14-02-2022 | категорія: Новини
Забезпечення гендерної рівності у сфері реклами
08.01.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про рекламу» щодо протидії дискримінації за ознакою статі» від 10.09.2021. Про забезпечення гендерної рівності у сфері реклами розповіла заступниця директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області Олена Іпатенко.
Відповідно до статті 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними
Стаття 24 Конституції України закріплює рівність прав жінки та чоловіка.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» від 08.09.2005 (зі змінами) гендерна рівність – це рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дозволяє особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства.
Рівні права жінок і чоловіків – відсутність обмежень чи привілеїв за ознакою статі, а рівні можливості жінок і чоловіків – рівні умови для реалізації рівних прав жінок і чоловіків.
Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» гарантується забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у діяльності засобів масової інформації (ЗМІ).
ЗМІ відповідно до законодавства сприяють недопущенню:
- дискримінації за ознакою статі та насильства за ознакою статі;
- поширення матеріалів, що відтворюють чи зміцнюють дискримінаційні уявлення про соціальні ролі та обов’язки жінок і чоловіків, схвалюють або провокують дискримінацію за ознакою статі чи насильство за ознакою статі, включаючи сексуальне насильство.
08.01.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про рекламу» щодо протидії дискримінації за ознакою статі» від 10.09.2021.
Законом, зокрема, визначено поняття «дискримінаційна реклама» та «дискримінаційна реклама за ознакою статі».
Дискримінаційна реклама – реклама, що вміщує чи використовує твердження та/або зображення, які є дискримінаційними за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками щодо особи та/або групи осіб;
Дискримінаційна реклама за ознакою статі – реклама, що містить твердження та/або зображення щодо інтелектуальної, фізичної, соціальної чи іншої переваги однієї статі над іншою та/або щодо стереотипності ролі чоловіка та жінки, що пропагує принизливе та зневажливе ставлення; принижує гідність людини за ознакою статі; демонструє насильство за ознакою статі; використовує зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об’єкта з метою привернення уваги споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, що не стосуються рекламованого продукту чи способу його споживання.
У рекламі відтепер забороняється:
- вміщувати твердження та/або зображення, які є дискримінаційними за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання, а також такі, що дискредитують товари інших осіб
- вміщувати твердження та/або зображення щодо інтелектуальної, фізичної, соціальної чи іншої переваги однієї статі над іншою та/або щодо стереотипності ролі чоловіка та жінки, що пропагує принизливе та зневажливе ставлення (за винятком соціальної реклами);
- принижувати гідність людини за ознакою статі (за винятком соціальної реклами);
- демонструвати насильство за ознакою статі (за винятком соціальної реклами);
- використовувати зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об’єкта з метою привернення уваги споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, що не стосуються рекламованого продукту чи способу його споживання (за винятком соціальної реклами).
У рекламі про вакансії забороняється:
- пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі);
- висувати вимоги, що надають перевагу жіночій або чоловічій статі (крім випадків, визначених законодавством, та випадків специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі).
Відповідальність за порушення законодавства про рекламу в частині дискримінаційної реклами за ознакою статі.
Особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону, за винятком порушень щодо реклами із працевлаштування, адже Законом передбачено, що у разі порушення вимог щодо реклами із послуг працевлаштування рекламодавець сплачуватиме до державного бюджету штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент вчинення порушення.
Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:
- 1рекламодавці, винні:
– у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом;
– у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами;
– у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом;
– у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами, в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту;
– у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; - виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами;
- розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
Куди звертатися споживачам реклами у разі виявлення ознак гендерної дискримінації?
Статтею 14 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 06.09.2012 (зі змінами) визначено, що особа, яка вважає, що стосовно неї виникла дискримінація, має право звернутися із скаргою до державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та/або до суду в порядку, визначеному законом.
За захистом своїх прав у сказаній сфері можна звернутися до наступних інституцій:
- до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (https://www.ombudsman.gov.ua).
Статтею 9 Закону України «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків» передбачено, що Уповноважений Верховної Ради України з прав людини: у рамках здійснення контролю за додержанням прав та свобод людини і громадянина здійснює контроль за дотриманням рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; розглядає звернення про випадки дискримінації за ознакою статі та насильства за ознакою статі; у щорічній доповіді висвітлює питання дотримання рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та насильства за ознакою статі. Зокрема, можна звернутися за телефоном 0 800 50 17 20; - до органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
У їх складі визначаються уповноважені особи (координатори), на яких покладено функції щодо забезпечення рівності прав і можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі, у межах своїх повноважень організовують роботу відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в напрямі: розгляду та аналізу звернень громадян з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, а також з питань вчинення насильства за ознакою статі, вивчення причин, що його зумовлюють, та повідомлення про них правоохоронним органам згідно із законодавством. - до Держпродспоживслужби (https://dpss.gov.ua/), яка здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, приймає рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження;
- до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, яка розглядає звернення щодо порядку розповсюдження реклами на телебаченні і радіо (у тому числі, про частку реклами, відокремлення реклами у теле-, радіопередачах від інших програм, передач на їх початку та наприкінці). Можна в тому числі залишити звернення на сайті (https://www.nrada.gov.ua/) або надіслати електронне звернення на адресу: nrada@nrada.gov.ua
- до суду. Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Споживачі реклами, яким було завдано шкоди недобросовісною, неправомірною порівняльною рекламою та/або дискримінаційною рекламою, на відшкодування шкоди відповідно до законодавства України.
- до центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги (https://www.legalaid.gov.ua/).
Не слід забувати і про правову консультацію та юридичний супровід. Безкоштовну юридичну консультацію можна отримати за номером телефону 0 800 213 103 (цілодобово, безкоштовно). Крім того, категоріям осіб, які визначені у статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» від 02.06.2011 (зі змінами), надається безкоштовна вторинна правова допомога (захист, складення документів процесуального характеру та представництво інтересів осіб). - зателефонувати на відповідні «гарячі лінії»
- Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації 0 800 500 335 або короткий номер з мобільного 116 123 (у будні з 12.00 о 16.00). Якщо необхідна відповідна консультація та алгоритм подальших дій;
- урядова «гаряча лінія» 15-45.