24-08-2023 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 24.08.23
.jpg)
Яка відповідальність застосовується за здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платниками акцизного податку?
За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності (стаття 111 ПКУ):
фінансова (встановлюється згідно з ПКУ, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені);
адміністративна;
кримінальна.
Притягнення фізичної або юридичної особи до фінансової відповідальності за податкове правопорушення не звільняє фізичну особу чи посадових (службових) осіб/юридичної особи у передбачених законом випадках від юридичної відповідальності інших видів (пункт 111.3 статті 111 ПКУ).
Підпунктом 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПКУ визначено, зокрема, що особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб-підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.
Здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому ПКУ – тягне за собою накладання штрафу на юридичних осіб та ФОП у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального або спирту етилового (пункт 117.3 статті 117 ПКУ).
Крім того, відповідно до пункту 49.2 прим. 1 статті 49 ПКУ платники, визначені підпунктом 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 ПКУ зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
За неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягне за
собою накладання штрафу, визначеного пунктом 120.1 статті 120 ПКУ – 340 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання, а у разі повторного такого неподання/несвоєчасного подання платником, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Частиною першою статті 163 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, зокрема, що відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку – тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою статті 163 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина друга статті 163 прим. 1 КУпАП).
Відповідно до статті 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Враховуючи зазначене, здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку з реалізації пального (в т.ч. у разі анулювання реєстрації), застосовується:
- штраф у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального (пункт 117.3 статті 117 ПКУ);
- штраф у розмірі 340 грн. за кожне неподання або несвоєчасне подання декларацій акцизного податку за податкові періоди, в яких була здійснена така реалізація, а у разі повторного порушення – 1020 грн. (пункт 120.1 статті 120 ПКУ);
- до керівників та інших посадових осіб – адміністративна відповідальність згідно з статті 163 прим. 1 КУпАП.
ЗАКОН № 3219: Чи відновлено строки надання контролюючими органами ІПК?
Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесено зміни з 01.08.2023, зокрема, до Податкового кодексу України щодо відновлення строків, встановлених ПКУ, для платників податків та контролюючих органів.
Зокрема, Законом № 3219 виключено пункт 102.9 статті 102 ПКУ, відповідно до якого на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупинявся перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ.
Також визначено, що підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, який встановлював окремі особливості зупинення перебігу строків, діяв до 01.08.2023.
З 01 серпня 2023 року для платників податків та контролюючих органів відновлено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншими законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема: строки надання індивідуальних податкових консультацій, розгляду скарг платників податків, надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів.
Відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі № 4/2023 «Повернення» на довоєнну систему оподаткування: особливості переходу», розміщеному на вебпорталі ДПС у рубриці «Інформаційні матеріали» та у рубриці «Інформаційні листи» розділу «ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ».
Які суб’єкти господарювання відносяться до торговців у розумінні постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894?
Згідно з пунктом 89 частини першої статті 1 Закону № 1591 торговець – суб’єкт господарювання (юридична особа або фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, незалежну професійну діяльність), який відповідно до договору з відповідним надавачем платіжних послуг (еквайром або іншим) приймає до обслуговування платіжні інструменти для здійснення оплати вартості товарів чи послуг, включаючи послуги з видачі коштів у готівковій формі.
Відповідно до частин двадцять восьмої та двадцять дев’ятої статті 38 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» торговці зобов’язані забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги), у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів та/або платіжних застосунків, та/або платіжних пристроїв.
На виконання зазначених вимог Закону № 1591 Кабінет Міністрів України постановою від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» установив умови та строки, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги).
Застосування РРО: Чи застосовуються у період воєнного стану санкції за порушення вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»?
01.08.2023 набрав чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», яким, зокрема, внесені зміни до розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Так, відповідно до пункту 12 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 265 суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог Закону № 265, вчинені ними у період з 01 січня 2022 року до 01 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.
Згідно з пунктом 14 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 265 починаючи з 01 жовтня 2023 року суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за вчинені ними порушення вимог Закону № 265 (крім порушень порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів), вчинені ними при продажу товарів, наданні послуг на:
тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, - по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій;
територіях активних бойових дій, - по дату завершення бойових дій на відповідних територіях;
територіях можливих бойових дій, - по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях.
Дати завершення бойових дій, дати завершення тимчасової окупації, дати припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Порядок реєстрації ПРРО
Процедури реєстрації та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій регулюються Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», який розроблений відповідно до статті 7 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відповідно до пункту 2 розділу II Порядку № 317 під час реєстрації кожному ПРРО фіскальним сервером ДПС автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.
Фіскальний номер ПРРО становить унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій, відповідно до алгоритму його формування.
Фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі перереєстрації ПРРО, внесенні змін у дані про ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.
Пунктами 3-6 розділу II Порядку № 317 встановлено, що для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316605) (додаток 1 до Порядку № 317). Реєстраційна заява за формою № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)), або засобами телекомунікацій.
У реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.
Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО.
Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:
у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);
не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).
Така інформація направляється у вигляді квитанції, що є електронним повідомленням, яке формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами ідентифікації, обробки електронного документа (далі – квитанція).
У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.
Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.
Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.
За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови.
Як подається заява про включення або внесення змін до реєстру волонтерів за формою № 1-РВ?
Відповідно до пункту 2 прим. 1 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» реєстр волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (далі – Реєстр волонтерів) формується і ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та оприлюднюється на його офіційному вебпорталі. Порядок формування та ведення Реєстру волонтерів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Для включення до Реєстру волонтерів благодійник – фізична особа подає до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у паперовій або електронній формі (в тому числі з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг заяву із зазначенням реквізитів рахунків, відкритих у банках на ім’я такого волонтера, що призначені для здійснення благодійної діяльності, та реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку у паспорті). Включення до Реєстру волонтерів здійснюється за заявницьким принципом протягом одного робочого дня.
Витребування інших відомостей та документів, не передбачених пунктом 2 прим. 1 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону № 5073, забороняється.
Порядок формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.10.2014 № 1089, пунктом 2.1 розділу ІІ якого передбачено, що для включення до Реєстру волонтерів фізична особа – благодійник подає до територіального органу ДПС у паперовій або електронній формі заяву про включення/внесення змін до Реєстру волонтерів за формою № 1-РВ, наведену у додатку 3 до Порядку № 1089, з позначкою «Включення до реєстру» із зазначенням реквізитів рахунків, відкритих у банках на ім’я такого волонтера, що призначені для здійснення благодійної діяльності, та реєстраційного номера облікової картки платника податків/серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності).
Заява за ф. № 1-РВ в електронній формі також може бути подана засобами Порталу Дія.
Відповідно до підпункту 2.2 розділу ІІ Порядку № 1089 Заяву за ф. № 1-РВ у паперовій формі фізична особа – благодійник подає особисто, пред’являє документ, що посвідчує особу, або паспорт громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган). Іноземці та особи без громадянства пред’являють документ, що підтверджує перебування на території України на законних підставах.
Уповноважена особа (представник) може подати Заяву за ф. № 1-РВ в паперовій формі за умови наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його фотокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, посвідченої нотаріально, на проведення відповідних дій (після пред’явлення повертається).
Фізична особа – благодійник особисто подає Заяву за ф. № 1-РВ у паперовій формі до будь-якого територіального органу ДПС, поштою або через представника – до територіального органу ДПС за основним місцем обліку фізичної особи – благодійника.
У разі подання Заяви за ф. № 1-РВ поштою справжність підпису фізичної особи – благодійника на Заяві за ф. № 1-РВ має бути засвідчено нотаріально.
Заяву за ф. № 1-РВ в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги», від 15 липня 2021 року № 1689-IX «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг» фізична особа – благодійник подає засобами Порталу Дія, Електронного кабінету, що функціонує відповідно до статті 42 прим. 1 пункту. 1 розділу II ПКУ, або технічними засобами електронної комунікації.
На Заяву за ф. № 1-РВ накладається електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису фізичної особи – благодійника.
Порядок та строки розгляду контролюючим органом реєстраційних Заяв за ф. № 1-РВ, поданих в електронній формі, є такими самими, як і для реєстраційних Заяв за ф. № 1-РВ, поданих у паперовій формі.
Про результати обробки Заяви за ф. № 1-РВ, поданої в електронній формі, фізичній особі – благодійнику направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами комунікацій у вигляді квитанції, що є електронним повідомленням, яке формується у форматі, затвердженому у встановленому законодавством порядку, засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС за результатами ідентифікації, обробки електронного документа.
Згідно підпункту 2.4 розділу ІІ Порядку № 1089 у разі відсутності підстав для відмови у включенні фізичної особи – благодійника до Реєстру волонтерів територіальний орган ДПС зобов’язаний протягом одного робочого дня з дня отримання Заяви за ф. № 1-РВ включити таку фізичну особу – благодійника до Реєстру волонтерів.
Датою включення фізичної особи – благодійника до Реєстру волонтерів є дата внесення відповідного запису до Реєстру волонтерів.
На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщено електронну форму Заяви за ф. № 1-РВ за ідентифікатором F1308302.
Державна податкова служба створює та адмініструє Реєстр волонтерів в електронній формі та щодекади оприлюднює на вебпорталі ДПС (www.tax.gov.ua) відомості з Реєстру волонтерів.
Водночас, в період дії воєнного стану обмежено доступ до публічних електронних реєстрів, розміщених на вебпорталі ДПС, відповідно до підпункту 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2022 року № 263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану».
Що розуміється під витратами на придбання об’єкта нерухомості, на які можна зменшити дохід від його продажу?
Відповідно до пункту 172.2 статті 172 ПКУ дохід від продажу об’єктів нерухомості, зазначених в абзаці другому пункту 172.2 статті 172 ПКУ, може бути зменшений на документально підтверджені витрати на придбання об’єкта нерухомості, розташованого на території України.
Дохід від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, може бути зменшений на документально підтверджені витрати на придбання такого об’єкта, майнових прав.
Під витратами на придбання об’єкта нерухомості розуміються:
а) кошти, сплачені платником податків як вартість цінних паперів, деривативів (деривативних контрактів) та майнових прав, погашення яких відбулося шляхом передачі об’єкта нерухомості (або його частини);
б) кошти, передані в управління управителю фонду фінансування будівництва;
в) витрати, понесені на придбання об’єкта нерухомості на етапі незавершеного будівництва;
г) вартість об’єкта нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, переданого платнику податку у власність як оплата його частки у статутному капіталі господарського товариства при виході такого платника податків із складу учасників юридичної особи;
ґ) вартість предмета іпотеки, за якою іпотекодержатель набув у власність предмет іпотеки;
д) витрати на придбання об’єкта нерухомості на підставі договору купівлі-продажу, міни, у тому числі вартість майна, що було передано як компенсація за такими договорами;
е) реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт нерухомості;
є) вартість об’єкта нерухомості, що був задекларований особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування, відповідно до підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ;
ж) вартість об’єкта нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, що був отриманий при ліквідації (припиненні) юридичної особи (у тому числі іноземної) або утворення без статусу юридичної особи (у тому числі іноземного) платником податків – акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником, контролюючою особою);
з) витрати, понесені на будівництво об’єкта нерухомості;
и) витрати, понесені на придбання неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості;
і) грошова сума, зазначена у житловому сертифікаті на придбання об’єкта житлової нерухомості, що був отриманий платником податку як компенсація за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна відповідно до Закону України від 23 лютого 2023 року № 2923-IX «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України».
Об’єкт нерухомості, неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості, подарований платнику податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита, реєстраційного збору чи інших аналогічних платежів, податків та зборів, сплачених у зв’язку з таким даруванням.
Розрахунок зменшення доходу від продажу об’єктів нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, на суми дозволених витрат проводиться платником податку самостійно, а якщо стороною відповідного договору є юридична особа чи самозайнята особа, - такою особою.
При цьому якщо платник податку скористався правом на зарахування витрат, він зобов’язаний задекларувати доходи від усіх операцій з продажу, міни чи іншого відчуження відповідних об’єктів, здійснених протягом звітного (податкового) року, в тому числі і у разі якщо стороною відповідного договору є юридична особа чи самозайнята особа.
Копії документів, що підтверджують зазначені витрати, надаються разом з податковою декларацією.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
При цьому, статтею 1 розділу І Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Обов’язкові реквізити, які повинні мати первинні документи передбачено статтею 9 Закону № 996.
Крім того, відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦКУ).
При цьому статтею 1087 ЦКУ передбачено, що розрахунки за участю фізичних осіб, не пов’язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі.
Граничні суми розрахунків готівкою для фізичних та юридичних осіб, а також для фізичних осіб-підприємців відповідно до статті 1087 встановлюються Національним банком України.
Враховуючи викладене, документами, що підтверджують проведення фізичною особою – платником податку операцій, пов’язаних з купівлею-продажем об’єктів нерухомого майна, крім договору купівлі-продажу нерухомого майна, мають бути документи первинного обліку, а саме розрахункові документи, використання яких передбачено чинними нормативно-правовими актами.