14-12-2022 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 14.12.22
.jpg)
Воєнний стан. Чи зупиняється термін, встановлений Податковим кодексом для формування податкового кредиту з ПДВ?
Так, зупиняється. Зважаючи на те, що на період дії на території України правового режиму воєнного стану для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством, крім, зокрема, виключень, передбачених підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу, то перебіг строків, визначених Кодексом для формування податкового кредиту, на вказаний період зупиняється.
Строк на включення до податкового кредиту сум ПДВ (за зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними, у тому числі складеними до введення воєнного стану на території України), встановлений пунктом 198.6 статті 198 розділу V та пунктом 80 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу, після припинення або скасування воєнного стану продовжується на кількість календарних днів, які припадають на період дії воєнного стану і протягом яких платник податку мав право на включення сум ПДВ до податкового кредиту.
Чи поширюється обмеження щодо граничної суми розрахунків на розрахунки, які проводяться платіжними картками?
Відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
1) між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн. уключно;
2) з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. уключно.
Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, установлене в п. 6 розд. II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою платіжного інструменту.
Згідно з ст. 1 розд. І Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» електронний платіжний засіб – платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом;
платіжна картка – електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.
Враховуючи викладене, обмеження щодо граничної суми розрахунків не поширюється на розрахунки, які проводяться із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток).
Заповнення таблиці даних платника ПДВ, що подається у разі зупинення реєстрації податкової накладної?
Відповідно до п. 2 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.
Згідно з п. 13 Порядку у таблиці даних платника податку зазначаються:
види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010;
коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;
коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.
Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання/надання товарів/послуг в одному рядку Таблиці не допускається.
Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 (наприклад: 02.40) до 14 символів.
Після подання Таблиці, надалі при складанні податкових накладних/розрахунків коригувань, коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які зазначені в поданій Таблиці. Якщо в Таблиці коди будуть вказані на рівні 4 перших цифр, а в податковій накладній/розрахунку коригування - на рівні 12 цифр, то реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування може бути зупинена (наприклад, код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні і розуміються як різні коди).
Отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника податку права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.
Згідно з п. 14 Порядку Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
Платник податків має право подати Таблицю без наявності факту зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Для переходу на єдиний податок з І кварталу 2023 року не забудьте подати заяву до 16 грудня включно
Для переходу суб’єкта господарювання зі загальної системи оподаткування на спрощену з I кварталу 2023 року необхідно подати заяву до 16 грудня
Суб’єкти господарювання мають право перейти із загальної системи оподаткування на спрощену. Щоб перейти на сплату єдиного податку з I кварталу 2023 року потрібно подати до ДПС заяву про перехід на спрощену систему оподаткування та розрахунок доходу за попередній календарний рік до 16 грудня 2022 року.
Таку заяву, за бажанням платник може подати у зручний в електронній формі за допомогою електронного кабінету платника. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Нагадаємо, порядок переходу на спрощену систему оподаткування визначено ст. 298 ПКУ. Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. При цьому такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року. До поданої заяви, яка затверджена наказом Мінфіну від 16.07.2019 р. №308 додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.
Порядок сплати земельного податку фізичної особи при придбанні земельної ділянки
Відповідно до статті 286 Податкового кодексу підставою для нарахування земельного податку є:
а) дані державного земельного кадастру;
б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);
г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);
ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);
д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї).
У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами виключно у разі надання зазначених даних такими фізичними особами.
У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Якщо такий перехід відбувся після 01 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
У разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок або право на декілька земельних часток (паїв), щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю).
Платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо:
розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;
права на користування пільгою зі сплати податку;
розміру ставки земельного податку;
нарахованої суми плати за землю.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), щороку до 01 травня.
Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Отже, при отриманні від центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, інформації про набуття фізичною особою права власності на земельну ділянку або на підставі поданих фізичною особою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки відомостей про правовстановлюючі документи на земельну ділянку, контролюючий орган здійснює нарахування сум земельного податку починаючи з місяця, в якому у фізичної особи виникло право власності, та надсилає податкове повідомлення-рішення.
Чи переривається термін, встановлений ПКУ для формування податкового кредиту, на період зупинення реєстрації в ЄРПН податкових накладних?
Так. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з пунктом 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу перебіг строків для формування податкового кредиту, зазначених у пункті 198.6 статті 198 розділу V та абзаці першому пункту 80 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.
Закон № 2719-IX. Платникам, які застосовують спрощену систему з особливостями оподаткування
Законом України від 03.11.2022 № 2719-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» внесено зміни, зокрема, до підпункту 9.9 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Сільськогосподарські товаровиробники, які у 2022 році набули/підтвердили статус платника єдиного податку четвертої групи, не обмежені в праві повернутися у поточному році (починаючи з 01 грудня 2022 року) на сплату єдиного податку четвертої групи.
Так, платник податку має право самостійно (шляхом подання заяви) відмовитися від використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення. У такому разі платник податків вважається таким, що застосовує систему оподаткування, на якій він перебував до обрання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, крім випадку, якщо у заяві про відмову від використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, платник податку зазначив про перехід на сплату інших податків і зборів.
До платників податків, які відмовились від використання особливостей оподаткування, не застосовуються положення підпункту 298.8.8 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу, яким визначено обмеження щодо можливості бути повторно включеними до четвертої групи платників єдиного податку не раніше ніж через два календарні роки після переходу на застосування іншої ставки або групи єдиного податку або анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку четвертої групи.
Тобто платники інших податків і зборів або єдиного податку, які обрали спрощену систему з особливостями оподаткування, з дня набрання чинності Закону мають право самостійно відмовитись від реєстрації платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки шляхом подання заяви до контролюючого органу та з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому подано таку заяву, повернутись на попередню систему оподаткування.
Щодо отримання інформації від банку
Національний банк України у листі від 31.10.2022 № 18-0006/75942 розʼяснює, що основні засади регулювання правовідносин щодо банківської таємниці визначено Цивільним кодексом України.
Так, відповідно до положень абзацу другого частини першої статті 1076 ЦКУ відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність».
Згідно зі статтею 60 Закону про банки банківською таємницею є інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк. Банківською таємницею, зокрема, є інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини.
Поряд з цим порядок виконання банками операцій за рахунками клієнтів передбачений статтею 1068 ЦКУ України, згідно з якою банк зобов’язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.
Згідно зі статтею 40 Закону України «Про платіжні послуги», платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.
Пунктом 59 розділу IV Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 передбачено, що банк обов’язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри, зокрема, клієнтські рахунки та виписки з них.
Обов’язкові реквізити виписки з клієнтських рахунків визначені пунктом 61 розділу IV Положення № 75, серед яких, зокрема, код ID НБУ банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента.
Згідно з пунктом 62 розділу IV Положення № 75 виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.
Отже, клієнт має право отримати від банку інформацію щодо операцій, проведених за його дорученням чи на його користь (у т.ч. стосовно контрагента), яку він повідомив банку з метою отримання ним платіжних послуг на підставі запиту або шляхом отримання виписки у порядку, визначеному договором банківського рахунку.