13-11-2023 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 13.11.23
.jpg)
Яким чином громадянин, який має КЕП, може направити через Електронний кабінет запит на отримання відомостей з ДРФО – платників податків про суми нарахованого доходу, податку та військового збору?
Відповідно до пункту 1 розділу X Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі.
Згідно з пунктом 42 прим. 1.2 статті 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, отримання будь-якого документа, що стосується такого платника податків та має бути виданий йому контролюючим органом згідно із законодавством України, або інформації з баз даних про такого платника податків шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання, з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».
Фізичній особі (громадянину України, іноземцю, особі без громадянства), яка має кваліфікований електронний підпис, для направлення запиту щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору в електронному вигляді (F1319103) через Електронний кабінет необхідно:
- Увійти до Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
При цьому доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням КЕП, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія.Підпис або «хмарного» КЕП.
- У меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету обрати розділ «Запит про суми виплачених доходів» та натиснути «Створити».
- Вказати період, за який необхідно отримати відомості, натиснути «Зберегти».
- Підписати за допомогою КЕП або «хмарного» КЕП, після чого Запит буде автоматично відправлений.
Отриману відповідь на запит за формою F1419103 «Вiдомостi з Державного реєстру фiзичних осiб – платникiв податкiв про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору вiдповiдь на запит в електронному виглядi» можна переглянути та завантажити в pdf у режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» або у розділі «Запит про суми виплачених доходів» меню «ЕК для громадян».
Відомості про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору в електронному вигляді надаються, починаючи з 1 кварталу 1998 року за будь-які п’ять років (поквартально), з 1 кварталу 2021 року поквартально в розрізі місяців із зазначенням номера кварталу та місяця, відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 50 днів після його закінчення.
Персоніфікований облік військового збору запроваджений з 01.01.2021.
Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно будівля критого ринку та приміщення, розташовані у ньому (магазини, кіоски, павільйони)?
Відповідно до підпункту «е» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПКУ не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки об’єкти нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що проводять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках.
Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПКУ платниками Податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Норми, визначені ПКУ, можуть застосовуватися платниками податків, тому визначене підпунктом «е» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПКУ виключення з переліку об’єктів оподаткування Податком поширюється на те нерухоме майно, яке зазначене у вказаній нормі ПКУ, а саме на належне суб’єктам господарювання малого та середнього бізнесу нерухоме майно, яке розташовано на ринках.
Оскільки, відповідно до пункту 2 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 № 57/188/84/105, ринок – це суб’єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов’язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій, то лише приналежність об’єкту нерухомості до підкласу 1230.2 «Криті ринки, павільйони та зали для ярмарків», класу 1230 «Будівлі торгівельні» Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 не надає підстав для виключення об’єкта нерухомості з об’єктів оподаткування Податком.
Підставами для застосування положень підпункту «е» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПКУ є одночасне дотримання умов:
реєстрація власника об’єкту нерухомості, як суб’єкта господарювання, функціональними обов’язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій;
створення та розміщення об’єкту нерухомості на спеціально відведеній для функціонування ринку за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці;
на території ринку проводиться діяльність суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу.
За інших обставин у власника об’єкту нерухомості – будівлі критого ринку виникають податкові зобов’язання зі справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальних підставах.
За які періоди 2022 року можна уточнити податкові зобов’язання з екологічного податку за об’єкти, розташовані на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях?
Суб’єкти господарювання, які визначили та задекларували в Деклараціях за податкові (звітні) періоди І, ІІ, ІІІ та IV квартали 2022 року податкові зобов’язання з екологічного податку за об’єкти оподаткування, визначені підпунктами 242.1.1 − 242.1.3 та 242.1.5 пункту 242.1 статті 242 ПКУ, розташовані на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією, мають право відкоригувати нараховані суми екологічного податку за ці періоди, шляхом подання уточнюючих Декларацій, якщо такі об’єкти розташовані на територіях, які включені до частини другої розділу І або розділу ІІ Переліку територій, затвердженого Наказом № 309 (незалежно від дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації у 2022 році).
Відповідно до пункту 249.1 статті 249 Податкового кодексу України суми екологічного податку обчислюються за податковий (звітний) квартал платниками податку.
Форма податкової декларації екологічного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715.
Пунктом 242.1 статті 242 ПКУ визначено, що об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є:
обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти;
обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання;
обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;
обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).
Відповідно до абзацу першого підпункту 69.16 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується екологічний податок платниками цього податку, зареєстрованими (взятими на облік) за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.
Платники екологічного податку, визначені у підпункті 69.16 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, які до дати набрання чинності (06.05.2023) Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» визначили та задекларували в податковій звітності за податкові (звітні) періоди, зокрема, 2022 року податкові зобов’язання з екологічного податку, мають право відкоригувати нараховані за ці періоди суми екологічного податку шляхом подання в порядку, визначеному ПКУ, уточнюючих Декларацій.
Як відображається у розрахункових документах РРО інформація щодо оплати товарів частинами?
У разі продажу товарів на умовах внесення оплати частинами, приймання кожної частини оплати має бути здійснено із дотримання вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», супроводжуватись видачею розрахункових документів встановленої форми, змісту.
Як приклад, у разі продажу товару з отриманням попередньої оплати «авансу», у тому числі відповідно до договору у письмовій формі, у першому чеку замість назви має бути зазначено, що це «аванс за ххх», де «ххх» – це назва або артикул товару та вказана саме та сума, яка була отримана від покупця.
Примітка: також може бути зазначений будь-який інший ідентифікатор, який забезпечить ідентифікацію товару, що продається і за який отримано «аванс», кількість чеків на приймання авансів не обмежена, правила їх формування єдині. Окрім того, в коментарях до такого чеку рекомендується зазначати «Залишок до сплати» (не обов’язковий реквізит, який допоможе ідентифікувати господарську операцію).
Другий чек (останній чек), у межах якого відбувається остаточний розрахунок і вручення товару покупцю (в тому числі який не передбачає остаточної оплати, у зв’язку із повним погашенням вартості товарів авансами) має містити повну номенклатуру, де зазначена назва товару (послуги), що реалізується, його повна ціна, кількість, відображений раніше отриманий аванс (аванси), на який буде зменшуватись вартість такого товару, та безпосередньо сума до сплати після врахування суми авансу (авансів), які були попередньо внесені покупцем.
Примітка: Програмування реєстратора розрахункових операцій /програмного РРО з метою відповідної візуалізації фіскальних касових чеків, які ними створюються, та правильного відображення інформації про здійснені суб’єктами господарювання розрахункові операції, має відбуватись відповідно до «Технології зберігання і збору даних РРО для ДПC. Протоколу передачі інформації» та/або АРІ фіскального сервера.
У випадку повернення товару, що був придбаний на умовах оплати частинами, анулюванню підлягає весь ланцюг створених чеків у межах такого продажу.
Аналогічно, але у зворотній послідовності мають створюватись чеки, в межах яких спочатку відбувається отримання товару (без оплати або часткова оплата), а потім відбувається погашення заборгованості за такими операціями.
У такому випадку навпаки, саме перший чек повинен мати номенклатуру, кількість та загальну вартість товару, а всі наступні мають містити інформацію про суть операції, що здійснюється: «часткова оплата», «повна оплата» тощо (свідчить про необмежену кількість варіантів зазначення суті операції), та мати посилання на товар, у межах продажу якого формуються такі чеки або артикул (код), та/або реквізити першого чеку, де у спосіб, дозволений законодавством, зазначена назва товару, що реалізується.
При цьому, лише наведені вище правила формування фіскальних касових чеків, окрім повної відповідності вимогам законодавства, забезпечать поєднання виданих розрахункових документів у ланцюг, який надасть можливість продавцю здійснювати відстеження отриманої оплати за товари, що реалізуються, а покупцю мати підтвердження щодо внесення такої оплати.
Крім того, для платників податку на додану вартість (далі – ПДВ), у чеках на отримання «авансу» має відображатися інформація щодо нарахування зобов’язань із сплати ПДВ саме на суму фактично отриманого авансу. У чеку з номенклатурою, який є останнім у такому ланцюгу, відповідно до наведеного прикладу, мають відображатись лише ті зобов’язання зі сплати ПДВ, які виникають відповідно до залишку до сплати, в межах такого чеку.
У випадку відпуску товару (послуги) без оплати або з частковою оплатою в чеку мають бути відображені зобов’язання із сплати ПДВ на повну вартість товару (послуги) по чеку.
Зобов’язання із сплати акцизного податку мають бути визначені в чеках, які будуть супроводжувати безпосередню реалізацію підакцизного товару та/або продукції (у розумінні підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПКУ.
Примітка: Обставини приймання авансів та надання знижок є результатом виключно договірних відносин між покупцем та продавцем і тому не можуть бути формалізованими, але не повинні суперечити нормам прямої дії Цивільного кодексу України.
Який порядок видачі довідки про сплачений податок нерезидентом в Україні?
Порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2022 № 219, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.09.2022 за № 1113/38449, визначає процедуру видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) особі (юридичній або фізичній), яка не є резидентом та отримує доходи з джерелом їх походження з України (пункт 1 Порядку № 219).
Довідка видається контролюючим органом у паперовій або електронній формі за місцезнаходженням (місцем проживання) резидента або нерезидента, який здійснює господарську діяльність на території України через постійне представництво, або іншого нерезидента, на якого покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому Податковим кодексом України, що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України (пункт 2 Порядку № 219).
Довідка видається безоплатно у паперовій або електронній формі на підставі Заяви про видачу довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) за формою, наведеною у додатку до Порядку № 219 (пункт 3 Порядку № 219).
Згідно з пунктом 4 Порядку № 219 Заява подається до відповідного контролюючого органу безпосередньо нерезидентом або через особу, яка здійснює на користь нерезидента виплату доходів з джерелом їх походження з України, або уповноваженою ним особою, яка має підтвердити свої повноваження.
Заява має бути подана українською мовою у паперовій формі або засобами електронного зв’язку в електронній формі з урахуванням вимог, визначених статтею 42 глави 1 розділу II ПКУ.
Довідка або обґрунтована відмова у її видачі видається контролюючим органом у паперовій або електронній формі за підписом керівника контролюючого органу (його заступника або уповноваженої особи) протягом 5 робочих днів від дати одержання Заяви нерезидента або уповноваженої ним особи у порядку, визначеному стаття 42 глави 1 розділу II ПКУ (пункт 5 Порядку № 219).
Джерелом інформації для видачі довідки є дані додатка ПН до податкової декларації (розрахунків) з податку на прибуток підприємств за формою, затвердженою наказом МФУ від 20.10.2015 № 897, зареєстрованим у Мін’юсті 11.11.2015 за № 1415/27860, із змінами та доповненнями, надані податковими агентами податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь нерезидентів, а також сум утриманого з них податку або надані нерезидентом документи у разі самостійного нарахування і сплати податку (пункт 6 Порядку № 219).
Чи має право ФОП – платник єдиного податку І або ІІ групи, податкова адреса якого знаходиться на тимчасово окупованій території та який зареєструвався у 2023 році, не сплачувати єдиний податок?
Абзацом першим пункту 11 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що з 01 серпня 2023 року фізичні особи- підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.
Як вбачається зі змісту абзацу першого пункту 11 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ однією з умов, яка надає платникам єдиного податку першої та другої групи право не сплачувати єдиний податок, є знаходження їх податкової адреси на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації. При цьому абзац перший пункту 11 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ не містить обмежень щодо можливості скористатись таким правом, за умови дотримання вказаної вище умови, для фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку, зареєстрованих у 2023 році.
Звертаємо увагу, що право не сплачувати єдиний податок, надане платникам єдиного податку першої та другої груп пункту 11 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не розповсюджується на фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку першої та другої груп, які зареєструвалися на території, визначеній Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, вже після визначених Переліком дат виникнення можливості бойових дій/початку бойових/тимчасової окупації.
Дати початку та завершення активних бойових дій, виникнення та припинення можливості бойових дій або початку та завершення тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку (абзац шостий пункту 11 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Перелік визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (абзац сьомий пункту 11 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Перелік затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004.
Норми пункту 11 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ не застосовуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому було проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження фізичної особи- підприємця на іншу, ніж зазначена в абзаці першому пункту 11 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, територію України.
Чи виникає об’єкт оподаткування у разі виплати податковим агентом фізичній особі забезпечувальної суми за попереднім договором купівлі-продажу нерухомого майна?
Завдаток є забезпеченням виконання обов’язку по договору купівлі-продажу нерухомого майна та буде являтись доходом фізичної особи у разі отримання такого завдатку у власність у вигляді відшкодування за ухилення від укладання договору купівлі – продажу іншою стороною.
Оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна регламентується статтею 172 ПКУ.
Відповідно до абзацу першого пункту 172.3 статті 172 ПКУ дохід від продажу об’єкта нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку, або не нижче ринкової вартості такого об’єкта, визначеної суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі.
Згідно з пунктом 172.8 статті 172 ПКУ для цілей статті 172 ПКУ продажем розуміється будь-який перехід права власності або будь-яких інших аналогічних прав на об’єкти нерухомості, неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості, подільний об’єкт незавершеного будівництва, крім їх успадкування та дарування.
Укладання попередніх договорів передбачено статтею 635 Цивільного кодексу України, відповідно до якої попереднім є договір, сторони якого зобов’язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
Згідно з статтею 571 ЦКУ якщо порушення зобов’язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов’язання сталося з вини кредитора, він зобов’язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
Сторона, винна у порушенні зобов’язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором.
У разі припинення зобов’язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню. У такому випадку завдаток не є об’єктом оподаткування.
Як завантажити кваліфікований сертифікат електронної печатки?
Клієнти (користувачі) мають можливість завантажити кваліфікований сертифікат електронної печатки на персональний комп’ютер за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1».
Для початку використання Програми клієнтам (користувачам) необхідно встановити актуальну версію безкоштовної Програми, яку можливо завантажити на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (https://ca.tax.gov.ua) за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».
Інформацію щодо роботи Програми та інструкцію стосовно можливості завантаження власних кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів електронного підпису чи печатки наведено у підпункті 5.2 пункту 5 Настанови користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1» на вебсайті Надавача за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Настанова користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».
За яких умов адвокат повинен ставати на облік у податковому органі як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність?
Обов’язок адвоката стати на облік у контролюючому органі як особи, яка провадить незалежну професійну діяльність виникає за умови, якщо адвокатська діяльність здійснюється індивідуально, та така діяльність не припинена (зупинена).
Згідно з підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПКУ самозайнята особа – платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність – це, зокрема, діяльність адвокатів, за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65.9 статті 65 ПКУ) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Відповідно до пункту 63.5 статті 63 ПКУ та пункту 5 частини першої статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» фізичні особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи – платники податків та є платниками єдиного внеску.
Правові засади організації діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюється Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Згідно з Законом № 5076, право на зайняття адвокатською діяльністю підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідченням адвоката України, які видаються Радою адвокатів регіону.
Пунктом 3 статті 4 Закону № 5076 визначено, що адвокатська діяльність може здійснюватися фізичною особою індивідуально, у формі адвокатського бюро, у формі адвокатського об’єднання.
Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (стаття 13 Закону № 5076).
Відповідно до Закону № 5076 Радою адвокатів України забезпечується ведення Єдиного реєстру адвокатів України, до якого вноситься інформація, зокрема про:
прізвище, ім’я та по батькові адвоката;
номер і дату видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дату прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дату прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України);
найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв’язку;
адресу робочого місця адвоката, номери засобів зв’язку;
інформацію про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.
Адвокат протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, письмово повідомляє про такі зміни раду адвокатів регіону за адресою свого робочого місця, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури (стаття 17 Закону № 5076).
Статтею 31 Закону № 5076 визначено, що право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності.
Протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати. Такий адвокат також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинено у зв’язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з’їздом адвокатів України.
Яким чином здійснюється оптовий продаж за готівку через РРО алкогольних напоїв із відображенням штрихового коду марки акцизного податку?
Оптовий продаж алкогольних напоїв за готівку, хоча і не супроводжується обов’язком продавця визначати свої зобов’язання із сплати акцизного податку, але не звільняє його від обов’язку здійснювати продаж алкогольних напоїв у такий спосіб, із дотриманням вимог щодо форми та змісту розрахункових документів.
Таким чином, при оптовому продажу алкогольних напоїв за готівку, така розрахункова операція в обов’язковому порядку має бути проведена із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та/або програмного РРО на повну суму покупки та повинна супроводжуватись видачею особі, яка здійснила оплату та отримує товар, розрахункового документа, встановленої форми та змісту, разом з видачею відповідного пакету документів (податкова накладна, сертифікат відповідності та інше), для обліку товару суб’єктом господарювання, який придбав такий товар.
Поряд із цим, звертаємо увагу, що у описаній ситуації реквізити марок акцизного податку у розрахункових документах не зазначаються.