19-01-2023 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 19.01.23
.jpg)
Декларування 2023
Чи потрібно фізичним особам, які скористалися правом на тимчасовий захист в інших країнах, декларувати допомогу, отриману від іноземних держав?
Для фізичних осіб-платників податків – резидентів України, дохід, отриманий у вигляді суми коштів чи безоплатно наданих товарів (послуг), що надані за рахунок бюджетних коштів іноземних держав та їх державних фондів такому платнику податків та членам його сім’ї першого ступеня споріднення як особам, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України і скористалися правом на тимчасовий захист відповідно до законодавства такої іноземної держави (далі – допомога), відповідно до пункту 27 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки. При цьому зазначена пільга поширюється на всі форми надання зазначеної допомоги, у тому числі у разі її одержання як додаткове благо, а також від іноземних компаній, організацій, які відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснюють благодійну діяльність.
Отже, фізичні особи-платники податків – резиденти України, які скористалися правом на тимчасовий захист в інших країнах світу, допомогу, отриману від іноземних держав та їх державних фондів, а також від іноземних компаній, організацій, які відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснюють благодійну діяльність, декларують як іноземні доходи, при цьому податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із таких сум не визначають та не сплачують. Тобто, зазначають лише отримання таких коштів як дохід без податку та збору.
Чи підлягає зміні індивідуальний податковий номер для фізосіб-платників ПДВ у зв’язку із внесенням змін до Положення про реєстрацію платників ПДВ?
Згідно з пунктом 183.18 статті 183 ПКУ, особі, що реєструється як платник податку, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для сплати податку.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1.6 розділу І Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 індивідуальний податковий номер для фізичних осіб становить 12-розрядний числовий номер такої структури: 1 – 10-й знаки – реєстраційний номер облікової картки платника податків, 11-й та 12-й знаки – контрольні розряди, алгоритм формування яких встановлює Державна податкова служба України.
Для фізичних осіб-підприємців, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті, стосовно яких замість реєстраційного номера облікової картки платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено серію (за наявності) та номер паспорта, 1 – 10-й знаки 12-розрядного індивідуального податкового номера включають номер паспорта.
Зазначена норма передбачена з 09.03.2020 у зв’язку з набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2020 № 30 "Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість" (далі – Наказ № 30).
До внесених Наказом № 30 змін індивідуальний податковий номер для фізичних осіб становив 10-значний реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Тобто, новий алгоритм формування індивідуального податкового номера застосовується під час реєстрації фізичної особи – підприємця платником ПДВ починаючи з 09.03.2020.
Нормами пункту 1.6 розділу І Положення № 1130 визначено, що індивідуальний податковий номер є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за платником ПДВ до моменту анулювання реєстрації платника ПДВ.
Водночас, статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи, тобто закріплено один з найважливіших принципів права – закони та інші нормативні акти не мають зворотної дії в часі.
Виходячи із зазначеного, у зв’язку із внесенням змін до Положення № 1130, індивідуальний податковий номер для фізичних осіб-платників ПДВ не підлягає зміні.
Які одиниці обліку пального та спирту етилового використовуються в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового?
Пунктом 232.1 статті 232 розділу VІ "Акцизний податок" ПКУ визначено, зокрема, що одиницею обліку обсягів пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового є літри, приведені до температури 15° C, – для пального та декалітри 100-відсоткового спирту, приведені до температури 20° C, – для спирту етилового. При цьому відпущені літри в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, для цілей розділу VІ "Акцизний податок" ПКУ вважаються як літри, приведені до температури 15° C. Такі одиниці обліку для пального та спирту етилового повинні використовуватися в первинних бухгалтерських документах, акцизних накладних/розрахунках коригування до акцизних накладних, декларації з акцизного податку.
Чи мають право податкові органи за зверненнями народних депутатів України надавати інформацію, яка стосується третіх осіб?
Згідно із статтею 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Контролюючі органи згідно з чинним законодавством можуть надавати за зверненнями народних депутатів України інформацію, яка стосується третіх осіб, лише у межах та у спосіб, передбачений законами України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII "Про інформацію", від 13 січня 2011 року № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації", від 01 червня 2010 року №2297-VI "Про захист персональних даних", Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, Законом України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ.
Для визначення податкового зобовʼязання з плати за землю застосовується коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2022 рік
Як повідомляє Держгеокадастр, за інформацією, наданою Державною службою статистики України, індекс споживчих цін за 2022 рік склав 126,6%.
Водночас згідно пункту 289.2 ПКУ встановлено, якщо індекс споживчих цін перевищує 115%, такий індекс застосовується із значенням 115.
Відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ (в редакції Закону № 1914) індекс споживчих цін, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням 100%:
- за 2017-2022 роки - для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
- за 2017-2020 роки - для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення.
Відповідно, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2022 рік становить:
- для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) - 1,0;
- для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь) - 1,15.
Змінено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних
11 січня 2023 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року № 1428 «Про внесення змін до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – постанова № 1428).
Зміни стосуються, зокрема, такого:
у день набрання чинності постановою № 1428 підлягають автоматичній реєстрації податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких зупинено у період з 14.10.2022 до дати набрання чинності постановою КМУ від 23.12.2022 № 1428, якщо у таких податкових накладних/розрахунках коригування зазначені операції з реалізації товарів/послуг з кодами УКТ ЗЕД/ДКПП, які наявні у врахованій таблиці даних платника податку за наявності суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
додано нові ознаки безумовної реєстрації, зокрема, обсяг постачання у податковій накладній, що підлягає наданню отримувачу, не перевищує 5 тис. грн; загальна сума абсолютних значень коригувань на зменшення/збільшення у розрахунку коригування не перевищує 5 тис. грн. При цьому обсяг операцій у поточному місяці, зазначених у зареєстрованих ПН/РК в ЄРПН, з урахуванням обсягу операцій у поданих ПН/РК, не перевищує 500 тис. грн.
внесено зміни до форм додатків 4, 6 та 7 до Подяку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема, доповнено положеннями, які передбачають заповнення детальної інформації в рішеннях про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість та про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість;
запроваджено довідник кодів податкової інформації, яка зазначається у рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;
визначено, що у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку або надходження відповідного рішення суду, підлягають автоматичному виключенню з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку контрагенти такого платника, з урахуванням встановлених вимог;
внесено зміни до критеріїв ризиковості платника податку в частині врахування можливості/неможливості подання податкової та фінансової звітності;
змінено окремі показники, за яким визначається позитивна податкова історія платника податку щодо одночасного виконання умов досягнення обсягів постачання за поточний період (змінено з 500 тис. грн до 1 млн грн та на одного отримувача з 50 тис. грн до 100 тис. грн) та показник, розрахований для сільськогосподарських підприємств доповнено умовою, за якої ним зможуть скористатися платники податку, які перебувають на спрощеній системі оподаткування четвертої групи та якими сплачено податкові зобов’язання з єдиного податку в повному обсязі та у строки, передбачені законодавством;
змінено окремі критерії ризиковості здійснення операцій, зокрема при здійсненні реєстрації розрахунку коригування на зменшення компенсації вартості товару його постачальнику, враховано можливість використання платником податку націнки (1,5 раза) при визначенні величини залишку товару, що повертається, а також при здійсненні реєстрації розрахунку коригування на зменшення компенсації вартості товару до податкової накладної, складеної на неплатника податку, такий розрахунок коригування відповідатиме Критеріям ризиковості здійснення операцій, якщо він поданий для реєстрації більше, ніж через 30 днів після складання податкової накладної (у поточній редакції було 14 днів), також введено виключення для розрахунків коригування до податкової накладної, складеної на неплатника податку, по операціях з постачання енергоресурсів.
З повним текстом постанови № 1428 можна ознайомитися на вебпорталі Державної податкової служби України у розділі «Головна / Законодавство / Податкове законодавство / Постанови Кабінету Міністрів України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/postanovi-kabinetu-ministr/
19 січня – останній день сплати ЄСВ за ІV квартал 2022 року
Нагадуємо, що 19 січня 2023 року - останній день сплати єдиного внеску, нарахованого за ІV квартал фізичними особами-підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, особами, які провадять незалежну професійну діяльність та членами фермерських господарств.
ФОП мають право не нараховувати, не обчислювати і не сплачувати ЄСВ за себе з 01.03.2022 року і протягом усього часу до припинення / скасування воєнного стану в Україні, а також протягом 12 місяців після припинення / скасування воєнного стану.
Однак, слід пам’ятати, що коли ФОП не сплачує ЄСВ «за себе», то ці періоди не зараховуються до страхового стажу.
Декларування 2023
За якою формою подається декларація про доходи за 2022 рік?
З 01.01.2023 введено в дію нову форму податкової декларації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.05.2022 № 143 "Про внесення змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.06.2022 за № 593/37929.
Відповідно до підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Кодексу податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Податкового кодексу.
Пунктом 49.20 статті 49 Податкового кодексу передбачено, що якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Отже, громадяни, фізичні особи-підприємці (крім осіб, які перебувають на спрощеній системі оподаткування) та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, за результатами 2022 року з урахуванням вимог Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" подають податкову декларацію до 01 травня 2023 року (включно).
Як оподатковуються акцизним податком операції щодо втраченого і повернутого підакцизного товару?
Відповідно до підпункту 213.1.6 пункту 213.1 статті 213 ПКУ об'єктом оподаткування акцизним податком є обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), крім випадків, передбачених пунктом 216.3 статті 216 ПКУ.
Згідно з пунктом 216.3 статті 216 ПКУ податкове зобов'язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо:
а) платник податку документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим;
б) підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов'язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарів (продукції) у межах нормативів втрат, які затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;
в) підакцизний товар (продукцію):
- примусово відчужено або вилучено для потреб держави відповідно до Закону України від 17 травня 2012 року № 4765-V "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", за умови якщо у майбутньому його попереднім власником або уповноваженою ним особою не буде здійснено заходів щодо отримання компенсації за примусово відчужений підакцизний товар (продукцію);
- передано Збройним Силам України та добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з'єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, органам місцевого самоврядування, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров'я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій без попереднього або наступного відшкодування їх вартості;
- надано як гуманітарну допомогу.
У випадку повного або часткового повернення покупцем підакцизних товарів (продукції), вироблених (виготовлених) на митній території України, продавцю для усунення недоліків товару (продукції) або його знищення (переробки) у зв'язку з неможливістю усунення таких недоліків, платник податку - продавець проводить коригування податкових зобов'язань зі сплати акцизного податку у звітному періоді, у якому відбулося таке повернення. (пункт 217.5 статті 217 ПКУ).
Сума коригування обчислюється платником податку із застосуванням максимальних роздрібних цін, ставок акцизного податку з урахуванням мінімального податкового зобов'язання зі сплати акцизного податку, які діяли на дату виникнення податкового зобов'язання щодо таких товарів (продукції).
Сума коригування зазначається в декларації з акцизного податку за звітний період, у якому відбулось таке повернення.
При цьому, у разі повного або часткового повернення покупцем підакцизної продукції, маркованої марками акцизного податку (алкогольних напоїв, тютюнових виробів) їх виробнику для усунення недоліків або знищення, коригування податкових зобов'язань проводиться з врахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 "Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах" щодо дотримання порядку повернення марок їх продавцю.
Коригування проводиться незалежно від того, в якому періоді були нараховані податкові зобов'язання за операціями з реалізації таких підакцизних товарів (продукції).
У разі повернення покупцем підакцизних товарів (продукції) з інших причин коригування податкових зобов'язань зі сплати акцизного податку не проводиться.
Як подається заява про включення до реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації?
Відповідно до пункту 2 прим. 1 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI "Про благодійну діяльність та благодійні організації" (у редакції Закону України від 16 листопада 2022 року № 2757-ІХ, який набрав чинності 11.12.2022, далі – Закон № 2757) реєстр волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (далі – Реєстр волонтерів) формується і ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та оприлюднюється на його офіційному вебсайті. Порядок формування та ведення Реєстру волонтерів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Для включення до Реєстру волонтерів благодійник-фізична особа подає до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (далі – контролюючий орган), у паперовій або електронній формі (в тому числі з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг) заяву із зазначенням реквізитів рахунків, відкритих у банках на ім'я такого волонтера, що призначені для здійснення благодійної діяльності, та реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку у паспорті). Включення до Реєстру волонтерів здійснюється за заявницьким принципом протягом одного робочого дня.
Витребування інших відомостей та документів, не передбачених пунктом 2 прим. 1 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону № 5073, забороняється.
Тобто, Законом № 2757-ІХ відмінено подання разом із заявою копії документа про реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку у паспорті) та довідки з банку щодо відкриття на ім'я такого волонтера рахунку, призначеного для здійснення благодійної діяльності.
Реквізити рахунків, відкритих у банках на ім'я такого волонтера, що призначені для здійснення благодійної діяльності, та реєстраційного номера облікової картки платника податків/серії (за наявності) та номера паспорта, зазначаються безпосередньо у заяві.
Отже, фізичним особам-благодійникам для включення до Реєстру волонтерів достатньо подати до контролюючого органу лише заяву про включення до Реєстру волонтерів.
ДПС наразі здійснює заходи для створення можливості подання такої заяви в електронній формі.
До доопрацювання відповідного програмного забезпечення заяви подаються в паперовій формі, за формою № 1-РВ з позначкою "Включення до реєстру", встановленою Порядком формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, затвердженим наказом міністерства фінансів України від 30.10.2014 № 1089.
При цьому, з метою забезпечення дотримання положень Закону № 2757, контролюючі органи приймають заяви, подані у паперовій формі, без додатків.
Державна податкова служба створює та адмініструє Реєстр волонтерів в електронній формі та щодекади оприлюднює на вебпорталі ДПС (www.tax.gov.ua) відомості з Реєстру волонтерів.
Водночас, в період дії воєнного стану обмежено доступ до публічних електронних реєстрів, розміщених на вебпорталі ДПС, відповідно до п.п. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2022 року № 263 "Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану".
Рентна плата за спеціальне використання води: терміни подання декларації та строк сплати
Пунктом 257.1 статті 257 ПКУ встановлено, що базовий податковий (звітний) період, зокрема для рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) дорівнює календарному кварталу.
Згідно з підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений статтею 257 ПКУ, подає до відповідного контролюючого органу за місцем податкової реєстрації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить, зокрема додатки з рентної плати за спеціальне використання води (підпункт 257.3.4 пункту 257.3 статті 257 ПКУ).
Водночас, платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (пункт 63.3 стаття 63 ПКУ).
З метою забезпечення єдиного підходу до здійснення обліку платників рентної плати та подання податкової звітності з рентної плати, припис підпункту 257.3.4 пункту 257.3 статті 257 ПКУ в частині подання платником рентної плати податкової звітності необхідно застосовувати з урахуванням пункту 63.3 статті 63 ПКУ, а саме за неосновним місцем обліку – місцезнаходженням водних об'єктів або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність з використанням обсягів води, отриманих шляхом забору з таких водних об'єктів.
Підпунктом 255.11.1 пункту 255.11 статті 255 ПКУ передбачено, що водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату щокварталу наростаючим підсумком з початку року.
Форма Податкової декларації з рентної плати та додатки (розрахунки) до неї затверджені наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2016 № 927).
Сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) квартал, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації (пункт 257.5 статті 257 ПКУ).
Слід зазначити, що платники рентної плати подають одночасно з податковими деклараціями контролюючим органам копії, зокрема дозволу на спеціальне водокористування та статистичної звітності про використання води (підпункт 255.11.19 пункту 255.11 статті 255 ПКУ).
ФОПам на загальній системі оподаткування змінено термін подання декларації про доходи
У зв’язку із набранням чинності Закону України від 15 серпня 2022 року № 2520-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку волонтерської діяльності та діяльності неприбуткових установ та організацій в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України» для фізичних осіб – підприємців (крім осіб, які перебувають на спрощеній системі оподаткування) встановлюється граничний термін подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за звітний податковий період рік до 1 травня року, що настає за звітним.
Відповідно до п. 49.20 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Тобто, фізичні особи – підприємці (крім осіб, які перебувають на спрощеній системі оподаткування) за результатами 2022 року з урахуванням вимог Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» подають податкову декларацію до 1 травня 2023 року (включно).
Крім того, з 01.01.2023 введено в дію нову форму податкової декларації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.05.2022 № 143 «Про внесення змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.06.2022 за № 593/37929.