Які санкції передбачені за порушення строків зберігання документів з питань обчислення податків або ненадання контролюючим органам документів при здійсненні податкового контролю?

Відповідно до пункту 121.1 статті 121 ПКУ незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.

Поряд з цим, пунктом 121.2 статті 121 ПКУ визначено, що ненадання відповіді на запит, неподання або подання не в повному обсязі платником податків, фінансовим агентом або іншою особою документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу, надісланий відповідно до підстав, передбачених підпунктами 6 – 8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 ПКУ, тягне за собою накладення штрафу у 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу в інших випадках, передбачених статтею 73 ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє особу від обов’язку подання інформації.

Чи виникає об’єкт оподаткування ПДФО, якщо підприємство відшкодовує працівнику оплачену ним вартість попереднього профілактичного медичного огляду до працевлаштування у роботодавця?

У разі якщо юридичною особою (роботодавцем) за рахунок власних коштів відшкодовується фізичній особі (працівнику) вартість попереднього профілактичного медичного огляду, оплаченого нею до працевлаштування у роботодавця, то сума такого відшкодування включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівника як додаткове благо і оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

Водночас, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи (працівника) витрати роботодавця на обов’язковий попередній (до прийняття на роботу) профілактичний огляд такої фізичної особи, якщо перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам та підпадають під дію Закону № 1645 у відповідності до вимог підпункту 165.1.19 пункту 165.1 статті 165 ПКУ.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, статті 165 якого визначено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Підпунктом 165.1.19 пункту 165.1 статі 165 ПКУ, зокрема, передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, в тому числі в частині витрат роботодавця на обов’язковий профілактичний огляд працівника згідно з Законом України від 06 квітня 2000 року № 1645-ІІІ «Про захист населення від інфекційних хвороб» за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.

Відповідно до статті 21 Закону № 1645 обов’язкові попередні (до прийняття на роботу) та періодичні профілактичні медичні огляди працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, проводяться за рахунок роботодавців у порядку, встановленому законодавством.

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам та Порядок проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року № 559.

Згідно з пунктом 2 Порядку обов’язкові медичні огляди проводяться за рахунок роботодавців (підприємство, установа, організація або фізична особа-суб’єкт підприємницької діяльності, що використовують працю найманих працівників).

При цьому працівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності відшкодовують вартість бланка особистої медичної книжки закладам та установам охорони здоров’я, які проводитимуть обов’язкові медичні огляди при проходженні попереднього профілактичного медичного огляду до прийняття на роботу, та у разі необхідності отримання нового бланка цієї книжки у зв’язку з його втратою, зіпсуттям або неможливістю подальшого використання чи придбавають зазначений бланк за власні кошти.

Разом з тим, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 ПКУ) у вигляді, зокрема суми грошового відшкодування будь-яких витрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом IV ПКУ (підпункт «г» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПКУ).

Які дії підприємства – платника єдиного податку ІІІ групи, яка з 01.08.2023 автоматично є платником єдиного податку, якщо перевищено дохід, розрахований пропорційно до кількості місяців 2023 року, протягом яких не застосовувалися особливості оподаткування?

Юридична особа – платник єдиного податку третьої групи, у якої виявлено перевищення граничного обсягу доходу, розрахованого відповідно до підпункту 9 прим. 1.4.3 підпункту 9 прим. 1.4 пункту 9 прим. 1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, зобов’язана:

         застосувати до суми перевищення ставку єдиного податку у подвійному розмірі;

         перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.

При цьому не пізніше 20 жовтня 2023 року необхідно подати Заяву, у рядку 5.5 якої зазначити дату (період) відмови від застосування спрощеної системи оподаткування «з 01 жовтня 2023 року».

Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесено зміни з 01.08.2023, зокрема, до підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, який доповнено новим пунктом 9 прим. 1 щодо особливостей переходу суб’єктів господарювання, які використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Платники податків, які станом на 31 липня 2023 року використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, та не відмовилися від їх використання самостійно, і до переходу на такі особливості були платниками єдиного податку, з 01 серпня 2023 року автоматично вважаються платниками єдиного податку тієї групи єдиного податку, на якій вони перебували до моменту переходу на застосування особливостей третьої групи, встановлених пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ (підпункт 9 прим. 1.4.1 підпункту 9 прим. 1.4 пункту 9 прим. 1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Підпунктом 9 прим. 1.4.3 підпункту 9 прим. 1.4 пункту 9 прим. 1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що у 2023 звітному році обсяг доходу для відповідної групи платників єдиного податку, встановлений пунктом 291.4 статті 291 ПКУ, визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник єдиного податку не застосовував особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно з підпунктом 3 пункту 293.8 статті 293 ПКУ платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3 статті 293 ПКУ, а також зобов’язані у порядку, встановленому главою 1 розділу ХIV ПКУ, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.