14-09-2022 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 14.09.22
.jpg)
Які дії платників єдиного податку, не зареєстрованих платниками ПДВ, при ввезенні товарів на територію України?
Відповідно до п. 180.1 ст. 180 р. V Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку є, зокрема, будь-яка особа, яка ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.
Згідно із п. 181.2 ст. 181 р. V Податкового кодексу України якщо особи, не зареєстровані як платники податку, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого податку.
Тобто, суб’єкти господарювання-платники єдиного податку, не зареєстровані як платники ПДВ, повинні сплачувати ПДВ при ввезенні (імпорті) товарів на митну територію України під час митного оформлення таких товарів без реєстрації як платники такого податку.
Чи можна при отриманні податкової знижки на іпотечне житлове кредитування підтвердити сплачені відсотки меморіальним ордером?
Відповідно до п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України платник податку-резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Згідно з Законом України від 05 квітня 2001 року № 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" меморіальний ордер – це розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до Закону № 2346 та нормативно-правових актів Національного банку України.
Отже, при реалізації платником податку права на податкову знижку, меморіальний ордер може бути застосований як документ, що підтверджує понесення витрат. При цьому в розрахунковому документі повинно бути зазначено прізвище та ім’я по-батькові такого платника податку, як особи, яка сплатила проценти за користування іпотечним житловим кредитом, та зазначений документ повинен відповідати умовам оформлення розрахункових документів.
Чи застосовують ФОП-платники єдиного податку другої групи РРО при наданні побутових послуг (ремонт квартир, побутових машин тощо)?
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Згідно з п. 11 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 (далі - Постанова № 1336), суб’єкти господарювання мають право проводити розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням розрахункових книжок (далі - РК) та книг обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) при наданні побутових послуг на території села, селища незалежно від організаційно-правової форми та системи оподаткування, в тому числі фізичним особам-підприємцям - платникам єдиного податку другої-четвертої груп.
Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено, що для форм і умов проведення діяльності, визначених, зокрема, у п. 11 Переліку, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.
Таким чином, при наданні побутових послуг на території села, селища (ремонт квартир, побутових машин, меблів, взуття, прибирання квартир, догляду за дітьми, фотографування, прання білизни тощо) фізичні особи-підприємці - платники єдиного податку другої-четвертої груп не застосовують РРО та/або ПРРО, а використовують РК та КОРО.
Водночас, поза межами села, селища фізичним особам підприємцям-платникам єдиного податку другої-четвертої груп дозволено надавати побутові послуги та проводити розрахункові операції виключно з застосуванням РРО/ПРРО.
Чи включається приватним нотаріусом до витрат єдиний внесок за найманих працівників за попередній рік, що фактично сплачений у поточному році?
Відповідно до п.178.3 ст.178 Податкового кодексу України оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
На підставі положень Закону України від 02 березня 1993 року № 3425-XII "Про нотаріат" та з метою встановлення єдиного переліку витрат, пов’язаних з організацією роботи приватних нотаріусів, Міністерством юстиції України видано лист від 02.02.2006 № 31-35/20, в якому наведено перелік витрат, які приватні нотаріуси мають право враховувати при обчисленні загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, сплату нотаріусами внесків, у тому числі на користь найманих працівників.
Враховуючи зазначене, сплата приватними нотаріусами єдиного внеску на користь найманих працівників за попередній звітний рік, що фактично сплачена згідно остаточного розрахунку у поточному році, може бути включена до складу витрат при обчисленні оподатковуваного доходу за звітний рік.
Чи підлягають поверненню надміру сплачені кошти спадкоємцю у разі смерті ФОП?
Згідно з п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до, зокрема, ст. 43 ПКУ, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п. 43.2 ст. 43 ПКУ).
Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦКУ).
З огляду на зазначене, у разі смерті фізичної особи – підприємця спадкоємець, з урахуванням норм ст. 43 ПКУ, має право звернутись до контролюючого органу із заявою щодо повернення надміру сплаченої суми грошового зобов’язання протягом 1095 днів з дня виникнення такої надміру сплаченої суми за умови надання відповідних документів, підтверджуючих перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла.
Які розрахунки дозволено проводити суб'єкту господарювання в іноземній валюті?
Згідно з частиною першою ст. 3 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції" відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом № 2473, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.
Статтею 99 Конституції України визначено, що грошовою одиницею України є гривня.
Порядок проведення розрахунків на території України встановлено ст. 5 Закону № 2473.
Частиною другою ст. 5 Закону № 2473 передбачено, що усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків за:
1) операціями зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (у тому числі дивідендів) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій;
2) операціями банків з надання банківських та інших фінансових послуг на підставі банківської ліцензії;
3) операціями з надання фінансових послуг, визначених пп. 1 – 5 частини другої та частиною третьою ст. 9 Закону № 2473, що надаються небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв’язку, які мають ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій;
4) операціями з розміщення, виплати грошового доходу та погашення облігацій, казначейських зобов’язань України, номінованих в іноземній валюті, якщо це передбачено проспектом цінних паперів (умовами їх розміщення);
5) операціями з купівлі-продажу державних цінних паперів, номінованих в іноземній валюті, якщо ініціатором або отримувачем за такою валютною операцією є банк;
6) іншими операціями, визначеними Митним кодексом України та (або) нормативно-правовими актами НБУ.
Розрахунки за операціями, визначеними частиною другою ст. 5 Закону № 2473, можуть проводитися в іноземній валюті, у гривні, а також у банківських металах.
Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (частина четвертою ст. 5 Закону № 2473).
На носії яких виробників можна згенерувати особистий ключ електронного підпису у Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС?
Згідно з абзацом другим п. 2 Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 749, визначено, що захищений носій особистих ключів – засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки, що призначений для зберігання особистого ключа та має вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на ньому даних від несанкціонованого доступу, безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
Частиною другою ст. 18 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII "Про електронні довірчі послуги" визначено, що кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо, зокрема, під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
До електронних довірчих послуг, надання яких забезпечується Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – Надавач) належить, зокрема, створення (за умови надання захищеного носія особистих ключів), перевірка та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки;
Згенерувати особистий ключ електронного підпису Надавача можна на захищений носій, придбаний у будь-якого з суб’єктів господарювання, перелік яких наведено у відповіді на запитання "Де можна придбати захищені носії особистих ключів", розміщеній на офіційному інформаційному ресурсі Надавача (www.acskidd.gov.ua) у рубриці "Поширені запитання" розділу "Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО" або за посиланням: https://acskidd.gov.ua/download/Perelik_subjektiv.pdf.
Воєнний стан. Які дії суб'єктів господарювання, у яких були зруйновані офіси та всі архіви і документи знищено?
У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення первинних документів платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому Податковим кодексом для подання податкової звітності.
Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
У разі надання платником податків у порядку та визначені строки повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок (крім перевірок, визначених статтею 200 Кодексу) переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки у межах визначених строків, але на строк не більше ніж 120 днів.
Відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Разом з тим, відповідно до пункту 7 розділу I Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142 (далі – Положення № 879), у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства, обов'язково проводиться інвентаризація активів та зобов'язань, що перебувають на балансі суб'єкта господарювання.
При цьому згідно з пунктом 8 Положення № 879 підприємства, що знаходяться на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції (або їх структурні підрозділи (відокремлене майно) перебувають на зазначених територіях), проводять інвентаризацію у випадках, обов'язкових для її проведення, тоді, коли стане можливим забезпечити безпечний та безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов'язання та власний капітал цих підприємств.
Зазначені підприємства зобов'язані провести інвентаризацію станом на 01 число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації в бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.
Порядок документального оформлення інвентаризації активів та зобов'язань, що перебувають на балансі суб'єкта господарювання, визначено у Положенні № 879.
Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html.
Чи буде пільга з податку на нерухоме майно у ФОП, який не використовує приміщення, що значиться у виписці з ЄДР, як місце діяльності?
Пільги з податку на нерухомке майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не застосовуються до об'єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів, зокрема, використовуються у підприємницькій діяльності.
Тобто, якщо фізичні особи фактично здійснюють підприємницьку діяльність за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) та є власниками об'єктів житлової нерухомості, про що зазначається у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Виписка), то пільга у вигляді зменшення бази оподаткування при нарахуванні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до таких об'єктів житлової нерухомості застосовуватися не буде.
Що стосується об'єктів нежитлової нерухомості, то незалежно від виду діяльності, зазначеного у Виписці, пільга у вигляді зменшення бази оподаткування на них не розповсюджується.