ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 3.04.24

03-04-2024 | категорія: Новини

ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 3.04.24

Як громадянину внести зміни про об’єкти оподаткування у випадку відображення недостовірної інформації у розділі «Загальна інформація про платника» в Електронному кабінеті?

Фізична особа у випадку відображення недостовірної інформації про об’єкти оподаткування у розділі «Загальна інформація про платника» меню «ЕК для громадян» Електронного кабінету має право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою з метою проведення звірки, або до державного реєстратора, якщо помилка міститься у відомостях Державного реєстру прав.

Відповідно до пункту 42 прим. 1.2 статті 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків.

Підпунктом 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПКУ визначено, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Підпунктом 266.7.4 пункту 266.7 статті 266 ПКУ, зокрема, що органи державної реєстрації прав на нерухоме майно зобов’язані у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу першого пункту 4 Порядку подання відомостей, необхідних для розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 476, Мін’юст подає ДПС відомості про об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, у тому числі нерезидентів, із зазначенням прізвища, власного імені та по батькові (за наявності) фізичної особи, реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб, які через релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті), найменування юридичної особи та її податкового номера, адреси і типу нерухомого майна, його реєстраційного номера та коду адміністративно-територіальної одиниці, загальної та житлової площі нерухомого майна, виду спільної власності (у разі, коли таке майно належить на праві спільної власності), розміру частки у праві спільної власності (у разі, коли таке майно належить на праві спільної часткової власності), підстави виникнення права власності і дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Інформація про нерухоме майно, яка подається Мін’юстом до ДПС, формується за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» до повноважень суб’єктів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень належить, зокрема, забезпечення ведення Державного реєстру прав.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 26 Закону № 1952 у разі виявлення технічної помилки, допущеної під час внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права, обтяження речових прав, зокрема, помилки у відомостях про суб’єкта речового права, обтяження, відомостях про речове право, обтяження, відомостях про нерухоме майно, у тому числі його технічних характеристиках, або якщо відбулося виправлення такої помилки в документах, що подавалися для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, або відбулася зміна адреси об’єкта нерухомого майна, такі помилки, відомості виправляються державним реєстратором на підставі, зокрема, заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку, відомості.

Частиною першою статті 10 Закону № 1952 визначено, що державним реєстратором є:

громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Мін’юстом, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

нотаріус;

державний, приватний виконавець – у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

Суб’єктами державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації (пункт 2 частини першої статті 6 Закону № 1952).

Виправлення помилок, допущених при заповненні звітів щодо виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів

Відповідно до статті 16 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які мають ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями і тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця, до 10 числа наступного місяця, звіт про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, за формою, встановленою цим органом. У разі якщо в місяці, наступному за звітним місяцем, суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) самостійно виявив помилки у поданому ним звіті за звітний місяць, він зобов’язаний подати уточнений звіт до кінця місяця, наступного за звітним місяцем. У такому разі штраф, встановлений статтею 17 Закону № 481, не застосовується.

Малі виробництва дистилятів, які мають ліцензію на виробництво спиртових дистилятів, ліцензію на виробництво алкогольних напоїв та/або ліцензію на оптову та/або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України, щокварталу, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, звіт про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі експорту) алкогольних напоїв за формою, встановленою цим органом. У разі якщо у кварталі, наступному за звітним кварталом, мале виробництво дистилятів самостійно виявило помилки у поданому ним квартальному звіті, воно зобов’язане подати уточнений звіт до кінця такого кварталу. У такому разі штраф, встановлений статтею 17 Закону № 481, не застосовується.

Малі виробництва виноробної продукції, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю алкогольними напоями без додавання спирту (винами виноградними, винами плодово-ягідними, напоями медовими) та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України, щорічний звіт про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) алкогольних напоїв за формою, встановленою цим органом, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним роком. У разі якщо у кварталі, наступному за звітним роком, мале виробництво виноробної продукції самостійно виявило помилки у поданому ним щорічному звіті, воно зобов’язане подати уточнений звіт до кінця такого кварталу. У такому разі штраф, встановлений статтею 17 Закону № 481, не застосовується.

Форми звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядки їх заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49.

Відповідно до частини другої статті 17 Закону № 481 до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі:

неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, – у розмірі 17000 гривень;

неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) алкогольних напоїв, вироблених малими виробництвами дистилятів, до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України, – у розмірі 1020 гривень;

неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі експорту) алкогольних напоїв, вироблених без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових) малими виробництвами виноробної продукції, до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України, – у розмірі 1020 гривень.

Отже, з метою виправлення помилок, допущених при заповненні Звітів суб’єктам господарювання необхідно подати уточнені Звіти.

При цьому, штраф, встановлений частиною другою статті 17 Закону № 481, не застосовується у разі якщо:

суб’єкт господарювання (в т.ч. малі виробництва дистилятів, крім малих виробництв виноробної продукції) в місяці, наступному за звітним місяцем, самостійно виявив помилки у поданому ним звіті за звітний місяць і подав уточнений звіт до кінця місяця, наступного за звітним місяцем;

суб’єкт господарювання – мале виробництво виноробної продукції у кварталі, наступному за звітним роком, самостійно вияв помилки у поданому ним щорічному звіті і подав уточнений звіт до кінця такого кварталу;

суб’єкт господарювання – мале виробництво дистилятів у кварталі, наступному за звітним кварталом, самостійно виявив помилки у поданому ним квартальному звіті і подав уточнений звіт до кінця такого кварталу.

Як здійснити повернення коштів, якщо при здійсненні операції «повернення» ПРРО вимагає вказати фіскальний чек на придбаний товар?

Повернення суб’єктом господарювання коштів за неотриманий товар/послугу через програмний реєстратор розрахункових операцій здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми (формування видаткового чека) через ПРРО із зазначенням фіскального номера розрахункового документа, за яким виконується повернення.

Керівництво користувача ПРРО (WEB, Android, iOS, Windows), що розміщене у банері «Програмні РРО» на вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/kerivnitstvo-koristuvacha), містить детальний опис як сформувати «Видатковий чек» на ПРРО від ДПС у розділах «Повернення», «Створення повернення на основі чека, який відсутній у «Журналі операцій».

На яку податкову соціальну пільгу мають право особи, віднесені до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи?

Податкові органи у своїй діяльності керуються Конституцією України, Податковим кодексом України, законами України, актами і дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України з питань оподаткування, виданими у межах повноважень.

Згідно з пунктом 18 частини першої статті 20 та пунктом 1 частини першої статті 21 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (першої або другої категорії) надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Пунктом 5.2 статті 5 ПКУ визначено, що у разі, якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

При цьому пунктом 7.3 статті 7 ПКУ встановлено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Відповідно до підпункту «в» підпункту 169.1.3 пункту 169.1 статті 169 ПКУ платник податку, який віднесений законом до першої або другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі, що дорівнює 150 відсотків суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 ПКУ (у 2024 році – 2271,00 гривня).

Згідно з підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 ПКУ будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (у 2024 році – 1514,00 гривень).

Відповідно до підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. (у 2024 році – 4240,00 гривень).

Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно виробничі будівлі, що використовуються як офісні?

Будівлі, що використовуються як адміністративно-побутові, для конторських та адміністративних цілей (офісні), в тому числі для промислових підприємств, є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з врахуванням рішень сільських, селищних, міських рад.

Водночас, визначення належності об’єкта нежитлової нерухомості (будівлі, приміщення) до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості згідно з Класифікатором.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПКУ платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (підпункт 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно, виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (підпункт 266.3.3 пункту 266.3 статті 266 ПКУ).

Згідно з підпунктом 14.1.129 прим. 1 пункту 14.1 статті 14 ПКУ об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, їх складові частини, що не є об’єктами житлової нерухомості. До об’єктів нежитлової нерухомості відносяться, зокрема, будівлі офісні (будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей), будівлі промислові та склади.

Підпунктом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПКУ визначено перелік об’єктів нерухомості, які не є об’єктом оподаткування, до яких входять будівлі промисловості, віднесені до групи «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель та споруд НК 018-2023, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 № 530, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Згідно з Класифікатором до групи «Промислові та складські будівлі» (код 125) належить клас «Промислові будівлі» (код 1251), який включає будівлі, що використовуються для промислового виробництва, зокрема, виробничі корпуси, цехи промислових підприємств тощо.

До групи «Офісні будівлі» (код 122) належить будівлі, що використовуються, зокрема, як приміщення для конторських та адміністративних цілей, в тому числі для промислових підприємств (код класу 1220).

Тобто, адміністративно-побутові (офісні) будівлі не підпадають під дію підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПКУ.

За яким ідентифікатором форми в електронному вигляді подається декларація з рентної плати платниками рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини?

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС.

На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми податкової декларація з рентної плати (місячна), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 07.09.2023 № 487) за ідентифікаторами форм F0800207 (для фізичних осіб) та J0800207 (для юридичних осіб) разом, зокрема, з додатком 2 прим. 1 «Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини» за ідентифікатором форми F/J0820207 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб).

Внесені зміни до Порядку складання та форми Звіту про контрольовані операції

З метою удосконалення контролю за дотриманням умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» наказом Міністерства фінансів України від 07 грудня 2023 року № 673 «Про внесення змін до деяких нормативно- правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2023 року за № 2223/41279 (далі - наказ № 673), зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 27 грудня 2023 року № 725 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 07 грудня 2023 року № 673», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2023 року за № 2281/41337 (далі - наказ № 725):

внесено зміни до форми Звіту про контрольовані операції (далі - Звіт КО), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 18 січня 2016 року № 8, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04 лютого 2016 року за № 187/28317 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2020 року № 841) (далі - наказ № 8), зокрема її викладено в новій редакції;

внесено зміни до додатка ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року № 897, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20 лютого 2023 року № 101) (далі — додаток ТЦ), зокрема його викладено в новій редакції;

затверджено Зміни до Порядку складання Звіту про контрольовані операції (далі - Порядок), затвердженого наказом № 8.

06 лютого 2024 року в Офіційному віснику України № 11 опубліковано і набрали чинності накази № 673 (сторінка 766) і № 725 (сторінка 768).

Наказ № 673 виданий з метою реалізації підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 розділу І і пункту 46.6 статті 46 глави 2 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та передбачає удосконалення контролю за дотриманням умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки».

Форма Звіту КО зазнала суттєвих змін, зокрема:

у графі 2 «Платник» - у разі подання Звіту КО нерезидентом, який здійснює господарську діяльність на території України через постійне представництво, за постійне представництво зазначається повне найменування такого нерезидента;

у графі 3 «Податковий номер» - у разі подання Звіту КО нерезидентом, який здійснює господарську діяльність на території України через постійне представництво, за постійне представництво зазначається обліковий податковий номер та основний код економічної діяльності такого нерезидента; форму Звіту КО доповнено новими графами:

графа 7. «Інформація щодо нерезидента***» — заповнюється лише в разі подання нерезидентом Звіту КО за постійне представництво;

графа 7.1. «Назва країни реєстрації нерезидента (за Переліком кодів країн світу для статистичних цілей, українською мовою)»;

графа 7.2. «Цифровий код країни реєстрації нерезидента (за Переліком кодів країн світу для статистичних цілей)»;

графа 7.3. «Найменування контролюючого органу за основним місцем обліку нерезидента»;

графа 8. «Інформація щодо постійного представництва, через яке нерезидент здійснює діяльність на території України»;

графа 8.1. «Повне найменування постійного представництва»; графа 8.2. «Код за ЄДРПОУ постійного представництва нерезидента або ідентифікатор об’єкта оподаткування (за відсутності коду ЄДРПОУ)»;

графа 8.3. «Місцезнаходження постійного представництва»;

графа 8.4. «Найменування контролюючого органу за основним місцем обліку постійного представництва».

У таблиці «Загальні відомості про контрольовані операції», зокрема, назву графи 2 змінено на «Повне найменування особи, яка бере участь у контрольованій операції»; графи 4 - на «Цифровий код країни реєстрації»; графи 5 - на «Загальна сума контрольованих операцій з контрагентом (всього) (грн)».

До форми Додатку до Звіту КО «Відомості про особу, що здійснює контрольовані операції» внесені такі зміни:

черговість заповнення інформаційних граф «Місцезнаходження особи» та «Код особи»;

розташування графи «Код(и) підстав(и) віднесення операції до контрольованої», яка передбачає обов’язкове заповнення хоча б однієї підстави, а за наявності кількох підстав - віднесення господарських операцій до контрольованих з обов’язковою відміткою про всі такі підстави (примітка «і»); порядок відображення та збереження інформації щодо кодів підстав, а саме:

а) кожен код підстави заповнюється в окремій комірці - позначкою «+»;

б) змінено порядок відображення та збереження інформації щодо коду підстави «010», що передбачає обов’язкове заповнення ознаки пов’язаності осіб: напроти «так» відмічається позначкою «+», в іншому випадку напроти «ні» відмічається позначкою «+» (примітка «2»). Якщо заповнюється комірка «ні», то обов’язково має бути заповнено одне або декілька полів з «015», «020», «030», «040», «050»;

графа «Код(и) ознак(и) пов’язаності особи (зазначаються значення з інтервалу від 501-518, 523, 524)» передбачає в разі здійснення платником податків контрольованих операцій з пов’язаними особами - нерезидентами заповнення хоча б одного з кодів ознак пов’язаності осіб, за наявності кількох ознак пов’язаності осіб - обов’язкова відмітка всіх таких кодів (примітка «З»).

У таблиці «Відомості про контрольовані операції»:

змінено назву графи 1 «Номер з/п контрольованої операції4», що заповнюється наростаючим порядковим номером рядка при їхньому додаванні в таблицю залежно від кількості контрагентів - сторін контрольованих операцій. Якщо додаток ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний період подано, зазначається спочатку порядковий номер контрольованої операції в графі 15 такого додатка (примітка «4»);

у графі 5 «код товару за УКТ ЗЕД5» зазначається код товарної підкатегорії згідно із Законом України «Про Митний тариф України» (примітка «5»);

у графі 6 «код послуги згідно з Класифікацією зовнішньоекономічних послуг6», якщо контрагентом у контрольованих операціях є резидент України, зазначається код предмета операції за Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (примітка «6»);

змінено назву об’єднаних граф 7-8 «Контракт (договір)/Доповнення (зміни) до контракту (договору)»;

назву графи 11 «Умови постачання (Інкотермс)» змінено і розподілено на

2 графи, зокрема, наявні графа 11 «код умови постачання згідно з Інкотермс» та графа 11.1 «місце постачання»;

у графі 17 «Кількість7» у разі, якщо предметом контрольованої операції є фінансові послуги з надання/отримання кредиту, депозиту, позики зазначається сума відсотків, нарахованих або отриманих під час відповідної контрольованої операції, у валюті контракту (примітка «7»);

у графі 17.1 «кількість згідно з контрактом» у разі, якщо код типу предмета операції, зазначений у графі 3, дорівнює 205 або 206, зазначається сума кредиту, депозиту, позики згідно з умовами контракту у валюті контракту (примітка «7»);

графу 19 «Код валюти» доповнено графою 19.1 «Курс валюти на дату відображення контрольованої операції у бухгалтерському обліку».

Зміни до Порядку складання Звіту KO:

Розділ І доповнено новим пунктом:

«8. Нерезидент, який здійснює господарську діяльність на території України через постійне представництво, подає Звіт за основним місцем обліку постійного представництва.

Якщо нерезидент має два чи більше постійних представництв, то нерезидент складає та подає окремий Звіт щодо кожного постійного представництва за їхнім основним місцем обліку.».

У розділі II:

змінено редакцію таких рубрик/позицій:

пункту 2 - «У графі 2 зазначається повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами. У разі подання Звіту нерезидентом, який здійснює господарську діяльність на території України через постійне представництво, зазначається повне найменування такого нерезидента.»;

абзацу другого пункту 3 — «Платник податків, який не має коду за ЄДРПОУ, зазначає обліковий номер платника податків, який присвоюється контролюючим органом.»;

пункт 3 доповнено новим абзацом - «У разі подання Звіту нерезидентом, який здійснює господарську діяльність на території України через постійне представництво, зазначається обліковий номер та основний код економічної діяльності такого нерезидента.»;

пункт 4 доповнено новим реченням - «У разі подання Звіту нерезидентом, який здійснює господарську діяльність на території України через постійне представництво, зазначається місцезнаходження такого нерезидента в Україні.»;

пункту 5 - «У графі 5 зазначається контролюючий орган, до якого подається Звіт. У разі подання Звіту нерезидентом, який здійснює господарську діяльність на території України через постійне представництво, зазначається контролюючий орган за основним місцем обліку постійного представництва.»;

доповнено новими пунктами:

«7. Графа 7 заповнюється лише нерезидентом. У графах 7.1 - 7.3 зазначається назва та код країни реєстрації нерезидента (за Переліком кодів країн світу для статистичних цілей), найменування контролюючого органу за основним місцем обліку нерезидента.

8. Графа 8 заповнюється лише у разі подання Звіту нерезидентом, який здійснює господарську діяльність на території України через постійне представництво.

У графах 8.1 - 8.4 зазначається повне найменування, код ЄДРПОУ або ідентифікатор об’єкта оподаткування (за відсутності коду ЄДРПОУ), місцезнаходження постійного представництва, найменування контролюючого органу за основним місцем обліку постійного представництва.».

У розділі III:

пункт 3 доповнено другим реченням: «У разі подання Звіту нерезидентом, який здійснює господарську діяльність на території України через постійне представництво, зазначається код такого нерезидента в країні реєстрації.».

У зв’язку з цим речення друге пункту 3 вважати реченням третім;

пункт 4 після слів «контрольованої операції» доповнено «(у разі подання Звіту нерезидентом, який здійснює господарську діяльність на території України через постійне представництво, зазначається код країни реєстрації нерезидента)».

У розділі IV:

у пункті 4:

у підпункті 1 поле «Повне найменування особи» замінено на «Повне найменування особи, яка бере участь у контрольованій операції»;

змінено редакцію підпункту 4 - ««Цифровий код країни реєстрації» - код країни відповідно до Переліку кодів країн світу для статистичних цілей, затвердженого наказом Державної служби статистики України від 08 січня 2020 року № 32, який повинен збігатися з цифровим кодом країни реєстрації, зазначеним у графі 4 Загальних відомостей про контрольовані операції основної частини Звіту;»;

змінено редакцію підпункту 6 - ««Код(и) підстав(и) віднесення операції до контрольованої» - код відповідно до додатка 1 до цього Порядку. Обов’язково має бути заповнена хоча б одна підстава, а в разі наявності кількох підстав віднесення господарських операцій до контрольованих в обов’язковому порядку відмічаються всі такі підстави.»;

пункт 10 доповнено новим абзацом - «Якщо код типу предмета операції, зазначений у графі 3, дорівнює 201 або 209, у графі 5 в обов’язковому порядку зазначається код товару відповідно до УКТ ЗЕД.»;

пункт 11 доповнено новим абзацом - «Якщо код типу предмета операції, зазначений у графі 3, дорівнює 204, 205, 206 або 207, у графі 7 в обов’язковому порядку зазначається КЗЕП.»;

змінено редакцію пункту 12 — «У графах 7 та 8 зазначається інформація про контракт (договір)/доповнення (зміни) до контракту (договору), згідно з яким здійснювалась контрольована операція. У разі здійснення контрольованої операції без контракту (договору) зазначаються реквізити документа, на підставі якого проводилась контрольована операція.

У разі здійснення контрольованої операції з урахуванням умов доповнення (зміни) до контракту (договору) зазначається інформація про таке доповнення (зміни) до контракту (договору).»;

змінено редакцію пункту 15 - «У графі 11 зазначається код умови постачання товару при здійсненні зовнішньоекономічних операцій відповідно до правил «Інкотермс».

У разі заповнення граф 7 та 8 інформацією про доповнення (зміни) до контракту (договору) у графі 11 зазначається інформація щодо умов постачання товару з урахуванням такого доповнення (зміни) до контракту (договору).

У графі 11.1 відповідно до правил «Інкотермс» зазначається назва місця постачання товарів (місця призначення).

У разі заповнення граф 7 та 8 інформацією про доповнення (зміни) до контракту (договору) у графі 11.1 зазначається інформація щодо назви місця постачання товарів (місця призначення) з урахуванням такого доповнення (зміни) до контракту (договору).»;

пункт 21 доповнено новим абзацом - «У графі 17.1 зазначається сума кредиту, депозиту, позики згідно з умовами контракту у валюті контракту, якщо код типу предмета операції, зазначений у графі 3, дорівнює 205 або 206.»;

змінено редакцію пункту 23 — «У графі 19 зазначається код валюти згідно з Класифікатором іноземних валют та банківських металів, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року №34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 квітня 2016 року № 269). У разі застосування гривні як валюти контракту (договору) зазначається код 980.

У графі 19.1 зазначається офіційний курс гривні до іноземної валюти на дату відображення контрольованої операції у бухгалтерському обліку.».

У розділі V:

пункт 4 доповнено новим абзацом «У графі 17.1 зазначається загальна сума кредиту, депозиту, позики згідно з умовами контракту у валюті контракту, якщо код типу предмета операції, зазначений у графі 3, дорівнює 205 або 206.».

До форми Додатка ТЦ внесено такі зміни:

змінено назву графи 4 «Цифровий код країни реєстрації»;

змінено назву об’єднаних граф 5-6 «Контракт (договір)/Доповнення (зміни) до контракту (договору)»;

у полі «При продажу товарів (робіт, послуг)»:

змінено назву графи 16 «мінімальне значення діапазону цін/мінімальне значення діапазону рентабельності для резидента/максимальне значення діапазону рентабельності для нерезидента»;

доповнено графами 17.1 «ціна / показник, що коригується», 17.2 «кількість/обсяг, що коригується», 17.3 «одиниці виміру»;

у полі «При придбанні товарів (робіт, послуг)»:

змінено назву графи 18 «максимальне значення діапазону цін/мінімальне значення діапазону рентабельності для резидента/максимальне значення діапазону рентабельності для нерезидента»;

доповнено графами 19.1 «ціна/показник, що коригується»,

19.2 «кількість/обсяг, що коригується», 19.3 «одиниці виміру»;

у полі «Коригування щодо товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів, операції з якими відображаються у додатку ЦП до рядка 4.1.3 додатка РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» виключено слово «Коригування»;

доповнено та змінено номери приміток та графи, до яких вони застосовуються:

примітка 1 «Подається у разі проведення платником податку самостійного коригування, проведеного відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 розділу І Податкового кодексу України.» застосовується у назві Додатка ТЦ «Самостійне коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань платника податку»;

примітка 2 «Відомості граф 1-15 формуються згідно з Порядком складання Звіту про контрольовані операції, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18 січня 2016 року № 8, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04 лютого 2016 року за № 187/28317 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2020 року № 841)» застосовується до полів «Загальні відомості», «Дата здійснення операції», граф 8, 9;

примітка 3 «Відповідно до Переліку кодів країн світу для статистичних цілей, затвердженого наказом Державної служби статистики України від 08 січня 2020 року № 32.» застосовується до граф 3, 4;

примітка 4 «Зазначається код товарної підкатегорії згідно із Законом України «Про Митний тариф України».» застосовується до графи 10;

примітка 5 «Якщо контрагентом у контрольованих операціях є резидент України, зазначається код предмета операції за Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010.» застосовується до графи 11;

примітка 6 «Графа збігається з номером додатка до Звіту про контрольовані операції, що поданий платником податку відповідно до підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 розділу І Податкового кодексу України. Графа не заповнюється, якщо Звіт про контрольовані операції за відповідний період не подано.» застосовується до графи 6;

примітка 7 «Зазначається номер за порядком з графи 1 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту про контрольовані операції, що поданий платником податку відповідно до підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 розділу І Податкового кодексу України. Графа не заповнюється, якщо Звіт про контрольовані операції за відповідний період не подано.» застосовується до графи 15;

примітка 8 «Зазначається показник діапазону цін/рентабельності, до якого проведено коригування податкових зобов’язань. У разі використання показника діапазону рентабельності зазначається цифрове значення такого показника у відсотках.» застосовується до граф 16, 18;

примітка 9 «Сумарне значення: графи 17 відображається у рядку 3.1.3 ТЦ додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та/або у графі 3 рядка 37 додатка ДІЯ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (рядок 06.3 ДІЯ); графи 19 відображається у рядку 3.1.4 ТЦ додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та/або у графі 3 рядка 38 додатка ДІЯ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (рядок 06.3 ДІЯ).» застосовується до комірки «Усього» поля «Щодо товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів, операції з якими відображаються у додатку ЦП до рядка 4.1.3 додатка РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств»;

примітка 10 «Сумарне значення: графи 17 відображається у рядку 01.12 ТЦ додатка ЦП до рядків 4.1.3 ЦП, 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств; графи 19 відображається у рядку 02.12 ТЦ додатка ЦП до рядків 4.1.3 ЦП, 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.» застосовується до комірки «Усього» поля «Цінні папери, операції з якими відображаються у додатку ЦП до рядка 4.1.3 додатка РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств».

Зважаючи на зазначене, Звіт про контрольовані операції, здійснені платниками податків протягом 2023 звітного року, має бути складений та поданий до контролюючого органу за оновленою формою та у Порядку, затвердженими наказом № 673.

Водночас Звіти про контрольовані операції, здійснені платниками податків протягом 2023 звітного року, подані платниками до набрання чинності наказом № 673 та розробки відповідних електронних форматів для надання Звіту про контрольовані операції за оновленою формою, вважаються дійсними.

Положеннями пункту 46.6 статті 46 Кодексу передбачено, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їхнє оприлюднення, є чинними формами декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Кодексу у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 Кодексу або при визначенні бази оподаткування відповідно до підпункту 141.91.3 пункту 141.9 1 статті 141 Кодексу у разі здійснення контрольованих операцій, якщо їх умови не відповідають принципу «витягнутої руки», у строк не пізніше 01 жовтня року, наступного за звітним, штраф у розмірі трьох відсотків від суми недоплати не застосовується.

З урахуванням зазначеного платники податку на прибуток у разі здійснення самостійного коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань платника податку, проведеного відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 розділу І Кодексу, матимуть змогу подати Додаток ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за оновленою формою (у тому числі у зв’язку з уточненням показників за податковий (звітний) 2023 рік), починаючи з 01.07.2024.

Чи повинна реєструватись платником акцизного податку особа, яка реалізує фізособам вирощений в особистому підсобному господарстві тютюн?

Особа, що здійснює діяльність з вирощування та реалізації тютюну, який за кодом згідно з УКТ ЗЕД належить до підакцизних товарів, є платником акцизного податку та повинна зареєструватися платником акцизного податку відповідно до пункту 212.3 статті 212 ПКУ.

При цьому, платники єдиного податку першої - третьої груп фізичні особи-підприємці не можуть здійснювати виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів, зокрема, тютюну, тютюнової сировини чи відходів.

Відповідно до підпункту 212.1.1 пункту 212.1 статті 212 ПКУ особа, постійне представництво, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України є платником акцизного податку.

Згідно із підпунктом 14.1.145 пункту 14.1 статті 14 ПКУ підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку.

Згідно з підпунктом 215.1 пункту 215 ПКУ до підакцизних товарів належать, зокрема, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, тютюнова сировина, тютюнові відходи.

Статтею 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» визначено, що:

тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання;

тютюнова сировина – це цілі рослини тютюну чи його листки у природному стані або у вигляді сушених чи ферментованих листків, цілих чи з відділеною середньою жилкою, обрізаних чи необрізаних, роздавлених чи розрубаних, які відносяться до товарної позиції 2401 згідно з УКТ ЗЕД (включаючи відходи тютюнового листя, тютюновий пил) та призначені для промислової переробки.

Виробництво підакцизних товарів (продукції) – технологічний процес, в тому числі змішування, здійснення якого внаслідок зміни форми, властивостей або складу сировини, напівфабрикатів або готової продукції призводить до отримання підакцизних товарів (продукції, у тому числі сировини), надання таким товарам інших властивостей, що призводить або не призводить до збільшення обсягів таких товарів (підпункт 14.1.28. прим. 1 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Згідно із підпунктом 213.1.1 пункту 213.1 статті 213 ПКУ об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), в даному випадку тютюну.

Відповідно до підпункту 212.3.2. пункту 212.3 статті 212 ПКУ суб’єкт господарювання підлягає обов’язковій реєстрації як платник акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб-підприємців не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому розпочато господарську діяльність.

При цьому, відповідно до підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи-підприємці), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).

Чи можна застосовувати ПРРО при продажу товарів через Інтернет у разі відправлення поштою за умови оплати з відстроченням платежу?

У ПРРО від ДПС надано користувачу можливість, після виконання дії «Сформувати чек», обрати відповідну умову оплати за товар (послугу). У вікні «Умови оплати» користувач обирає одну з умов оплати за товар (послугу): передплата, чергова сплата, остаточний розрахунок.

При обранні умови оплати «Передплата» зазначається інформація про суму часткової оплати, яку буде отримано за товар (послугу).

При обранні оплати «Чергова сплата» зазначається інформація про суму раніше отриманих оплат за товар (послугу), суму чергової сплати у гривневому виразі, яку буде отримано за товар (послугу), фіскальний номер чека, за яким було здійснено передплату за товар (послугу).

При обранні умови оплати «Остаточний розрахунок» зазначається інформація про суму раніше отриманих оплат за товар (послугу), суму остаточного розрахунку, фіскальний номер чека, за яким було здійснено передплату за товар (послугу).

Яка відповідальність передбачена за неподання звітності щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів?

Відповідно до статті 16 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які мають ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями і тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця, до 10 числа наступного місяця, звіт про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, за формою, встановленою цим органом. У разі якщо в місяці, наступному за звітним місяцем, суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) самостійно виявив помилки у поданому ним звіті за звітний місяць, він зобов’язаний подати уточнений звіт до кінця місяця, наступного за звітним місяцем. У такому разі штраф, встановлений частиною другою статті 17 Закону № 481, не застосовується.

Малі виробництва дистилятів, які мають ліцензію на виробництво спиртових дистилятів, ліцензію на виробництво алкогольних напоїв та/або ліцензію на оптову та/або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України, щокварталу, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, звіт про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі експорту) алкогольних напоїв за формою, встановленою цим органом. У разі якщо у кварталі, наступному за звітним кварталом, мале виробництво дистилятів самостійно виявило помилки у поданому ним квартальному звіті, воно зобов’язане подати уточнений звіт до кінця такого кварталу. У такому разі штраф, встановлений частиною другою статті 17 Закону № 481, не застосовується.

Малі виробництва виноробної продукції, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю алкогольними напоями без додавання спирту (винами виноградними, винами плодово-ягідними, напоями медовими) та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України, щорічний звіт про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) алкогольних напоїв за формою, встановленою цим органом, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним роком. У разі якщо у кварталі, наступному за звітним роком, мале виробництво виноробної продукції самостійно виявило помилки у поданому ним щорічному звіті, воно зобов’язане подати уточнений звіт до кінця такого кварталу. У такому разі штраф, встановлений частиною другою статті 17 Закону № 481, не застосовується.

Частиною другою статті 17 Закону № 481 встановлено, що до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:

Отже, за неподання чи несвоєчасне подання звітності щодо виробництва й обігу спирту, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв і тютюнових виробів або подання звітності з недостовірними відомостями, до суб’єктів господарювання (в т.ч. малих виробництв дистилятів, крім малих виробництв виноробної продукції) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 17000 гривень.

У разі неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) алкогольних напоїв, вироблених малими виробництвами дистилятів застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 1020 гривень.

У разі неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі експорту) алкогольних напоїв, вироблених без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових) малими виробництвами виноробної продукції застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 1020 гривень.

При цьому, штраф, встановлений частиною другою статті 17 Закону № 481, не застосовується у разі якщо:

суб’єкт господарювання (в т.ч. мале виробництво дистилятів, крім малих виробництв виноробної продукції) в місяці, наступному за звітним місяцем, самостійно виявив помилки у поданому ним звіті за звітний місяць і подав уточнений звіт до кінця місяця, наступного за звітним місяцем;

суб’єкт господарювання – мале виробництво виноробної продукції у кварталі, наступному за звітним роком, самостійно виявив помилки у поданому ним щорічному звіті і подав уточнений звіт до кінця такого кварталу;

Які фізособи відносяться до сільсьгосптоваровиробників з метою визначення об’єкта оподаткування податком на нерухоме майно?

До фізичних осіб – сільськогосподарських товаровиробників, з метою визначення об’єкта оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відносять фізичних осіб-підприємців, які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснюють операції з її постачання.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПКУ платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) Класифікатора будівель та споруд НК 018-2023, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (підпункт «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПКУ).

Сільськогосподарський товаровиробник – юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа-підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (підпункт 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

ГУ ДПС у Запорізькій області