16-06-2017 | категорія: Новини
Оприлюднено проект Закону щодо активізації працевлаштування безробітних та шукачів роботи
.jpg)
Мінсоцполітики оприлюднило проект Закону "Про активізацію пошуку роботи безробітних та шукачів роботи".
Метою прийняття проекту акта є сприяння повній, продуктивній та вільно обраній зайнятості населення, досягнення та підтримання якомога високого і стабільного рівня зайнятості через запровадження низки регулюючих та стимулюючих механізмів активізації та прискорення процесу працевлаштування.
Зокрема, пропонуються такі новації:
- запровадження компенсації роботодавцям, які працевлаштовують безробітних з числа осіб, звільнених з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, молоді, осіб з інвалідністю, осіб, які відбули покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, одиноких батьків, у розмірі 50% протягом першого року та 25% протягом другого року фактичних витрат на оплату праці таких працівників (такий механізм субсидованої зайнятості широко використовується в країнах Європейського Союзу – Австрії, Німеччині, Португалії та ін.) замість компенсації фактичних витрат на ЄСВ. Компенсація виплачуватиметься за рахунок коштів Фонду соцстраху на випадок безробіття та Фонду соціального захисту інвалідів протягом двох років за умови, що роботодавець зобов’язується забезпечити зайнятість такої особи протягом 2 років;
- запровадження компенсації суб’єктам малого підприємництва, які працевлаштовують безробітних (у тому числі, довготривалих) на нові робочі місця, насамперед у сільському господарстві, фактичних витрат на оплату праці таких осіб (але не вище чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного року, протягом першого року та не вище двократного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом, протягом другого року). Компенсація виплачуватиметься за рахунок коштів Фонду соцстраху на випадок безробіття та Фонду соціального захисту інвалідів протягом двох років за умови, що роботодавець зобов’язується забезпечити зайнятість такої особи протягом 2 років;
- зміна підходів до визначення прийнятної роботи при підборі її безробітному шляхом урахування досвіду, набутого протягом трудового життя, навичок, здібностей, транспортної доступності роботи, що розширить можливості для підбору роботи (ураховано вимоги Конвенції МОП № 168 та Рекомендації МОП № 157);
- з метою пришвидшення процесу працевлаштування безробітного пропонується запровадити компенсацію йому частини транспортних витрат на проїзд до місця роботи та додому, протягом періоду, що відповідає загальній тривалості виплати допомоги по безробіттю;
- підтримка підприємницької ініціативи зареєстрованих безробітних шляхом організації конкурсів бізнес-планів молоді та безробітних, які бажають започаткувати власну справу, з можливістю залучення потенційних інвесторів, коштів місцевих бюджетів і міжнародної технічної допомоги;
- посилення відповідальності безробітних, які отримали одноразову допомогу для сприяння провадження підприємницької діяльності, проте не здійснюють її фактично;
- надання можливості особам, які шукають роботу, отримувати інформаційно-консультаційні, професійно орієнтаційні послуги, у тому числі через електронні сервіси (аналогічні сервіси діють у Німеччині, Бельгії, Франції, Хорватії, Словенії, Фінляндії, Великобританії та ін.);
- вжиття державною службою зайнятості заходів по запобіганню неформальній зайнятості;
- обмеження щодо наймання працівників основного виробництва суб’єктами господарювання, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця (на умовах аутстафінгу та аутсорсингу), а також захист працівника від зниження розміру заробітної плати при зарахуванні його у штат суб’єкта господарювання, який наймає працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця. Наймання працівників на умовах аутстафінгу та аутсорсингу дуже розповсюджене, особливо у металургійній, фінансовій, банківській, харчовій та інших галузях. Застосування цих умов працевлаштування зменшує витрати підприємств, проте, за даними представників профспілок, погіршує умови праці та рівень оплати праці таких працівників. Пропонується зобов’язати роботодавців застосовувати аутстафінг та аутсорсинг лише для здійснення додаткових (непрофільних) та обслуговуючих функцій забезпечить належний захист працівників професій, задіяних у технологічних процесах основного виробництва;
- наповнення бази вакансій державною службою зайнятості із різних джерел, включаючи друковані та електронні засоби масової інформації, приватних посередників на ринку праці, а також інші інформаційні ресурси не заборонені законодавством;
- посилення відповідальності і контролю за дотриманням прав громадян суб’єктами господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, шляхом їх зобов’язання надання щомісячно повідомлень стосовно працевлаштованих осіб, зокрема, в частині підтвердження офіційного оформлення трудових відносин із роботодавцем, виключення із суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні фізичних осіб-підприємців (проте, оскільки ліцензії на здійснення посередництва у працевлаштуванні є безстроковими та зважаючи на те, що Закони не мають зворотної дії в часі, ФОП, які їх отримали до набрання чинності цим Законом зможуть продовжувати свою економічну діяльність без перереєстрації як юридичної особи. Ця норма стосуватиметься виключно нових суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні);
- здійснення державною службою зайнятості заходів для підвищення рівня інтеграції на ринку праці шляхом індивідуального супроводу окремих категорій зареєстрованих безробітних під час працевлаштування та протягом шести місяців після працевлаштування та запровадження індивідуальної програми працевлаштування безробітного для посилення взаємної відповідальності фахівців державної служби зайнятості та такого безробітного за процес працевлаштування;
- надання права особі, щодо якої є ризик настання безробіття (припинення трудового договору), на пошук та підбір роботи до її звільнення;
- посилення страхового принципу виплати допомоги по безробіттю шляхом приведення градації розмірів допомоги по безробіттю у відповідність до реального страхового стажу осіб (сьогодні визначено максимальний стаж до 10 років, пропонується продовжити його до 30 років з пропорційним визначенням розмірів допомоги);
- визначення умов працевлаштування безробітних на транзитні робочі місця.