30-12-2022 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 30.12.22
.jpg)
Чи включаються до доходу підприємця – платника єдиного податку власні кошти, внесені на рахунок, відкритий для підприємницької діяльності?
Кошти, що надійшли на розрахунковий рахунок, який відкрито фізичною особою для здійснення підприємницької діяльності, і які є власними коштами такої фізичної особи (тобто кошти отримані не від підприємницької діяльності), включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, з врахуванням вимог статті 292 Податкового кодексу України.
Разом з тим, якщо фізична особа – підприємець у звітному податковому періоді вносить на свій поточний рахунок у банку, відкритий для здійснення підприємницької діяльності, суму готівки, яка на момент внесення уже була врахована в обліку та при цьому в платіжному документі зазначено призначення платежу – виручка за певний період, тоді така сума готівки повторно не включається до доходу звітного податкового періоду платника єдиного податку за умови сплати єдиного податку з цього доходу.
Відповідно до підпункту 1 пункту 292.1 статті 292 Податкового кодексу України доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
До суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
Дохід визначається на підставі даних обліку.
Згідно з пунктом 296.1 статті 296 ПКУ фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів і витрат за типовою формою та в порядку, що встановлені центральним
органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
При цьому фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи ведуть облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів підприємницької діяльності.
Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Пунктом 10 розділу І Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 162, встановлено, що фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.
Відповідно до абзацу третього пункту 24 розділу І Інструкції № 162 забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичних осіб-резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.
Що є виробами медичного призначення та лікарськими засобами з метою застосування РРО?
Відповідно до абзацу тридцять шостого ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», вироби медичного призначення (медичні вироби) – будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів.
Абзацом другим статті 2 Закону України від 04 квітня 1996 року № 123/96-ВР «Про лікарські засоби» із змінами та доповненнями встановлено, що лікарський засіб – будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох активних фармацевтичних інгредієнтів (далі – АФІ) та допоміжних речовин)), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у
людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.
В який термін ФОП, яка була платником єдиного податку за ставкою 2 відсотки, подає заяву з позначкою «Відмова»?
Фізична особа – підприємець, яка була платником єдиного податку та обрала сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу, у разі самостійного її переходу на сплату інших податків та зборів, має подати протягом календарного місяця до його закінчення заяву про застосування спрощеної системи оподаткування з позначкою «Відмова», в якій заповнює поля 1 – 4 та 5.5. При цьому у полі 5.5 «Відмова від спрощеної системи оподаткування» Заяви заповнюється дата (період) відмови від застосування спрощеної системи оподаткування та причини відмови від спрощеної системи оподаткування. Такий платник єдиного податку переходить на сплату інших податків і зборів (загальну систему оподаткування) з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому подано Заяву.
Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.
Пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей, визначених пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Підпунктом 9.8 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником з особливостями, встановленими пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу Заяву. При цьому до Заяви не додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.
Суб’єкт господарювання вважається платником єдиного податку третьої групи з особливостями:
з 01 квітня 2022 року – у разі подання Заяви до 01 квітня 2022 року;
з наступного робочого дня після подання заяви – у разі подання Заяви починаючи з 01 квітня 2022 року.
Після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з першого дня місяця,
наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування.
Платник податку має право самостійно (шляхом подання заяви) відмовитися від використання особливостей оподаткування, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення. У такому разі платник податків вважається таким, що застосовує систему оподаткування, на якій він перебував до обрання особливостей оподаткування, крім випадку, якщо у заяві про відмову від використання особливостей оподаткування, передбачених пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, платник податку зазначив про перехід на сплату інших податків і зборів.
Як оподатковується податком на доходи дохід від продажу фізичною особою витворів мистецтва та предметів антикваріату?
Статтею 164 ПКУ встановлено перелік доходів, що включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Доходи, від продажу фізичною особою, у тому числі через аукціон, витворів мистецтва (картин, скульптур тощо) та предметів антикваріату включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, який оподатковується за ставкою 18 відсотків.
У разі якщо фізична особа - платник податку продає витвори мистецтва (картини, скульптури тощо) та предмети антикваріату іншій фізичній особі, такий платник зобов’язаний подати річну податкову декларацію і сплатити до бюджету податок на доходи фізичних осіб.
Разом з тим, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.
При цьому особи, які відповідно до податкового кодексу України (далі – ПКУ) мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку-фізичній особі податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
Починаючи з якого періоду подається декларація про доходи, затверджена наказом Мінфіну від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Мінфіну від 17.05.2022 № 143)?
Податкова декларація про майновий стан і доходи, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.05.2022 № 143) подається з 01 січня 2023 року.
Відповідно до статті 49 Податкового кодексу України, податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ.
Згідно зі статтею 46 ПКУ, якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.
До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Після внесення змін до нормативно-правових актів з питань оподаткування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, повинен здійснити заходи, пов’язані з оприлюдненням та застосуванням таких змін.
Відповідно до Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», Закону України від 14 грудня 2021 року № 1946-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» наказом Міністерства фінансів України від 17.05.2022 № 143 «Про внесення змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», внесені зміни до наказу Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783), а саме викладено у новій редакції:
Форму податкової декларації про майновий стан і доходи;
Інструкцію щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.
Наказ № 143 набирає чинності з 01 січня 2023 року, але не раніше дня його офіційного опублікування (п. 3 Наказу № 143).
При цьому, Наказ № 143 опубліковано 24 червня 2022 року в Офіційному віснику України № 49.
У якому розмірі резидент Дія Сіті, який у відповідний місяць не відповідає вимогам, визначеним п.п. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону № 1667, нараховує єдиний внесок працівникам?
Резидент Дія Сіті, який у відповідний календарний місяць не відповідає вимогам, визначеним п.п. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», нараховує єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування працівникам, які у нього працюють, у розмірі 22 відсотки на суму фактично нарахованої заробітної плати (винагороди).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).
Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108), та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Відповідно до частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.
Одночасно єдиний внесок для платника - резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» встановлюється:
а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», - у розмірі мінімального страхового внеску;
б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг- контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом № 1667, - у розмірі мінімального страхового внеску.
Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Мінімальний страховий внесок за місяць з 1 жовтня 2022 року становить 1474 грн. (22% від мінімальної зарплати 6700 грн.)
Чи виникає об’єкт оподаткування ПДФО у громадянина при розірванні договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між громадянами?
При розірванні договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між фізичними особами – резидентами, за наслідками якого відбувається перехід права власності, об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є дохід від продажу нерухомого майна, що виникає у фізичної особи, яка за договором про розірвання договору купівлі-продажу такого майна є його власником, і оподатковується з урахуванням вимог статті 172 Податкового кодексу України.
Відповідно до статті 172 розділу IV Податкового кодексу України під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності електронної довідки про оціночну вартість такого об’єкта нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості або звіту про оцінку та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору і вносить до Єдиної бази даних звітів про оцінку інформацію про ціну договору купівлі-продажу.
Нотаріус щокварталу в порядку, встановленому розділом ІV ПКУ для
податкового розрахунку, подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчені ним протягом звітного кварталу договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію про ціну таких договорів та розмір сплаченого податку у розрізі кожного договору.
Для цілей статті 172 ПКУ під продажем розуміється будь-який перехід права власності або будь-яких інших аналогічних прав на об’єкти нерухомості, неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості, подільний об’єкт незавершеного будівництва, крім їх успадкування та дарування.
Частиною четвертою статті 334 Цивільного кодексу України встановлено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну):
житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці);
земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені статті 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення;
земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.
Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним для цілей оподаткування, окремо не визначається.
При цьому дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року другого об’єкта нерухомості, із зазначених у пункті 172.1 статті 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у пункті 172.1 статті 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків.
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відсотків, крім випадків, якщо зазначене у цьому абзаці майно отримано платником податку у спадщину.
Дохід, отриманий платником податків від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відсотків, крім випадків, якщо зазначене у цьому абзаці майно, майнові права отримано платником податку у спадщину.
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості у вигляді отриманих у спадщину об’єктів нерухомості, а також дохід від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та/або від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, за умови що таке майно, майнові права отримано платником податку у спадщину, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків.
Як оподатковується інвестиційний прибуток, отриманий фізичною особою-нерезидентом від продажу інвестиційного активу підприємству?
Дохід фізичної особи – нерезидента, яка здійснює протягом звітного року продаж інвестиційного активу юридичній особі, оподатковується податковим агентом під час виплати такого доходу за ставкою 18 відсотків.
Відповідно до статті 162 розділу IV Податкового кодексу України платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Згідно зі статтею 163 ПКУ об’єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його
походження в України.
Підпунктом 164.2.9 пункту 164.2 статті 164 ПКУ визначено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах.
При цьому, передбачено, що доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV ПКУ для нерезидентів).
Відповідно до статті 170 ПКУ у разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом – юридичною або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів.
Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу, або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування.
До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.
Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.