14-02-2024 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 14.02.24
.jpg)
В якому рядку декларації про доходи зазначається дохід від продажу рухомого або нерухомого майна, які не підлягають оподаткуванню, та чи заповнюється при цьому додаток Ф4?
Сума доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого та/або нерухомого майна, які не підлягають оподаткуванню, зазначається у рядку 11.2 розділу III Декларації. При цьому заповнюється додаток Ф4 до Декларації, показник рядка 3 розділу ІІІ якого переноситься до рядка 11.2 розділу ІІІ Декларації.
Наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 затверджені Форма податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.
Згідно з підпунктом 2 пункту 3 розділу ІІІ Інструкції у рядку 11.2 розділу III «Доходи, які не включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Декларації вказуються доходи від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого та/або нерухомого майна, які відповідно до абзацу першого пункту 173.2 статті 173 та пункту 172.1 статті 172 розділу IV ПКУ не підлягають оподаткуванню.
Відповідно до пункту 5 розділу IV Інструкції додаток Ф4 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, оподатковуваних доходів від продажу протягом звітного (податкового) року об’єкта(ів) нерухомого та/або неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця та/або від продажу об’єктів рухомого майна» до Декларації заповнюється платником податків, який отримував доходи від операцій з продажу, міни об’єктів нерухомого майна, здійснених протягом звітного (податкового) року у порядку, встановленому статтею 172 ПКУ, та при отриманні доходів від операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна у порядку, встановленому статтею 173 ПКУ.
При цьому якщо платник податку скористався правом на зарахування витрат, відповідно до пункту 172.2 статті 172 ПКУ, він зобов’язаний задекларувати доходи від усіх операцій з продажу, міни об’єктів нерухомості, здійснених протягом звітного (податкового) року, в тому числі якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомого майна є юридична особа чи самозайнята особа. У такому випадку разом з Декларацією платник податків надає копії документів, що підтверджують зазначені понесені витрати на придбання об’єкта нерухомості.
Формою Додатку Ф4 до Декларації передбачено відображення сум отриманих доходів від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого та рухомого майна, що не підлягають оподаткуванню відповідно до абзацу першого пункту 172.1 статті 172 та абзацу першого пункту 173.2 статті 173 ПКУ відповідно у графі 4 розділу І та графі 4 розділу ІІ.
Чи може ФОП – платник єдиного податку ІІІ групи, що надає послуги програмування, укласти гіг-контракт на виконання робіт?
Закон № 1667 не містить положень, які забороняють гіг-спеціалісту паралельно бути зареєстрованим як ФОП та надавати послуги у статусі ФОП, то ФОП – платник єдиного податку третьої групи, який надає послуги програмування, може укласти гіг-контракт лише як фізична особа.
До доходів, отриманих фізичною особою від резидента Дія Сіті за гіг-контрактом не може бути застосовано спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
Поряд з цим, якщо ФОП уклала з резидентом Дія Сіті господарсько-правовий договір про виконання робіт (надання послуг), то отримані доходи за таким договором включаються до складу доходу платника єдиного податку та оподатковуються єдиним податком.
Згідно з підпунктом 14.1.283 пункту 14.1 статті 14 ПКУ спеціалісти резидента Дія Сіті – гіг-спеціалісти, що виконують роботу (надають послуги) на замовлення та на користь (в інтересах) резидента Дія Сіті на підставі гіг-контракту, укладеного в порядку, передбаченому Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», та/або особи, які перебувають із резидентом Дія Сіті у трудових відносинах.
Відповідно до пунктів 1, 2 і 15 частини першої статті 1 Закону № 1667 гіг-контракт – цивільно-правовий договір, за яким гіг-спеціаліст зобов’язується виконувати роботи та/або надавати послуги відповідно до завдань резидента Дія Сіті як замовника, а резидент Дія Сіті зобов’язується оплачувати виконані роботи та/або надані послуги і забезпечувати гіг-спеціалісту належні умови для виконання робіт та/або надання послуг, а також соціальні гарантії, передбачені розд. V Закону № 1667;
гіг-спеціаліст – фізична особа, яка за гіг-контрактом є підрядником та/або виконавцем;
фахівець – працівник чи гіг-спеціаліст резидента Дія Сіті або фізична особа (фізична особа-підприємець), залучена резидентом Дія Сіті на підставі іншого цивільно-правового чи господарсько-правового договору про виконання робіт (надання послуг) у межах здійснення видів діяльності, передбачених частиною четвертою статті 5 Закону № 1667.
Для провадження господарської діяльності резидент Дія Сіті має право залучати працівників на підставі трудових договорів (контрактів), гіг-спеціалістів – на підставі гіг-контрактів відповідно до Закону № 1667, а також підрядників та виконавців, у тому числі фізичних осіб-підприємців, – на підставі інших цивільно-правових чи господарсько-правових договорів у порядку, визначеному законодавством (стаття 4 Закону № 1667).
Особливості оподаткування доходів спеціалістів резидента Дія Сіті регулюються пунктом 170.14 прим. 1 статті 170 ПКУ.
Підпунктом 170.14 прим. 1.1 пункту 170.14 прим. 1 статті 170 ПКУ визначено, що податковим агентом платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», є резиденти Дія Сіті.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XIV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (пункт 291.2 статті 291 ПКУ).
Відповідно до пункту 291.3 статті 291 ПКУ самостійно обрати спрощену систему оподаткування може виключною юридична особа чи фізична особа- підприємець, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV ПКУ.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (пункт 292.6 статті 292 ПКУ).
Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (пункт 292.5 статті 292 ПКУ).
За якою формою та в які терміни подається звітність про обсяги виробництва або обігу окремих видів продукції малими виробництвами виноробної продукції та малими виробництвами спиртових дистилятів?
З метою приведення у відповідність форм звітності про обсяги виробництва та обігу продукції, які подаються малими виробництвами спиртових дистилятів та малими виробництвами виноробної продукції та відповідних порядків їх подання, ДПС підготовлено відповідні проєкти нормативно-правових актів, які проходять узгодження відповідно до законодавства, тому до набуття чинності таких змін суб’єкти господарювання можуть скористатися діючими формами звітності та подати їх у встановлені строки:
звіт про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) алкогольних напоїв, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним роком за формою № 2-РС – малі виробництва виноробної продукції;
звіт про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі експорту) алкогольних напоїв не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом за формою № 2-РС – малі виробництва дистилятів;
звіт про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) спиртових дистилятів до 10 числа наступного місяця за формою № 1-РС – суб’єкти господарювання, які мають ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртовими дистилятами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, у тому числі малі виробництва дистилятів.
Відповідно до статті 16 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»:
малі виробництва виноробної продукції, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю алкогольними напоями без додавання спирту (винами виноградними, винами плодово-ягідними, напоями медовими) та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України, щорічний звіт про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) алкогольних напоїв за формою, встановленою цим органом, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним роком;
малі виробництва дистилятів, які мають ліцензію на виробництво спиртових дистилятів, ліцензію на виробництво алкогольних напоїв та/або ліцензію на оптову та/або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України, щокварталу, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, звіт про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі експорту) алкогольних напоїв за формою, встановленою цим органом;
суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які мають ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями і тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця, до 10 числа наступного місяця, звіт про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, за формою, встановленою цим органом.
На сьогодні наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення» затверджено, зокрема, форми звітів:
№ 1-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту»;
№ 2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв».
Як виправити помилку ФОП-пенсіонеру за віком, який подав Додаток 1 у складі декларації платника єдиного податку з типом «Звітна», який не потрібно було подавати?
У разі якщо платником, на якого поширюється, зокрема, дія пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464, помилково подано Декларацію з типом «Звітна», яка містить у своєму складі Додаток 1, в якому самостійно визначено базу нарахування єдиного внеску та суми, що підлягають сплаті, то такий платник подає нову Декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання Декларації за такий самий звітний період з типом Декларації «Звітна нова». При цьому, обов’язково заповнюються всі рядки та графи розділу 9 Додатка 1 за період, визначений у графі 8 (примітка 1 Додатка 1 до Декларації).
У разі подання Декларації з виправленими показниками після закінчення граничного строку подання Декларації, платником зазначається тип декларації Уточнююча».
При цьому обов’язково заповнюються всі рядки та колонки розділу 9 Додатка 1 до Декларації за період, визначений у графі 8. Для визначення уточнених зобов’язань зі сплати єдиного внеску заповнюється розділ 10 Додатка 1 (примітка 2 Додатка 1 до Декларації).
Форму Податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578.
Згідно з нормами частини четвертої статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» особи, зазначені, зокрема, у пункті 4 частини першої статті 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Якщо відповідно до інформації, наданої Пенсійним фондом України відповідно до протоколів обміну, в реєстрі страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування інформаційної системи ДПС по платнику встановлено ознаку «Особа з інвалідністю» або ознаку «ФО пенсіонер за віком», у такої особи згідно з приписами частини четвертої статті 4 Закону № 2464 відсутній обов’язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, оскільки згідно з нормами Наказу № 578 Додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» до Декларації не подається та не заповнюється фізичними особами-підприємцями – платниками єдиного податку першої – третьої груп, відповідно до пунктів 296.2 та 296.3 статті 296 глави 1 розділу XIV ПКУ, за умови дотримання ними вимог, визначених частинами четвертою та шостою статті 4 Закону № 2464, що дає право на звільнення таких осіб від сплати за себе єдиного внеску. Такі особи можуть подавати Додаток 1 до Декларації виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (примітка 10 до Декларації).
Чи потрібно підприємцю, місцезнаходженням якого є окупована територія, здійснювати перереєстрацію на іншу територію України для здійснення діяльності?
У разі фактичної зміни місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи-підприємця, така особа має провести державну реєстрацію зміни місцезнаходження згідно з Законом № 755 без додаткового подання документів до контролюючих органів.
Згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Відповідно до норм Закону України від 15.03.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» місцезнаходженням фізичної особи-підприємця є адреса місця проживання, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою-підприємцем.
Частиною першою статті 4 Закону № 755 встановлено, що одним із принципів, на яких базується державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є обов’язковість державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; об’єктивність, достовірність та повнота відомостей у ЄДР; відкритість та доступність відомостей ЄДР.
Державна реєстрація юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та інші реєстраційні дії відповідно до статті 25 Закону № 755 проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації; судових рішень, що набрали законної сили і тягнуть за собою зміну відомостей в ЄДР, а також рішень, прийнятих Міністерством юстиції України, його територіальними органами відповідно до статті 34 Закону № 755.
Відповідно до статті 9 Закону № 755 у ЄДР містяться, зокрема, відомості про місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця. Тобто, зміна місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця потребує державної реєстрації.
Пунктом 45.2 статті 45 Податкового кодексу України встановлено, що податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі.
Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (пункт 45.1 статті 45 ПКУ).
Облік платників, внесення змін до облікових даних платників податків юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців в органах ДПС здійснюється на підставі відомостей з ЄДР відповідно до статей 64 - 66 ПКУ, отриманих з ЄДР у порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами контролюючих органів згідно із Законом № 755.
Дані про взяття на облік юридичної особи та фізичної особи-підприємця як платника податків передаються до ЄДР та підтверджуються відомостями із ЄДР.
Отже, для контролюючих органів першоджерелом відомостей щодо місцезнаходження юридичної особи, є ЄДР, відомості з якого мають бути достовірними.