07-04-2023 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 7.04.23
.jpg)
Декларування 2023
До якого податкового органу переселенцю із тимчасово окупованої території необхідно подавати декларацію про майновий стан і доходи?
При пред’явленні платником податків довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи до Заяви за ф. № 5ДР вноситься інформація щодо адреси реєстрації місця проживання відповідно паспортного документа особи, та адреса фактичного місця проживання/перебування – відповідно інформації, зазначеної в такій довідці. Таким чином, платник податків – внутрішньо переміщена особа, який подав до контролюючого органу за місцем фактичного проживання/перебування Заяву за ф. № 5ДР та пред’явив при цьому довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, і Декларацію подає до цього контролюючого органу.
Однак, якщо такі дії не здійснено, то Декларація подається платником податку за адресою (місцезнаходженням) контролюючого органу, який переміщено з тимчасово окупованої території.
Згідно з пунктом 49.1 статті 49 ПКУ податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Пунктом 45.1 статті 45 ПКУ встановлено, що податковою адресою платника податків-фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків-фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Податкова декларація повинна містити такі обов’язкові реквізити, зокрема, про місце проживання платника податків.
Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (пункт 49.8 статті 49 ПКУ).
Тобто, платник податків повинен зазначити в податковій декларації про майновий стан і доходи актуальні дані про адресу місця проживання, за якою здійснюється листування з платником. Крім того, за такою адресою контролюючим органом може бути надіслано (вручено) податкове повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків Декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу), поданої до контролюючого органу за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Отже, законодавством України не передбачена подача платником податку Декларації, за результатами відповідного звітного податкового року, більше ніж за однією податковою адресою.
Крім того, повернення помилково та/або надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб здійснюється лише контролюючим органом, до якого подана така Декларація.
В зв’язку з тимчасовою окупацією внаслідок збройної агресії Російської Федерації території України функціональні обов’язки з обслуговування платників податків-переселенців з тимчасово окупованої території, покладаються у межах компетенції на територіальні органи, які знаходяться на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Така довідка видається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509.
У період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», внутрішньо переміщена особа для отримання довідки може звернутися до уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг (пункт 2 Порядку № 509).
Пунктом 70.7 статті 70 ПКУ передбачено, що фізичні особи-платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, фізичні особи-платники податків зобов’язані інформувати контролюючі органи про зміну даних шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків за формою № 5ДР.
Наказ №148: Коли заповнювати платіжки на сплату податків та ЄСВ по-новому?
Мінфін наказом від 22.03.2023 р. №148 затвердив новий Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення.
У платіжках у реквізиті «Призначення платежу» потрібно буде зазначати лише код сплати податків та ЄСВ (у більшості випадків - 101) та наводити назву податку або ЄСВ та звітний період їхньої сплати.
Наказ, яким затверджено новий Порядок, діє з дати опублікування (31 березня). Попередній Порядок №666 буде скасовано лише з 1 липня 2023 року. Тобто, до 1 липня можна заповнювати платіжки за старими правилами, але можна застосовувати й нові.
Зазначимо, що Перелік кодів видів сплати, які використовуються платниками, затверджено у додатку 1 до Порядку.
Які первинні документи підтверджують витрати на придбання електронних квитків для відрядження працівника підприємства?
Відповідно до пункту 134.1 статті 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Абзацом першим пункту 44.2 статті 44 ПКУ встановлено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Частиною першою статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з пунктом 12 розділу ІІ «Порядок відрядження в межах України», пункту 11 розділу ІIІ «Порядок відрядження за кордон» Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59, у разі використання електронного авіаквитка підставою для відшкодування витрат на його придбання є такий пакет документів: оригінал розрахункового або платіжного документа, що підтверджує здійснення розрахункової операції у готівковій чи безготівковій формі (платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера); роздрук на папері частини електронного авіаквитка із вказаним маршрутом (маршрут/квитанція); оригінали відривної частини посадкових талонів пасажира або роздрукований на паперовому носії електронний посадковий талон, отриманий у разі онлайн-реєстрації на авіарейс.
У разі використання електронного проїзного/перевізного документа на поїзд підставою для відшкодування витрат на його придбання є роздрукований на паперовому носії посадочний документ (у разі перевезення багажу – роздрукований на паперовому носії перевізний документ; у разі окремого замовлення послуги (зокрема, послуги з користування комплектом постільних речей, резервування місць) – роздрукований на паперовому носії документ на послуги).
У разі здійснення Інтернет-замовлення проїзних документів на автобусні пасажирські перевезення підставою для відшкодування витрат на придбання електронного квитка є роздрукований на паперовому носії проїзний документ.
Інструкція є обов’язковою для органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів. Інші підприємства та організації даний документ можуть використовувати як допоміжний (довідковий).
Що є базою оподаткування ПДФО для доходів, які отримані платником податку в іноземній валюті?
Базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб для доходів, які отримані платником податку в іноземній валюті, є ці доходи, що перераховані у гривню за валютним курсом Національного банку України, який діяв на момент нарахування (отримання) таких доходів.
Відповідно до пункту 164.3 статті 164 розділу IV ПКУ при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.
Згідно із пунктом 164.4 статті 164 ПКУ під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.
Яким чином юридична особа сплачує транспортний податок, якщо протягом року термін використання легкового автомобіля досягне 5 років?
Юридична особа, яка має зареєстрований в Україні згідно з чинним законодавством власний легковий автомобіль, обчислює суму транспортного податку за період, який починається з 1 січня звітного року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.
Згідно з підпунктом 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 розділу ХІІ Податкового кодексу платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.
Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (підпункт 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПКУ).
Підпунктом 267.6.4 пункту 267.6 статті 267 ПКУ встановлено, що платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку за формою, встановленою у порядку, передбаченому стаття 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років (підпункт 267.6.7 пункту 267.6 статті 267 ПКУ).
Який порядок подання звітності, якщо резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, в середині року переходить на оподаткування як резидента Дія Сіті-платника податку на особливих умовах?
Відповідно до підпункту 14.1.282 прим. 1 пункту 14.1 статті 14 ПКУ резидент Дія Сіті – платник податку, що сплачує податок на прибуток підприємств на особливих умовах, – резидент Дія Сіті, який у порядку, передбаченому пунктом 141.10 статті 141 ПКУ, обрав або перейшов на відповідний режим оподаткування. Резиденти Дія Сіті, які не обрали (не перейшли) на відповідний режим оподаткування, сплачують податок на прибуток підприємств на загальних підставах та вважаються резидентами Дія Сіті, що не є платниками податку на особливих умовах.
Під час провадження діяльності резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах відповідно до Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667) ставка податку встановлюється у розмірі 9 відсотків бази оподаткування, визначеної відповідно до положень пункту 135.2 статті 135, пункту 137.10 статті 137 та пункту 141.9 прим. 1 (крім підпунктів 141.9 прим.1.3 і 141.9 прим. 1.4) статті 141 ПКУ (пункт 136.8 статті 136 ПКУ).
Особливості обчислення та сплати податку на прибуток підприємств резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах встановлено пунктом 137.10 статті 137 ПКУ.
Зокрема, згідно з підпункту 137.10.1 пункту 137.10 статті 137 ПКУ резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах самостійно визначають суму податку, що підлягає сплаті до бюджету. Податок, що підлягає сплаті до бюджету резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах, визначається з урахуванням положень, передбачених пунктом 135.2 статті 135, пунктом 137.10 статті 137 та пунктом 141.9 прим. 1 статті 141 ПКУ. Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах не визначають окремо об’єкт оподаткування, передбачений підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.
Підпунктом 137.10.3 пункту 137.10 статті 137 ПКУ встановлено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Для зареєстрованого у встановленому законом порядку резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) кварталом, в якому:
такий платник податку набув статусу резидента Дія Сіті, якщо заява про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах (далі – Заява) подана до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті згідно з абзацом першим підпункту 141.10.2 пункту 141.10 статті 141 ПКУ (підпункт 137.10.3.1 підпункту 137.10.3 пункту 137.10 статті 137 ПКУ);
такий платник податку подав заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах згідно з абзацом другим підпункту 141.10.2 пункту 141.10 статті 141 ПКУ (підпункт 137.10.3.2 підпункт 137.10.3 пункту 137.10 статті 137 ПКУ);
стосовно такого платника податку до реєстру Дія Сіті внесено запис на підставі рішення суду, що набрало законної сили, про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженого органу про втрату статусу резидента Дія Сіті в порядку, передбаченому Законом № 1667 (якщо до прийняття уповноваженим органом рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті, що визнано протиправним та скасовано судом, такий резидент підлягав оподаткуванню як резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах) (підпункт 137.10.3.3 підпункту 137.10.3 пункту 137.10 статті 137 ПКУ);
стосовно такого платника податку до реєстру Дія Сіті внесено запис на підставі рішення суду, що набрало законної сили, про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженого органу про повернення заяви про набуття статусу резидента Дія Сіті або про відмову в набутті статусу резидента Дія Сіті (якщо разом із заявою про набуття статусу резидента Дія Сіті подано Заяву) (підпункт 137.10.3.4 підпункту 137.10.3 пункту 137.10 статті 137 ПКУ).
Отже, резидент Дія Сіті – платник податку на прибуток підприємств на загальних підставах, у якого базовий звітний (податковий) період дорівнює календарному кварталу та який в середині року, наприклад, з четвертого кварталу звітного року, переходить на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, повинен звітувати з урахуванням строків, визначених у підпункті 49.18.2 та підпункті 49.18.3 пункту 49.18 статті 49 ПКУ та подати:
Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за період перебування на загальній системі оподаткування за відповідні звітні (податкові) періоди (квартал, півріччя, три квартали) із показниками діяльності, обрахованими за період із першого календарного дня звітного (податкового) року по останній календарний день звітного (податкового) періоду;
Декларацію за податковий (звітний) рік, в якій відобразити результат діяльності при перебуванні на загальній системі оподаткування за період – три квартали та здійснити в цій же Декларації обрахування податку, що підлягає сплаті за рік, як резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах (щодо операцій, які були здійснені за четвертий квартал звітного (податкового) року).
Платник податку на прибуток підприємств, у якого базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року, при переході на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах в середині року, наприклад, з четвертого кварталу звітного року, повинен подати Декларацію за підсумками звітного (податкового) року, в якій показники обраховуються як за період перебування на загальній системі оподаткування (з першого календарного дня звітного (податкового) року по останній календарний день звітного (податкового) періоду – три квартали), так і за період перебування на особливих умовах оподаткування як резидента Дія Сіті (щодо операцій, проведених у четвертому кварталі звітного (податкового) року).
Декларування 2023
Чи має право фізична особа на податкову знижку, якщо податковий агент утримав, але не перерахував ПДФО до бюджету?
Якщо податковий агент утримав, але не перерахував податок на доходи фізичних осіб до бюджету, то фізична особа не має права на податкову знижку.
Відповідно до частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України та Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60, поверненню з бюджету підлягають помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов’язань.
Згідно з пунктом 43.6 статті 43 ПКУ повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.
Для розрахунку сум податку на доходи фізичних осіб, які підлягають поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з реалізацією ним права на податкову знижку, застосовується сума сплаченого, тобто зарахованого до відповідного бюджету податку на доходи фізичних осіб, а не нарахованого (утриманого) податковим агентом.
Чи можуть ФОП-платники єдиного податку отримати довідку про доходи, у т. ч. за будь-який інший ніж квартальний або річний звітний період?
Фізичні особи-підприємці-платники єдиного податку першої- третьої груп можуть за письмовою заявою отримати від контролюючого органу довідку про доходи, у т. ч. за будь-який інший ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період. Довідка про доходи видається не пізніше п’ятнадцяти днів від дня отримання заяви.
Відповідно до пункту 294.1 статті 294 ПКУ податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку, зокрема, першої та другої груп є календарний рік.
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (крім податкового періоду для податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного пунктом 202.1 статті 202 ПКУ).
Разом з цим платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до контролюючого органу податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду (абзац перший пункту 296.8 статті 296 ПКУ).
Згідно зі статтею 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.
Статтею 20 Закону № 393 визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Чи підлягає оподаткуванню ПДФО сума грошової компенсації що виплачується фізичній особі, яка працює у шкідливих умовах, замість лікувально-профілактичного харчування?
Відповідно до підпункту 165.1.9 пункту 165.1 статті 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, одержаного платниками податку, не включається вартість безоплатного лікувально-профілактичного харчування.
Забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням регулюється статтею 7 Закону України від 14 жовтня 1992 року N 2694-XII ”Про охорону праці”, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, а також статтею 166 Кодексу законів про працю.
Згідно із статтею 7 Закону № 2694 грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів на умовах, передбачених колективним договором, виплачується працівнику при роз’їзному характері роботи.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом (підпункт ”г” підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПКУ).
Чи може суб'єкт господарювання завірити копію податкової звітності, що була раніше подана до контролюючого органу, у випадку її втрати?
Суб’єкт господарювання може отримати (завірити) копію звітності, що була раніше подана до контролюючого органу, у випадку її втрати.
Відповідно до статті 7 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.
Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди – лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Стаття 10 Закону передбачає, що кожна особа має право, зокрема, доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається.
Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов’язані, зокрема, надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.
Наказ Мінфіну від 22.03.2023 р. №148: Як по-новому вказати призначення платежу?
Мінфін наказом від 22.03.2023 р. №148 затвердив новий Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення.
На сьогодні для заповнення реквізиту «Призначення платежу» передбачено поля:
«Код виду сплати»;
«Додаткова інформація запису»;
«Номер рахунку» (у разі сплати на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім'я ДПС);
«Сума податку» (у разі сплати на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім'я ДПС);
«Інформація про податкове повідомлення (рішення)» (у разі сплати на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім'я ДПС);
«Тип» (у разі сплати за оренду державного майна).
Під час сплати податків, митних платежів та ЄСВ, а також внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави для митниці платник у реквізиті «Призначення платежу» заповнюватиме тільки поля: «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».
При цьому у полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до цього Порядку. Зауважимо, що коди не змінилися, і під час сплати податків та ЄСВ за поточними зобов'язаннями слід застосовувати код 101.
У полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі.
Суб'єкти господарювання, які провадять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов'язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).
У Порядку також наведені приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу».
Де на офіційному вебпорталі ДПС розміщено реєстр платників, які використовують єдиний рахунок?
Порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35 прим. 1 ПКУ центральними органами виконавчої влади, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321.
Інформація за визначеним платником з реєстру платників, які використовують єдиний рахунок (крім реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії (за наявності) та номера паспорта фізичної особи), є доступною на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Інформація з реєстрів https://cabinet.tax.gov.ua/registers.
Відповідно до пункту 7 Постанови № 321 у реєстрі платників, які використовують єдиний рахунок, зазначається:
найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника;
податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку в паспорті);
дата включення платника до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок;
дата виключення платника з реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.