14-11-2022 | категорія: Новини

ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 14.11.22

Воєнний стан. Чи має право підприємство не здійснювати коригування, встановлені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, у декларації з податку на прибуток щодо вартості добровільно переданого лікарні медичного виробу?

Так. Слід врахувати, що медичним виробом є будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, що застосовуються як окремо, так і в поєднанні між собою (включаючи програмне забезпечення, передбачене виробником для застосування спеціально для діагностичних та/або терапевтичних цілей та необхідне для належного функціонування медичного виробу), призначені виробником для застосування з метою забезпечення діагностики, профілактики, моніторингу, лікування або полегшення перебігу хвороби пацієнта в разі захворювання, діагностики, моніторингу, лікування, полегшення стану пацієнта в разі травми чи інвалідності або їх компенсації, дослідження, заміни, видозмінювання або підтримування анатомії чи фізіологічного процесу, контролю процесу запліднення та основна передбачувана дія яких в організмі або на організм людини не досягається за допомогою фармакологічних, імунологічних або метаболічних засобів, але функціонуванню яких такі засоби можуть сприяти (прим. 8).

Тому, якщо добровільне передання медичних виробів в період воєнного стану платником податку на прибуток підприємств здійснюється на користь закладів охорони здоров’я державної або комунальної форми власності, що внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, то різниця щодо вартості таких товарів для коригування фінансового результату до оподаткування податком на прибуток згідно з п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не виникає.

 

Благодійна організація надала допомогу на лікування громадянину за кордоном. Чи оподатковуються такі кошти податком на доходи?

Згідно з п.п. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються та, відповідно, не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю, за рахунок коштів благодійної організації.

Норми п.п. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 ПКУ можуть бути застосовані благодійною організацією за наявності відповідних підтвердних документів, що підтверджують цільовий характер надання грошових коштів на оплату лікування або медичного обслуговування (в разі здійснення попередньої оплати таких послуг) або факт надання послуг з лікування або медичного обслуговування платника податку (якщо оплата здійснюється після надання таких послуг).

Такими підтвердними документами можуть бути документи, що підтверджують потребу фізичної особи – платника податку в лікуванні та медичному обслуговуванні (зокрема, наявність та характеристики хвороби, травми, отруєння, патологічного стану платника податку), документи про надання таких послуг, що ідентифікують постачальника послуг та платника податку, якому надаються такі послуги, обсяги та вартість таких послуг: договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи в залежності від необхідного лікування або медичного обслуговування, хвороби та її стану.

ПКУ не визначає відмінностей в оподаткуванні податком на доходи фізичних осіб сум допомоги для оплати вартості таких послуг в Україні або за кордоном.

 

Як повідомити податковий орган про суми податків, не сплачених до бюджету у зв’язку з податковими пільгами?

Згідно з п.п. 16.1.6 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг – пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб’єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).

Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 891 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1233», яка набрала чинності 01.01.2020, внесено зміни до Порядку № 1233, згідно з якими суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ.

Крім того, виключено додаток до Порядку № 1233, згідно з формою якого складався звіт про суми податкових пільг (далі – Звіт) та подавався суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду.

Враховуючи зазначене, починаючи з 01 січня 2020 року інформація про суми податкових пільг відображається у податковій звітності відповідного податку чи збору, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ.

 

Чи потрібен підприємцям РРО, якщо розрахунки здійснюються у безготівковій формі через банк?

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).

Пунктом 6 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО та/або ПРРО та РК не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до Податкового кодексу України.
Згідно з п. 1.4 глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
         Відповідно до п. 12 ст. 9 Закону № 265 РРО та/або ПРРО та РК не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).

Отже, при здійсненні розрахункових операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) застосування РРО або ПРРО є обов’язковим.

При здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку РРО або ПРРО не застосовується.

 

Чи має право на податкову знижку мати, яка оплатила за навчання дитини, якщо договір укладений між університетом та дитиною?

Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV Кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу).

Таким чином, нормами Кодексу визначено, що право на податкову знижку за витратами, понесеними у звітному (податковому) році на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти, виникає у платника податків, у якого сплата фактично підтверджена відповідними розрахунковими документами (квитанції, касові ордери, чеки тощо), в яких зазначено, що платіж за навчання здійснено безпосередньо особою, яка звертається за податковою знижкою, та копією договору, що ідентифікує заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг (його законного представника).

 При цьому у договорі про навчання повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по-батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини).

 

Внесення до паспорта громадянина України у формі картки інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків

До паспорта громадянина України у формі картки інформація про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру вноситься відповідно до законодавства, яким регулюється питання ведення Єдиного державного демографічного реєстру. Так, відповідно до Закону України від 20 листопада 2012 року № 5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302, до паспорта та до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, вноситься інформація про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру (поле – РНОКПП).

 

В якому вигляді подаються письмові пояснення на рішення комісії при зупиненні реєстрації податкової накладної в ЄРПН?

Повідомлення про подання пояснень та копій документів/скарги на рішення комісії та копії документів при зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подаються до контролюючого органу в електронному вигляді у форматі ХМL за наступними формами:

Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (код форми J/F 13126) (далі – Повідомлення 1);

Скарга щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (код форми (J/F 13132) (далі – Скарга).

Кількість документів довільного формату (файлів), що додаються до Повідомлення 1/Скарги не повинна перевищувати 100 шт.

Разом з тим, один файл може містити копії кількох документів, за умови, що його розмір не перевищує 2 Мб.

Вищезазначені обмеження пов’язані з оптимізацією обробки інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах. Якщо кількість документів довільного формату (файлів) перевищує 100 шт., то платник повинен самостійно визначити їх пріоритетність та надати ту кількість, яка може бути оброблена інформаційно-телекомунікаційною системою.

 

Воєнний стан. Як у період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером податкового органу здійснюються розрахункові операції в режимі офлайн?

Відповідно до абзацу третього ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) на період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.

Суб’єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця (абзац четвертий ст. 5 Закону № 265).

Абзацом сьомим ст. 5 Закону № 265 визначено, що використання ПРРО у період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, забороняється.

Водночас, Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Закону № 265, зокрема, розд. ІІ «Прикінцеві положення» доповнений новим п. 13.

Так, згідно з п. 13 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 265 на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану або обставин непереборної сили:

проведення розрахункових операцій, що здійснюються в режимі офлайн та використання фіскальних номерів із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, можуть здійснюватися з перевищенням строків, встановлених абзацами третім і четвертим ст. 5 Закону № 265;

зупинено дію абзацу сьомого ст. 5 Закону № 265.

 

Податок на прибуток. Чи здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування на суму відшкодованих судових витрат на користь органу державної влади?

Відповідно до абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134  ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Види судових витрат за господарськими спорами визначено частиною першою ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, а за адміністративними – частиною першою ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму відшкодованих судових витрат.

Такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування та, відповідно, об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку.

 

ГУ ДПС у Запорізькій області