13-09-2022 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 13.09.22
.jpg)
Чи потрібно отримувати витяг з реєстру платників ПДВ?
Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» скасовано такі документи, як свідоцтво про реєстрацію особи платником податку на додану вартість та свідоцтво про реєстрацію як суб’єкта спеціального режиму оподаткування, та надано право платникам податку на додану вартість за їх запитом отримувати витяги із реєстру платників податку на додану вартість в контролюючих органах.
Оскільки отримання витягів з реєстру платників податку на додану вартість не є обов’язковим для платників, контролюючі органи не мають підстав вимагати їх у платників.
Підтвердженням факту реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності платником податку на додану вартість є наявність інформації про таку реєстрацію на офіційному вебпорталі ДПС, яка оновлюється щоденно.
Відповідні роз’яснення надані в листі Міндоходів від 17.01.2014 № 1094/7/99-99-19-04-02-17 «Про окремі зміни в законодавстві».
Чи передбачена відповідальність центрів сервісного обслуговування у разі відсутності гарантійного ремонту РРО у визначені строки?
Відповідно до ст. 14 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» центри сервісного обслуговування зобов’язані при виході з ладу реєстратора розрахункових операцій забезпечувати відновлення його роботи протягом 7 робочих днів, а у разі незабезпечення його гарантійного ремонту, не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт РРО ввести в експлуатацію, належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання, резервний РРО.
Згідно зі ст. 17 прим. 1 Закону № 265 за порушення вимог Закону № 265 до центрів сервісного обслуговування, що забезпечують гарантійний ремонт РРО, за рішенням контролюючого органу, який здійснює фактичні перевірки суб’єктів господарювання відповідно до Податкового кодексу України, застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
у разі незабезпечення гарантійного ремонту РРО у строки, встановлені Законом № 265, та невведення в експлуатацію належним чином зареєстрованого на суб’єкта господарювання резервного РРО – у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, встановлених законом на 1 січня податкового (звітного) року.
15 вересня – останній день подання заяви для переходу на спрощену систему з 4 кварталу
Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу (пп. 298.1.4 ПКУ). Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому пп. 298.1.4 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ПКУ
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.
Таким чином, суб’єкти господарювання, які бажають з 1 жовтня поточного року перейти на сплату єдиного податку або змінити групу єдиного податку, повинні подати заяву встановленої форми про право застосування спрощеної системи оподаткування. Граничний термін – 15 вересня.
Чи необхідно особі при поданні звітності пред’являти податковому органу документи, що уповноважують таку особу на подання звітності?
Відповідно до п. 48.5 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана:
керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником. Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки платника податку (п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПКУ).
фізичною особою - платником податків або його представником (п.п. 48.5.2 п. 48.5 ст. 48 ПКУ).
Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема, особисто платником податків або уповноваженою на це особою (п. 49.3 ст. 49 ПКУ).
Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків – фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства (п. 19.2. ст. 19 ПКУ).
Статтею 246 Цивільного кодексу України визначено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
Отже, особі при поданні податкової декларації необхідно пред’являти контролюючому органу документи, що уповноважують таку особу на подання звітності.
Особа, уповноважена на подання звітності від імені юридичної особи, повинна мати довіреність, видану керівником такої юридичної особи або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
Особа, уповноважена на подання звітності від імені самозайнятої особи, також повинна мати нотаріально посвідчену довіреність.
Чи повинен ФОП, який припиняє підприємницьку діяльність, закривати рахунки у фінансових установах?
Відповідно до ст. 69 Податкового кодексу України банки та інші фінансові установи зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків – юридичної особи (резидента і нерезидента), у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка.
Порядок відкриття та закриття банками, їх відокремленими підрозділами та філіями іноземних банків в Україні поточних, вкладних (депозитних) рахунків, рахунків умовного зберігання клієнтів банків регулюється Інструкцією про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за № 1172/8493.
Зокрема, Інструкцією визначено, що банки мають право відкривати поточні, вкладні (депозитні) рахунки та рахунки умовного зберігання (ескроу), зокрема, юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам.
Клієнти мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї підприємницької/незалежної професійної діяльності/діяльності, яка не пов’язана з підприємницькою, і власних потреб.
При цьому, забороняється використовувати поточні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними рахунками в національній валюті фізичних осіб – резидентів здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.
Отже, у разі припинення підприємницької діяльності, рахунки, що відкривалися для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності підлягають закриттю. Рахунки, які були відкриті для власних потреб обов’язковому закриттю не підлягають.
За яким ідентифікатором форми подається декларація з податку на прибуток в електронному вигляді?
15 березня 2022 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 10 лютого 2022 року № 58, яким внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897.
Відповідно до п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Таким чином, Декларація за оновленою формою (з урахуванням змін внесених Наказом № 58) подається, починаючи зі звітного періоду – півріччя 2022 року.
На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми Декларацій з додатками, які приймаються з 01.07.2022 за ідентифікаторами форм:
J0100122 – для юридичних осіб;
F0100722 – для фізичних осіб;
J0100922 – для інститутів спільного інвестування;
J0100522 – для виробників сільськогосподарської продукції за рік (річний податковий (звітний) період починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року.
Воєнний стан. Чи включаються до податкової знижки благодійні внески, перераховані неприбутковим організаціям?
Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ)
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до ПКУ, зокрема, підрозд. 1 розд. «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п. 21.
Так, п. 21 підрозд. 1 розд. «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що за результатами 2022 року при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 ПКУ до податкової знижки платника податку на доходи фізичних осіб у звітному податковому році включаються суми коштів, перерахованих платником податку у вигляді благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 16 відсотків суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Які витрати мають право враховувати приватні виконавці при визначенні сукупного доходу?
Статтею 16 Закону України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено, що приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому Законом № 1403. Приватний виконавець є суб’єктом незалежної професійної діяльності.
Приватні виконавці, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно зі ст. 65 ПКУ.
Оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється відповідно до положень ст. 178 розд. IV ПКУ.
Згідно з абзацом третім п. 178.3 ст. 178 ПКУ для приватних виконавців оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом, що складається із сум винагороди, отриманої відповідно до Закону № 1403, і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (абзац другий п. 178.3 ст. 178 ПКУ).
При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для самозайнятих осіб, у тому числі для фізичних осіб, які здійснюють незалежну діяльність приватних виконавців.
Крім того, положенням ст. 178 ПКУ не передбачено затвердження нормативно-правового акту щодо визначення переліку витрат осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.
Водночас, п. 3 ст. 42 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404 «Про виконавче провадження» визначено, що витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.
Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5 «Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження» (далі – Наказ № 2830/5) затверджено перелік та розмір витрат виконавчого провадження.
Пунктом 10 ст. 31 Закону № 1403 та абзацом третім п. 3 ст. 42 Закону № 1404 визначено, що розмір та види витрат виконавчого провадження визначаються Міністерством юстиції України.
Таким чином, при визначенні сукупного доходу до витрат фізичної особи, яка здійснює незалежну діяльність приватних виконавців, можуть бути віднесені документально підтверджені витрати, які пов’язані з організацією такої діяльності та обумовлені вимогами Законів № 1403, № 1404 та Наказу № 2830/5.
Які дії користувача, якщо він втратив особистий ключ КЕП?
Якщо користувач втратив особистий ключ кваліфікованого електронного підпису, то він повинен звернутись до відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС, в якому отримував електронну довірчу послугу, подавши при цьому заяву на зміну статусу кваліфікованого сертифіката та новий комплект реєстраційних документів (для отримання нових кваліфікованих сертифікатів відкритого ключа).
Щодо порядку подання декларації акцизного податку за новою формою за серпень 2022 року
Декларації акцизного податку за новою формою за серпень 2022 року мають бути подані не пізніше 20 вересня поточного року.
Нагадуємо, що 12.07.2022 за № 763/38099 Міністерством юстиції зареєстровано наказ Міністерства фінансів України від 31.05.2022 № 151 «Про затвердження Змін до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку».
Наказ набрав чинності з дня його офіційного опублікування – 22 липня 2022 року.
Детальніше з порядком подання декларації акцизного податку за новою формою за серпень 2022 року можна ознайомитись на сайті Державної податкової служби України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/613485.html