12-02-2024 | категорія: Новини

ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 12.02.24


Чи підлягає оподаткуванню ПДФО участь у семінарі працівника, якщо семінар проводиться за профілем діяльності підприємства?

У разі, якщо запрошеною стороною семінару (конференції) та за умовами договору отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є юридична особа (роботодавець), інтереси якої представляє працівник, то сума сплачена юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції) не є доходом такого працівника та об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Водночас, якщо за умовами договору запрошеною стороною та отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є працівник, то суму, сплачену юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції) за такого працівника, слід розглядати як дохід, отриманий таким працівником у вигляді додаткового блага, який включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується за ставкою 18 відсотків.

Відповідно до статті 6 Закону України від 12 січня 2012 року № 4312-VI «Про професійний розвиток працівників» із змінами та доповненнями організація професійного навчання працівників здійснюється роботодавцями з урахуванням потреб власної господарської або іншої діяльності відповідно до вимог законодавства.

Професійне навчання працівників здійснюється: безпосередньо у роботодавця, на договірній основі у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, на підприємствах, в установах або організаціях. При цьому роботодавці можуть здійснювати формальне і неформальне професійне навчання працівників.

Формальне професійне навчання працівників робітничих професій включає первинну професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації робітників, а працівників, які за класифікацією професій належать до категорій керівників, професіоналів і фахівців, – перепідготовку, стажування, спеціалізацію та підвищення кваліфікації. За результатами такого навчання видається документ про освіту встановленого зразка.

Неформальне професійне навчання працівників – це набуття працівниками професійних знань, умінь і навичок, не регламентоване місцем набуття, строком та формою навчання та здійснюється за їх згодою безпосередньо у роботодавця за рахунок його коштів з урахуванням потреб власної господарської чи іншої діяльності.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV ПКУ, підпунктом 165.1.21 пункту 165.1 статті 165 якого передбачено, що не включається до складу оподатковуваних доходів фізичних осіб сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (у 2024 році – 7100,00 грн. х 3) за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи.

Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 ПКУ) включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (підпункт 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПКУ).

Згідно з підпунктом 165.1.37 пункту 165.1 статті 165 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума витрат роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку згідно із законом.

Отже, сума коштів сплачених роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за навчання фізичної особи, що не перевищує у 2024 році – 21300,00 грн. за кожний місяць навчання та витрати роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) працівника, не включаються до складу оподатковуваного доходу такої фізичної особи (працівника).

У разі порушення зазначених умов та в частині перевищення суми, визначеної підпунктом 165.1.21 пункту 165.1 статті 165 ПКУ, кошти, сплачені роботодавцем за навчання фізичної особи прирівнюються до додаткового блага та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків.

 

 

Чи необхідно сплачувати черговий платіж за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, в разі якщо господарська діяльність не здійснюється в період воєнного стану?

Якщо суб’єкт господарювання не здійснює господарську діяльність в період воєнного стану на території України, але має діючу ліцензію на відповідний вид діяльності, такий суб’єкт господарювання повинен сплачувати відповідні платежі за кожний наступний термін її дії. Обов’язок щодо сплати чергових платежів може бути виконаний суб’єктом господарювання протягом 30 днів, наступних за днем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в Україні.

У разі, якщо термін дії відповідної ліцензії закінчився у періоді воєнного, надзвичайного стану на території України, але після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в Україні суб’єкт господарювання подасть заяву про продовження терміну дії відповідної ліцензії, такий суб’єкт господарювання повинен сплатити чергові платежі за відповідну ліцензію за весь термін подовження дії такої ліцензії протягом 30 днів, наступних за днем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в Україні. Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва та обігу спиртом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним визначено Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Відповідно до статті 4 Закону № 481 ліцензії на право виробництва спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального видаються безстроково, а плата за них справляється щорічно.

Річна плата за ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами встановлена у розмірі 500000 гривень. Ліцензії видаються органом, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, безстроково, а плата за ліцензії зараховується до місцевих бюджетів (стаття 14 Закону № 481).

Статтею 15 Закону № 481 встановлено, що ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним, роздрібної торгівлі пальним та на зберігання пального видаються терміном на п’ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, а плата здійснюється за кожний наступний щорічний термін дії ліцензії.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, видаються терміном на один рік. Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.

При цьому, несплата чергового платежу за ліцензію є підставою для її анулювання. Ліцензія анулюється також на підставі заяви суб’єкта господарювання про анулювання своєї ліцензії.

Згідно зі статтею 18 Закону № 481 вважаються діючими ліцензії, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін дії ліцензії на право:

         виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

         виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Обов’язки щодо сплати чергових платежів/дії щодо продовження ліцензії мають бути виконані суб’єктом господарювання протягом 30 днів, наступних за днем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в Україні.

Несплата чергового платежу за ліцензію є підставою для її анулювання.

 

 

Чи включається до доходу фізичної особи дохід від продажу іншим фізичним особам сільгосппродукції, вирощеної на власній земельній ділянці?

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV ПКУ, відповідно до підпункту 165.1.24 пункту 165.1 статті 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, для ведення:

         садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва; особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості);

         доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, для ведення:

         садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва;

         особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості).

При продажу власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 12 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (у 2023 році – 80400,00 гривень). У разі якщо сума отриманого доходу перевищує зазначений розмір, платник податків зобов’язаний відобразити суму такого перевищення у складі загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну декларацію про майновий стан і доходи відповідно до ПКУ і самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з суми такого перевищення.

Підставою для не включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку доходів, отриманих від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках є наявність у такої фізичної особи довідки за формою № 3-ДФ. Порядок видачі довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок за формою № 3-ДФ, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 № 32.

Довідка видається сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки. Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки.

Однак, якщо при продажу фізичною особою власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) умови підпункту 165.1.24 пункту 165.1 статті 165 ПКУ не виконуються, то сума доходу, отриманого від такого продажу, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується на загальних підставах.

При цьому такий платник податків зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати Декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (підпункт 168.2.1 пункту 168.2статті 168 ПКУ).

 

 

Чи може бухгалтерія не прийняти від довіреної особи Звіт без підтвердних документів щодо використання коштів?

Фізичні особи – довірені особи установ/підприємств – юридичних осіб, які одержали готівку з рахунку із застосуванням платіжного інструменту подають до бухгалтерії установи/підприємства Звіт разом із підтвердними документами про використання коштів за призначенням.

У разі неподання до Звіту документів, які підтверджують використання коштів за призначенням, бухгалтерія повинна прийняти такий Звіт від довіреної особи, яка одержала готівку з рахунку із застосуванням платіжного інструменту, а при необхідності посадова особа (бухгалтер) може взяти виписку з банку про рух коштів на рахунку.

Відповідно до пункту 20 розділу II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 фізичні особи – довірені особи установ/підприємств – юридичних осіб, які відповідно до законодавства України одержали готівку з рахунку із застосуванням платіжного інструменту, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Фізичні особи – довірені особи установ/підприємств – юридичних осіб подають до підрозділу бухгалтерського обліку установи/підприємства Звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, разом із підтвердними документами про використання коштів за призначенням та повертають невикористаний залишок коштів на рахунок установи/підприємства або в касу в установлені строки і порядку, визначені для підзвітних осіб законодавством України.

Згідно з пунктом 2 Порядку складання Звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 № 841, Звіт складається і подається до закінчення місяця, наступного за місяцем, у якому платник податку:

              1) завершує таке відрядження;

              2) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, яка видала кошти/електронні гроші під звіт.

Якщо під час відрядження чи виконання окремих цивільно-правових дій платник податку застосував для проведення розрахунків платіжний інструмент, включаючи корпоративний (бізнесовий) платіжний інструмент або особистий платіжний інструмент, чи його реквізити, списання коштів/електронних грошей за понесеними витратами здійснюється надавачем платіжних послуг пізніше дати, коли платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії, строки, зазначені в абзаці першому пункту 2 Порядку № 841, продовжуються на один календарний місяць.

 

 ГУ ДПС у Запорізькій області