02-09-2022 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 2.09.22
.jpg)
Чи необхідно підприємству сплачувати ПДФО у разі укладання договору купівлі-продажу нерухомості з фізичною особою?
Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна регулюється ст.ст. 172 - 173 розд. IV ПКУ.
Відповідно до п. 172.7 ст. 172 та п. 173.3 ст. 173 ПКУ, якщо стороною договору купівлі-продажу об’єкта нерухомого майна є юридична особа чи самозайнята особа, то така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну), тобто зобов’язана виконати всі визначені розд. IV ПКУ функції податкового агента.
Згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 ПКУ.
Враховуючи викладене, у разі укладання юридичною особою з фізичною особою договору купівлі-продажу нерухомого майна, юридична особа, як податковий агент, зобов’язана здійснити нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб з доходів, отриманих фізичною особою від продажу (обміну) такого майна.
Чи здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування на суму відшкодованих судових витрат на користь органу держвлади?
Відповідно до абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Види судових витрат за господарськими спорами визначено частиною першою ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, а за адміністративними – частиною першою ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.
Положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму відшкодованих судових витрат.
Такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування та, відповідно, об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Водночас зазначаємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Питання порядку відображення у бухгалтерському обліку відшкодованих судових витрат, належить до компетенції Міністерства фінансів України.
Що таке товарний чек та які обов’язкові реквізити він повинен містити?
Порядок оформлення розрахункових документів при проведенні розрахункових операцій за готівку в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». При цьому законодавчо визначено випадки звільнення продавця від обов’язкового надання покупцю складених за встановленою формою фіскальних чеків, надрукованих реєстратором розрахункових операцій, або розрахункових квитанцій, заповнених вручну.
Водночас п. 15 ст. 3 Закону № 265 передбачено, що чеки, накладні та інші письмові документи, які засвідчують передачу права власності на товари (послуги) від продавця до покупця, повинні видаватись покупцю таких товарів (послуг) на його вимогу. Тобто такі документи видаються за вимогою покупця.
Таким чином, оформлення розрахункових операцій з використанням товарних чеків у випадках, передбачених Законом № 265, є правомірним.
Разом з тим, якщо форми та зміст фіскального чека, розрахункової квитанції та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов’язковим, встановлені п. 2 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, то форма та зміст товарного чека на теперішній час законодавчо не визначена.
Таким чином, суб’єкти господарювання можуть видавати товарні чеки довільної форми.
Проте, виходячи зі змісту Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів», а також визначення Законом № 265 терміну «розрахункові документи», до яких, зокрема відносяться товарні чеки, вважаємо, що товарний чек повинен містити напис «Товарний чек» та за змістом відповідати вимогам п. 2 розд. II Положення за виключенням відображення в ньому фіскального номера РРО, напису «Фіскальний чек».
Як формується загальний оподатковуваний дохід особи, яка провадить незалежну професійну діяльність?
Відповідно до п. 178.3 ст. 178 розд. IV ПКУ оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом (винагородою) і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
З метою забезпечення дотримання принципів оподаткування, доцільно при визначенні сукупного чистого доходу враховувати витрати, які пов’язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтвердженні документально.
Таким чином, датою при формуванні загального оподатковуваного доходу фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсацій, тобто застосовується касовий метод.
Крім того, остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації про майновий стан і доходи, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (п. 178.7 ст. 178 ПКУ).
Які документи необхідно подати до податкового органу у разі зміни керівника та особи, відповідальної за ведення бухгалтерського обліку, нерезидента?
Відповідно до п. 9.3 розд. ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 платники податків - юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов’язані подати відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання, зокрема, заяви нерезидента (для іноземної юридичної компанії, організації або її відокремленого підрозділу) за формою № 1-ОПН з позначкою «Відомості про зміну керівника та/або особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку».
Під час подання Заяви за ф. № 1-ОПН з позначкою «Відомості про зміну керівника та/або особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку1» проставляються відповідні позначки «v» або «+» у комірках: «Іноземна компанія, організація» або «Відокремлений підрозділ іноземної компанії, організації» або «Відокремлений підрозділ відповідає визначенню постійного представництва нерезидента згідно з п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 ПКУ» та у комірці, де вказується причина подання Заяви за ф. № 1-ОПН: «Відомості про зміну керівника та/або особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку1» і заповнюються тільки розділи I, III, IV, VII та/або VIII.
При цьому, в розд. VІІ «Керівник або представник» зазначаються данні, відповідно до документів, які додаються до Заяви за ф. № 1-ОПН нерезидентами (іноземними компаніями, організаціями), про:
керівника - згідно з витягом із відповідного бізнес-реєстру, виданого в країні реєстрації іноземної компанії, або представника - згідно з документом, яким підтверджуються повноваження представника, якщо таким документом представнику делегований повний обсяг прав та обов’язків керівника платника податків для всіх випадків, визначених Податковим кодексом України (реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі – РНОКПП) та прізвище, ім’я, по батькові (за наявності)), контактні телефони.
У розд. VІІІ «Особа, відповідальна за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» – зазначається РНОКПП або серія (за наявності) та номер паспорта зазначаються лише для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), контактні телефони.
Разом з тим, у разі відсутності у нерезидента або відокремленого підрозділу нерезидента посади бухгалтера у розд. VІІІ «Особа, відповідальна за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» Заяви за ф. № 1-ОПН зазначаються відомості про керівника або представника, оскільки лише керівник несе відповідальність за ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.
Подати Заяву за ф. № 1-ОПН з позначкою «Відомості про зміну керівника та/або особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку1» можуть керівник, представник (з підтвердженням повноважень) або особа, відповідальна за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку нерезидента або його відокремленого підрозділу.
Враховуючи викладене, у разі зміни керівника та/або особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, нерезиденту або відокремленого підрозділу нерезидента необхідно подати до контролюючого органу у 10-денний строк з дня виникнення змін у облікових даних платників податків, Заяву за ф. № 1-ОПН з позначкою «Відомості про зміну керівника та/або особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку».
У разі зміни керівника нерезидента до Заяви за ф. № 1-ОПН додається копія витягу з відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації), виданого в країні реєстрації іноземної компанії з даними про нового керівника.
Інших додаткових до Заяви за ф. № 1-ОПН документів у разі зміни керівника та/або особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку нерезидента подавати до контролюючого органу не потрібно.
Чи може суб'єкт господарювання використовувати під час виїзної торгівлі алкогольними напоями ліцензію з іншого місця торгівлі?
Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у т.ч. їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Згідно зі ст. 1 Закону № 481:
місце торгівлі – місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для, зокрема, тютюнових виробів та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО), та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (далі – ПРРО) (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів;
ліцензія (спеціальний дозвіл) – документ, що засвідчує право суб’єкта господарювання (у т.ч. іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у Законі № 481 видів діяльності протягом визначеного строку.
У заяві про видачу ліцензії, зокрема, на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік РРО, ПРРО (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (книг обліку розрахункових операцій),
фіскальні номери ПРРО, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах (ст. 15 Закону № 481).
Ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями отримується суб’єктами господарювання на кожне окреме місце торгівлі.
Отже, суб’єкт господарювання не може використовувати під час здійснення тимчасової (виїзної) торгівлі алкогольними напоями ліцензію на право роздрібної торгівлі з іншого місця торгівлі.
Для тимчасової (виїзної) торгівлі алкогольними напоями суб’єкт господарювання повинен придбати окрему ліцензію на роздрібну торгівлю за таким тимчасовим місцем торгівлі.
Чи вважається податковим боргом сума єдиного внеску, яка своєчасно не сплачена?
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Згідно з п. 6 частини першої ст. 1 Закону сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Отже, сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, своєчасно не сплачена у встановлені строки, не вважається податковим боргом, а є недоїмкою.
30.09.2022 – строк подання звітності про контрольовані операції
Відповідно до п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України 30.09.2022 спливає строк подання звітів про контрольовані операції та повідомлень про участь у міжнародній групі компаній за 2021 звітний рік.
Форма та Порядок складання Звіту про контрольовані операції затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 (зі змінами).
Звіт складається із заголовної, основної частин, додатка та інформації до додатка, які є невід’ємною частиною Звіту.
Форма та Порядок складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 839 (зі змінами).
Незважаючи на те, що платники податків, які можуть підтвердити відсутність можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо подання звітності, в період дії воєнного стану відповідно до п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу звільняються від передбаченої Кодексом відповідальності, обов’язок щодо звітування про контрольовані операції зберігається.
Слід зазначити, що підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків буде здійснюватися за окремим порядком.
Наголошуємо, що результати аналізу звітів про контрольовані операції використовуються під час прийняття рішення про проведення перевірки з питань трансфертного ціноутворення.
Разом з тим, у разі встановлення невідповідності цін та/або показників рентабельності ринковому рівню платник податків має право самостійно провести коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань за умови, що це не призведе до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.
Тому ДПС з метою визначення необхідності проведення самостійного коригування рекомендує платникам податків переглянути проведені операції на відповідність принципу «витягнутої руки» та скористатись можливістю подання уточнюючого розрахунку до 1 жовтня 2022 року без застосування штрафних санкцій відповідно до положень п. 50.1 ст. 50 Кодексу.
За якою формою подається уточнюючий Розрахунок та який порядок уточнення показників додатка 4ДФ до Розрахунку?
Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556).
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).
Порядок проведення коригувань Розрахунку визначений розд. V Порядку.
Коригування поданого і прийнятого Розрахунків проводяться на підставі самостійно виявлених платником помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом (п. 1 розд. V Порядку).
Згідно з п. 2 розд. V Порядку поданим і прийнятим до граничного строку подання вважається Розрахунок, який прийнятий контролюючим органом та пройшов всі контролі, у тому числі під час завантаження до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб, залишається чинним під час прийняття контролюючим органом наступного Розрахунку за такий звітний (податковий) період.
На підставі такого Розрахунку здійснюється коригування необхідних реквізитів та показників як у межах звітного (податкового) періоду, так і поза його межами.
Розрахунок, сформований для виправлення помилок за звітний (податковий) та за попередній періоди, не має містити інших додатків крім тих, у яких проводиться коригування.
Порядок заповнення «Звітного нового» та «Уточнюючого» Розрахунків при коригуванні сум податку на доходи фізичних осіб, військового збору є однаковим. Розрахунки «Звітний новий» та «Уточнюючий» подаються на підставі інформації з раніше поданих Розрахунків і містять інформацію лише за рядками з реквізитами або сумами нарахованого податку на доходи фізичних осіб, військового збору, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до платника (п. 6 розд. V Порядку).
Відповідно до п. 10 розд. V Порядку коригування показників додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку проводиться таким чином:
1) у розд. I:
для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 10 указати «1» - на виключення рядка;
для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи й у графі 10 указати «0» - на введення рядка;
для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого п.п. 1 п. 10 Порядку та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу третього п.п. 1 п. 10 Порядку, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 10 указується «1» - рядок на виключення, а в другому – «0» - рядок на введення;
2) у розд. II:
у рядку «Оподаткування процентів» для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів – виключення» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію;
у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею – виключення» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію;
у рядку «Військовий збір» під час проведення коригування показників додатка 4ДФ до Розрахунку за минулі періоди зазначається період, відповідно за який була подана звітність, що коригується.
При цьому коригування показників Розрахунку за періоди до 01 січня 2021 року у розд. I графи 5а, 5 не заповнюються. Для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір – виключення» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.