26-10-2023 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 26.10.23
.jpg)
Як оподатковуються ПДВ операції з постачання на території України товарів, перелік яких затверджений постановою КМУ від 20.03.2020 р. № 224, якщо часткова попередня оплата отримана до 01.07.2023, а відвантаження товару відбувається після цієї дати?
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 338-р «Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації» (з урахуванням внесених змін і доповнень) з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (COVID-19), на території України було запроваджено карантин, дія якого завершилась 30 червня 2023 року.
У зв’язку із завершенням дії карантину, з 01 липня 2023 року припиняється дія норм ПКУ, якими на період дії карантину встановлювалися окремі пільгові режими оподаткування.
Зокрема, скасовується встановлений пункт 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ режим звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України та/або операцій з постачання на митній території України товарів, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше («перша подія»):
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 201.1 статті 201 ПКУ визначено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПКУ).
При визначенні порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг слід керуватися нормами ПКУ, які діють на дату визначення податкових зобов’язань з ПДВ за такою операцією, тобто на дату настання «першої події».
Враховуючи викладене, якщо платник податку до 01.07.2023 (у період дії норм пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ) отримав часткову попередню оплату за товари, внесені до Переліку № 224, то на дату отримання коштів податкові зобов’язання з ПДВ на суму такої попередньої оплати не нараховуються.
Фактичне відвантаження товарів у періоді, починаючи з 01.07.2023:
у межах отриманої часткової попередньої оплати («друга подія») - не зумовлює у платника податкових наслідків з ПДВ;
понад обсяг отриманої часткової попередньої оплати - підлягає оподаткуванню ПДВ у загальному порядку (податкові зобов’язання нараховуються на обсяг неоплаченої частини відвантажених товарів).
Як податковий агент, який у відповідний місяць не відповідав вимогам, визначеним Законом «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», зобов’язаний сплатити ПДФО з доходів спеціалістів резидента Дія Сіті?
Особливості оподаткування доходів спеціалістів резидентів Дія Сіті встановлені пунктом 170.14 прим. 1 статті 170 ПКУ, відповідно до підпункту 170.14 прим. 1.1 якого податковим агентом платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», є резиденти Дія Сіті.
Згідно з підпунктом 170.14 прим. 1.2 пункту 170.14 прим. 1 статті 170 ПКУ за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 ПКУ (5 відсотків), оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що виплачуються на його користь резидентом Дія Сіті у вигляді:
а) заробітної плати;
б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом № 1667, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;
в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.
Водночас, підпунктом 170.14 прим. 1.5 пункту 170.14 прим. 1 статті 170 ПКУ встановлено, що у разі якщо податковий агент – резидент Дія Сіті у відповідний календарний місяць не відповідав вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої статті 5 Закону № 1667, такий податковий агент зобов’язаний у межах податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) самостійно нарахувати податок на доходи фізичних осіб за ставкою, встановленою пунктом 167.1 статті 167 ПКУ (18 відсотків), щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачених у підпунктах «а» – «б» підпункту 170.14 прим. 1.2 пункту 170.14 прим. 1 статті 170 ПКУ, що були виплачені протягом такого календарного місяця, та сплатити його до подання Розрахунку.
При цьому сума такого сплаченого податку податковим агентом не включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу спеціалістів резидента Дія Сіті.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 розділу IV Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, у розділі I додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку відображаються, зокрема, персоніфіковані дані про суми нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб доходу (відповідно графи 3а та 3) та нарахованих (перерахованих) до бюджету податку на доходи фізичних осіб (відповідно графи 4а та 4) та військового збору (відповідно графи 5а та 5), ознака доходу (графа 6).
Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведених у додатку 2 до Порядку № 4, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту), крім доходів, зазначених в абзаці третьому пункту 4 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (підпункт 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 ПКУ) зазначаються у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «101» за відповідний місяць; суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору, крім доходів, зазначених в абзаці третьому пункту 4 підрозділу 1 розділу XX Кодексу (підпункт 164.2.2 пункту 164.2 статті 164 ПКУ) зазначаються у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «102» за відповідний місяць.
Резидент Дія Сіті, який у відповідний календарний місяць не відповідав вимогам, визначеним пунктам 2, 3 частини першої статті 5 Закону № 1667 відображає у додатку 4ДФ Розрахунку: за ознакою доходу «101» за місяць, за який було нараховано заробітну плату у графі 4а – суму податку на доходи фізичних осіб нарахованого та утриманого за ставкою 18 відсотків; у графі 4 – фактичну суму перерахованого податку на доходи фізичних осіб до бюджету або за ознакою доходу «102» за місяць, за який було нараховано дохід інший, ніж заробітна плата у графі 4а – суму податку на доходи фізичних осіб нарахованого та утриманого за ставкою 18 відсотків; у графі 4 – фактичну суму перерахованого податку на доходи фізичних осіб до бюджету.
Інформація про реквізити рахунків для сплати податку на доходи фізичних осіб розміщена на субсайтах вебпорталу ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/.
Враховуючи викладене, у разі якщо резидент Дія Сіті у відповідний календарний місяць не відповідав вимогам, визначеним пунктамип. 2, 3 частини першої статті 5 Закону № 1667, то такий податковий агент, у межах Розрахунку, зобов’язаний самостійно здійснити перерахунок податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків, щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті у вигляді заробітної плати або винагороди за гіг-контрактом, що були виплачені протягом такого календарного місяця, та сплатити його за власний рахунок до бюджету на бюджетний рахунок, відкритий на ім’я територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 11010100 або 11010400, до подання Розрахунку.
Чи потрібно у додатку 4ДФ до Розрахунку, який юрособа подає за відокремлений підрозділ, не уповноважений перераховувати ПДФО до бюджету, відображати інформацію по доходах, інших ніж зарплата?
У разі нарахування (виплати) доходів, інших ніж заробітна плата, зокрема, дивідендів, фізичним особам, які одночасно є працівниками неуповноваженого відокремленого (структурного) підрозділу, ПДФО, утриманий з таких доходів, потрібно перераховувати до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) цього відокремленого (структурного) підрозділу та відображати такі нарахування (виплати) у додатку 4ДФ до Розрахунку, який юридична особа подає за неуповноважений відокремлений підрозділ.
Порядок сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету передбачено статтею 168 ПКУ, відповідно до підпункту 168.4.1 пункту 168.4 якої ПДФО, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до відповідних бюджетів згідно з Бюджетним кодексом України.
Такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (підпункт 168.4.2 пункту 168.4 статті 168 ПКУ).
Згідно з абзацом другим частини другої статті 64 БКУ ПДФО (крім ПДФО, визначеного абзацами п’ятим і шостим частини другої статті 64 БКУ), який сплачується (перераховується) податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах ПДФО, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.
Відповідно до підпункту 168.4.4 пункту 168.4 статті 168 ПКУ юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати ПДФО відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету ПДФО, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого ПДФО на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).
Згідно з підпунктом «б» пункту 176.2 статті 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
У разі, якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) ПДФО до бюджету, Розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 затверджені форма Розрахунку та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.
Пунктом 3 розділу II Порядку № 4 визначено, що у разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) ПДФО до бюджету та який не має окремого балансу і самостійно не веде розрахунки із застрахованими особами для сплати єдиного внеску на небюджетні рахунки, то Розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Юридична особа під час подання Розрахунку за відокремлений підрозділ зазначає дані про відокремлений підрозділ в рядку 032 заголовної частини Розрахунку.
Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку № 4 визначено, що, зокрема, у рядку 032 «Кодифікатор адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад» заголовної частини Розрахунку зазначається код Кодифікатора адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ) за місцезнаходженням відокремленого підрозділу, якщо Розрахунок подається податковим агентом за його відокремлений підрозділ.
Разом з тим зазначений рядок 032 міститься в додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до Розрахунку, у якому вказується код за КАТОТТГ за місцезнаходженням відокремленого підрозділу, якщо Розрахунок подає податковий агент за відокремлений підрозділ.
Крім того, дані про відокремлений підрозділ юридичної особи (повне найменування відокремленого підрозділу), якщо Розрахунок подається податковим агентом за відокремлений підрозділ, зазначаються у рядку 033 заголовної частини Розрахунку (пункт 1 розділу III Порядку № 4).
Яким чином здійснюється реєстрація РРО для підприємців, податкова адреса яких тимчасово окупована територія або територія, на якій ведуться бойові дії, але фактично перебувають на підконтрольній території України?
Процедура реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних РРО в контролюючих органах регулюється Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 /Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547».
Відповідно до пункту 3 глави 2 розділу II Порядку № 547 реєстрація РРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.
Пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 317 встановлено, що ДПС веде реєстр ПРРО в електронному вигляді. До Реєстру вносяться дані про ПРРО, а також відомості про суб’єктів господарювання та їхні господарські одиниці, де застосовуються такі ПРРО, дані сертифікатів кваліфікованих або удосконалених електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими ПРРО.
Реєстрація РРО проводиться на підставі заяви про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (пункт 4 глави 2 розділу ІІ Порядку № 547), реєстрація ПРРО – на підставі заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (пункт 3 розділу ІІ Порядку № 317).
Подати до контролюючого органу заяву для реєстрації РРО можна у електронній або паперовій формі, для реєстрації ПРРО – виключно в електронній формі.
Обробка поданих заяв здійснюється автоматично засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС. Про результат обробки заяви, реєстрацію РРО/ПРРО суб’єкту господарювання повідомляється у Електронному кабінеті.
Відсутність в контролюючому органі інформації щодо господарської одиниці, вказаної у заяві №№ 1-РРО/1-ПРРО, про яку суб’єкт господарювання мав повідомити контролюючий орган як про об’єкт оподаткування, відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 ПКУ, або наявність відомостей згідно з повідомленням про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП про те, що відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання, є підставою для відмови в реєстрації РРО/ПРРО.
РРО/ПРРО може застосовуватись лише в тій господарській одиниці, яка зазначена в реєстраційному посвідченні (пункт 3 розділу ІІІ Порядку № 547)/дані про господарську одиницю внесені до Реєстру щодо такого ПРРО (пункт 2 розділу IV Порядку № 317).
У розділі 3 «Дані щодо господарської одиниці» заяви №№ 1-РРО/1-ПРРО зазначаються: ідентифікатор об’єкта оподаткування, код території, назва господарської одиниці, адреса розміщення господарської одиниці, які заповнюються згідно з даними Повідомлення за ф. № 20-ОПП, поданим до контролюючого органу відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 ПКУ.
Назва та адреса господарської одиниці є обов’язковими реквізитами фіскального чеку згідно з пунктом 2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13.
Абзацом третім пункту 2 розділу І Положення визначено, що господарська одиниця – це стаціонарний або пересувний об’єкт, у тому числі транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.
У разі зміни адреси господарської одиниці, де використовується РРО/ПРРО, здійснюється перереєстрація РРО/ПРРО.
Для перереєстрації РРО надаються заява № 1-РРО та реєстраційне посвідчення, для перереєстрації ПРРО – заява № 1-ПРРО з позначкою «Перереєстрація».
Отже, першоджерелом даних щодо адреси місцезнаходження господарської одиниці заяви №№ 1-РРО/1-ПРРО, що подається суб’єктом господарювання до контролюючого органу у встановленому порядку для реєстрації РРО/ПРРО, є відомості щодо об’єкта оподаткування, що є місцем здійснення господарської діяльності та/або місцем проведення розрахунків, який взято на облік в контролюючих органах відповідно до поданого Повідомлення за ф. № 20-ОПП.
Виходячи з зазначеного, суб’єкт господарювання, незалежно від свого фактичного місця перебування, може подати заяву в електронній формі для реєстрації РРО/ПРРО за умови, що інформація щодо господарської одиниці, на яку реєструється РРО/ПРРО, як про об’єкт оподаткування наявна в контролюючому органі і такий об’єкт оподаткування не закритий та експлуатується.
Чи скасовуються штрафні санкції, нараховані на суму податкового зобов’язання за результатами документальних перевірок, які були розпочаті з 01.08.2023 та завершені до припинення воєнного стану, якщо платником протягом 30 днів сплачено таке податкове зобов’язання?
Підпунктом 69.37 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі сплати платником податків протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання податкового повідомлення-рішення (ППР), суми податкового зобов’язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 01 серпня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), нараховані на суму такого податкового зобов’язання, вважаються скасованими, а пеня не нараховується.
Сума грошового зобов’язання, визначеного у ППР, вважається неузгодженою до моменту повної сплати податкового зобов’язання, визначеного в такому ППР, але не пізніше ніж протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання платником податків такого ППР.
Сума податкового зобов’язання, сплаченого у порядку, передбаченому підпунктом 69.37 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, не підлягає оскарженню.
При цьому податкове зобов’язання – це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим ПКУ та/або Митним кодексом України (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14ПКУ).