17-03-2023 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 17.03.23
.jpg)
Який термін подання платниками єдиного податку третьої групи декларації та який строк сплати податку?
Відповідно до пункту 294.1 статті 294 ПКУ) податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (крім податкового періоду для податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного пунктом 202.1 статті 202 ПКУ).
Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПКУ).
Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (пункт 295.3 статті 295 ПКУ).
Сплата єдиного податку платниками третьої групи здійснюється за місцем податкової адреси (пункт 295.4 статті 295 ПКУ).
Чи включається до складу доходу ФОП вартість безоплатно отриманих товарів?
Фізична особа-підприємець включає до складу загального оподатковуваного доходу вартість безоплатно отриманих товарів по даті їх реалізації за ціною, визначеною на рівні не нижче звичайної ціни.
При цьому, вартість безоплатно отриманих послуг включається до складу загального оподатковуваного доходу фізичної особи-підприємця за ціною не нижче звичайної по даті їх отримання.
Відповідно до пункту 177.2 статті 177 Розділу IV Податкового кодексу України, об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.
Тобто, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:
- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);
- виручка в натуральній (негрошовій формі);
- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.
Згідно з підпунктом 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 ПКУ безоплатно надані товари, роботи, послуги - це:
а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;
б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;
в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.
Продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Звичайна ціна - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Звичайні ціни визначаються у порядку, визначеному статтею 39 ПКУ.
Як подають декларації акцизного податку суб’єкти господарювання, що здійснюють роздрібний продаж підакцизних товарів в декількох пунктах продажу?
Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів та є платником 5 відсоткового акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, має:
перебувати на обліку та подавати Декларацію акцизного податку (наказ Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14) до контролюючих органів за місцезнаходженням пунктів продажу товарів:
зазначати податкові зобов’язання акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами, розраховані окремо за кожним кодом території згідно з третім або додатковим (за наявності) рівнем Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (далі – Код території) відповідного місця здійснення роздрібної торгівлі підакцизними товарами у розділі Д «Податкові зобов’язання з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, а також виробниками та/або імпортерами тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» Декларації та у Додатку 6 до Декларації - заповнюється під час здійснення роздрібної торгівлі пивом, алкогольними напоями, окремо для кожної адміністративно-територіальної одиниці, у межах якої знаходяться місця здійснення реалізації підакцизних товарів з обов’язковим зазначенням відповідного Коду території:
Відповідно до пп. 222.2.3 п. 222.3 ст. 222 Кодексу суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів на бюджетний рахунок територіальної громади, відкритий в Державній казначейській службі України для сплати акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Отже, у разі якщо суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами (алкогольними напоями), має:
один або декілька пунктів продажу, які розташовані на території підпорядкованій одному органу місцевого самоврядування
(один Код території) складає та подає Декларацію та заповнює один Додаток 6 до Декларації відповідно до цього Коду території;
має декілька пунктів продажу товарів, які розташовані на територіях підпорядкованих різним органам самоврядування (різні Коди територій), які обслуговуються різними контролюючими органами, складає та подає Декларації до кожного контролюючого органу та заповнює Додатки 6 до Декларації окремо за кожним Кодом території згідно з третім або додатковим (за наявності) рівнем Коду території адміністративно-територіальної одиниці, у межах якої знаходяться місця здійснення реалізації підакцизних товарів;
має пункти продажу що розташовані в декількох органах самоврядування (різні Коди територій), які обслуговуються одним контролюючим органом, то платник подає до такого контролюючого органу одну Декларацію з кількістю Додатків 6, що відповідає кількості Кодів територій окремо за кожним кодом території згідно з третім або додатковим (за наявності) рівнем Коду території адміністративно-територіальної одиниці, у межах якої знаходяться місця здійснення реалізації підакцизних товарів.
Чи потрібно інформувати податковий орган у разі зміни місця проживання фізичної особи-платника податку?
Відповідно до пункту 63.1 статті 63 розділу ІІ ПКУ облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Дані про місце проживання фізичних осіб є обов’язковими і мають суттєве значення для реєстрації та обліку платників податків, оскільки відповідно до статті 45 Кодексу податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Відповідно до пункту 70.2 статті 70 ПКУ інформація про місце проживання особи вказується платником при заповненні Облікової картки фізичної особи – платника податків або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) на момент реєстрації у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків або в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.
Таким чином, відповідно пункту 70.7 статті 70 ПКУ фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну місця проживання протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою 5ДР.
Порядок реєстрації / внесення змін до Державного реєстру визначено Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 25.10.2017 за № 1306/31174.
Декларування 2023:
У яких випадках платник податку звільнений від подання декларації про майновий стан і доходи?
Податковим кодексом передбачені випадки, за яких платник податку звільнений від подання податкової декларації.
Це стосується платників, які отримали доходи:
• від податкових агентів, які згідно з розділом IV Податкового кодексу не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
• виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV Податкового кодексу;
• від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розділу IV Податкового кодексу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою або при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV Податкового кодексу;
• у вигляді об'єктів спадщини, які згідно з розділом IV Податкового кодексу оподатковуються за нульовою ставкою податку або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Податкового кодексу.
Протягом якого терміну юридична особа-платник єдиного податку третьої групи у разі зміни відомостей повинна подати заяву про внесення змін до реєстру платників єдиного податку?
Відповідно до пункту 299.7 статті 299 ПКУ до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:
найменування суб’єкта господарювання, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи);
податкова адреса суб’єкта господарювання;
місце провадження господарської діяльності;
ставка єдиного податку та група платника податку;
дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
дата реєстрації;
види господарської діяльності;
дата анулювання реєстрації.
Згідно з підпунктом 298.3.1 пункту 298.3 статті 298 ПКУ платники єдиного податку у разі зміни відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, повинні подати заяву, до якої, зокрема включаються відомості про зміну видів господарської діяльності.
У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (абзац перший пункту 298.6 статті 298 ПКУ).
Враховуючи зазначене та для забезпечення відображення у реєстрі платників єдиного податку достовірної інформації про види господарської діяльності, юридична особа-платник єдиного податку третьої групи у разі зміни видів господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду повинна подати заяву про внесення змін до реєстру платників єдиного податку не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.
Разом з цим у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (підпункт 7 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПКУ).
Також, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку третьої групи вимог, встановлених главою 1 розділу XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акту перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення, У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (пункт 299.11 статті 299 ПКУ).