26-04-2016 | категорія: Новини

ГУ ДФС у Запорізькій області інформує від 26.04.2016 р

Чи можна включати до складу податкової знижки оплату вартості послуг на лікування?

До переліку витрат, які включаються до податкової знижки відповідно п.п.166.3.4 ст. 166 Податкового кодексу України (ПКУ) включається сума коштів, сплачених на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів), а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаного в установленому порядку інвалідом, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині-інваліду у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.

При цьому, п. 1 розд. ХІХ ПКУ встановлено, що п.п 166.3.4 ст. 166 ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

Станом на 01 січня 2015 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення, за наслідками 2015 року платникам не надається.

Застосування права на податкову знижку при відчуженні об’єкта іпотеки

Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. При цьому, Податковим кодексом України визначені умови, при додержання яких громадянин має право на застосування податкової знижки по сумам сплачених процентів. Зокрема, право на включення до податкової знижки суми процентів за іпотечним кредитом, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність громадянина та починає використовуватися як основне місце проживання. Якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений, то фізична особа не має права на отримання податкової знижки в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом.

Звіти щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів необхідно подати до 10 травня 2016 року

Форми звітності з виробництва й обігу спирту етилового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядки їх заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49.

Звітність подають суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на види діяльності, пов’язані з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Звіти складаються окремо за кожний місяць до 10 числа місяця, що настає за звітним, та подаються до органів фіскальної служби за основним місцем обліку суб’єкта господарювання.

Наказ №49 з додатками до нього розміщено на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/67556.html

З 19 квітня 2016 р. діє нова форма авансового звіту

Відповідно до наказу МФУ від 10.03.2016 р. № 350 "Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28 вересня 2015 року N 841", оновлено форму звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт.

Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування (опублікований в Офіційному віснику України №29 від 19.04.2016 р.)

Оновлена форма Звіту не містить суттєвих змін.

В звіті про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт уточнено розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб у разі несвоєчасного повернення підзвітних сум.

У Звіті не вказана конкретна ставка податку на доходи фізичних осіб, отже підзвітна особа самостійно зазначає ту ставку, яка діє на момент його складання.

Про контрольовані операції звіт подається за новою формою

Мінфін наказом від 18.01.2016 N 8 затвердив форму Звіту про контрольовані операції та Порядок його складання.

Звіт подається до 01 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Форма Звіту передбачає такі зміни:

- у таблиці «Загальні відомості про контрольовані операції» відображається тільки сума контрольованих операцій по контрагенту без відомостей про його статус.

- розширено перелік кодів ознак пов'язаності в додатку 2 до Порядку складання звіту.

При перейменуванні вулиці необхідно перереєструвати РРО протягом 5 днів

У реєстраційному посвідченні реєстратора розрахункових операцій (РРО) (на підставі поданих суб'єктом господарювання документах на господарську одиницю) вказується інформація про господарську одиницю, для якої призначений РРО, зокрема, адреса господарської одиниці.

При цьому, РРО може застосовуватись тільки в тій господарській одиниці, яка зазначена в реєстраційному посвідченні.

У разі зміни даних в реєстраційному посвідченні, суб'єкт господарювання подає до органу ДФС за місцем реєстрації реєстратора розрахункових операцій (РРО) реєстраційну заяву з позначкою "Перереєстрація" із зазначенням причини перереєстрації та реєстраційне посвідчення.

Заява подається протягом 5 робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення.

Тобто, у разі перейменування вулиці, внаслідок чого змінюється адреса господарської одиниці, власник відповідного приміщення має привести свої установчі документи, документи на господарську одиницю та інші документи у відповідність із вимогами законодавства.

Отже після внесення змін до документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, має бути проведена перереєстрація РРО.

Зазначена норма передбачена «Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)» затвердженого наказом Міністерство доходів і зборів України від 28.08.13 № 417 та роз’яснена листом ДФС України від 06.04.2016 р. № 7654/6/99-99-11-02-02-15.

Терміни подання декларації з податку на прибуток підприємств

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.

Податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Подання декларації за відповідні звітні (податкові) періоди: квартал, півріччя, три квартали та рік здійснюється протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного податкового кварталу.

Водночас для окремих категорій платників податку встановлено річний податковий (звітний) період, а саме:

- платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

- виробників сільськогосподарської продукції;

- платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 млн. грн

Подання декларації за річний податковий (звітний) період здійснюється протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Зазначена норма встановлена п. 137.4 та 137.5 ст. 137 Податкового кодексу України.

Разом з декларацією з податку на прибуток підприємств необхідно надавати і фінансову звітність

Платники податку на прибуток (крім малих підприємств) подають разом з відповідною податковою декларацією за календарний квартал, півріччя, три квартали квартальну фінансову звітність, яка включає: - баланс; - звіт про фінансові результати.

Разом з податковою декларацією за рік платники подають річну фінансову звітність, яка включає: - баланс, - звіт про фінансові результати, - звіт про рух грошових коштів, - звіт про власний капітал; - примітки до звітів.

Платники податку на прибуток - малі підприємства подають разом із річною податковою декларацією скорочену за показниками фінансову звітність у складі: - балансу; - звіту про фінансові результати.

Зазначена норма передбачена п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу та ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV.

База оподаткування ПДВ при постачанні самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін

З 01.01.2016 року база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів).

А при здійсненні операцій із постачання самостійно виготовлених товарів/послуг база оподаткування ПДВ не може бути нижче звичайних цін (раніше база оподаткування з операцій постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не могла бути нижче їх собівартості).

Звичайна ціна – це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено Податковим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими.

Зазначена норма визначена пп. 14.1.71 ст. 14 та п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України.

При реалізації підприємствами-платниками єдиного податку основних засобів об’єкт оподаткування залежить від кількості місяців їх використання

При продажу основних засобів юридичними особами - платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.

Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

Дохід від продажу основних засобів визначається згідно з договором про реалізацію.

Для юридичних осіб – платників єдиного податку не передбачено обов’язкової умови щодо продажу основних засобів за ціною не нижче їх оціночної вартості.

Зазначена норма визначена п. 292.2 ст. 292 Податкового кодексу України.

Податковий кредит формується за фіскальним чеком РРО, що не перевищує 200 грн

Підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної є, зокрема, касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника).

При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування ПДВ).

У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

Вказана норма визначена пп. «б» п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України.

Обмеження при розрахунках готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб

Підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених постановою Правління НБУ від 06.06.13 № 210.

Такі граничні суми розрахунків становлять:

– для підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10 тис.грн;

– фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 150 тис. грн;

– фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 150 тис. грн.

Платежі понад встановлені граничні суми проводяться через банки шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки.

Кількість підприємств (підприємців) та фізичних осіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

При цьому, обмеження не поширюються на:

- розрахунки підприємств (підприємців) з бюджетами та державними цільовими фондами;

- добровільні пожертвування та благодійну допомогу;

- використання коштів, виданих на відрядження.

Зазначені норми визначені п 2.3 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.04 № 637.

Підприємства можуть тримати в позаробочий час у касах готівкову виручку у межах, що не перевищують установлений ліміт каси

Підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку у межах, що не перевищують установлений ліміт каси.

Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.

За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства (підприємця) може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку.

Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно або через відповідні служби, яким згідно із законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.

Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

Підприємства не повинні накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення потрібних витрат до настання строків цих виплат.

Зазначена норма визначена п. 2.8 та 2.9 Постанови НБУ від 15.12.04 № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні".

Податкова звітність подається на наступний день, якщо граничний термін припадає на вихідний або святковий день

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Зазначена норма визначена п.49.20. ст.49 Податкового кодексу України.

Помилки, допущені у раніше поданій податковій декларації виправляються протягом 1095 днів

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, платник податків у разі самостійного виявлення помилок у раніше поданій ним податковій декларації, з урахуванням строку давності 1095 днів, зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Зазначена норма визначена п. 50.1 ст. 50 та п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України.

      ГУ ДФС у Запорізькій області