у випадку не отримання або відмови від товару покупцем, при відправці їх за допомогою служб доставки достатньо в режимі реєстрації провести операцію повернення товарів на підставі квитанції (інших підтвердних документів) від служби доставки про повернення відправлення та чеку РРО/ПРРО, в яких такі товари ідентифіковані.
Операція повернення товарів має бути проведена через РРО на підставі квитанції від служби доставки в день отримання суб’єктом господарювання квитанцій від служби доставки, а у випадку отримання квитанції після закінчення робочого дня, з урахуванням його режиму роботи.
Суб’єкту господарювання жодних актів на повернення коштів складати не потрібно, так як такі акти складаються лише у випадках повернення коштів покупцю, а сума повернення перевищує 100 гривень.
Чи потрібно ФОП повторно подавати повідомлення за формою 20-ОПП у разі зміні прізвища?
У разі зміни прізвища фізичній особі-підприємцю необхідно внести відповідні зміни до ЄДР у порядку, встановленому Законом № 755.
З метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про, зокрема фізичних осіб-підприємців, створений Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який ведеться відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань».
Згідно зі статтею 25 Закону № 755 державна реєстрація фізичних осіб- підприємців та інші реєстраційні дії, проводяться, зокрема, на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації.
Відповідно до статей 65 – 66 ПКУ взяття на облік та внесення змін до облікових даних фізичних осіб-підприємців у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з ЄДР, наданих згідно із Законом № 755.
Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування подається у разі, якщо відбулися зміни у відомостях про об’єкт оподаткування (зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування).