13-02-2023 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 13.02.23
.jpg)
Чи передбачена адмінвідповідальність посадових осіб юридичної особи за правопорушення, вчинені за періоди, які не належали до їх роботи?
Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями (далі – КУпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені КУпАП, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно з частинами першою і третьою статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі (частина перша статті 256 КУпАП).
Таким чином, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Дії суб’єкта господарювання щодо початку та закінчення використання КОРО і РК
Згідно з пунктом 4 глави 4 розділу II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, перед початком використання книги обліку розрахункових операцій ( КОРО) на її титульній сторінці слід зазначити дату початку використання. Записи в КОРО мають виконуватися кульковою ручкою з пастою темного кольору.
Після закінчення використання КОРО на її титульній сторінці необхідно зазначити дату закінчення. У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії до останньої сторінки КОРО підклеюються акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через реєстратор розрахункових операції суми розрахунку (пункт 11 глави 4 розділу II Порядку).
Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу IIІ Порядку перед початком використання розрахункової книжки на її реєстраційній сторінці необхідно зазначити дату початку використання.
Після використання всіх розрахункових квитанцій на реєстраційній сторінці розрахункової книжки необхідно зазначити дату її закінчення та загальну суму розрахунків за всіма розрахунковими квитанціями, що є в розрахунковій книжці (пункт 9 глави 2 розділу IIІ Порядку № 547).
В яких випадках виникає право податкової застави?
Згідно з пунктом 89.1 статті 89 ПКУ право податкової застави виникає:
у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;
у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.
Пунктом 100.11 статті 100 ПКУ визначено, що розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу надається окремо за кожним податком і збором.
Якщо сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення, відстрочення, становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення, відстрочення надається лише за умови:
передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму грошового зобов’язання, у разі розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань;
перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму податкового боргу, у разі розстрочення, відстрочення податкового боргу.
Строки сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення, відстрочення.
Відповідно до пункту 89.2 статті 89 ПКУ з урахуванням положень статті 89 ПКУ право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 статті 89 ПКУ, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» зі змінами та доповненнями.
У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому статтею 89 ПКУ.
Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 ПКУ, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису (абзац перший пункту 89.3 статті 89 ПКУ).
Чи має право суб’єкт господарювання здійснювати роздрібну торгівлю винами столовими на розлив з тари місткістю менше 50 літрів на винос?
Відповідно до преамбули Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» дія Закону № 481 не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених Законом № 481, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, напоїв медових, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання.
Згідно з частиною двадцять першою статті 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Отже, роздрібна торгівля столовими винами може здійснюватись суб’єктами господарювання без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Обмежень щодо здійснення роздрібної торгівлі винами столовими на розлив з тари місткістю менше 50 літрів у тару (посуд) покупця на винос чинним законодавством не встановлено, крім норм статті 15 прим. 2 та прим. 3 Закону № 481, якими встановлені обмеження щодо продажу та споживання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових.
Чи повинна подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію фізична особа, яка отримала у спадок або подарунок рухоме або нерухоме майно від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення?
Відповідно до п. 1 підрозділу 94 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною пунктом 3 цього підрозділу, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.
Згідно з п. 3 підрозділу 94 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування і які відповідно до Кодексу є чи були платниками податків.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється положеннями розділу IV Кодексу.
Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку на доходи фізичних осіб в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок нерухомого або рухомого майна, визначено ст. 174 Кодексу, відповідно до п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 якої за нульовою ставкою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.
При цьому об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 Кодексу, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розділом IV Кодексу для оподаткування спадщини (п. 174.6 ст. 174 Кодексу).
Відповідно до п. 174.3 ст. 174 Кодексу особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Таким чином, у разі якщо об’єкти рухомого або нерухомого майна були отримані у спадок (подарунок) від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення, то подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію платнику податків не потрібно за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.
Хто укладає договір з ЦСО у разі реєстрації суб’єктом господарювання РРО на свій відокремлений підрозділ?
Відповідно до пункту 3 глави 2 розділу II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 реєстрація реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.
Суб’єкт господарювання, який є платником податку на прибуток, може реєструвати РРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів, які розташовані на території іншої, ніж такий суб’єкт, територіальної громади.
РРО за місцезнаходженням відокремлених підрозділів та господарських одиниць юридичної особи реєструються за кодом Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Згідно з пунктом 1 розділу II Порядку опломбування реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого Наказом № 547, введення РРО та зовнішніх модемів в експлуатацію, їх технічне обслуговування та ремонт здійснюються центрами сервісного обслуговування (ЦСО) виключно на підставі договорів про технічне обслуговування та ремонт РРО, укладених із суб’єктами господарювання. У разі укладення, розірвання, припинення або внесення змін до договору між ЦСО та користувачем про технічне обслуговування та ремонт РРО ЦСО не пізніше дати набрання чинності відповідним правочином повинен надіслати повідомлення про укладення договору про технічне обслуговування та ремонт реєстратора розрахункових операцій за формою № 3-ЦСО (далі – Повідомлення за ф. № 3-ЦСО (ідентифікатор J/F1316303)) (додаток 1 до Порядку) до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО. Повідомлення за ф. № 3-ЦСО надсилається засобами телекомунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів.
Отже, у разі реєстрації РРО на уповноважений відокремлений підрозділ договір з ЦСО про технічне обслуговування та ремонт цього РРО укладається безпосередньо між ЦСО та таким підрозділом – користувачем РРО.
Як відбувається погашення податкового боргу платника, майно якого перебуває у податковій заставі, шляхом продажу такого майна?
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПКУ контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.7 статті 95 ПКУ визначено, що продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації.
Продаж майна платника податків на публічних торгах здійснюється у такому порядку:
майно, яке може бути згруповано та стандартизовано, підлягає продажу за кошти виключно на біржових торгах, які проводяться біржами, що створені відповідно до закону і визначені контролюючим органом на конкурсних засадах;
цінні папери - на фондових біржах у порядку, встановленому Законом України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» від 23 лютого 2006 року № 3480-IV ;
інше майно, об’єкти рухомого чи нерухомого майна, а також цілісні майнові комплекси підприємств підлягають продажу за кошти виключно на цільових аукціонах, які організовуються за поданням відповідного контролюючого органу на зазначених біржах.
Згідно з пунктом 95.13 статті 95 ПКУ під час продажу майна на товарних біржах контролюючий орган укладає відповідний договір з брокером (брокерською конторою), яка вчиняє дії з продажу такого майна за дорученням контролюючого органу на умовах найкращої цінової пропозиції.
Інформація про склад майна платників податків, призначеного для продажу, оприлюднюється відповідною біржею (пункт 95.16 статті 95 ПКУ).
Інформація про час та умови проведення прилюдних торгів майном платників податків оприлюднюється відповідною біржею (пункт 95.17 статті 95 ПКУ).
Інформація, зазначена у пункті 95.17 статті 95 ПКУ, та порядок її оприлюднення визначаються Кабінетом Міністрів України (пункт 95.17 статті 95 ПКУ).
Зокрема, пунктом 14 Порядку зміни початкової ціни продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, в рахунок погашення його податкового боргу та оприлюднення інформації про час та умови проведення відповідних торгів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1244, продаж майна на аукціоні здійснюється не раніше ніж через 15 днів після оприлюднення оголошення про проведення аукціону.
Організатор аукціону оприлюднює оголошення в засобах масової інформації та на власній вебсторінці не пізніше ніж за 15 днів до його проведення (пункт 15 Порядку).
Також, інформація щодо укладених договорів-доручень на реалізацію майна підприємств-боржників з уповноваженими організаціями та склад такого майна розміщується у рубриці «Переліки» на головній сторінці вебпорталу ДПС (wwwHYPERLINK "http://www.tax.gov.ua/".HYPERLINK "http://www.tax.gov.ua/"taxHYPERLINK "http://www.tax.gov.ua/".HYPERLINK "http://www.tax.gov.ua/"govHYPERLINK "http://www.tax.gov.ua/".HYPERLINK "http://www.tax.gov.ua/"ua).
Який термін дії ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями?
Відповідно до статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються за місцем торгівлі суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік і підлягають обов’язковій реєстрації в податковому органі.
Згідно із статтею 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення, а є певний момент у часі, з настанням якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Статтею 252 ЦКУ визначено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Відповідно до статті 254 ЦКУ строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.
Виходячи із вищевикладеного, суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право здійснювати торгівлю алкогольними напоями до дати зазначеної в ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, при цьому останнім днем торгівлі буде дата, що передує даті, зазначеній в такій ліцензії.
Алгоритм дій для взяття на облік фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність
Для взяття на облік в податковому органі фізичній особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність необхідно:
1. У строк до 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності подати особисто або через представника, надіслати поштою рекомендованим листом з описом вкладення до податкового органу за місцем реєстрації або засобами електронного зв’язку в електронній формі:
– заяву за формою № 5-ОПП, наведену у додатку 8 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядо № 1588);
– копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, визначеного у підпункті 1 пункту 6.7 розділу VI Порядку № 1588.
При подачі документів пред’являються оригінали зазначених документів та паспорт.
Якщо фізична особа подає документи для взяття на облік через поштове відділення рекомендованим листом з описом вкладення, то копії документів повинні бути засвідчені нотаріально або органом, який здійснив реєстрацію незалежної професійної діяльності.
У день отримання заяви за формою № 5-ОПП фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність береться на облік в податковому органі. Довідка про взяття на облік за формою № 34-ОПП надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня взяття на облік. За згодою платника податків не пізніше наступного робочого дня після взяття його на облік така довідка може бути видана платнику податків у податковому органі за основним місцем обліку.
2. Протягом 10 робочих днів з дня взяття на облік подати до податкового органу за основним місцем обліку повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. 20-ОПП), наведене у додатку 10 до Порядку № 1588, тобто про місце де буде проводитись діяльність (ідентифікатор форми F1312004).
Якщо робоче місце фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, знаходиться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, ніж місце постійного проживання, то необхідно проставити позначку у графі 11 розділу 3 Повідомлення за ф. 20-ОПП для взяття на облік за неосновним місцем обліку в податковому органі за місцезнаходженням робочого місця.
Внесені зміни до Податкового кодексу
08 лютого 2023 року набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2876 «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», відповідно до якого скасовано можливість здійснення діяльності з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора) на спрощеній системі оподаткування за ставкою 2 відсотки.
Крім того, вищезазначеним законом продовжено граничні терміни реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, зменшено штрафи та зроблено цілодобовим граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
А саме, на період воєнного стану та протягом 6 місяців після його припинення:
1. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
2. Зменшено штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних до 2-5-10-15-25% суми ПДВ замість 10-20-30-40-50% залежно від строку такого порушення.
Збільшено час роботи електронних сервісів податкових органів – з 8:00 до 20:00, а операційний день, на який припадатиме граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, триватиме з 0:00 до 24:00.
Довідково: Закон № 2876 опубліковано 07.02.2023 в газеті «Голос України» № 26.
На якому вебсайті можна переглянути інформацію про види діяльності (КВЕД) платника податків?
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) – єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.
Відомості, що містяться в ЄДР, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених Законом № 755, за їх надання стягується плата (частина перша статті 11 Закону № 755).
Згідно з абзацом другим пункту 1 частини другої статті 11 Закону № 755 відомості, що містяться в ЄДР, надаються у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг до відомостей з ЄДР, які актуальні на момент запиту, зокрема, про види діяльності.
Розпорядником ЄДР є Міністерство юстиції України, на офіційному вебсайті якого за адресою (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search) здійснюється безкоштовний пошук відомостей у ЄДР (по фізичній особі – підприємцю, юридичній особі, відокремленому підрозділу юридичної особи) та перегляд інформації про види діяльності (КВЕД) платника податків.