27-07-2022 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 27.07.22
.jpg)
Чи передбачена відповідальність за перевищення лімітів залишку готівки в касі підприємства?
Порядок визначення строків здавання готівкової виручки (готівки) та ліміту каси встановлено розд. V Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148.
Згідно з п.п. 16 п. 3 розд. I Положення № 148 ліміт залишку готівки в касі (далі – ліміт каси) – граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час та забезпечити роботу на початку наступного робочого дня.
Установа/підприємство визначає і встановлює за погодженням з банком (у якому відкрито рахунок установи/підприємства, на який зараховуються кошти) строки здавання ним готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках (п. 48 розд. V Положення № 148).
Пунктом 56 розд. V Положення № 148 визначено, що керівники установ/підприємств несуть відповідальність за дотримання вимог Положення № 148 щодо встановлення ліміту каси та за достовірність відповідних показників, зазначених у розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі.
Статтею 164 прим. 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що здавання виторгу торговельними підприємствами всіх форм власності, що здійснюють реалізацію товарів за готівку, з порушенням термінів, установлених правилами розрахунків і ведення касових операцій, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, відповідальних за здавання виторгу, від сімнадцяти до вісімдесяти восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за порушення, передбачене частиною першою цієї статті, – тягнуть за собою накладення штрафу від сорока трьох до ста сімдесяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, нормами Податкового кодексу України та іншими нормативно-правовими актами не передбачено фінансової відповідальності за перевищення встановлених лімітів в касах підприємства.
Таким чином, за порушенням термінів здавання готівкової виручки торговельними підприємствами всіх форм власності, установлених Положенням № 148, яке призводить до перевищення встановлених лімітів в касах, до посадових осіб, відповідальних за здавання виручки, чинним законодавством передбачено адміністративний штраф у розмірах, визначених ст. 164 прим. 4 КпАП.
Чи може ФОП погасити податковий борг не через поточний рахунок, а власними коштами як фізична особа?
Джерелами сплати грошових зобов’язань або податкового боргу платників податків фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) або фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність є будь-які власні кошти.
Сплату грошового зобов’язання або погашення податкового боргу ФОП або фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність може здійснювати як власними коштами, так і з банківської картки фізичної особи.
Згідно з абзацом першим п. 35.2 ст. 35 ПКУ сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених ПКУ або законами з питань митної справи.
Джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема, корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених ст. 87 ПКУ, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (абзац перший п. 87.1 ст. 87 ПКУ).
Джерелом самостійної сплати грошових зобов’язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому п. 87.1 ст. 87 ПКУ та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов’язань, що виникли до 01 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов’язаннями, що виникли до 01 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках (абзац другий п. 87.1 ст. 87 ПКУ).
Інструкція про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затверджена постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 01 квітня 2019 року № 56), регулює порядок відкриття та закриття банками, їх відокремленими підрозділами, які здійснюють банківську діяльність від імені банку, та філіями іноземних банків в Україні (далі – банки) поточних, вкладних (депозитних) рахунків, рахунків умовного зберігання (ескроу) клієнтів банків (п.п. 1 п. 2 розд. І Інструкції № 492).
Відповідно до абзацу першого п. 5 розд. І Інструкції № 492 клієнти мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської/підприємницької/інвестиційної/незалежної професійної діяльності/ діяльності, яка не пов’язана з підприємницькою, і власних потреб.
Водночас п. 4 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 зі змінами та доповненнями, встановлено, що суб’єкти господарювання, які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов’язаннями, що виникають у господарських відносинах, у безготівковій формі, а також у готівковій формі з дотриманням обмежень та в порядку, установленому законодавством України.
Які документи необхідно подати військовій частині для взяття на облік як платника податків?
Відповідно до п. 1.7 розд. I Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 військова частина – військові частини, заклади, установи, організації Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Згідно з п. 4.3 розд. IV Порядку № 1588 та розд. ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями, для взяття на облік як платника податків військова частина зобов’язана протягом 10 календарних днів після отримання свідоцтва про реєстрацію військової частини як суб’єкта господарювання подати до контролюючого органу за місцем своєї дислокації такі документи:
заяву за формою № 1-ОПП;
завірену відповідним органом копію свідоцтва про реєстрацію військової частини як суб’єкта господарської діяльності у Збройних Силах України;
копію документа відповідного центрального органу виконавчої влади, що підтверджує присвоєння коду за ЄДРПОУ.
У разі якщо військова частина не провадить господарської діяльності, однак при цьому є платником податків (податковим агентом), то замість свідоцтва про реєстрацію військової частини як суб’єкта господарської діяльності у Збройних Силах України має бути наданий підтвердний документ (документи) відповідного міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, що містить (містять) відомості про те, що військова частина є юридичною особою, створеною відповідно до законодавства (із зазначенням даних про створення), не здійснює господарської діяльності у розумінні Закону України від 21.09.1999 № 1076-XIV «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» із змінами та доповненнями, не перебуває на обслуговуванні централізованої бухгалтерії та зобов’язана самостійно вести бухгалтерський облік, утримувати та/або сплачувати податки і збори до бюджету із зазначенням видів податків;
заяву про взяття на облік платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою № 1-ЄСВ.
Чи оподатковується дохід, отриманий фізичною особою від продажу побутової техніки іншій фізичній особі?
Відповідно до п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються, зокрема, згідно з договорами купівлі-продажу та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. ІV ПКУ, п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого передбачено, що об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід – це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п. 164.1 ст. 164 ПКУ).
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються відповідно до п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ, якою визначено перелік доходів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ).
Платники податку зобов’язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов’язаний відповідно до розд. IV ПКУ подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку (п.п. «а» п. 176.1 ст. 176 ПКУ).
Отже, якщо платник податку – фізична особа здійснює продаж побутової техніки та електроніки іншій фізичній особі, то дохід, отриманий від такого продажу, включається до складу загального оподатковуваного доходу платника податку як інші доходи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків.
Які обов’язкові реквізити розрахункових документів?
Положенням «Про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13 (далі – Положення), установлені вимоги до змісту розрахункових документів, які визначають обов’язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.
Фіскальний чек має містити обов’язкові реквізити, зокрема, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (Форма № ФКЧ-1 рядок 7).
У разі відсутності в розрахунковому документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Розміщення коду УКТ ЗЕД, у передбачених законодавством випадках, не в чарунці для розміщення тегу CZD або в місцях, передбачених для необов’язкових реквізитів, може призвести до втрати інформації, яка передається платником податків до контролюючого органу, що є порушенням встановлених вимог та може призвести до застосування фінансових санкцій до такого суб’єкта господарювання.
Враховуючи вищевикладене, продавці підакцизних товарів зобов’язані належним чином програмувати та відображати у розрахункових документах РРО/ПРРО коди УКТ ЗЕД, а також передавати до контролюючого органу копії розрахункових документів із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів, визначених Положенням та технологією передачі даних від РРО на сервіс ДПС.
Яка ставка державного мита справляється при нотаріальному посвідченні договору про сплату аліментів на дитину?
Справляння державного мита в Україні регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» із змінами та доповненнями (далі - Декрет).
Порядок обчислення та сплати державного мита встановлено Інструкцією про порядок обчислення та сплати державного мита, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 07.07.2012 № 811 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита».
Відповідно до ст. 189 Сімейного кодексу України батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.
Декретом не встановлено окремої ставки державного мита за нотаріальне посвідчення договору про сплату аліментів на дитину.
За посвідчення інших договорів, що підлягають оцінці, державне мито справляється у розмірі 1 відсоток суми договору, але не менше 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (п.п.«д» п. 3 ст. 3 Декрету).
Враховуючи вищезазначене, при нотаріальному посвідченні договору про сплату аліментів на дитину державне мито справляється у розмірі 1 відсотка від суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Чи може ФОП вносити інформацію про припинення діяльності через Портал Дія?
Відповідно до частини десятої Положення про Єдиний державний вебпортал електронних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1137, технічним адміністратором Порталу Дія є державне підприємство «ДІЯ», що належить до сфери управління Міністерства цифрової трансформації. Тому, Державна податкова служба України не є уповноваженим органом завдань та функцій Порталу Дія.
Як юридичній особі виправити самостійно виявлену помилку в заяві за ф. № 1-ОПП?
Відповідно до п. 66.4 ст. 66 ПКУ платники податків – юридичні особи та їх відокремлені підрозділи зобов’язані подати контролюючому органу відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) за формою № 1-ОПП (далі – заява за ф. № 1-ОПП) з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку».
Взяття на облік за основним місцем обліку (внесення змін до облікових даних) платників податків – юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), здійснюється на підставі заяви за ф. № 1-ОПП (п. 64.2 ст. 64, п.п. 66.1.3 п. 66.1 ст. 66 ПКУ).
Юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, відомості щодо яких містяться в ЄДР подають заяву за ф. № 1-ОПП до контролюючого органу за основним місцем обліку тільки в разі призначення або зміни головного бухгалтера (з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку»).
Юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до ЄДР, подають заяву за ф. № 1-ОПП при взятті на облік в контролюючому органу, зміні облікових даних платника та у разі призначення (зміни) головного бухгалтера.
У разі виявлення помилки у попередньо поданій заяві за ф. № 1-ОПП щодо відомостей про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського обліку, платник податків повинен подати заяву за ф. № 1-ОПП з оновленою (виправленою) інформацією щодо такої особи та проставити позначку «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку».
При цьому, заповнюються розділи 1, 2, 4 та 10 заяви за ф. № 1-ОПП та інформація про засновників не подається (примітка до заяви за ф. № 1-ОПП).
При виявленні помилки (крім помилки щодо відомостей про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського обліку) у попередньо поданій заяві за ф. № 1-ОПП платником податків, для якого законом установлені особливості його державної реєстрації та які не включаються до ЄДР, необхідно подати до контролюючого органу за основним місцем обліку оновлену (виправлену) заяву за ф. № 1-ОПП з позначкою «Зміни» та уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. При цьому, платником податків заповнюються всі розділи заяви за ф. № 1-ОПП.
Заява за ф. № 1-ОПП може бути подана як в паперовій, так і в електронній формі.
Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється відповідно до Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).
Зміни до форми декларації акцизного податку
22 липня 2022 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.05.2022 № 151 «Про затвердження Змін до форми декларації акцизного податку і Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» (далі – Наказ № 151), яким внесено зміни до форми декларації акцизного податку (далі – Декларація) та порядку її заповнення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року № 14 (далі – Наказ № 14), а саме:
доповнено новою графою «212.1.17» рядок 05 «Вид платника акцизного податку» загальної частини Декларації. Відмітка у зазначеній графі проставляється виробником та/або імпортером тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які здійснюють їх реалізацію для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб՚єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів;
викладено у новій редакції розділи Д «Податкові зобов՚язання з реалізації суб՚єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, а також виробниками та/або імпортерами тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Розділ Д) та Е «Податкові зобов՚язання з реалізації електричної енергії» Декларації, додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб՚єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» та додаток 7 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації електричної енергії» до Декларації;
передбачено заповнення виробниками та імпортерами тютюнових виробів протягом трьох звітних місяців поспіль, що передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну інформації щодо податкових зобов՚язань з обсягів реалізації та/або ввезення тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, що перевищують 115 % середньомісячного обсягу реалізації або їх ввезення за попередні дев՚ять місяців, що передують трьом звітним місяцям поспіль, що передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизного податку у додатку 1 «Розрахунок суми акцизного податку з підакцизних товарів (продукції) (крім транспортних засобів), на які встановлено специфічні ставки акцизного податку (крім операцій, визначених підпунктами 213.1.9, 213.1.11, 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу)» та додатку 2 «Розрахунок суми акцизного податку з тютюнових виробів, на які встановлено специфічні та адвалорні ставки акцизного податку одночасно» до Декларації;
встановлено заповнення та подання суб՚єктами господарювання, які є платниками акцизного податку згідно з п.п. 212.1.17 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу Розділу Д Декларації та нового додатку 6 1 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб՚єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів згідно із підпунктом 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу (тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, рідини, що використовуються в електронних сигаретах)» до Декларації.
В перший раз декларацію акцизного податку за новою формою, затвердженою наказом № 151, платники податку, визначені п. 223.2 ст. 223 з урахуванням положень п. 49.21 ст. 49 Кодексу, подають до контролюючого органу за місцем реєстрації за серпень 2022 року в терміни не пізніше 20 вересня поточного року.