26-05-2020 | категорія: Новини

Податкові перевірки «по-новому»: про 7 важливих змін та 5 не дуже


Андрій Тамошюнас, податковий адвокат, партнер консалтингової компанії ADA Group.

План-графік (2 рази менше, ніж 12)

Нарешті вирішено питання «щомісячного» оновлення плану-графіку планових перевірок. Тепер можна тільки 2 рази на рік: по разу в І (візит не раніше 1 липня) та у ІІ (візит не раніше 1 жовтня) кварталі. Всі інші правки можуть стосуватися випадків виправлення технічних помилок, хоча їх перелік і не наводиться (п. 77.2 ПКУ).

Тому всі чекаємо з нетерпінням 01.07.2020 р. і пам'ятаємо, що в плані-графіку можна як з'явитися, так і зникнути (дива теж бувають)

Також нагадаємо, до 23.05.2020 р. нормами статті 77 ПКУ не передбачалось коригування (оновлення) вже оприлюдненого плану-графіка, як і не передбачалось можливості формування місячних, квартальних чи інших різновидів планів-графіків перевірок (див. наприклад, постанову ВС від 08.10.2019 р. у справі № 826/11217/18).

Стоит отметить и позитивность моратория для «плановых» плательщиков в тому сенсі, що вже зараз очевидно, що податківці фізично не встигнуть перевірити всіх «намічених», а йтимуть на найбільш ласі «шматочки».

Дослідчі перевірки у минулому (але є одне «але»)

Рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки виключено з підстав для проведення позапланової перевірки (п.п. 78.1.11 виключений із статті 78 ПКУ).

«Але» не забуваємо про універсальність перевірок за п.п. 78.1.1 ПКУ. (або ж на крайній випадок за п.п. 78.1.4 ПКУ).

Зупинення перевірок (чіста «фіскальний» інструмент)

Тепер «зупинитись» можна відносно всіх платників (а не тільки великих). Відповідні коригування внесені до п. 82.4 ПКУ.

Про негативи:

- в рамках 30 робочих днів проведення перевірки може бути зупинено без законних підстав (тобто лише за рішенням податківців)

- суперечність 1го та 2го абзаців: спочатку у нормі говориться про те, що зупинення пов’язано з «подальшим поновленням проведення на невикористаний строк», але далі - «зупинення проведення перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки». Можемо тільки сподіватися на те, що така ситуація не підштовхне податківців до того, щоб після закінчення режиму «зупинення» починати перевірки з початку (а не продовжувати їх).

Про позитивчики:

- Якщо уважно читати закон, то можна побачити, що переривання перебігу строку повинна відбуватись лише у разі вручення відповідного наказу платнику )

- передбачили 1 випадок, коли і платник податків може стати ініціатором зупинення перевірки (п. 82.5 ПКУ) – якщо податковим органом порушено строки «подання» запиту згідно п. 85.4 ПКУ (див. далі).

Запроси на документи (все залежить від нас)

Під час проведення документальної перевірки запит на отримання копій документів має бути поданий контролюючим органом не пізніше, ніж за 5 робочих днів до дня закінчення перевірки (п. 85.4 ПКУ).

Відповідно при порушенні зазначеного строку платник може ініціювати зупинення строку перебігу перевірки на термін від 5 робочих днів (п. 82.5. – див. вище).

Відразу варто закцентувати на тому, що правило з п. 85.4 ПКУ стосується виключно запитів про витребування копій документів (аналогічного обмеження стосовно надання додаткових документів (оригіналів) не міститься)!

Крім того, з одного боку, дещо бентежить те, що запит повинен бути «поданий» (куди або кому в даному випадку не уточнюється). Отже, в принципі «подання» такого запиту на відділення поштового зв’язку є дотриманням зазначеної норми закону. Але ж, з іншого боку, його неотримання платником або отримання вже після спливу строку перевірки не створює жодних правових наслідків!

І останнє – як правильно та безпечно себе поводити у випадках витребування копій документів ми говорили за посиланням.

Відбір пояснень (не такий страшний чорт, як його …)

В якійсь мірі відбувається посилення повноважень податківців в частині витребування пояснень та/або їх документальних підтверджень (п.п. 20.1.46., п.п. 20.1.47 ПКУ) – тепер контролери «мають право» з усіх питань, що стосуються предмету перевірки. І все це підкриплено обов’язком платників податків (16.1.15 ПКУ).

Але такий безапеляційний підхід є порушенням ст.63 Конституції України та п.п. 20.1.14, п. 85.4. ПКУ (в частині обов’язку надавати пояснення та/або «документальне підтвердження» тільки по фактам виявлених порушень законодавства).

Строки давності (тут просто капець)

По-перше, збільшений строк давності з 1095 днів до 2555 днів для перевірок по «трудовим питанням» (ПДФО, ВЗ при виплаті заробітної плати) – див. оновлений п. 102.1 ПКУ.

По-друге, значно розширений перелік підстав для зупинення строків давності як для проведення перевірок, так і для визначення грошових зобов’язань (п. 102.3.). Тепер строки «стоять», якщо:

- контролюючому органу згідно із законом та/або рішенням суду заборонено проводити перевірку платника податків – отже, тут мораторій почав «працювати» не на нашу користь;

- строки проведення перевірки перенесені та/або зупинені (ст.ст. 44, 82, 85 ПКУ) – це в першу чергу «привіт» для тих, хто полюбляє втрачати документи!

- відсутність можливості провести перевірку (складення акту неможливості проведення перевірки, недопущення до перевірки, оскарження у судовому порядку наказу про перевірку) – а це в першу чергу «привіт» тим, хто полюбляє не допускати до перевірок «завжди і скрізь» (тепер до підстав для блокування ПН/РК та визнання платника «ризиковим» додалась ще одна). Проблема ще і в тому, що переліку випадків, при яких повинен складатись акт неможливості проведення перевірки, закон не містить!

- оскарження (адмін./суд.) рішення про нарахування зобов’язань – вище ми вже говорили про посилення акцентів на повторні перевірки. Це теж з цієї податкової опери.

Строки сплати нарахувань (не пройшло і 3х років)

Думаю, проблема всім відома: скаргу на рішення з донарахуваннями можна було подати протягом 10 робочих днів, але сплатити нараховану суму необхідно було протягом 10 календарних днів (див. «поєднання» норм п. 56.3. та п. 57.3.). Ситуація виникла, як-то кажуть, на рівному місці – спочатку все було однаково (тобто по 10 календарних днів. в обох випадках), але наприкінці 2018 року у п. 56.3. збільшили строк (заміною «календарних» на «робочі»), а у п. 57.3 залишились календарні!

До чого це все призводило на практиці, впевнений, більшість знає і без мене (зокрема, до податкової застави, штрафів за ст. 126 ПКУ)!

Тепер же (майже через 1,5 року, але ж менше, ніж через 3) зазначену недолугість ліквідовано!

Уточненки під забороною (як і раніше, але не зовсім)

Платник податків не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до податкових декларацій, за період який перевіряється, не лише під час проведення документальних планових та позапланових перевірок, а й протягом термінів перенесення, зупинення, продовження таких перевірок (п. 50.2 ПКУ).

Акт перевірки та КПК (хотіли як краще, а вийшло як...)

За новою редакцією п. 86.1 ПКУ акт перевірки не може розглядатись як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків.

Але ж «заявою» в такому разі є сама заява.

Заперечення на акт

«Води» налили (див. п. 86.7 ПКУ), а суть не змінили!

Із знакових моментів – збільшення строку для розгляду заперечень з 7 робочих днів до 10 робочих днів та посилення акценту на можливості попасти на повторну перевірку (п.п. 78.1.5 ПКУ) – про це варто пам’ятати в першу чергу!

Про ППР (тепер ну, дуже «сурйозний» документ)

З 01.01.2021 р. розширюється перелік інформації, яку будуть містити ППРи (зокрема, стислий зміст виявленого порушення, обставини вчинення правопорушень, відомості про надання заперечень та документів, відомості, що спростовують наявність вини платника податків, пом’якшуючі обставини або обставини, які звільняють від відповідальності та інш.) та запроваджується Єдиний реєстр ППРів (ст. 58 ПКУ).

Як все це зрозуміють податківці та головне, наскільки будуть виконувати, покаже час, але ми вже знаємо про «конкретику» у рішеннях, що приймаються в рамках процедур блокування ПН/РК (хто стикався, той зрозуміє)

Відновлення строку на скаргу (мертва норма?!)

Запроваджується можливість поновлення строку на подачу скарги в адмінпорядку шляхом подання клопотання та копій документів, які підтверджують поважність пропуску такого строку. При цьому, платник податків має право подати відповідне клопотання лише протягом 6 місяців з дня закінчення строку на подання скарги (п. 56.3 ПКУ).

Питання одне – хто ж буде відновлювати строки на "свою голову"?