24-03-2023 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 24.03.23
.jpg)
Як використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру згідно чинного законодавства?
Згідно з пунктом 70.12 статті 70 ПКУ реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру використовуються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами незалежно від організаційно-правових форм, включаючи установи Національного банку України, банки та інші фінансові установи, біржі, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичними особами-підприємцями, а також фізичними особами в усіх документах, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків.
Обліковим карткам фізичних осіб, які на момент набрання чинності Кодексом зареєстровані у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та інших обов’язкових платежів, присвоюються номери, що відповідають ідентифікаційним номерам платників податків- фізичних осіб. Документи про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та інших обов’язкових платежів, видані контролюючими органами у порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Кодексом, вважаються дійсними для всіх випадків, передбачених для використання реєстраційних номерів облікових карток фізичних осіб, не підлягають обов’язковій заміні та є такими, що засвідчують реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків (пункт 70.17 статті 70 ПКУ).
Декларування 2023
Яку адресу зазначати у податковій декларації про доходи, у разі, якщо відбулось перейменування назви вулиці?
Платник податків повинен зазначити в податковій декларації актуальні дані про адресу місця проживання, за якою здійснюється листування з платником. Крім того, за такою адресою контролюючим органом може бути надіслано (вручено) податкове повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 49.1 статті 49 ПКУ податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Пунктом 45.1 статті 45 ПКУ податковою адресою платника податків-фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків-фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Податкова декларація повинна містити такі обов’язкові реквізити, зокрема про місце проживання платника податків (пункт 48.3 статті 48 ПКУ). Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених підпунктами 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ.
Які платники єдиного податку можуть бути платниками ПДВ?
Платниками ПДВ можуть бути фізичні та юридичні особи платники єдиного податку третьої групи, які обрали ставку єдиного податку у розмірі 3 відсотки доходу, а також сільськогосподарські товаровиробники-платники єдиного податку четвертої групи.
Для цілей оподаткування ПДВ відповідно до пункту 180.1 статті 180 ПКУ платником податку, зокрема, є будь-яка особа, яка зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.
У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи (пункт 181.1 статті 181 ПКУ).
Застосування спрощеної системи оподаткування регламентовано главою 1 розділу XIV ПКУ.
Статтею 297 ПКУ, зокрема передбачено, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з ПДВ з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім ПДВ, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 ПКУ, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи.
Згідно з пунктом 293.3 статті 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:
3 відсотка доходу – у разі сплати ПДВ згідно з ПКУ;
5 відсотків доходу – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.
Ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 відсотки, може бути обрана:
а) суб’єктом господарювання, який зареєстрований платником ПДВ відповідно до роздідлу V ПКУ, у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування;
б) платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку;
в) суб’єктом господарювання, який не зареєстрований платником ПДВ, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку шляхом реєстрації платником ПДВ відповідно до розділу V ПКУ (пункт 293.8 статті 293 ПКУ).
Які способи отримання фіскального чеку покупцем за оплачені товари через ПРРО?
Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Чи можна платнику єдиного податку першої групи не сплачувати єдиний податок в 2023 році?
З 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку першої та другої груп мають право не сплачувати єдиний податок.
Зазначене вище право закріплене у пункті 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Надане ПКУ платникам єдиного податку першої та другої груп право не сплачувати єдиний податок у період з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України за власним бажанням може бути використане платниками єдиного податку за весь період або використане частково (за окремі місяці).
Фізичні особи-платники єдиного податку першої та другої груп, які не сплачували єдиний податок під час воєнного стану, відповідно до абзацу першого підпункту 9.1 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, в податковій декларації платника єдиного податку (у разі виникнення обов’язку щодо подання податкової декларації платника єдиного податку) відображають відсутність щомісячних авансових внесків єдиного податку за відповідний податковий (звітний) період.
Податкова декларація платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця відповідно до пункту 296.4 статті 296 ПКУ подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси.
Подана платником єдиного податку першої або другої групи податкова декларація платника єдиного податку в індивідуальному порядку (на рівні територіального органу ДПС) може бути підставою для внесення відповідних змін до його інтегрованої картки платника, яка відображає стан розрахунків з місцевим бюджетом по єдиному податку.
Одночасно повідомляємо, що згідно з пунктом 49.2 статті 49 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, у тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Отже, у випадку, коли платник єдиного податку не скористався правом щодо несплати авансових платежів на кожне 20 число місяця, то таким платником у податковій декларації платника єдиного податку за звітний 2022 рік повинна бути відображена сплата щомісячних авансових внесків єдиного податку за відповідний податковий (звітний) період.
Що таке Заява № 5ДР й коли її необхідно подавати?
Відповідно до пункту 70.7 статті 70 розділу ІІ ПКУ фізичні особи-платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків визначено Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822.
Відповідно до пункту 1 розділу IX Положення фізичні особи-платники податків зобов’язані подати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (додаток 12) або Заяви про внесення змін до окремого реєстру Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо фізичних осіб, які обліковуються за серією та/або номером паспорта за формою № 5ДРП (додаток 13).
Фізичні особи подають зазначені заяви особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого контролюючого органу.
Для заповнення Заяви використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.
Внесення змін до Державного реєстру та окремого реєстру Державного реєстру здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою Заяви № 5ДР або Заяви № 5ДРП до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого контролюючого органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів.
У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Заяві № 5ДР або Заяві № 5ДРП фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі.
Як внести до паспорта громадянина України у формі картки інформацію про реєстраційний номер облікової картки платника податків?
До паспорта громадянина України у формі картки інформація про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру вноситься відповідно до законодавства, яким регулюється питання ведення Єдиного державного демографічного реєстру. Так, відповідно до Закону України від 20 листопада 2012 року № 5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302, до паспорта та до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, вноситься інформація про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру (поле – РНОКПП).
Декларування 2023
Чи необхідно подавати декларацію про доходи фізичній особі, яка у звітному році отримала дохід від продажу одного легкового автомобіля?
Якщо фізична особа отримала дохід від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля то такий дохід відповідно до пункту 173.2 статті 173 ПКУ не оподатковується податком на доходи фізичних осіб, тобто у фізичної особи не виникає обов’язку щодо сплати податку. Подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи у такому випадку не потрібно.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, згідно з підпунктом 164.2.4 пункту 164.2 статті 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172 – 173 ПКУ.
Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна визначено статтею 173 ПКУ, відповідно до абзацу першого пункту 173.1 якої дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 5 відсотків, визначеною в пункті 167.2 статті 167 ПКУ.
Згідно з пунктом 173.2 статті 173 ПКУ як виняток із положень пункту 173.1 статті 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля не підлягає оподаткуванню.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 ПКУ.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відсотків, визначеною пунктом 167.1 статті 167 ПКУ.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, може бути зменшений на вартість такого об’єкта рухомого майна, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування, відповідно до підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Відповідно до абзацу третього пункту 173.1 статті 173 ПКУ дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його ринкової вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).
Як можна отримати Довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи для виїзду за кордон на постійне місце проживання?
Пунктом 179.3 статті 179 ПКУ встановлено, що платники податку-резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.
Контролюючий орган протягом 30 календарних днів після надходження Декларації зобов’язаний перевірити визначене податкове зобов’язання, сплату належної суми податку і видати довідку про таку сплату та про відсутність податкових зобов’язань з цього податку, що подається до органів митного контролю під час перетину митного кордону і є підставою для проведення митних процедур.
За зверненням платника податку контролюючий орган, до якого було подано Декларацію, видає довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або про відсутність податкових зобов’язань) (далі – Довідка) за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 568 (пункт 179.12 статті 179 ПКУ).
Відповідно до пунктів 2–4 Порядку оформлення і видачі довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або про відсутність податкових зобов’язань), затвердженого Наказом № 568, Довідка видається безоплатно на підставі: заяви платника податків про видачу Довідки за формою, наведеною у додатку до Порядку № 568 та поданої Декларації.
Заява та Декларація подаються платником податків (уповноваженим представником) до контролюючого органу за місцем податкового обліку, а тими платниками податків-фізичними особами (крім самозайнятих осіб), які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання (тимчасово переміщені особи), – до будь-якого контролюючого органу.
Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний пункт ПКУ, яким передбачено видачу контролюючим органом Довідки, та зазначенням найменування підприємства (установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником податків.
Заяву за вибором платника податку може бути подано засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених розд. II ПКУ.
Так, згідно з пунктом 42 прим. 1.2 статті 42 прим. 1 розділу ІІ ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно- правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, подання заяв.
Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабiнету дозволяє надіслати лист (заяву тощо) до відповідного органу ДПС. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 568 контролюючий орган після надходження Декларації зобов’язаний перевірити:
достовірність визначених у декларації доходів шляхом звірки з даними, наявними в інформаційних системах контролюючого органу;
обґрунтованість застосування ставок податку на доходи фізичних осіб, військового збору;
правильність визначення податкових зобов’язань та повноту їх сплати.
У разі неподання платником податку Декларації та/або за наявності невиконаних зобов’язань зі сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору (для платників податку – резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання) контролюючий орган надає заявнику вмотивовану відповідь щодо відмови в наданні Довідки у терміни, зазначені у пункті 7 Порядку № 568.
Згідно з пунктом 7 Порядку № 568 Довідка видається контролюючим органом за місцем податкового обліку:
платникам податків, які звернулися відповідно до пункту 179.12 статті 179 ПКУ, – протягом десяти календарних днів з дати отримання Заяви;
платникам податку-резидентам, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання та які звернулися відповідно до пункту 179.3 статті 179 ПКУ, – протягом тридцяти календарних днів після надходження Декларації та сплати належної суми податку на доходи фізичних осіб, військового збору.
Довідка видається у паперовій та/або електронній формах. Довідку у паперовій формі отримує безпосередньо платник податків (уповноважений представник) за місцем податкового обліку, а тим платникам податків – фізичним особам (крім самозайнятих осіб), які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання (тимчасово переміщені особи), – контролюючим органом, до якого подано Заяву, за умови підтвердження задекларованих у Декларації сум.
Довідка в електронній формі видається з дотриманням вимог, встановлених розд. II ПКУ.
Для фізичних осіб-платників податку-резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, Довідка дійсна протягом 60 календарних днів з дати її видачі за наявності документа, що посвідчує особу (пункт 9 Порядку № 568).
Відповідно до примітки першої до Довідки, така Довідка видається за відсутності заборгованості зі сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору (для платників податку, визначених пункт 179.3 статті 179 ПКУ).
Чи зобов’язані суб'єкти господарювання-платники єдиного податку, не зареєстровані як платники ПДВ, сплачувати ПДВ та реєструватися платниками ПДВ при ввезенні товарів на територію України?
Суб’єкти господарювання-платники єдиного податку, не зареєстровані як платники ПДВ, повинні сплачувати ПДВ при ввезенні (імпорті) товарів на митну територію України під час митного оформлення таких товарів без реєстрації як платники такого податку.
Відповідно до пункту 180.1 статті 180 ПКУ для цілей оподаткування платником податку є, зокрема, будь-яка особа, яка ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.
Згідно із пунктом 181.2 статті 181 ПКУ, якщо особи, не зареєстровані як платники податку, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого податку.
Яким чином для суб’єкта господарювання підтверджуватиметься факт передачі даних від ПРРО до фіскального сервера?
Факт передачі реєстраційної заяви, повідомлень про виявлення несправності ПРРО, відкриття зміни, підтверджується отриманням відповідних квитанцій від фіскального сервера.
Передача розрахункового документа та фіскального звітного чека підтверджується отриманням фіскального номера, що присвоюється цим документам фіскальним сервером.
Які документи потрібно подати фізичній особі для отримання Картки платника податків з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків?
Відповідно до пункту 70.5 статті 70 розділу ІІПКУ та розділу ІІI Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків використовуються дані документа, що посвідчує особу:
1) для громадян України:
паспорт громадянина України;
паспорт громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання (для громадян України, які виїжджають за кордон на постійне проживання чи постійно проживають за кордоном);
тимчасове посвідчення громадянина України;
2) для іноземців та осіб без громадянства:
паспортний документ іноземця – документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в'їзд або виїзд з держави і визнається Україною;
посвідка на постійне проживання – документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні;
посвідка на тимчасове проживання – документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні;
посвідчення біженця – паспортний документ, що посвідчує особу його власника та підтверджує факт визнання його біженцем в Україні;
посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, – паспортний документ, що посвідчує особу його власника та підтверджує факт визнання його особою, яка потребує додаткового захисту;
3) для іноземців та осіб без громадянства, які звернулися із заявою про визнання їх біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" два таких документи:
копія паспортного документа іноземця та особи без громадянства, засвідчена територіальним органом ДМС за місцем перебування іноземця чи особи без громадянства в Україні та/або з відміткою про те, що оригінал такого документа отримано на зберігання територіальним органом ДМС;
довідка про звернення за захистом в Україні.
Якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, особа пред'являє:
довідку про внесення інформації до Реєстру та видані документи, що складається у формі витягу з Реєстру;
довідку про реєстрацію місця проживання/перебування особи, видану органом реєстрації, якщо після формування витягу з Реєстру змінилися дані щодо місця проживання особи;
довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або довідку, що підтверджує місцеперебування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї (за наявності таких документів).
Якщо документи надсилаються до контролюючого органу рекомендованим листом, підпис фізичної особи на Обліковій картці, Заяві про внесення змін та/або Заяві про отримання відомостей повинен бути засвідчений у нотаріальному порядку. До зазначених Заяв фізична особа додає ксерокопію з чітким зображенням документа, що посвідчує особу.
Документи, що надсилаються для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з Державного реєстру в електронній формі, оформлюються згідно з вимогами законодавства у сфері електронних довірчих послуг, електронного документообігу. Такі документи фізичні особи - платники податків можуть подати засобами телекомунікацій, у тому числі засобами електронного кабінету або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг «Портал Дія».
Правила, порядок та строки розгляду контролюючими органами документів, поданих в електронній формі, є такими самими, як і для документів, поданих у паперовій формі.
Громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які проживають або перебувають за кордоном та не можуть прибути до відповідного контролюючого органу в Україні, у разі необхідності реєстрації / внесення змін до Державного реєстру та/або отримання документа, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі, можуть надіслати поштою на адресу ДПС Облікову картку / Заяву про внесення змін та ксерокопію з чітким зображенням документа, що посвідчує особу. Підпис фізичної особи на Обліковій картці / Заяві про внесення змін та довіреність на реєстрацію / внесення змін до Державного реєстру та/або отримання документа, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі, повинні бути засвідчені у встановленому законодавством порядку. При цьому документи, видані компетентними органами іноземної держави та складені іноземною мовою, повинні бути засвідчені в установленому законодавством України порядку та перекладені українською мовою, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Під час проведення передбачених цим Положенням процедур реєстрації, внесення змін, а також під час видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, та відомостей з Державного реєстру може застосовуватися відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки (е-паспорт), інформації, що міститься у свідоцтві про народження (е-свідоцтво про народження), та інформації про зареєстроване місце проживання, що міститься в Єдиному державному демографічному реєстрі, та інформації, що міститься в довідці, яка підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Контролюючі органи проводять такі процедури за умови наявності технічних засобів, призначених для встановлення достовірності відображень в електронній формі інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, інформації, що міститься у свідоцтві про народження, та інформації про зареєстроване місце проживання, з урахуванням Порядку застосування відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, та відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, під час реалізації експериментального проекту щодо застосування зазначених відображень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2020 року № 278, Порядку реалізації експериментального проекту щодо застосування відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у свідоцтві про народження, та інформації про зареєстроване місце проживання, що є у володінні та розпорядженні Державної міграційної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 911, Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509.