07-09-2022 | категорія: Новини
ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє 7.09.22
.jpg)
Чи може платник земельного податку та орендної плати в одній декларації одночасно визначити податкові зобов’язання щодо обох платежів?
Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями надходження до бюджету земельного податку та орендної плати обліковується за окремими кодами класифікації доходів бюджету. В органах ДПС платнику, який одночасно є платником земельного податку та орендної плати, відкривають окремі інтегровані картки платника для обліку земельного податку та орендної плати.
З урахуванням викладеного, платник, який є одночасно платником земельного податку та орендної плати, має подати до органу ДПС за місцем знаходження земельної ділянки окремо податкову декларацію з плати за землю щодо земельного податку та окремо щодо орендної плати.
До уваги платників! Зміни до Податкового кодексу
02 вересня 2022 року набрав чинності Закон України від 15 серпня 2022 року № 2516-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, виплаченої на користь членів сімей поранених та загиблих учасників бойових дій під час участі у відсічі збройній агресії та забезпеченні національної безпеки України» (далі – Закон No 2516), яким внесено зміни в частині:
оподаткування податком на доходи фізичних осіб, які передбачають, що не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками - фізичними особами на користь учасників бойових дій та фізичних осіб, які мешкають (мешкали)на території населених пунктів, в яких проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання, а також працівників підприємств, установ, організацій, сил цивільного захисту, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони (п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1ст. 165 Податкового кодексу України;
одноразового (спеціального) добровільного декларування, відповідно до яких продовжено строк проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб до 01 березня 2023 року (розд. XX «Перехідні положення» Кодексу).
При цьому, у разі вибору декларантом, який подав одноразову (спеціальну) добровільну декларацію після 31 серпня 2022 року, у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом у такому порядку:
першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;
другого платежу – до 1 травня 2024 року;
третього платежу – до 1 травня 2025 року.
Закон № 2516 опубліковано 01.09.2022 в газеті «Голос України» № 180.
З 6 вересня набуває чинності Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податкових обов'язків
Затверджено та зареєстровано у Міністерстві юстиції України Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження.
Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, який зареєстрований у Міністерстві України 25 серпня 2022 року за № 967/38303. Зазначений наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Наказ опубліковано 6 вересня 2022 року.
Вказаний Порядок визначає процедуру підтвердження платниками податків можливості чи неможливості до припинення або скасування воєнного стану на території України своєчасного виконання податкового обов’язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у т. ч. звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.
Дія цього Порядку поширюється на платників податків – фізичних осіб –резидентів України, зокрема, самозайнятих осіб, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування, та на яких покладено обов’язок зі сплати податків та зборів, подання звітності, виконання інших обов’язків, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Окремими додатками до Порядку передбачено:
Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків – юридичної особи, зокрема, щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов’язок, у тому числі обов’язок податкового агента;
Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків – фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов’язок, у тому числі обов’язок податкового агента;
Рішення/попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов’язку.
Заяву та підтверджуючі документи платнику слід подати до 30 вересня.
Контролюючий орган розглядає подану заяву та документи впродовж 20 календарних днів за днем їх отримання та приймає відповідне рішення. Якщо підтверджуючих документів недостатньо – контролюючий орган направляє платнику попереднє рішення з пропозицією надати протягом 10 календарних днів конкретні додаткові документи на підтвердження зазначених у заяві підстав.
Рішення/попереднє рішення направляється платнику податків у порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу ІІ Податкового кодексу.
Рішення контролюючого органу може бути оскаржене відповідно до Податкового кодексу в адміністративному чи судовому порядку.
Чи має право аудиторська фірма на підставі договору аутсорсингу бухгалтерських послуг з суб'єктом господарювання ставити свій підпис в поле «керівник» за такого платника на податковій звітності в паперовому вигляді?
Порядок складання, подання та підпису податкової звітності визначено ПКУ.
Відповідно до п. 49.8 ст. 49 ПКУ прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Пунктом 48.5 ст. 48 ПКУ передбачено, що податкова декларація повинна бути підписана, зокрема:
керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником (п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПКУ);
фізичною особою – платником податків або його представником (п.п. 48.5.2 п. 48.5 ст. 48 ПКУ).
Відповідно до п. 19.1 ст. 19 ПКУ платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах.
Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності (п. 19.2 ст. 19 ПКУ).
Представник платника податків користується правами, встановленими ПКУ для платників податків (п. 19.3 ст. 19 ПКУ).
Якщо документ податкової звітності подається у паперовій формі та підписується уповноваженою особою платника податків, яка не є посадовою особою платника, або особою, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, використовується інформація з долученого до документа податкової звітності оригіналу або належним чином оформленої копії документа, який засвідчує повноваження такої уповноваженої особи.
Чи мають право підприємці застосовувати РРО, які не включені до Державного реєстру РРО?
Відповідно до абзацу чотирнадцятого ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 265) державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі – Державний реєстр РРО) – перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та їх модифікацій, які мають підтвердження відповідності вимогам діючих технічних регламентів та стандартів згідно із Законом України від 15 січня 2015 року № 124-VIII «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», а також відповідають вимогам нормативних актів України, і такі РРО дозволені для застосування у сфері, визначеній Законом № 265.
Пунктом 3 ст. 3 Закону № 265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру РРО, та/або програмні РРО з додержанням встановленого порядку їх застосування.
При цьому, на території України у сферах, визначених Законом № 265, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру РРО, конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника (ст. 12 Закону № 265).
Чи оподатковується вартість подарунків, що роздаються відвідувачам під час проведення рекламної акції?
Відповідно до ст. 1 Закону України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР «Про рекламу», який визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, встановлено, що реклама – це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Споживачі реклами - це невизначене коло осіб, на яких спрямовується така реклама.
Товар – це будь-який предмет господарського обігу, в тому числі продукція, роботи, послуги, цінні папери, об’єкти права інтелектуальної власності.
Згідно з п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
При цьому до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) – у частині, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Враховуючи викладене, якщо під час проведення рекламної акції здійснюється розповсюдження рекламного товару, а споживачами реклами є невизначене коло платників податку, то вартість такого товару не розглядається як дохід фізичних осіб – споживачів таких рекламних заходів та, відповідно, не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Разом з тим, якщо в період проведення рекламної акції надаються подарунки, отримувачами яких є конкретні особи, то вартість таких подарунків є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Продовжено термін одноразового (спеціального) добровільного декларування
Законом України від 15 серпня 2022 року № 2516-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, виплаченої на користь членів сімей поранених та загиблих учасників бойових дій під час участі у відсічі збройній агресії та забезпеченні національної безпеки України» внесено зміни, зокрема, до підрозділу 9 прим.4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, відповідно до змін, одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 01 вересня 2021 року до 01 березня 2023 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування в порядку, строки і розмірах, встановлених ПКУ, та виконання інших умов, визначених підрозділ 9 прим. 4 розділу XX ПКУ.
Крім того, у разі вибору декларантом, який подав одноразову (спеціальну) добровільну декларацію після 31 серпня 2022 року, у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом у такому порядку:
- першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;
- другого платежу – до 01 травня 2024 року;
- третього платежу – до 01 травня 2025 року.
В який термін до ДПС подається скарга на ППР, що було отримане в період дії воєнного стану?
Оскарження податкових повідомлень-рішень (далі – ППР) або інших рішень контролюючих органів в адміністративному порядку визначено ст. 56 ПКУ.
На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ (п. 102.9 ст. 102 ПКУ).
Водночас, відповідно до п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Підпунктом 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:
дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, сплати податків та зборів платниками податків;
строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження ППР за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;
строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження ППР, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.
Враховуючи викладене, п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ відновлено перебіг строків для проведення, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження ППР для камеральних, фактичних та документальних позапланових перевірок.
Оскільки оскарження інших рішень органів ДПС та ППР, в яких визначається грошове зобов’язання платника податків за причинами, не пов’язаними із порушенням податкового законодавства, що отримані в період дії правового режиму воєнного стану на території України, зупиняється, то перебіг строку для подання та розгляду таких скарг починається з дня наступного за днем припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».
Разом з цим, відповідно до абзацу третього п. 56.3 ст. 56 ПКУ протягом шести місяців з дати закінчення строку, встановленого абзацом першим п. 56.3 ст. 56 ПКУ (10 робочих днів), платник податків має право подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності). У скарзі може міститися клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку. ДПС, розглядаючи клопотання платника податків, поновлює пропущений строк на подання скарги в адміністративному порядку, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Окрім того, строки подання скарги на ППР або будь-яке інше рішення контролюючого органу можуть бути продовжені за правилами і на підставах, визначених п.102.6 ст. 102 ПКУ (п. 56.14 ст. 56 ПКУ).
Порядок застосування норм пп. 102.6 – 102.7 ст. 102 глави 9 розд. ІІ ПКУ, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2017 № 861, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.11.2017 за № 1373/31241.
Чи реєструється в контролюючих органах журнал обліку надходження нафтопродуктів на АЗС?
Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов’язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів встановлює Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.08 № 281/171/578/155 (далі – Інструкція № 281)
Відповідно до п.п.10.2.2 п.10.2 Інструкції № 281 одержані результати вимірювань густини і температури нафтопродукту зазначаються у ТТН та журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП. Сторінки журналу необхідно пронумерувати, прошнурувати і скріпити печаткою суб’єкта підприємницької діяльності.
З урахуванням викладеного, суб’єкти господарювання, які використовують журнали обліку надходження нафтопродуктів на АЗС, не повинні реєструвати дані журнали в контролюючих органах.
Чи оподатковується сума страхової виплати, отриманої платником податку за договором страхування, іншого ніж довгострокове страхування життя?
Відповідно до п. 162.1 ПКУ платниками податку на доходи фізичних осіб, зокрема, є:
фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Згідно з п.п. «а» п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником податку за договором страхування від страховика-резидента або страховика-нерезидента, іншого ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення, та сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, що здійснюються Моторним (транспортним) страховим бюро України відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-ІV «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі виконання таких умов, зокрема, під час страхування життя або здоров’я платника податку у разі:
дожиття застрахованої особи до дати чи події, передбаченої договором страхування життя, чи досягнення віку, передбаченого таким договором;
викупна сума в частині, що не перевищує суму внесених страхових платежів за договором страхування життя, іншого, ніж довгострокове страхування життя;
в разі страхового випадку – факт заподіяння шкоди застрахованій особі повинен бути належним чином підтверджений. Якщо застрахована особа помирає, сума страхової виплати, яка належить вигодонабувачам або спадкоємцям, оподатковується за правилами та ставками, встановленими для оподаткування спадщини (вигодонабувач прирівнюється до спадкоємця).