16-02-2023 | категорія: Новини

ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 16.02.23


Затверджені нові форми податкової накладної та податкової звітності з податку на додану вартість

З 01.04.2023 набирає чинності наказ Міністерства фінансів України від 28 грудня 2022 року № 463 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 січня 2023 року за № 60/39116 (зі змінами), який опубліковано в Офіційному віснику України від 02.02.2023 № 11 (далі – наказ Мінфіну № 463).

Відповідно до наказу Мінфіну № 463 у новій редакції, зокрема, затверджено форми:

податкової накладної;

податкової декларації з податку на додану вартість;

уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість.

Застосування нових форм, затверджених наказом Мінфіну № 463, починається з:

01 квітня 2023 року – для податкових накладних та розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, які з вказаного періоду платники зобов’язанні реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних за новою формою (в тому числі і податкові накладні та розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до таких накладних, які складені до 01.04.2023 та не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних);

01 травня 2023 року – для податкової декларації з податку на додану вартість, яка подається за новою формою, починаючи із звітного (податкового) періоду за квітень 2023 року.

Також, починаючи з 01 травня 2023 року, за новою формою подається уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

 

 

Щодо зміни строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних

Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу ХХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшено строки реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних та розрахунків коригування, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК.

Закон № 2876 опублікований 07.02.2023 та набрав чинності 08.02.2023.

Нові строки реєстрації в ЄРПН застосовуються до податкових накладних/розрахунків коригування, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності  Законом № 2876 (тобто з датою складання починаючи з 16 січня 2023 року), та діють тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано.

 

Нові строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування становлять:

для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Строки реєстрації в ЄРПН зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 ПКУ, та розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПКУ, не змінено.

Такі податкові накладні/розрахунки коригування підлягають реєстрації в ЄРПН протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені.

 

 

Які дії суб’єкта господарювання для внесення відмітки про чергову сплату за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями?

Правові відносини, що пов’язані з ліцензуванням обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, встановлені Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Статтею 15 Закону № 481, зокрема, встановлено розмір та порядок сплати за ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, яка справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.

Відповідно до статті 16 Закону № 481 контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального, оптову торгівлю спиртом, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, і пальним, на зберігання пального. Для здійснення контролю суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату (стаття 16 Закону № 481).

Враховуючи викладене вище, суб’єкту господарювання для внесення відмітки на ліцензії щодо продовження її дії необхідно звернутись до органу ліцензування із заявою, до якої додати оригінал ліцензії та копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.

Органом ліцензування розгляд заяв щодо внесення відмітки про поточне (щоквартальне) внесення плати за ліцензію, розглядається відповідно до Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян».

 

 

Чи повинні суб'єкти господарювання, які змінюють види діяльності, подавати повідомлення за ф. № 1-ОПП або ф. № 5-ОПП про внесення змін до облікових даних?

Відповідно до пункту 66.1 статті 66 ПКУ підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема:

     інформація органів державної реєстрації;

     документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.

Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 66.2 стаття 66 ПКУ).

У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів (пункт 66.5 стаття 66 ПКУ).

Згідно з статтею 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» із змінами (далі – Закон № 755), в ЄДР містяться дані, зокрема й про види діяльності юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Порядок внесення змін до облікових даних платників податків встановлено розділом ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок).

Згідно з пунктом 9.2 розділу IX Порядку у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до ЄДР, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формами № 1-ОПП, № 5-ОПП подається з позначкою «Зміни» або за формою № 1-ОПН з позначкою «Перереєстрація/зміни».

Отже, стосовно платників податків, відомості про яких включаються до ЄДР:

     інформація про зміну видів діяльності оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку визначеному Законом № 755.

Стосовно платників податків, відомості про яких не включаються до ЄДР, інформація про зміну видів діяльності оновлюється на підставі уточнених документів та заяви за формою № 1-ОПП або за формою № 5-ОПП.

 

 

Як часто оновлюється в приватній частині Електронного кабінету інформація щодо поданої звітності, стану розрахунків з бюджетом?

 Згідно з абзацами першим – другим пункту 42 прим. 1.2 статті 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом:

     перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, ЄВ (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

     Електронний кабінет створюється та функціонує за такими принципами, як повнота функціоналу – наявності такого інтерфейсу електронного сервісу, який забезпечує можливість реалізації прав та обов’язків платника податків, отримання документів, передбачених законодавством, та інформації, що стосується такого платника податків, онлайн (через Інтернет у режимі реального часу) або через програмний інтерфейс (АРІ), іншими засобами інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.

     Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку функціонування Електронного кабінету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637, Електронний кабінет в процесі функціонування взаємодіє з іншими інформаційно-телекомунікаційними системами ДПС.

     Отже, в приватній частині Електронного кабінету інформація щодо облікових даних, поданої звітності, стану розрахунків з бюджетом, листів, запитів, реєстрації податкових накладних та інших сервісів оновлюється в режимі реального часу.

 

 

Чи підлягає перевірці одноразова (спеціальна) добровільна декларація?

Відповідно до пункту 15 підрозділу 94 розділу ХХ Податкового кодексу України одноразова (спеціальна) добровільна декларація підлягає перевірці у спеціальному порядку.

Одноразова (спеціальна) добровільна декларація підлягає в порядку, передбаченому підрозділом 94 розділу ХХ Кодексу, камеральній перевірці, яку центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, проводить протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання йому відповідної декларації.

У разі виявлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами камеральної перевірки арифметичних та логічних помилок у відповідній одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, що не призвели до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, такий орган направляє протягом 10 календарних днів у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, декларанту відповідне повідомлення. За результатами розгляду такого повідомлення декларант має право подати уточнюючу відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

У разі виявлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, декларант, який подав відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, зобов'язаний сплатити суму такої недоплати протягом 10 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення за довільною формою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та подати уточнюючу відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

У разі виявлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації арифметичної помилки, що призвела до переплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, декларант, який подав відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, має право на підставі відповідного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подати уточнюючу відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення. Повернення надміру сплаченої суми збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 43 Кодексу.

 

 

За яких обставин може бути застосовано адміністративний арешт майна платника?

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 ПКУ адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.

Згідно з пунктом 94.2 статті 94 ПКУ арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:

 платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

  фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

   платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

   відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

   відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

      платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

   платник податків не допускає податкового керуючого до складення акту опису майна, яке передається в податкову заставу;

     платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки);

   нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

 

 

Щодо розміру штрафів за порушення строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування

Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу ХХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшено строки реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних та розрахунків коригування, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК, та зменшено розміри штрафів за їх порушення.

Закон № 2876 опублікований 07.02.2023 та набрав чинності 08.02.2023.

Штраф за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, передбачених Законом № 2876, встановлюється у таких розмірах:

до 15 календарних днів – 2 відсотки суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування (було 10 відсотків);

від 16 до 30 календарних днів – 5 відсотків такої суми ПДВ (було 20 відсотків);

від 31 до 60 календарних днів – 10 відсотків такої суми ПДВ (було 30 відсотків);

від 61 до 365 календарних днів – 15 відсотків такої суми ПДВ (було 40 відсотків);

на 366 і більше календарних днів – 25 відсотків такої суми ПДВ (було 50 відсотків).

 

 

Про електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді, засвідчених кваліфікованою електронною печаткою ДПС»

Для спрощення та зручності спілкування громадян з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, банками, іншими установами та організаціями ДПС впроваджено новий електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді, засвідчених кваліфікованою електронною печаткою ДПС».

Зазначений електронний сервіс дозволяє фізичній особі-платнику податків засобами Електронного кабінету подати до ДПС в електронному вигляді з використанням кваліфікованого електронного підпису запит та отримати відповідь «Відомості з  Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків» засвідчену кваліфікованою електронною печаткою ДПС.

При цьому отриманий громадянином електронний документ є аналогом паперового документа, виданого контролюючим органом.

Запит про суми виплачених доходів та утриманих податків може бути сформований починаючи з І кварталу 1998 року за будь-які п’ять років (запит формується поквартально, у зв’язку з чим загальна кількість кварталів, яка вказується в запиті, не повинна перевищувати 20 кварталів).

Інструкція щодо дій користувача для отримання такого електронного документа знаходиться на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: http://tax.gov.ua  у приватній частині Електронного кабінету в розділі: Допомога → ЕК для громадян → Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

 

 

Чи потрібно суб’єкту господарювання додатково реєструватися суб’єктом ЗЕД, якщо він має намір здійснювати таку діяльність?

Відповідно до статті 5 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» всі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб’єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції».

Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України від 07 лютого 1991 року № 698-ХII «Про підприємництво». Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони є суб’єктами господарської діяльності за законом держави, в якій вони мають постійне місце проживання або громадянами якої вони є. Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їх статутних документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи.

Іноземні суб’єкти господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України, мають право на відкриття своїх представництв на території України. Акредитацію філій і представництв іноземних банків здійснює Національний банк України відповідно до Закону України 07 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність». Реєстрацію представництв інших іноземних суб’єктів господарської діяльності здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом шістдесяти робочих днів з дня подання іноземним суб’єктом господарської діяльності документів на реєстрацію.

При цьому слід зазначити, що чинним законодавством не передбачена додаткова реєстрація в контролюючих органах суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

 

 

Яка черговість зарахування коштів,  якщо суб'єкт господарювання має заборгованість по відповідному податку, але платіжним дорученням спрямовує кошти на сплату поточних зобов’язань?

Відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПКУ  у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов’язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до стаття 95 ПКУ або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов’язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Згідно з пунктом 131.2 статті 131 ПКУ при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов’язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному пунктом 131.2 статті 131 ПКУ.

 

 

Які розміри щорічної плати за ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами?

Відповідно до статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями щорічна плата за ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі становить 2000 грн, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст 250 грн - на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.

 

 

ГУ ДПС у Запорізькій області