20-10-2023 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 20.10.23
.jpg)
Які дії платника податків у разі зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН?
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216.
Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН територіальних органів ДПС.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 520 платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може подати такі документи:
договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН.
У разі, коли у квитанції до податкової накладної/розрахунку коригування зазначено код товару/послуги згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності/умовним кодом товару/Державним класифікатором продукції та послуг, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.
Подання письмових пояснень та копій документів до розрахунків коригування, у яких передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/ послуг їх постачальнику, має право ініціювати отримувач (покупець), для чого:
отримувач (покупець) надсилає такі пояснення та копії документів постачальнику (продавцю) через електронний кабінет в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису;
постачальник (продавець) подає такі пояснення та копії документів з накладенням кваліфікованого електронного підпису до контролюючого органу;
отримувачу (покупцю) надходить в електронний кабінет інформація щодо дати подання пояснень та копій документів постачальником (продавцем) і результату розгляду комісією регіонального рівня таких пояснень та копій документів.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)) (п. 6 Порядку № 520).
Згідно із пунктом 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 Порядку № 520, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги».
Пунктом 8 Порядку № 520 визначено, що ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 Порядку № 520, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 Порядку № 520:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та надсилає його платнику податку засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та Законів № 851 та № 2155 за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 520;
або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та Законів № 851 та № 2155 за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 520 з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог ПКУ та Законів № 851 та № 2155 за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 520.
Чи подається особою-нерезидентом, яка постачає електронні послуги фізособі, місце постачання яких розташовано на території України, до податкового органу інформація про зміну місцезнаходження?
Інформація про зміну місцезнаходження особи-нерезидента, зареєстрованої як платник ПДВ, надається до контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ, шляхом подання такою особою-нерезидентом заяви за формою № 1-РОН з позначкою у розділі 2 «Перереєстрація платником податку (внесення змін до облікових відомостей)».
Пунктом 2081.2 статті 2081 розділу V ПКУ встановлено, що у разі якщо в особи-нерезидента, зареєстрованої як платник ПДВ, відбуваються будь-які зміни в облікових відомостях, така особа-нерезидент повідомляє про зміни в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, шляхом подання заяви для перереєстрації протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ.
Процедури реєстрації, перереєстрації, анулювання реєстрації як платників ПДВ осіб-нерезидентів, що здійснюються відповідно до статті 2081 розділу V ПКУ, визначено розділом VIII Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.
Форму Заяви про реєстрацію як платника податку на додану вартість особи-нерезидента встановлено у додатку 12 до Положення № 1130 (форма № 1-РОН). Розділ 3 заяви передбачає заповнення відомостей про особу-нерезидента, в тому числі її адресні дані (повну адресу). Відповідно до пункту 8.2 розділу VIII Положення № 1130 особа-нерезидент, зареєстрована як платник ПДВ, у разі зміни в облікових відомостях подає заяву за формою № 1-РОН з позначкою «Перереєстрація платником податку (внесення змін до облікових відомостей)» для перереєстрації протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ. Заява подається до Державної податкової служби України в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, шляхом електронної ідентифікації.
Контролюючий орган здійснює перереєстрацію як платника ПДВ особи-нерезидента з дотриманням правил та у строки, визначені для реєстрації як платника ПДВ такої особи (протягом трьох робочих днів після надходження заяви).
Чи може ФОП – платник єдиного податку другої групи надавати в оренду нерухомість юрособі, як фізособа, якщо такий вид діяльності зазначено у реєстрі платників єдиного податку?
Фізична особа-підприємець – платник єдиного податку другої групи, який обрав вид господарської діяльності «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна», що зазначений у реєстрі платників єдиного податку, не має права надавати в оренду нерухомість юридичній особі як фізична особа.
Відповідно до підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 ПКУ до другої групи платників єдиного податку належать фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Дія підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи-підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
Не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, зокрема фізичні особи-підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 квадратних метрів (підпункт 291.5.3 пункту 291.5 статті 291 ПКУ).
Згідно з частиною першою статті 320 Цивільного кодексу України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Вказане положення також стосується використання майна, яке надається в оренду підприємцем на спрощеній системі оподаткування.
Нормами чинного законодавства не передбачено обмежень щодо надання в оренду власного нерухомого майна фізичними особами, які зареєстровані суб’єктами господарювання.
Враховуючи викладене, фізична особа-підприємець - платник єдиного податку другої групи, має право надавати послугу з надання в оренду нерухомого майна виключно платникам єдиного податку та/або населенню (фізичним особам), а отже, не може укладати договір оренди нерухомого майна з суб’єктами господарювання, які не є платниками єдиного податку.
При цьому фізичні особи можуть надавати власне майно в оренду за умови, що здавання в оренду нерухомого майна такою особою не здійснюється в межах підприємницької діяльності платника єдиного податку.
Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) для фізичних осіб здійснюється відповідно до пункт 170.1 статті 170 ПКУ.
Яким чином здійснити тестування ПРРО?
Програмне забезпечення програмного реєстратора розрахункових операцій від ДПС (WEB, Android, iOS, Windows) у т. ч. передбачає роботу в тестовому режимі. Тестовий режим роботи ПРРО – це особливий режим, при активації якого усі операції проводяться у тестовому режимі та реєструються фіскальним сервером контролюючого органу з елементом true у xml форматі усіх документів. При цьому, на друкованій формі тестового чека та фіскального звітного чека (далі – чек, Z-звіт) відображається напис: «Тестовий нефіскальний чек», «Тестовий нефіскальний звітний чек» відповідно.
Керівництво користувача ПРРО (WEB, Android, iOS, Windows), що розміщене у банері «Програмні РРО» на вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/kerivnitstvo-koristuvacha), містить детальну інформацію про налаштування тестового режиму роботи ПРРО (підрозділ «Тестовий режим» розділу «Основні функціональні можливості ПЗ ПРРО»).
Налаштування тестового режиму необхідно здійснювати для ПРРО із закритою зміною.
Для активації тестового режиму ПРРО від ДПС необхідно перейти у меню «Налаштування» та обрати розділ «Тестовий режим». Після цього у поле пошуку ввести фіскальний номер ПРРО, на якому планується проводити тестування, або обрати його із запропонованого переліку. Також можливо перевести у тестовий режим роботи всі зареєстровані суб’єктом господарювання ПРРО одночасно. Для цього у розділі «Тестовий режим» необхідно натиснути кнопку «Активувати для всіх кас».
Після завершення тестування ПРРО у розділі «Тестовий режим» в меню «Налаштування» необхідно обрати режим «не активовано» для такого ПРРО або «Вимкнути для всіх кас» відповідно для всіх ПРРО.
Розробники ПРРО для випробування розробленого ними програмного забезпечення також мають можливість протестувати розроблений ПРРО та передбачити у його програмному забезпеченні функцію тестування ПРРО для користувачів.
Якщо розробник ПРРО обрав для його роботи АРІ фіскального сервера Єдине вікно подання електронної звітності, то тестові документи, що створюються ПРРО (чек, Z-звіт), повинні містити елемент true У разі використання в роботі з ПРРО АРІ фіскального сервера Електронний кабінет, для тестування програмного забезпечення, тестові документи направляються на тестовий АРІ за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua:9443.
Чи має право контролюючий орган протягом дії воєнного стану проводити перевірки за період, який перевищує 1095 днів?
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 статті 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до статтей 39 і 39 прим. 2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Слід зазначити, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 ПКУ (абзац одинадцятий пункту 52 прим. 2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ).
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
27.05.2022 набрав чинності Закон України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», яким внесено зміни, зокрема, до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ щодо відновлення перебігу строків проведення перевірок.
Так, відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім визначених підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ випадків, зокрема, строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок.
Таким чином контролюючий орган протягом дії карантину та воєнного, надзвичайного стану в Україні має право проводити перевірки встановлені підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ за період, який перевищує 1095 днів, оскільки строки давності, визначені статтею 102 ПКУ, збільшуються на період починаючи з дати дії карантину до набрання чинності Закону України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану».
Додатково інформуємо, що відповідно до підпункту 102.3.2 пункту 102.3 статті 102 ПКУ, відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого, зокрема контролюючому органу згідно із законом та/або рішенням суду заборонено проводити перевірку (перевірки) платника податків.
Чи включається до оподатковуваного доходу платника податків – внутрішньо переміщеної особи дохід у вигляді благодійної допомоги, яка виплачується міжнародними благодійними організаціями
Відповідно до підпункту 165.1.56 пункту 165.1 статті 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків не включається сума (вартість) благодійної допомоги, яка виплачена (надана) міжнародними благодійними організаціями (їх філіями, представництвами), перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, на користь:
фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція (за винятком територій, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження), та/або вимушено покинули місце проживання у зв'язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах та взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад;
фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», та взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад;
фізичних осіб, які мешкають (мешкали) у населених пунктах, на території яких проводяться (проводилися) бойові дії під час дії воєнного, надзвичайного стану, та/або вимушено покинули місце проживання (тимчасово переміщені особи), у зв'язку з форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) у тому числі у зв'язку із введенням воєнного, надзвичайного стану, підтвердженими у встановленому законом порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2015 року № 397 «Деякі питання діяльності міжнародних благодійних організацій, їх філій та представництв», із змінами, установлено, що міжнародні благодійні організації, їх філії та представництва, які надають благодійну допомогу фізичним особам, переліченим у підпункті 165.1.56 пункту 165.1 статті 165 ПКУ, зазначаються у Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги.
Ведення Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги забезпечує Міністерство соціальної політики України відповідно до Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423, зі змінами.
Єдиний реєстр отримувачів гуманітарної допомоги є загальнодоступним на офіційному вебпорталі Міністерства соціальної політики України (https://www.msp.gov.ua) за посиланням: Головна/Нормативна база/Нормативні акти/Гуманітарна допомога/Інші/Єдиний реєстр отримувачів гуманітарної допомоги.
Враховуючи викладене, якщо дохід у вигляді благодійної допомоги, виплачується (надається) міжнародними благодійними організаціями (їх філіями, представництвами), перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, на користь фізичних осіб, які зазначені у підпункті 165.1.56 пункту 165.1 статті 165 ПКУ, то сума такої допомоги не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків.