Воєнний стан: До якого податкового органу звертатись платнику, що перебуває на обліку в районі, розташованому в зоні проведення бойових дій, з метою анулювання реєстрації платника ПДВ?

         В умовах дії правового режиму воєнного стану територіальні органи ДПС, що розташовані в зоні проведення бойових дій, не можуть здійснювати свої повноваження, визначені ПКУ, в тому числі повноваження щодо реєстрації/анулювання реєстрації платників ПДВ.

     З метою забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС у період воєнного стану в Україні повноваження територіальних органів ДПС, у роботі яких встановлено простій, закріплені за іншими територіальними органами.

      Суб’єкт господарювання, який перебуває на обліку в районі, розташованому в зоні бойових дій, з метою анулювання своєї реєстрації як платника ПДВ може подати заяву про анулювання реєстрації за формою № 3-ПДВ засобами електронного зв’язку в електронній формі.

     При цьому платник у розд. 1 заяви за формою № 3-ПДВ зазначає найменування контролюючого органу, в якому він перебуває на обліку.

     Заяву розглядатиме територіальний орган ДПС, за яким закріплено виконання повноважень щодо реєстрації/анулювання реєстрації платників ПДВ територіального органу ДПС, у роботі якого встановлено простій.

     Порядок анулювання реєстрації платника ПДВ регулюється ст. 184 Податкового кодексу України та регламентується розд. V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130.

Які встановлені строки сплати земельного податку для громадян?

     Земельний податок або орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (абзац перший п. 287.5 ст. 287 ПКУ).

     Відповідно до абзацу першого п. 286.5 ст. 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

     Чи необхідно застосовувати РРО ФОП – платнику єдиного податку при здійсненні торгівлі на території військової частини, розташованої у селищі?

     Не застосовують реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або програмні РРО (ПРРО), а використовують розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій при здійсненні роздрібної торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування на території закритих військових гарнізонів і містечок, а також військових частин, розташованих у межах сіл, селищ, якщо граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не перевищує:

• для фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку другої - третьої груп на території сіл – до досягнення 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів);
• для всіх без виключення суб’єктів господарювання на будь-якій території – 500 тис. грн. на один суб’єкт господарської діяльності, в тому числі фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку.

      Це визначено Переліком окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336.

Чи необхідно при поданні річної декларації про доходи з метою отримання податкової знижки надавати довідку про отримані доходи?

     Відповідно до п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.    

     На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

     Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка зобов’язана подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи, відповідно до вимог ПКУ, або має право скористатися податковою знижкою, повинна на вимогу контролюючого органу надати разом із такою декларацією довідку про отримані у звітному році доходи.    

     При цьому, п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку.

Фінансова звітність під час війни: питання строків подання врегульоване

     Рішенням КМУ врегульоване питання щодо строків подання фінансової звітності підприємствами, які під час дії воєнного стану не подали проміжну, річну звітність у передбачені строки. Це можна буде зробити після закінчення війни протягом трьох місяців. З 14 червня діє Постанова від 10 червня 2022 року №667 (опубліковано в "Урядовому курʼєрі" №130).

     Зокрема, такі підприємства мають подати відповідну звітність протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану.

     Цими змінами також вирішене питання щодо особливостей проведення інвентаризації майна підприємствами, які знаходяться на тимчасово окупованій території та/або в районах проведення воєнних (бойових) дій (або їх структурні підрозділи (відокремлене майно) перебувають на зазначених територіях).      Керівники таких підприємств зможуть оперативно приймати рішення щодо проведення інвентаризації окремо визначеного майна у разі виявлення фактів його розкрадання чи псування задля забезпечення фіксування таких подій.

Яка інформація вноситься до реєстру програмного РРО?

     Реєстр програмного реєстратора розрахункових операцій ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. До нього вносяться програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО) в момент присвоєння їм фіскального номера фіскальним сервером контролюючого органу, а також відомості про суб’єкта господарювання та його господарські одиниці, де застосовуються такі ПРРО, дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими реєстраторами.

     Визначення «Реєстр програмного реєстратора розрахункових операцій» встановлено Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», який відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», набрав чинності 01.08.2020.

    У яких випадках ФОП має подавати декларацію з плати за землю?

     Фізична особа-підприємець подає до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування та/або право оренди земельної ділянки (земельних ділянок) оформлено на фізичну особу-підприємця.

     Слід зазначити, що фізичні особи-підприємці платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).