21-12-2022 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 21.12.22
.jpg)
Які строки здавання готівки встановлюються для її зарахування на рахунки в банках?
Установа/підприємство визначає і встановлює за погодженням з банком (у якому відкрито рахунок установи/підприємства, на який зараховуються кошти) строки здавання ним готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках.
Відповідно до пункту 48 розділу V Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, установа/підприємство визначає і встановлює за погодженням з банком (у якому відкрито рахунок установи/підприємства, на який зараховуються кошти) строки здавання ним готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках відповідно до таких вимог:
1) для установ/підприємств, розташованих у населених пунктах, де є банки – щодня (у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас);
2) для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), установлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) у день її надходження, – наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня;
3) для установ/підприємств, розташованих у населених пунктах, де немає банків, – не рідше ніж один раз на п’ять робочих днів.
Підприємства (юридичні особи), які здійснюють страхову діяльність та діяльність з випуску і проведення лотерей, установлюють строки здавання готівкової виручки (готівки) для страхових агентів і розповсюджувачів лотерей, які діють на підставі укладених договорів, з урахуванням специфіки їх функціонування (режиму роботи у вечірні години, вихідні та святкові дні) та обсягів виручки, що здається, але не рідше одного разу на п’ять робочих днів.
Пунктом 49 розділу V Положення № 148 встановлено, що підприємства, які працюють у вихідні та святкові дні і не мають змоги здати одержану ними за ці дні готівкову виручку (готівку) до банку через відсутність відповідної умови у договорі, укладеному з банком на інкасацію коштів, здають таку готівкову виручку (готівку) через банкомати/програмно-технічні комплекси самообслуговування в день її надходження до каси підприємства або безпосередньо до банку протягом операційного часу наступного робочого дня банку та підприємства.
Строки здавання готівкової виручки (готівки), установлені пунктом 48 розділу V Положення № 148, узгоджуються установами, підприємствами, небанківськими надавачами платіжних послуг з банком і обов’язково визначаються в договорах банківського рахунку між установами, підприємствами, небанківськими надавачами платіжних послуг та банками.
Установа/небанківський надавач платіжних послуг/підприємство, яка/яке в окремі дні не має перевищення ліміту каси, має право в ці дні не здавати в установлені строки готівку.
Порядок проведення інкасації коштів та випадки непроведення інкасації визначаються в договорі на інкасацію коштів.
При цьому, сума залишку готівки за день, у якому не було інкасації з вини банку, не є перевищенням ліміту каси установи/підприємства.
Як у податковому обліку підприємства відображаються витрати, пов’язані з придбанням ліцензії, в тому числі на розробку технічної документації для її отримання?
Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування передбачено пунктом 138.3 статті 138 Податкового кодексу України.
До групи 6 відносяться інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо) зі строком корисного використання не менше двох та не більше десяти років.
Не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:
вартість гудвілу;
витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;
витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію, інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Відповідно до пункту 10 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242, придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
Пунктом 11 НП(С)БО 8 визначено, що первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни придбання (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням. Фінансові витрати не включаються до первісної вартості нематеріальних активів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати»).
З урахуванням зазначеного, нематеріальні активи, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку, підлягають амортизації згідно з пунктом 138.3 статті 138 ПКУ. При цьому фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації на такі нематеріальні активи відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої амортизації таких нематеріальних активів.
За який період вперше подається Податкова декларація екологічного податку зі змінами, внесеними наказом Мінфіну від 21.07.2022 № 206?
Відповідно до пункту 250.1 ст. 250 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
Платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.
Згідно з абзацами першим і другим п. 46.6 ст. 46 ПКУ, якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.
До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
У разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
16 серпня 2022 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 21.07.2022 № 206 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації екологічного податку» (далі – Наказ № 206), яким внесено зміни до форми Податкової декларації екологічного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715.
З огляду на те, що базовим податковим (звітним) періодом для екологічного податку є календарний квартал, то Декларація за формою із змінами, внесеними Наказом № 206, вперше подається:
за звітний період – ІV квартал 2022 року;
при самостійному виправленні помилок, допущених за минулі податкові (звітні) періоди – з 01.01.2023.
В який термін податковий орган погоджує платнику єдиного внеску довідку на виплату заробітної плати?
Відповідно до п. 6 Порядку прийняття надавачами платіжних послуг на виконання платіжних інструкцій на виплату заробітної плати, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.09.2022 № 291, платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які звертаються до контролюючих органів за погодженням довідки-розрахунку, у якій сума перерахування єдиного внеску менша ніж 22 відсотків суми коштів для виплати заробітної плати, у зв’язку із застосуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, та які протягом дванадцяти календарних місяців, що передують даті звернення до контролюючого органу за видачою довідки не допустили порушень законодавства про нарахування та сплату єдиного внеску, за рішенням керівника контролюючого органу або уповноваженої ним особи надається довідка про видачу коштів для виплати заробітної плати без перевірки сум сплати єдиного внеску (в електронній або паперовій формі) за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 291.
Контролюючий орган погоджує Довідку у термін, визначений статтею 20 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» не пізніше п’ятнадцяти днів від дня отримання звернення.
Які документи необхідно подати на податкову знижку за сплачені страхові внески?
Платнику податку необхідно подати документи, що підтверджують витрати, які включаються до податкової знижки: відповідні платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копії договорів в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
У зазначених документах обов’язково повинні бути відображені суми сплачених страхових та пенсійних внесків, дата сплати, прізвище платника, реквізити договору згідно з яким здійснюється така плата, відповідний договір (договір довгострокового страхування життя, договір недержавного пенсійного забезпечення, пенсійний контракт з недержавним пенсійним фондом тощо).
Відповідно до статті 166 Податкового кодексу України платник податку на доходи фізичних осіб має право на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року.
Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 ПКУ, суму фактично здійснених ним протягом звітного податкового року витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень);
б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Які дії суб’єкта господарювання перед початком використання ПРРО від ДПС для операційної системи iOS (Apple) та Web?
Державна податкова служба України розробила нові версії програмного забезпечення (далі – ПЗ) програмного реєстратора розрахункових операцій для операційної системи iOS (Apple) та Web, а також оновила версії для Windows та Android. Так, суб’єкти господарювання можуть безкоштовно завантажити відповідне ПЗ на вебпорталі ДПС.
Для використання ПРРО від ДПС суб’єкту господарювання потрібно:
1. Завантажити та встановити ПЗ ПРРО, відповідне операційній системі пристрою – з AppStore для iOS (версії 15 або новіше), з PlayMarket для Android (версії 8.1 або новіше), з вебпорталу ДПС для Windows (версії 7 SP1 або новіше). Для використання вебверсії перейти за посиланням: https://webrro.tax.gov.ua/account/login?ReturnUrl =/.
2. Переконатись, що суб’єктом господарювання подано через Електронний кабінет або Єдине вікно подання електронної звітності наступні форми:
– повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20–ОПП (ідентифікатор форми F1312004 для фізичних осіб – підприємців, J1312004 для юридичних осіб);
– заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1–ПРРО (ідентифікатор форми F1316604 для фізичних осіб – підприємців, J1316604 для юридичних осіб);
– повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа про касира за формою № 5–ПРРО (ідентифікатор форми F1391802 для фізичних осіб – підприємців, J1391802 для юридичних осіб (далі – Повідомлення за ф. № 5–ПРРО));
3. Запустити застосунок та авторизуватися за допомогою КЕП, який було вказано в Повідомленні за ф. № 5–ПРРО.
ПРРО, яке надається Державною податковою службою на безоплатній основі має такі можливості:
– створення та реєстрація фіскальних чеків;
– легке додавання товарів та послуг у фіскальний чек;
– друк та відправка фіскальних чеків покупцям на пошту або у месенджери;
– відкриття/закриття зміни;
– службове внесення/службова видача;
– ведення довідників номенклатури;
– експорт/імпорт довідників номенклатури;
– продаж товарів/послуг, відсутніх в довіднику номенклатури;
– використання сканера штрих-кодів;
– використання різних форм розрахунку: готівкова/безготівкова/ комбінована (готівка/картка));
– просте оформлення знижки на окремий товар або всю суму чека;
– оформлення повернення товарів та чеків повернення;
– формування та перегляд X-звіту;
– формування та перегляд Z-звіту;
– автоматичне або ручне закриття зміни та відправка Z-звіту.
Керівництво користувачів безкоштовного програмного рішення ДПС для версій WEB, Android, iOS та Windows розміщені за посиланням: Головна/БАНЕР/Програмні РРО/Керівництво користувача безкоштовного ПРРО (WEB, Android, iOS, Windows) (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/).
Який алгоритм дій для подання заяв про бажання або відмову отримувати документ через Електронний кабінет? За якими ідентифікаторами форм подаються такі заяви?
Для подання Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет або Заяви про відмову отримувати документ через Електронний кабінет необхідно здійснити вхід до приватної частини Електронного кабінету та скориставшись режимом «Введення звітності» обрати, заповнити форму заяви (F/J 1391602 – Заява про бажання отримувати документ через Електронний кабінет або F/J 1391702 – Заява про відмову отримувати документ через Електронний кабінет), підписати та відправити заяву до контролюючого органу.
Порядок функціонування Електронного кабінету затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637.
Форми Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет та Заяви про відмову отримувати документ через Електронний кабінет затверджені Наказом № 637.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.taх.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зокрема «Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет» (J/F 1391602) та «Заяви про відмову отримувати документ через Електронний кабінет» (J/F 1391702) , і подання її до контролюючих органів.
Для подання Заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет або Заяви про відмову отримувати документ через Електронний кабінет необхідно:
1. Увійти до приватної частини Електронного кабінету.
Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
2. Обрати режим «Введення звітності».
У панелі інструментів режиму «Введення звітності» натиснути Створити.
Обрати рік, місяць у якому формується та подається заява та тип звітності (F(J) 13 Запити). Зі списку документів обрати форму заяви (F/J 1391602 – Заява про бажання отримувати документ через Електронний кабінет або F/J 1391702 – Заява про відмову отримувати документ через Електронний кабінет);
Поля регіон та район заповнюються автоматично.
3. Заповнити форму документа.
У формі заяви вказати електронну адресу, реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.
Перевірити наявність та правильність заповнення полів заяви натиснувши Перевірити.
Після успішного заповнення Зберегти заяву.
4. Підписати та відправити документ до контролюючого органу.
Підписати документ за допомогою кваліфікованого електронного підпису або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису та відправити підписану заяву.
Через певний час користувач отримує: Відповідь № 1 ( Квитанція №1, яка засвідчує факт і час отримання електронного документа), Відповідь № 2 (Квитанція № 2, яка засвідчує факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації електронного документа).
Отриману Квитанцію №2 можна переглянути та завантажити у підрежимі «Вхідні» режиму «Вхідні/вихідні документи».
Відповідно до абзацу першого п. 21 Наказу № 637 платник податків один раз протягом року може надіслати контролюючому органу через Електронний кабінет заяву про відмову отримувати документ через Електронний кабінет за формою згідно з додатком 4 до Наказу № 637.
За якою ставкою єдиного податку буде зареєстрований ФОП, який протягом 10 днів з дня реєстрації подав дві заяви щодо застосування ставки: 5 відсотків, а потім 2 відсотки доходу?
ФОП, який протягом 10 днів з дня реєстрації подав дві заяви щодо застосування ставки 5 відсотків, а потім 2 відсотки доходу, буде зареєстрований за ставкою, зазначеною в заяві про застосування спрощеної системи оподаткування, що була подана останньою.
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), що протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали Заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
У разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі 5 відсотків доходу.
Водночас, пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV ПКУ застосовуються з урахуванням таких особливостей:
платниками єдиного податку третьої групи можуть бути фізичні особи – підприємці, до яких не застосовується обмеження, зокрема, щодо обсягу доходу;
відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлюється у розмірі 2 відсотки доходу;
новоутворені суб’єкти господарювання, які бажають обрати спрощену систему оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, подають Заяву за загальною процедурою, передбаченою ПКУ.
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником з особливостями, суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу Заяву. При цьому до Заяви не додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.
Суб’єкт господарювання вважається платником єдиного податку третьої групи з особливостями, встановленими пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ:
з 01 квітня 2022 року – у разі подання Заяви до 01 квітня 2022 року;
з наступного робочого дня після подання Заяви – у разі подання Заяви починаючи з 01 квітня 2022 року.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали Заяву про обрання спрощеної системи оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, вважаються платниками єдиного податку третьої групи з дня їх державної реєстрації.
Враховуючи те, що нормами ПКУ для новоствореної фізичної особи – підприємця передбачено подання протягом 10 днів з дня її державної реєстрації Заяви щодо реєстрації платником єдиного податку третьої групи як за ставкою 5 відсотків доходу, так і за ставкою 2 відсотки доходу, то така особа, яка протягом 10 днів з дня її державної реєстрації подала дві Заяви щодо застосування ставки 5 відсотків доходу, а потім 2 відсотки доходу (або навпаки), буде зареєстрована платником єдиного податку третьої групи за ставкою, зазначеній в Заяві, яка була подана останньою.
Чи мають право органи місцевого самоврядування встановлювати пільги щодо плати за землю?
Органи місцевого самоврядування встановлюють пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Положеннями розділу ХІІ Податкового кодексу України не передбачені пільги по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно зі статтею 284 розділу ХІІ ПКУ органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Нові зміни до рішень щодо наданих пільг зі сплати земельного податку надаються відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки до 01 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.
У частині плати за землю за земельні ділянки, що входять до складу території індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються ініціаторами створення індустріального парку, керуючою компанією індустріального парку та учасниками індустріальних парків, органи місцевого самоврядування можуть:
1) встановлювати ставки земельного податку та орендну плату в розмірі, меншому за розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території;
2) звільняти від сплати земельного податку.
Чи приймає банк до виконання довідку-розрахунок на виплату заробітної плати із від’ємним значенням рядка 5?
Обслуговуючий надавач платіжних послуг приймає до виконання довідку-розрахунок на виплату заробітної плати із від’ємним значенням рядка 5, за умови її погодження контролюючим органом та документального підтвердження раніше сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування .
Документальним підтвердженням раніше сплаченого єдиного внеску є платіжні інструкції в електронній або у паперовій формі про перерахування єдиного внеску (у тому числі з рахунку, відкритого в іншого надавача платіжних послуг), у яких платник в реквізиті «Призначення платежу» зазначив період, за який заробітна плата нарахована, а надавач платіжних послуг платника заповнив реквізит «Дата виконання».
Відповідно до п. 4 Порядку прийняття надавачами платіжних послуг на виконання платіжних інструкцій на виплату заробітної плати, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.09.2022 № 291, довідка-розрахунок на виплату заробітної плати складається платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 291.
Контролюючі органи невідкладно погоджують довідку-розрахунок в електронній або паперовій формі, надану платником єдиного внеску.
Один примірник погодженої довідки-розрахунку в паперовій формі надається обслуговуючому надавачу платіжних послуг, другий – контролюючому органу, третій – залишається у платника єдиного внеску.
Згідно з п. 5 Порядку № 291 у разі подання до обслуговуючого надавача платіжних послуг одночасно з грошовим чеком та/або платіжною інструкцією на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати за відповідний період документального підтвердження раніше сплаченого єдиного внеску, довідки-розрахунку в електронній формі або оригіналу довідки-розрахунку в паперовій формі, погодженої з контролюючим органом, обслуговуючий надавач платіжних послуг має видати суму, зазначену в грошовому чеку, та/або виконати платіжну інструкцію.
Документальним підтвердженням раніше сплаченого єдиного внеску є платіжні інструкції в електронній формі або у паперовій формі про перерахування єдиного внеску (у тому числі з рахунку, відкритого в іншого надавача платіжних послуг), у яких платник в реквізиті «Призначення платежу» зазначив період, за який заробітна плата нарахована, а надавач платіжних послуг платника заповнив реквізит «Дата виконання».
Таким чином, у разі погодження контролюючим органом довідки-розрахунку на виплату заробітної плати за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 291 з від’ємним значенням рядка 5 «Сума єдиного внеску, яка зазначається в платіжній інструкції та підлягає перерахуванню (р. 2 + р. 3 – р. 4)», обслуговуючий надавач платіжних послуг приймає таку довідку-розрахунок до виконання за умови документального підтвердження сплаченого єдиного внеску.
Чи оподатковується благодійна допомога, яку виплачують внесені до Реєстру благодійники - фізичні особи на користь учасників бойових дій?
Ні, не оподатковується у будь-якій сумі (вартості), за умови, що така сума (вартість) отриманої благодійної допомоги витрачається учасниками бойових дій виключно:
для закупівлі або у вигляді спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення чи інших товарів (робіт, послуг) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, чи для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення.
Водночас порядок оподаткування благодійної допомоги, яка надається на відновлення втраченого майна, на житлові, соціальні і побутові потреби та на інші потреби згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, здійснюється відповідно до підпункту «б» підпункту 170.7.8 пункту 170.7 статті 170 Кодексу.
Чи має право ФОП на загальній системі оподаткування включити до витрат сплачений податок на нерухоме майно за нежитлову нерухомість, яка використовується для здійснення підприємницької діяльності?
Фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування має право включити до складу витрат суму сплаченого податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нежитлової нерухомості, які вона використовує для здійснення підприємницької діяльності.
Відповідно до пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, їх складові частини, що не є об’єктами житлової нерухомості.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб-підприємців на загальній системі оподаткування визначений статтею 177 ПКУ.
Об’єктом оподаткування фізичної особи- підприємця на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.
Підпунктом 177.4.3 пункту 177.4 статті 177 визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, до якого включаються суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи-підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи-підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою-підприємцем, роялті на користь правовласників, як винагорода за використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав чи як відрахування на користь правовласників на підставі договорів, укладених таким платником податку з організаціями колективного управління відповідно до Закону України від 15 травня 2018 року № 2415-VIII «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов’язаних з господарською діяльністю фізичної особи-підприємця.
За яким ідентифікатором форми в електронному вигляді подається декларація про доходи типу «звітна» із одночасним зазначенням позначки «довідкова» для призначення пенсії?
Подається за ідентифікатором форми F0100412.
Форма податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783).
Відповідно до пункту 6 розділу II Інструкції податкова декларація подається за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю – з 1 числа місяця подання податкової декларації для призначення пенсії чи призначення матеріального забезпечення, страхових виплат.
Згідно з пунктом 1 розділу III Інструкції у рядку 1 розділу I податкової декларації «Загальні відомості» позначкою «х» вказується тип декларації («звітна» або «звітна нова» або «уточнююча»), та, за потреби, додаткова позначка «довідкова».
Податкова декларація типу «звітна» або «звітна нова» із одночасним зазначенням додаткової позначки «довідкова» – це декларація, що подається фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування – платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, за себе за період до дати формування заяви на призначення пенсії або до дати настання страхового випадку.
Для підготовки та направлення електронної звітності ДПС забезпечило платникам можливість використовувати інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет» (вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС) та Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/).
На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб розміщена електронна форма «Податкова декларація про майновий стан і доходи (довідкова)» за ідентифікатором F0100412.
Як визначається статус фізичної особи, яка постраждала внаслідок збройної агресії Російської Федерації у період дії воєнного стану, з метою оподаткування?
Тимчасово, починаючи з дати введення в Україні воєнного стану, що введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до його припинення або скасування положення підпункту «в» підпункту 170.7.2 пункту 170.2 статті 170 Кодексу застосовуються з урахуванням такої особливості: до прийняття Кабінетом Міністрів України порядку підтвердження статусу осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, з метою невключення до оподатковуваного доходу фізичних осіб – платників податку доходів, отриманих у вигляді цільової або нецільової благодійної допомоги, статус таких осіб визначається самостійно надавачами цільової або нецільової благодійної допомоги.