02-04-2024 | категорія: Новини

ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 2.04.24


Як громадянину внести зміни про об’єкти оподаткування у випадку відображення недостовірної інформації у розділі «Загальна інформація про платника» в Електронному кабінеті?

Фізична особа у випадку відображення недостовірної інформації про об’єкти оподаткування у розділі «Загальна інформація про платника» меню «ЕК для громадян» Електронного кабінету має право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою з метою проведення звірки, або до державного реєстратора, якщо помилка міститься у відомостях Державного реєстру прав.

Відповідно до пункту 42 прим. 1.2 статті 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків.

Підпунктом 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПКУ визначено, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

         об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

         розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

         права на користування пільгою із сплати податку;

         розміру ставки податку;

         нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Підпунктом 266.7.4 пункту 266.7 статті 266 ПКУ, зокрема, що органи державної реєстрації прав на нерухоме майно зобов’язані у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу першого пункту 4 Порядку подання відомостей, необхідних для розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 476, Мін’юст подає ДПС відомості про об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, у тому числі нерезидентів, із зазначенням прізвища, власного імені та по батькові (за наявності) фізичної особи, реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб, які через релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті), найменування юридичної особи та її податкового номера, адреси і типу нерухомого майна, його реєстраційного номера та коду адміністративно-територіальної одиниці, загальної та житлової площі нерухомого майна, виду спільної власності (у разі, коли таке майно належить на праві спільної власності), розміру частки у праві спільної власності (у разі, коли таке майно належить на праві спільної часткової власності), підстави виникнення права власності і дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Інформація про нерухоме майно, яка подається Мін’юстом до ДПС, формується за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» до повноважень суб’єктів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень належить, зокрема, забезпечення ведення Державного реєстру прав.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 26 Закону № 1952 у разі виявлення технічної помилки, допущеної під час внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права, обтяження речових прав, зокрема, помилки у відомостях про суб’єкта речового права, обтяження, відомостях про речове право, обтяження, відомостях про нерухоме майно, у тому числі його технічних характеристиках, або якщо відбулося виправлення такої помилки в документах, що подавалися для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, або відбулася зміна адреси об’єкта нерухомого майна, такі помилки, відомості виправляються державним реєстратором на підставі, зокрема, заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку, відомості.

Частиною першою статті 10 Закону № 1952 визначено, що державним реєстратором є:

         громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Мін’юстом, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

         нотаріус;

         державний, приватний виконавець – у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

Суб’єктами державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації (пункт 2 частини першої статті 6 Закону № 1952).

 

 

Виправлення помилок, допущених при заповненні звітів щодо виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів

Відповідно до статті 16 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які мають ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями і тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця, до 10 числа наступного місяця, звіт про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, за формою, встановленою цим органом. У разі якщо в місяці, наступному за звітним місяцем, суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) самостійно виявив помилки у поданому ним звіті за звітний місяць, він зобов’язаний подати уточнений звіт до кінця місяця, наступного за звітним місяцем. У такому разі штраф, встановлений статтею 17 Закону № 481, не застосовується.

Малі виробництва дистилятів, які мають ліцензію на виробництво спиртових дистилятів, ліцензію на виробництво алкогольних напоїв та/або ліцензію на оптову та/або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України, щокварталу, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, звіт про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі експорту) алкогольних напоїв за формою, встановленою цим органом. У разі якщо у кварталі, наступному за звітним кварталом, мале виробництво дистилятів самостійно виявило помилки у поданому ним квартальному звіті, воно зобов’язане подати уточнений звіт до кінця такого кварталу. У такому разі штраф, встановлений статтею 17 Закону № 481, не застосовується.

Малі виробництва виноробної продукції, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю алкогольними напоями без додавання спирту (винами виноградними, винами плодово-ягідними, напоями медовими) та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України, щорічний звіт про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) алкогольних напоїв за формою, встановленою цим органом, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним роком. У разі якщо у кварталі, наступному за звітним роком, мале виробництво виноробної продукції самостійно виявило помилки у поданому ним щорічному звіті, воно зобов’язане подати уточнений звіт до кінця такого кварталу. У такому разі штраф, встановлений статтею 17 Закону № 481, не застосовується.

Форми звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядки їх заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49.

Відповідно до частини другої статті 17 Закону № 481 до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі:

         неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, – у розмірі 17000 гривень;

         неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) алкогольних напоїв, вироблених малими виробництвами дистилятів, до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України, – у розмірі 1020 гривень;

         неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі експорту) алкогольних напоїв, вироблених без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових) малими виробництвами виноробної продукції, до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України, – у розмірі 1020 гривень.

Отже, з метою виправлення помилок, допущених при заповненні Звітів суб’єктам господарювання необхідно подати уточнені Звіти.

При цьому, штраф, встановлений частиною другою статті 17 Закону № 481, не застосовується у разі якщо:

         суб’єкт господарювання (в т.ч. малі виробництва дистилятів, крім малих виробництв виноробної продукції) в місяці, наступному за звітним місяцем, самостійно виявив помилки у поданому ним звіті за звітний місяць і подав уточнений звіт до кінця місяця, наступного за звітним місяцем;

         суб’єкт господарювання – мале виробництво виноробної продукції у кварталі, наступному за звітним роком, самостійно вияв помилки у поданому ним щорічному звіті і подав уточнений звіт до кінця такого кварталу;

         суб’єкт господарювання – мале виробництво дистилятів у кварталі, наступному за звітним кварталом, самостійно виявив помилки у поданому ним квартальному звіті і подав уточнений звіт до кінця такого кварталу.

 

 

Як здійснити повернення коштів, якщо при здійсненні операції «повернення» ПРРО вимагає вказати фіскальний чек на придбаний товар?

Повернення суб’єктом господарювання коштів за неотриманий товар/послугу через програмний реєстратор розрахункових операцій здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми (формування видаткового чека) через ПРРО із зазначенням фіскального номера розрахункового документа, за яким виконується повернення.

Керівництво користувача ПРРО (WEB, Android, iOS, Windows), що розміщене у банері «Програмні РРО» на вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/kerivnitstvo-koristuvacha), містить детальний опис як сформувати «Видатковий чек» на ПРРО від ДПС у розділах «Повернення», «Створення повернення на основі чека, який відсутній у «Журналі операцій».

 

 

На яку податкову соціальну пільгу мають право особи, віднесені до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи?

Податкові органи у своїй діяльності керуються Конституцією України, Податковим кодексом України, законами України, актами і дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України з питань оподаткування, виданими у межах повноважень.

Згідно з пунктом 18 частини першої статті 20 та пунктом 1 частини першої статті 21 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (першої або другої категорії) надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Пунктом 5.2 статті 5 ПКУ визначено, що у разі, якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

При цьому пунктом 7.3 статті 7 ПКУ встановлено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Відповідно до підпункту «в» підпункту 169.1.3 пункту 169.1 статті 169 ПКУ платник податку, який віднесений законом до першої або другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі, що дорівнює 150 відсотків суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 ПКУ (у 2024 році – 2271,00 гривня).

Згідно з підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 ПКУ будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (у 2024 році – 1514,00 гривень).

Відповідно до підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. (у 2024 році – 4240,00 гривень).

 

 

Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно виробничі будівлі, що використовуються як офісні?

Будівлі, що використовуються як адміністративно-побутові, для конторських та адміністративних цілей (офісні), в тому числі для промислових підприємств, є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з врахуванням рішень сільських, селищних, міських рад.

Водночас, визначення належності об’єкта нежитлової нерухомості (будівлі, приміщення) до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості згідно з Класифікатором.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПКУ платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (підпункт 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно, виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (підпункт 266.3.3 пункту 266.3 статті 266 ПКУ).

Згідно з підпунктом 14.1.129 прим. 1 пункту 14.1 статті 14 ПКУ об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, їх складові частини, що не є об’єктами житлової нерухомості. До об’єктів нежитлової нерухомості відносяться, зокрема, будівлі офісні (будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей), будівлі промислові та склади.

Підпунктом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПКУ визначено перелік об’єктів нерухомості, які не є об’єктом оподаткування, до яких входять будівлі промисловості, віднесені до групи «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель та споруд НК 018-2023, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 № 530, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Згідно з Класифікатором до групи «Промислові та складські будівлі» (код 125) належить клас «Промислові будівлі» (код 1251), який включає будівлі, що використовуються для промислового виробництва, зокрема, виробничі корпуси, цехи промислових підприємств тощо.

До групи «Офісні будівлі» (код 122) належить будівлі, що використовуються, зокрема, як приміщення для конторських та адміністративних цілей, в тому числі для промислових підприємств (код класу 1220).

Тобто, адміністративно-побутові (офісні) будівлі не підпадають під дію підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПКУ.

 

 

За яким ідентифікатором форми в електронному вигляді подається декларація з рентної плати платниками рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини?

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС.

На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми податкової декларація з рентної плати (місячна), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 07.09.2023 № 487) за ідентифікаторами форм F0800207 (для фізичних осіб) та J0800207 (для юридичних осіб) разом, зокрема, з додатком 2 прим. 1 «Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини» за ідентифікатором форми F/J0820207 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб).

 

 

ГУ ДПС у Запорізькій області