28-12-2022 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 28.12.22
.jpg)
Дії платників єдиного податку, не зареєстрованих платниками ПДВ, при ввезенні товарів на територію України
Відповідно до пункту 180.1 статті 180 ПКУ для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є, зокрема, будь-яка особа, яка ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.
Згідно із пунктом 181.2 статті 181 ПКУ якщо особи, не зареєстровані як платники ПДВ, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого податку.
Тобто, суб’єкти господарювання – платники єдиного податку, не зареєстровані як платники ПДВ, повинні сплачувати ПДВ при ввезенні (імпорті) товарів на митну територію України під час митного оформлення таких товарів без реєстрації як платники такого податку.
Які розрахунки дозволено проводити суб'єкту господарювання в іноземній валюті?
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом № 2473, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.
Статтею 99 Конституції України визначено, що грошовою одиницею України є гривня.
Порядок проведення розрахунків на території України встановлено статтею 5 Закону № 2473.
Частиною другою статті 5 Закону № 2473 передбачено, що усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків за:
1) операціями зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (у тому числі дивідендів) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій;
2) операціями банків з надання банківських та інших фінансових послуг на підставі банківської ліцензії;
3) операціями з надання фінансових послуг, визначених пп. 1 – 5 частини другої та частиною третьою ст. 9 Закону № 2473, що надаються небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв’язку,
які мають ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій;
4) операціями з розміщення, виплати грошового доходу та погашення облігацій, казначейських зобов’язань України, номінованих в іноземній валюті, якщо це передбачено проспектом цінних паперів (умовами їх розміщення);
5) операціями з купівлі – продажу державних цінних паперів, номінованих в іноземній валюті, якщо ініціатором або отримувачем за такою валютною операцією є банк;
6) іншими операціями, визначеними Митним кодексом України від 13 березня 2012 року № 4495-VI та (або) нормативно-правовими актами НБУ.
Розрахунки за операціями, визначеними частиною другою статті 5 Закону № 2473, можуть проводитися в іноземній валюті, у гривні, а також у банківських металах.
Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (частина четверта статті. 5 Закону № 2473).
Чи є базою нарахування єдиного внеску компенсація за невикористані відпустки?
Особам, яким після звільнення з роботи нараховано компенсацію за невикористану відпустку, єдиний внесок на зазначені суми не нараховується.
Відповідно до абзацу другого пункту 1 частини першої статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зокрема є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (далі – роботодавці).
Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування ЄВ роботодавцями є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24
березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці».
Сума грошової компенсації у разі невикористання щорічної відпустки у розмірі, передбачених законодавством, є базою для нарахування ЄВ.
Статтею 116 Кодексу законів про працю України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення.
Підприємство після звільнення працівника не несе обов’язку страхувальника, а відповідно і платника страхових внесків.
Чи враховується приватним нотаріусом у витратах звітного року сплата єдиного внеску на користь найманих працівників за попередній рік?
Відповідно до пункту 178.3 статті 178 ПКУ оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
На підставі положень Закону України від 02 березня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» та з метою встановлення єдиного переліку витрат, пов’язаних з організацією роботи приватних нотаріусів, Міністерством юстиції України видано лист від 02.02.2006 № 31-35/20, в якому наведено перелік витрат, які приватні нотаріуси мають право враховувати при обчисленні загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, сплату нотаріусами внесків, у тому числі на користь найманих працівників.
Враховуючи зазначене, сплата приватними нотаріусами єдиного внеску на користь найманих працівників за попередній звітний рік, що фактично сплачена згідно остаточного розрахунку у поточному році, може бути включена до складу витрат при обчисленні оподатковуваного доходу за звітний рік.
Чи можна отримати податкову знижку за користування іпотечним житловим кредитом, якщо протягом року об’єкт іпотеки був відчужений?
Відповідно до підпункту 166.1.1 пункту 166.1 статті 166 ПКУ платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом,
наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (пункт 175.1 статті 175 ПКУ).
Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла (абзац третій пункту 175.1 статті 175 ПКУ).
Право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно зі статті 175 ПКУ, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому, зокрема, збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання (підпункт 175.4 статті 175 ПКУ).
Таким чином, фізична особа може включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом лише при дотриманні умов, передбачених пунктом 175.1 статті 175 ПКУ.
Житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання. Якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений, то фізична особа не має права на отримання податкової знижки в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом.
На які захищені носії можна згенерувати особистий ключ електронного підпису у Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС?
Згідно з абзацом другим пункту 2 Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 749, визначено, що захищений носій особистих ключів – засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки, що призначений для зберігання особистого ключа та має вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на ньому даних від несанкціонованого доступу, безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
Частиною другою статті 18 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» визначено, що кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо, зокрема, під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи
створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
До електронних довірчих послуг, надання яких забезпечується Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – Надавач) належить, зокрема, cтворення (за умови надання захищеного носія особистих ключів), перевірка та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки;
Згенерувати особистий ключ електронного підпису Надавача можна на захищений носій, придбаний у будь-якого з суб’єктів господарювання, перелік яких наведено у відповіді на запитання «Де можна придбати захищені носії особистих ключів», розміщеній на офіційному інформаційному ресурсі Надавача (www.acskidd.gov.ua) у рубриці «Поширені запитання» розділу «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» або за посиланням: https://acskidd.gov.ua/download/Perelik_subjektiv.pdf.
Які документи подаються разом з реєстраційною заявою платника ПДВ за формою № 1-ПДВ?
Відповідно до пункту 183.7 статті 183 ПКУ заява про реєстрацію особи як платника податку подається до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».
Суб’єкти господарювання (новостворені) можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платник податку під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи - підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
У реєстраційній заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.
Пунктом 3.8 розділу III Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 визначено, що дані реєстраційної заяви мають бути достовірними та відповідати відомостям Єдиного державного реєстру. З метою підтвердження достовірності відомостей про відповідність особи вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 ПКУ, така особа відповідно до
підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 ПКУ, пункту 73.3 статті 73 ПКУ на вимогу контролюючого органу подає документи, що підтверджують такі відомості.
Підтвердженням відповідності вимогам пункту 181.1 статті 181 та пункту 182.1 статті 182 ПКУ є будь-які первинні документи бухгалтерського обліку, що засвідчують факт здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню (акт виконаних робіт, касовий чек, платіжне доручення тощо). Ведення зазначених документів передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704.
Якою датою закриваються інтегровані картки платника у зв’язку з припиненням платника податків?
Відповідно до абзацу сьомого пункту 2 розділу І Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 , інтегрована картка платника (далі – ІКП) – це форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – платежі), що ведеться за кожним видом платежу.
Згідно з абзацами першим та десятим пункту 1 підрозділу 1 розділу ІІ Порядку № 5 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
Постійними реквізитами ІКП, зокрема, є дата відкриття ІКП та дата закриття ІКП.
Пунктом 3 підрозділу 1 розділу ІІ Порядку № 5 встановлено, що ІКП закриваються структурним підрозділом, що здійснює облік платежів, у разі проведення заходів щодо зняття з обліку платників у податкових органах у зв’язку з припиненням платника податків або відсутністю за неосновним місцем обліку об’єктів оподаткування, або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням.
Територіальні органи ДПС проводять заходи, пов’язані з ліквідацією або реорганізацією платників податків, у тому числі формують відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів та відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)
відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462), та Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.12.2014 за № 1553/26330.
Підрозділ, що здійснює облік платежів, за основним та неосновним місцем обліку закриває ІКП не пізніше наступного робочого дня після формування відомостей в частині тих податків і зборів, щодо яких відсутня заборгованість на відповідній території, та відомостей з відміткою про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску.
Підрозділ, що здійснює облік платежів, закриває ІКП у територіальному органі ДПС за неосновним місцем обліку у разі відсутності об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, на відповідній території та після виконання підрозділами, які здійснюють адміністрування платежів, контрольно-перевірочні заходи, погашення боргу, адміністративне та судове оскарження, відповідних процедур щодо підтвердження повноти розрахунків по платежах, контроль за справлянням яких здійснюють податкові органи.
При цьому в інформаційній системі ІКП закриваються із встановленням дати закриття за умов:
погашення сум податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафних санкцій та пені та/або списання сум податкового боргу, штрафних санкцій та пені;
повернення платнику помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та/або списання до бюджетів за заявою платника;
повернення платнику помилково та/або надміру сплачених коштів єдиного внеску та/або списання до фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування за заявою платника;
відсутності розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань, податкового боргу або іншої заборгованості, контроль за справлянням якої покладено на податкові органи, яка може бути розстрочена (відстрочена) згідно з чинним законодавством, не погашених на дату закриття ІКП;
повноти відображення в ІКП результатів контрольно-перевірочної роботи.
Чи включається до доходу громадянина кошти, отримані на рахунок для волонтерської діяльності, з 24 лютого 2022 року до дати включення його до Реєстру волонтерів?
Відповідно до підпункту «б» підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги отриманої благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації», для надання благодійної допомоги на користь осіб, визначених у підпунктах «а» та «в» підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 ПКУ (безпосередньо таким особам або через Міністерство оборони України, Головне управління Національної гвардії України, Службу безпеки України, Службу зовнішньої розвідки України, Адміністрацію Державної прикордонної служби України, Міністерство внутрішніх справ України, Національну поліцію України, Управління державної охорони України, Адміністрацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, через органи управління інших утворених відповідно до законів України військових формувань, їх з’єднання, військові частини, підрозділи, установи або організації, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету), у розмірі, фактично використаному на такі цілі, та на відшкодування документально підтверджених витрат таких благодійників, пов’язаних із наданням зазначеної благодійної допомоги.
Пунктом 31 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що положення підпункту «б» підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 ПКУ застосовуються також до благодійної допомоги, отриманої благодійниками – фізичними особами, які до 01 січня 2023 року включені до Реєстру волонтерів, у період з 24 лютого 2022 року до дати їх включення до зазначеного Реєстру волонтерів.
Чи може платник податку виправити помилку, допущену при заповненні скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної?
Платник податку не може виправити помилку, допущену при заповненні скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Однак, платник може відкликати Скаргу із помилками та з врахуванням виправлень подати її повторно.
Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Скарга) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Скарга подається платником ПДВ в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827.
Після отримання ДПС Скарги та надсилання платнику першої квитанції, здійснюється перевірка даних Скарги, які визначені пунктом 10 Порядку (за виключенням інформації про причини незгоди платника податку з рішенням комісії регіонального рівня; вимог платника податку, який подає скаргу), на відповідність даним ДПС.
У випадку виявлення розбіжностей платнику направляється друга квитанція з повідомленням про помилки.
Після їх усунення та в межах передбаченого пунктом 3 Порядку строку платник податку повторно направляє до ДПС Скаргу з додатками. Якщо розбіжності відсутні – Скарга реєструється в ДПС.
Крім того, якщо після реєстрації Скарги в ДПС платник виявив помилку в даних, по яким не проводиться автоматизована перевірка, то він може надіслати заяву про відкликання Скарги. Відповідно до пункту 13 Порядку, у разі коли до прийняття рішення комісією центрального рівня надійшла заява платника податку про відкликання Скарги (додаток 2), така Скарга залишається без розгляду, а платнику податку в автоматичному режимі надсилається відповідна квитанція. Така квитанція є підтвердженням залишення Скарги без розгляду.
В подальшому платник має право повторно подати Скаргу до комісії центрального рівня з урахуванням законодавчо встановлених строків.
При цьому відповідно до пункту 52 прим. 8 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтею 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг
платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ, а також в інших випадках, передбачених ПКУ), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 ПКУ.
З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), перебіг строків, які зупинялися відповідно до пункту 52 прим. 8 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.
Водночас, підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:
дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 та 39 прим. 2, пунктом 46.2 статті 46 ПКУ, сплати податків та зборів платниками податків;
строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 ПКУ, подання скарги на податкове повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду, нарахування пені;
строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 ПКУ, подання скарги на податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки та прийняття рішення за результатами їх розгляду, адміністративного арешту майна за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки;
строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків – суб’єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, передбачені статтями 59 – 60, 87 – 101 ПКУ,
та/або визначення грошових зобов’язань згідно із статтею 116 ПКУ.
Чи є обмеження щодо граничної суми готівкового розрахунку 10000 грн. на використання коштів, виданих на відрядження, у разі придбання ТМЦ?
Обмеження щодо граничної суми готівкового розрахунку не поширюється на готівкові розрахунки, пов’язані з відрядженням працівника підприємства.
При цьому, зазначене обмеження у розмірі 10000 грн. поширюється на придбання таким працівником протягом дня за рахунок коштів, виданих на відрядження, товарно-матеріальних цінностей.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема, між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн. уключно.
Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, установлене в пункті 6 розділу II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою платіжного інструменту.
Згідно з пунктом 8 розділу ІІ Положення № 148 обмеження, установлені в пункті 6 розділу II Положення № 148, не стосуються:
1) розрахунків суб’єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами;
2) добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;
3) використання готівки, виданої на відрядження;
4) виплат, пов’язаних з оплатою праці;
5) використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій, створеного на виконання частини третьої статті 24
Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1698-VII «Про Національне антикорупційне бюро України».
У яких випадках податкові органи мають право звертатися до суду щодо припинення ФОП?
Відповідно до абзацу п’ятого частини першої статті 51 Господарського кодексу України підприємницька діяльність припиняється на підставі рішення суду у випадках, передбачених ГКУ та іншими законами.
Підпунктом 20.1.37 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою – підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб’єктів господарювання.
Згідно з пунктом 67.2 статті 67 ПКУ контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо:
припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців;
скасування державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців;
скасування державної реєстрації змін до установчих документів.
За який звітний період контролюючі особи – фізичні особи вперше подають звіт про контрольовані іноземні компанії до контролюючого органу?
Відповідно до підпункту 39 прим. 2.5.2 пункту 39 прим. 2.5 статті 39 прим. 2 Податкового кодексу України контролюючі особи – фізичні особи зобов’язані подавати звіт про контрольовані іноземні компанії до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та кваліфікованого електронного підпису.
До звіту про контрольовані іноземні компанії в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, що підтверджують розмір прибутку контрольованої іноземної компанії за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної Декларації, такі копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії подаються разом із
річною Декларацією за наступний звітний (податковий) період.
Пунктом 54 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено особливості застосування положень про оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній протягом перехідного періоду, зокрема, першим звітним (податковим) роком для звіту про контрольовані іноземні компанії є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної Декларації за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.
Форму Звіту про контрольовані іноземні компанії затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25 серпня 2022 року № 254 «Про затвердження форми Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії, Порядку заповнення Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії і подання до контролюючого органу та Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2022 року за № 1219/38555.
Наказом Міністерства фінансів України від 17.05.2022 № 143 «Про внесення змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.06.2022 за № 593/37929, з 01 січня 2023 року запроваджується нова форма Декларації, яка передбачає заповнення окремого додатку КІК для фізичних осіб – контролерів контрольованих іноземних компаній.
При цьому, зазначений додаток заповнюється окремо по кожній контрольованій іноземній компанії, а загальна сума прибутку контрольованих іноземних компаній відображається у рядку 10.14 Декларації.
Затверджено нові форми реєстраційних документів для отримання електронних довірчих послуг
На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 року № 641 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення безперервного надання кваліфікованих електронних довірчих послуг Державною податковою службою», з 23.12.2022 Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг Державної податкової служби України
(далі – Надавач) розпочав надання електронних довірчих послуг.
Також, наказом Державної податкової служби України від 21.12.2022 № 930 «Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання електронних довірчих послуг» затверджено Договір про надання електронних довірчих послуг та нові форми реєстраційних документів:
Реєстраційна картка для фізичної особи;
Реєстраційна картка для юридичної особи;
Додаток до Реєстраційної картки для юридичної особи;
Заява про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа;
Додаток до заяви про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.
Нові форми реєстраційних документів розміщені у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» на офіційному вебсайті https://ca.tax.gov.ua.
Форми реєстраційних документів попереднього зразка будуть прийматися відокремленими пунктами реєстрації користувачів Надавача до 30 грудня 2022 року включно.