22-02-2023 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 22.02.23
.jpg)
Чи необхідно суб’єктам валютних операцій інформувати податкову службу про відкриття за межами України рахунку в іноземному банку?
Відповідно до пункту 5 розділу І Порядку № 721 банки та інші фінансові установи зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунку платника податків до контролюючого органу, у якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунку.
При цьому нормами ПКУ та Закону № 2473 не передбачено повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про відкриття юридичною особою-резидентом України власних рахунків за кордоном, а також про виконання зобов’язань за зовнішньоекономічними контрактами з використанням власних рахунків за кордоном.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення валютного законодавства визначено Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» та постановами Правління Національного банку України.
Частиною 3 статті 4 Закону № 2473 передбачено, що резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.
Згідно з пунктом 69.5 статті 69 ПКУ порядок подання та форма і зміст повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах, перелік підстав для відмови контролюючих органів у взятті рахунків на облік визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з відповідними державними органами, які регулюють діяльність фінансових установ.
Зокрема, наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04 вересня 2015 року за № 1058/27503 затверджено Порядок подання повідомлень про відкриття та закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів.
Як здійснюється виправлення помилок у Звіті про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації?
Відповідно до абзацу дев’ятого пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені пунктом 133.4 статті 133 ПКУ, подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469), та річну фінансову звітність.
У разі якщо неприбутковою організацією виявлено помилку у раніше поданому Звіті, така організація має право подати:
Звіт з позначкою «звітний новий» – у разі подання такого Звіту в терміни, визначені пунктом 49.18 статті 49 ПКУ для подання податкової декларації;
Звіт з позначкою «уточнюючий» – у разі його подання після строку, визначеного пунктом 49.18 статті 49 ПКУ.
Внесення змін до поданого Звіту здійснюється у порядку, визначеному ст. 50 ПКУ для внесення змін до податкової звітності.
Пунктом 50.1 статті 50 ПКУ встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст статті. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Звіт з позначками «звітний новий» та «уточнюючий» повинен містити повну інформацію про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за звітний (податковий) період.
Крім того, у разі порушення вимог, визначених пунктом 133.4 статті 133 ПКУ, неприбуткова організація зобов’язана подати Звіт у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду (20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця). Звіт складається за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою, якщо таке визнання відбулось пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення.
Такі неприбуткові організації у рядках 2 та 3 заголовної частини Звіту проставляють відмітку про такий особливий звітний (податковий) період «Місяць», який зазначається при поданні Звіту за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення.
У Звіті зазначається сума самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, яка розраховується за ставкою 18 відсотків від суми коштів, витрачених не за цільовим призначенням, та/або суми доходу (прибутку) або її частини, що були розподілені серед засновників (учасників), членів неприбуткової організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб, та відображається у рядку 06 частини II Звіту.
У разі допущення зазначених порушень неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій і стає платником податку на прибуток на загальних підставах з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.
Таким чином, при самостійному виправленні помилок, допущених у частині І Звіту, в уточнюючому Звіті та у додатку ВП до Звіту (далі – додаток ВП), який подається у складі Звіту (звітного або звітного нового) зазначаються правильні показники з урахуванням уточнень без заповнення частини «Виправлення помилок» Звіту та таблиці 2 «Результати виправлення помилок» додатка ВП, оскільки у частині І Звіту відображаються доходи та видатки (витрати) неприбуткової організації, які не призводять до визначення податкового зобов’язання.
Якщо здійснюється виправлення помилок, допущених при заповненні частини ІІ Звіту, то у частині ІІ уточнюючого Звіту зазначаються правильні показники з урахуванням уточнень, а у рядках 07-10 частини «Виправлення помилок» Звіту – суми уточнень податкових зобов’язань та суми нарахованого штрафу та пені, які розраховуються шляхом порівняння показників уточнюючого Звіту та Звіту, який уточнюється. Зокрема, у рядку 07 зазначається збільшення (зменшення) податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду. У разі виправлення помилок шляхом подання уточнюючого Звіту додаток ВП не заповнюється.
Якщо виправлення помилок, допущених при заповненні частини ІІ Звіту, здійснюється у звітному (звітному новому) Звіті за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено помилки, то в додатку ВП відображаються правильні показники за податковий період, який уточнюється, та порівнюючи їх з відповідними рядками Звіту, що уточнюється, визначається сума збільшення (зменшення) податкового зобов’язання з податку на прибуток, сума пені та штрафу (рядки 07 – 09 таблиці 2 «Результати виправлення помилок» додатка ВП). Сума збільшення (зменшення) податкового зобов’язання, пені та штрафу з додатка ВП переноситься до частини «Виправлення помилок» (рядки 07-09) Звіту.
Водночас у разі необхідності уточнення показників, які відображаються у частині I Звіту, неприбутковою організацією також може бути поданий Звіт з позначкою «звітний новий», навіть якщо це не призводить до визначення податкових зобов’язань.
Однак, у разі якщо неприбутковою організацією помилково було нараховано та сплачено податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств, то у рядку 06 Звіту проставляється «нуль». Порівнюючи рядок 06 з відповідним рядком Звіту, який уточнюється, у рядку 07 Звіту визначається сума зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств.
На підставі пункту 46.4 статті 46 ПКУ неприбуткова організація може подати доповнення до Звіту з поясненням заповнення показників частини ІІ Звіту, яке може бути складене за довільною формою та буде використане контролюючим органом при аналізі показників такого Звіту.
За якою формою потрібно подавати заяву для одержання ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами?
Вимог щодо форми заяв на отримання ліцензій на право виробництва, оптової торгівлі спиртом, алкогольними напоями та тютюновими виробами чи роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та іншими нормативно-правовими актами не встановлено.
Згідно з частиною 10 статті 9 Закону України від 06 вересня 2012 року № 5203-VI «Про адміністративні послуги», суб’єкт надання адміністративних послуг забезпечує можливість безоплатного одержання суб’єктами звернення у достатній кількості бланків заяв та інших документів, необхідних для звернення щодо надання адміністративної послуги, в тому числі одержання бланків з вебсайтів суб’єктів надання адміністративних послуг, у центрах надання адміністративних послуг.
Таким чином, для отримання ліцензії на провадження відповідного виду діяльності суб’єкт господарювання повинен звернутися до органу ліцензування із заявою у довільній формі. У разі необхідності для зручності заповнення заяви суб’єкт господарювання може звернутись до суб’єкта надання адміністративних послуг.
При цьому перелік адміністративних послуг, що надаються контролюючими органами, розміщений на офіційному вебпорталі ДПС (Головна сторінка/Діяльність/Адміністративні послуги) за посиланням http://www.tax.gov.ua/diyalnist-/adHYPERLINK "http://www.tax.gov.ua/diyalnist-/admin-poslugi"mHYPERLINK "http://www.tax.gov.ua/diyalnist-/admin-poslugi"in-poslugi.
Інформація щодо адміністративних послуг, що надаються територіальними органами ДПС розміщена на офіційному вебпорталі ДПС у розділі «Адміністративні послуги» (https://tax.gov.ua/diyalnist-/admin-pHYPERLINK "https://tax.gov.ua/diyalnist-/admin-poslugi/administrativni-poslugi-teritorialni"oHYPERLINK "https://tax.gov.ua/diyalnist-/admin-poslugi/administrativni-poslugi-teritorialni"slugi/administrativni-poslugi-teritorialni)
Інформація щодо адміністративних послуг, що надаються Головним управління ДПС у Запорізькій області, бланки та зразки заяв розміщена на субсайті ГУ ДПС у розділі «Адміністративні послуги» (https://zp.tax.gov.ua/diialnist/mistsya-nadannya-administrativnih-poslu).
Як користуватись сервісом «Реєстр платників ЄП» у приватній частині Електронного кабінету на вебпорталі ДПС?
У відкритій та приватній частинах Електронного кабiнету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), платники податків мають доступ, зокрема до сервісу «Реєстр платників єдиного податку».
Робота у приватній частині здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), що сертифікований у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Для перевірки даних, зокрема, про дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником податків або дату виключення з реєстру платників єдиного податку достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта) або найменуванням/ПІБ платника податків.
Водночас інформація про юридичних осіб-платників єдиного податку четвертої групи у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету відсутня. Набори даних про юридичних осіб-платників єдиного податку четвертої групи оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС окремим файлом від основного Реєстру платників єдиного податку у форматі xlsx за посиланням: Головна/Відкриті дані/Рєстр платників єдиного податку.
Звертаємо увагу, що в даному реєстрі не зазначається ставка єдиного податку для платників четвертої групи (юридичних осіб), оскільки відповідно до пункту 293.9 статті 293 Податкового кодексу України ставка єдиного податку встановлюється залежно від категорії (типу) земель, їх розташування.
Декларування 2023:
Чи включаються до складу податкової знижки суми коштів, перерахованих у вигляді благодійних внесків у період воєнного стану неприбутковим організаціям?
Законом України від 15 березня 2022 року 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Кодексу, зокрема, підрозділ 1 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу доповнено новим пунктом 21.
Так, пункт 21 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що за результатами 2022 року при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень статті 166 Кодексу до податкової знижки платника ПДФО у звітному податковому році включаються суми коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним пунктом 133.4 статті 133 Кодексу, у розмірі, що не перевищує 16 відсоткв суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Хто є платником рентної плати за спецвикористання води у разі передачі в оренду земельної ділянки із свердловиною суб'єктом господарювання бюджетній установі для видобування підземних вод?
Відповідно до пункту 255.1 статті 255 ПКУ платниками рентної плати за спеціальне використання води є:
первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;
суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи- підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Якщо водокористувачі, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, використовують обсяги води для господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, рентна плата обчислюється на загальних підставах з усього обсягу використаної води (підпункт 255.11.12 пункту 255.11 статті 255 ПКУ).
Згідно із підпунктом 255.11.2 пункту 255.11 статті 255 ПКУ рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.
Статтею 49 Водного кодексу України визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Видача (переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно.
Таким чином, суб’єкт господарювання, який орендує земельну ділянку із свердловиною (орендар) і здійснює видобування підземних вод є платником рентної плати та повинен отримати всі дозвільні документи передбачені чинним законодавством для спеціального використання підземних водних об’єктів та видобування запасів підземних вод.
При цьому орендар-водокористувач (бюджетна організація) є платником рентної плати у разі використання води для здійснення господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.
Слід зазначити, що у разі відсутності у орендаря-водокористувача, у тому числі бюджетної установи, дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води, рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання відповідно до підпункту 255.11.15 пункту 255.11 статті 255 ПКУ.