05-01-2024 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 5.01.24
.jpg)
До якого податкового органу ФОП на загальній системі оподаткування подає декларацію про доходи та куди сплачує податки у разі зміни адреси?
У разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування:
подає податкову декларацію з додатками за новим місцезнаходженням;
сплачує податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до відповідних бюджетів за попереднім місцезнаходженням до закінчення поточного бюджетного року.
Відповідно до пункту 177.5 статті 177 ПКУ фізичні особи-підприємці на загальній системі оподаткування подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.
Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, обліку доходів і витрат, що ведеться згідно з пунктом 177.10 статті 177 ПКУ, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується (підпункт 177.5.1 пункту 177.5 статті 177 ПКУ).
Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (пункт 45.1 статті 45 ПКУ).
Згідно з абзацом другим частини п’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.
Пунктом 10.13 розділу X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 визначено, що платник податків, який згідно з пунктом 10.2 розділу X Порядку № 1588 має сплачувати за попереднім місцезнаходженням податки і збори, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцеві податки і збори, після взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) обліковується до кінця бюджетного періоду (календарного року) в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) із відповідною ознакою.
Пунктом 10.2 розділу X Порядку № 1588 встановлено, що у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.
Якщо внаслідок зміни місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи – підприємця змінюється територія територіальної громади, такий платник податків обліковується:
із визначенням кодів територій територіальної громади згідно з КАТОТТГ за попереднім та новим місцезнаходженням платника податків;
до закінчення бюджетного періоду з ознакою щодо сплати за попереднім місцезнаходженням податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів.
Пунктом 4 розділу І Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.05.2022 № 143) передбачено, що фізична особа – платник податку (фізична особа – резидент, яка отримує доходи як із джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні) подає податкову декларацію за звітний (податковий) період в установлені ПКУ строки до контролюючого органу за своєю податковою адресою (за якою її взято на облік як платника податку у контролюючому органі). Платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування подають розрахунок про нарахування єдиного внеску в складі податкової декларації у випадках, визначених Законом України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» у строки та порядку, встановлені ПКУ.
Податкова декларація складається з восьми розділів та дев’яти додатків до неї, що містять розрахунки окремих видів доходів (витрат) та сум нарахованого єдиного внеску (пункт 1 розділу ІІ Інструкції).
Яка інформація зазначається у заяві про проставлення апостиля, що подається до ДПС?
Проставлення апостиля на офіційних документах, що видаються Державною податковою службою України та її територіальними органами, здійснюється ДПС відповідно до Правил проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, затверджених спільним наказом Міністерства закордонних справ України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 17.03.2023 № 125/209/293/139/999/5.
Апостиль проставляється на вимогу особи, яка підписала документ, або на вимогу фізичної/юридичної особи (їх представників) (пункт 5 Правил).
З метою проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, заявник подає до ДПС заяву, в правому куті якої зазначаються власне ім՚я та прізвище заявника, його місце проживання, контактний телефон, документ, що посвідчує його особу.
У тексті заяви про проставлення апостиля в ДПС заявником зазначаються:
документ (назва), який надається для проставлення апостиля;
назва країни, в якій буде використовуватися документ;
надання згоди на обробку персональних даних заявника;
поштова адреса, на яку буде надіслано документ (документи) з проставленим апостилем або обґрунтованою відмовою засобами поштового зв’язку АТ «Укрпошта»;
телефонний номер заявника;
дата, особистий підпис, власне ім’я та прізвище заявника.
У разі подачі пакету документів представником додається довіреність, видана належним чином, із зазначенням повноважень представника.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 1 Правил, документи, які надаються для проставлення апостиля, повинні містити підпис посадової особи контролюючого органу та печатку.
Рекомендовані форми заяв про проставлення апостиля в Державній податковій службі України на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав для фізичних та юридичних осіб розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Діяльність/Апостиль/Форми Заяв про проставлення апостиля в Державній податковій службі України на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав для фізичних та юридичних осіб.
Чи може ФОП, який застосовує спрощену систему оподаткування, надіслати заяву про видачу довідки про доходи через Електронний кабінет?
Статтею 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» встановлено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема, із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.
Пунктом 296.8 статті 296 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до контролюючого органу податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду.
Така податкова декларація складається з урахуванням норм пунктів 296.5 і 296.6 статті 296 ПКУ та не є підставою для нарахування та/або сплати податкового зобов’язання.
Тобто, інформація про доходи фізичної особи-підприємця, яка застосовує спрощену систему оподаткування формується на підставі поданих податкових декларацій платника єдиного податку – ФОП.
Типова інформаційна картка адміністративної послуги «Видача довідки про доходи» (відповідно до пункту 296.8 статті 296 ПКУ) затверджена наказом Державної податкової служби України від 22.04.2021 № 446, відповідно до якої строк надання вказаної адміністративної послуги – 10 календарних днів.
Форма заяви про видачу довідки про доходи ФОП, яка застосовує спрощену систему оподаткування, нормативно-правовими актами не встановлена, тому з метою отримання довідки про доходи, отримані в період перебування ФОП на спрощеній системі оподаткування, Заява складається у довільній формі та повинна містити достатню інформацію про особу, яка звертається із Заявою, предмет такої Заяви, період за який необхідно отримати інформацію.
Згідно з абзацом першим пункту 42 прим. 1.2 статті 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
ФОП, яка застосовує спрощену систему оподаткування, скориставшись меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету, має можливість надіслати до контролюючого органу в електронному вигляді лист, який містить Заяву довільної форми. Форма підготовки такої кореспонденції передбачає заповнення або вибір із запропонованих наступних реквізитів:
код ДПІ, до якого відправляється лист;
тип документа;
тематика звернення;
короткий зміст листа;
сканований документ, який необхідно завантажити (файл у форматі pdf загальним розміром до 5 МБ).
Протягом одного робочого дня після надсилання відповідної заяви її автора буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації заяви в органі ДПС, до якого дана заява направлена. Інформацію щодо отримання та реєстрації заяви в органі ДПС платник може переглянути у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.
Довідка про доходи довільної форми протягом 10 календарних днів з дня отримання контролюючим органом Заяви надсилається поштою або отримується безпосередньо в контролюючому органі, до якого подано Заяву (у разі зазначення такого способу отримання).
Як складається податкова накладна, якщо договором передбачено, що товари частково оплачуються за рахунок бюджетних коштів, а частково – за рахунок коштів покупця?
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно з пунктом 187.7 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом.
Підтвердженням того, що товари/послуги оплачуються за рахунок бюджетних коштів, є наявність у договорі на поставку товарів/послуг умови, що оплата за поставлені товари/послуги здійснюються з відповідного рахунку Державного казначейства України.
На дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін (пункт 201.1 статті 201 ПКУ).
Отже, у разі, якщо договором передбачено, що товари/послуги частково оплачуються за рахунок бюджетних коштів, а частково – за рахунок коштів покупця, то за операцією з постачання таких товарів/послуг датою виникнення податкових зобов’язань (тобто датою, на яку має бути складена податкова накладна) є:
для частини товарів/послуг, вартість якої оплачується за рахунок бюджетних коштів – дата отримання бюджетних коштів на поточний рахунок постачальника;
для частини товарів/послуг, вартість якої оплачується за рахунок коштів покупця – дата першої події: або оплата покупцем коштів, або відвантаження товарів (для послуг – оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг).
Щодо порядку складання податкових накладних у кожному конкретному випадку постачання товарів/послуг, які частково оплачуються за рахунок бюджетних коштів, а частково – за рахунок коштів покупця, рекомендуємо звертатися до ДПС для отримання індивідуальної податкової консультації в порядку, визначеному п. 52.1 ст. 52 ПКУ, із детальним описом обставин здійснюваних операцій.
Які первинні документи необхідні при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток?
Відповідно до абзаців першого та другого пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.
Вимоги статті 44 ПКУ щодо обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, застосовуються також до нерезидентів, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво (незалежно від наявності у нерезидента зареєстрованого (акредитованого, легалізованого) відокремленого підрозділу), та до іноземних юридичних осіб, визначених у підпункті 133.1.5 пункту 133.1 статті 133 ПКУ (абзац четвертий пункту 44.1 статті 44 ПКУ).
Зокрема, абзацами першим та другим пункту 44.2 статті 44 ПКУ встановлено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Платники податку, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об’єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень ПКУ. Такі платники податку при застосуванні положень ПКУ, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
Нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво, для обрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток використовують дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування, що стосуються діяльності (операцій), що здійснюється цими нерезидентами через постійні представництва, у тому числі якщо такі дані враховуються нерезидентами при складанні фінансової звітності щодо діяльності за межами України чи консолідованої фінансової звітності (абзац п’ятий пункту 44.2 статті 44 ПКУ).
Іноземні компанії, визначені підпунктом 133.1.5 пункту 133.1 статті 133 ПКУ, ведуть облік доходів і витрат та визначають об’єкт оподаткування з податку на прибуток підприємств за міжнародними стандартами фінансової звітності з урахуванням положень ПКУ. Такі платники податку під час застосування положень ПКУ, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності (абзац шостий пункту 44.2 статті 44 ПКУ).
Згідно з абзацом тринадцятим статті 1 Закону № 996 первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію.
Частинами першою та другою статті 9 Закону № 996 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).
Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.